Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ми будемо святкувати Різдво в свекрів, тому я особливо і не готуюсь, за мною кутя і пампушки. Сьогодні півдня провела на кухні, маю вже готові пампушки, сирні пампушки і до повного щастя ще спекла маківник. Ну і щоб дріжджі не пропадали зробила заготовки на піцу (багато-багато піц ) Маму по телефону мучила: як то робити, а того нема - а що тепер робити? Але я впоралась, чоловік помагав кухню після мого готування відмити
До мами поїду аж на Водохреща, і як то я маю дочекатись? Так вже хочеться голубців маминих спробувати, в мене такі ніколи не виходять

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я не маю жодного обов'язку до святвечора. Все готує мама І навіть на мою пропозицію допомогти, відмовилась, бо в мене мала дитина.
Ну а я, щоб вже нагло з пустими руками не йти, спекла сьогодні усім відомомго Балі Бея до різдв'яного столу. Так-так! Відчуваю себе прямо переможцем "Майстер Шеф"!
Трохи руці в мене не з того місця, бо коржики трохи порвались і треба було їх латати, на смак надіюсь не вплине той конфуз))

Ще сьогодні була в мене коліжаночка, з якою ми не бачились вже більше року. Набалакалииись...
ЗАвтра буду цілий день займатись собою. Маниклюри, педиклюри...)))
Файно, коли чоловік вдома!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я така втомлена, шо жах((, хоч в принципі як і кожного року. Одна різниця, що цього року додалась крихітка Лянуся. А Лянуся сьогодні не в гуморі, животик болить і постійно плаче біднятко.
Зранку з Ромчиком ходили у філармонію на виставу, мали йти ще з татом, та не склалось. Ромчик був просто захоплений реальним виглядом чортика. Ну а далі кухня, з якої досі не вилізла. Ще й витяжка поламалась. Дихнути нема чим. А кухня в середині хати без вікна. Ще й доня потребує рук, при чому лише моїх. Дійшла до висновку, що я на себе забагато взяла.
А завтра всі на роботі, тому що буде з памушками і тому подібною роботою думати боюсь.
Ото пожалілась трохи і йду коржі до "Наполена" допікати.
Зато плюс в тому шаленому темпі є, навчила чоловіка тісто до спартака калатати плюс печінковий торт робити. Молодець він в мене) чи то я вже палку перегинаю)).
Ну і похвалюсь моєму пампулястому доціку сьогодні аж два місяці.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сьогодні урочистий день незважаючи на дрібні неприємності. Відсвяткували рочок у дуже вузькому сімейному колі. Надурілись капець. Іменинник отримав дуже класні подарунки, за цілий день змучився і вже спить. А я тим часом вишиваю, нарешті. А ще я 2 день без кави. Ура. Як протримаюсь місяць, відмовлюся і від чорного чаю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сьогодні була на Південному, пролазила майже цілий день. Зла і розчарована, що не купила плаття, поїхала в Кінг Крос. Людей там просто тьма. Якщо в центрі мене така кількість людей не напрягає, то в Ашані, закритому приміщенні, негативно на мене впливає. Потім сходила на "Кохання у великому місті"(насміялися, сподобався цей фільм). Чисто випадково в Остіні знайшла в принципі плаття, яке шукала. А ще, крім наближення Різдва, я рада, що сьогодні неділя, а завтра -понеділок і вихідний, не треба зранку вставати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сьогодні був меганасичений день. Я, звісно, проспала і поїхала з немитою головою до мамусі. Там бабуся вже замісила тісто (а я тим часом відлежалась в ванні. Люблю то діло ніжною любов'ю, а в мене вдома тіко душ) і ми всі разом з сестрою взялись ліпити вареники. Згадала, як то руцями ліпити, а не готові купувати в господинь на форумі
Потім почалась операція "Зібратися в театр за пів год" - намалювала маму і себе (за маму особливо горда, бо аж сама не думала, що там швидко зроблю гарний мейк) і поїхали в центр. А він, звісно, перекритий. В нормальних людей - неділя, а безлад в моїй голові то моя особиста справа Тому на підборах ми в рекордні терміни перебіглися від Коня до Оперного і таки встигли на потрібну годину. Дуже гарно провели час.. Треба частіше так ходити
Потім гарно провела час з мамою і поїхали на вокзал - зустрічати хресну. Яка ж я рада, що вона приїхала Завтра будемо вечеряти всі разом..
Ну і не без прози - приїхала додому, кості "ломить", горло болить.. П'ю Фервекс і сподіваюсь, що до завтра відпустить..
П.с. І знов наткнулась на одну людину - це точно знак. Два попередніх рази я ще ставила під сумнів, а третій то вже прямим текстом

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я сьогодні майже цілий день провела на кухні, то голубці, то холодець, слава Богу я не одна, все робимо з бабусею моєю. Добре, що зранку поїхала в церкву, то хоч трішки відпочила від кастрюль
А ще тішуся своїм хлопчиком, вже другий день терпить мої посиденьки на кухні, забавляється сам, хоча бувають і крики, але загалом все "люкс".
Ще завтра трішки посиджу на кухні, а там свята і відпочинок

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я вчора на 7 год ранку, поки мої ще спали, пішла в церкву, хотіла посповідатися. Думала, що зранку людей менше, але так і не попала до сповіді.
Потім день до обіду провела на кухні, а чоловік тим часом зібрав дітей і поїхав з ними в театр. Діти приїхали задоволені, чоловік теж. Пообідали і всі дружно полягали спати.
Ввечері ми всією сім"єю таки пішли до церкви на вечірню Службу, посповідалися і ще потім трохи прогулялися.
А сьогодні з чоловіковими батьками їдемо до моїх на Вечерю. В планах ще прибрати, зробити манікюр і прийняти ванну.
Гарної всім Вечері і смачної куті!!! І в цей чарівний час на передодні Різдва хочу вам усім побажати міцного здоров"я, добра і злагоди в сім"ї, спокою в серці і сповнення всіх надій!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

чудовий ранок!
за вікном свіжість легкого ранкового дощику, спів пташок, тішить око трав'яна зелень, де не де...
Звичний ранок на Свят вечір
:xaxa:

Отправлено с моего MID через Tapatalk

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

я теж - на Святвечір поїдемо до бабусі коханого, на завтра теж маю чимало - приїхала свекруха з повними сумками смакоти. Заздріть мені, заздріть На завтра планую хіба тортик спекти і м'яско приготувати і підливку з білих грибів, ну і кутя, як без неї.
В хаті чистота-ляпота - на вихідних нарешті перебрала всі кухонні шафки - місця стало ого-го! Помили-попилососили всю хатку новеньким миючим пилососом з аквафільтром - реально, то небо і земля, аж дихати легше. Щоправда наш світлий килим ще не ідеально чистий, але, сподіваюсь, за кілька разів ми пилюку з нього таки вимиємо. А взагалі, купуючи світлий килим в кімнату, де найбільше ходять треба або одразу вчитись літати або змиритись
Свекруха пішла на базар - щось собі придивитись, любить вона то діло, ну і я заодно їй накатала списочок покупок, отака я хитра тому можу спокійно відпочивати
бажаю всім легких приготувань, світлого Святвечора і щасливого Різдва!

може то ми тепер в субтропічній кліматичній зоні опинились? Пора садити під грушкою пальму

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Всі готують Святу вечерю, хтось їде до мамів чи бабусь, до рідні, а ми з чоловіком саменькі на Різдво Він до того ж не їсть грибів і взагалі нічого грибного, то ж я навіть їх не купувала І куті не любить, а мені вона заважка, то і її не буде((( купили морожені вареники, донатси, будуть нам замість пампушків, ще зроблю рибку і варю борщ і ще зварю узвар. Тай все. Ввечері піду на службу і сповідь, бо вчора не пішла, слабувала. Слухаю колядки і думками з ріднею! Вже собі пообіцяла, наступного року, як Боженька допоможе, поїдемо додому, будемо в Україні колядувати! Всім щасливого Різдва та Веселої Коляди!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас зранку були гонки по квартирі,щось сталось з коліном під умивальником на кухні, ледь його прочистили,бо ж не хочеться на свята мати сюрпризи, позасипали всякої хімки кілька гарячих чайників злили і все ок... Нарешті я добралась до прибирання, вимила весь коридор і під порогом,муж пропилисосив, повимивав всі мешти і чоботи, тепер чистенько . Наразі запекла м"яско в духовці, спекла пляцок з різними начинками ( на більше мене просто не хватило) і йдемо до мами, буду ліпити вареники і смажити рибку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Христос народився! Славіме його!
Ми вже повечеряли у тата, поколядували і повернулись додому. Дивимось "Один в дома" і віддихаємо. Як файно просто валятися в ліжку і нічого не робити
Всім веселих свят! Смашної куті! Здоров"я та доброботу!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мій чоловік щойно те саме сказав. А я не можу просто лягти і лежати. Пішов мій Темусик з сусідом колядувати, і я їх чекаю. Нема спокою. Не переживаю, просто якось незвично, коли дитини так пізно немає дома. Але сусід вже старший, свідомий хлопець, тому я знаю, що він за Артемком добре дивиться, в разі чогось би подзвонили.
Завтра муж їде на роботу, а я з малишньою піду до похреснички своєї. Та мала козулька вже сьогодні хотіла мене бачити, але я взагалі не мала часу, навіть на півгодинну каву.
Веселих всім свят! СмаЧЧЧЧної куті

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Христос Народився! Славімо Його!

Всіх-всіх-всіх вітаю з цим чудовим святом!!! Бажаю усім здоров'я, благополуччя, кохання і усіх благ!!!

Сьогодні сталась зі мною трішки неприємна пригода, яка змусила мене замислитись над багатьма речами. Були ми з чоловіком на Різдво у моїх батьків в селі. Гарно посиділи в домашньому колі і ввечері повертались додому. Чекали на маршрутку досить довго (зрозуміло, бо свято) і вона приїхала... Чоловік пропустив мене і тут почалось( Падає мужчина, зачіпає мене і ми опиняємось на траві, а інший його б'є зі всієї сили. Цей, що біля мене (дуже-дуже п'яний) по інерції відмахується так, що попадає мені в ніс та губу (як наслідок губа розбита, кров, а ніс зразу дуже болів, а вдома підпух і є синець майже на самій перетинці) Це все тривало кілька секунд, я не встигла зорієнтуватись, була в повному шоці. Чоловік підняв мене, дав серветку. Перший п'яний мужчина так і залишався на траві( Люди почали кричати, щоб водій нас почекав...Ми зайшли, інший - почав вибачатись( Я нічого не розуміла, мовчала. Чоловік почав щось до нього кричати, а його його зупиняла і почала плакати( Мене зібрав такий страх!:no: Ось так в такий гарний день сталась така неприємна пригода. Ну як так можна на Різдво поводитись (і не тільки)!? Напиватись!? Бути таким жорстоким по відношенню до інших!? ЯК??? На моєму місці міг бути кожен. Люди схаменіться! Будьте ДОБРІШИМИ, ТЕРПЕЛИВІШИМИ один до одного і у всіх ситуаціях залишаймося ЛЮДЬМИ! А також звичайно бажаю усім УДАЧІ - це дуже важлива річ однозначно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Христос Рождається!
Ось минув сьогоднішній різдвяний день, а відчуття свята, відчуття справжнього Різдва у мене немає. І зовсім не тому, що немає снігу, морозу. Причина в іншому. Щороку ми з батьками їхали в село до дідуся і бабусі (потім лише до дідуся) в село, де відчувається запах свята набагато краще ніж у місті, де приходять родичі у гості, ми до них, де вертеп приходить у кожну хату, колядки лунають звідусіль. Потім я вийшла заміж, народила дітей і ми нашою більшою сім"єю їхали в село. Тобто відчуття свята як у дитинстві продовжувалося до минулого року, кожний рік ніби те ж саме, але це настільки цікаво. Брати-сестри також одружилися, народили дітей і всі сходилися/зїжджалися в одній хаті, шум, колядки, дитячий сміх... Сьгодні я зрозуміла наскільки мені цього бракує. В кінці грудня помер дідусь, а значить їхати за 100 км в пусту хату немає потреби, адже з батьками живемо в одному місті. Ходили до батьків, трошки посиділи, прогулялися і півдня вдома. Якось все не те, немає відчуття того Різдва, якась ностальгія в мене. Дуже сподіваюся, що з кожним роком у моїй уяві буде вимальовуватися інше нове також рідне Різдво, нові традиції, адже минулого вже не повернеш.
Всіх зі святами!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

так. Ностальгія завжди буде. У нас теж змінилося багато-багато з того, що було рідним і близьким. На жаль, є речі, які ми вже не в силі змінити. І такі речі неминучі і в майбутньому. І вони теж впливатимуть на формування нових традицій. Я теж навіть сьогодні себе ловила на думці, що є речі, які уже не так, як навіть минулого року. Бо не стало близької людини, з якою була пов язана багаторічна традиція відвідин саме 7 січня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я зрозуміла! Прийшов мій час і розум. Прийшли до пустої хати, побули годинку, перед очима пробігли усі Святі вечері які були у селі......Я довго намагалась втікти від такого стандартного святкування, після весілля 2 роки залишались вечеряти у свекрухи. А коли баби не стало зрозуміла чого мені бракує.
Сумно. Приходить розум, з часом починаєш розуміти що треба цінувати те що маємо зараз, в цю хвилину, в цю секунду! Щоб потім не жаліти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

От сьогодні офіційний робочий день - капець, нема за що взятися, людей нема... Йшла на роботу - майже нікого немає на вулиці, всі святкують, Ех, а тут мусиш сидіти до 6-ї. Хто то придумав йти на роботу на другий день Різдва?