Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Спільно готуємо на кухні. Деколи мене то нервує, бо весь час перепитує, а ти то додала, а може вже виключай. Трафляє від тих зауважень. Деколи дума, краще би сидів в кімнаті і дивися тел))
Разом ходимо по магазинах, їдемо на роботу і з роботи. Та по великому рахунку майже всьо разом.
ПРибираю, на жаль, сама.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та ми теж ніби то робим разом, але він хоче щоб то "РАЗОМ" було глобальніше чи як то написати. От він любить більярд. То за його логікою я маю вмирати від любові до того ж більярбу. Ходити бавитися я не забороняю. Коли хоче тоді й ходить, коли це не заважає сімейним справам. Але ж то його уподобання, хай він і тішиться. Максимум що язараз можу то йти з ним гуляти і годувати білочок, а він в той час їх фоткає, бо любить фотографувати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ясно, ну а вам що подобається робити? і що б ви хотіли робити разом?
Бо мені навпаки інколи хочеться шось робити самому. Для мене вільний час для себе дуже важко знайти, тому я його дуже ціную))
Ну але якшо чоловікові вашому так подобається більярд, то може сходіть з ним кілька разів, а може якраз вам піде.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та багато чого... Напр., ходимо в гори, не так часто разом, але ми можем про це балакати, бо обоє в темі, катання на вєліку, більярд)) насправді я не вмію толком грати, зате весело, він мене вчить і то зближує,
Недавно зрозуміла, якби в нас не було спільних захоплень, то не знати чи б жили разом, чесно, задумайтесь, знайдіть консенсус з чоловіком, він вам віддячить сторицею

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

В мене потребуюча дитина, тому знайти кому сплавити (бо батьки відморожуються, максимум 2 рази в місяць вожу) важко. А захоплюватися втрьох то вже значно складніше. Я взагалі люблю вишивати, але часу на то дуже бракує. Люблю їздити на відпочинок, в Карпати, люблю пікніки всякі... але в зв"язку з особливостями маляти все перетворюється на суцільний геморой (з моєї сторони, бо пісяти, какати, гамати і тд то все мама, а тато релаксує).... Вірите чи ні то за 4 з гаком роки я вже й забула що люблю, бо фактично цілком присвятила себе сину і чоловіку...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

iriwa, Ви постійно віддаєте, воно не вічне, звідкись і Вам треба брати, хоч 1 день в тиждень, хоч півдня присвятіть собі, доглядом за собою, прогулянками з подружками, світ розвиднеться, просто озвучте свою потребу чоловікові, попросіть його

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Не кожен сприйме і зрозуміє. В мене також неповносправна дитина, але чоловік підтримує,щоправда йому самому з малим важко, бо так його вже розпестив А разом ми гуляємо,возимо малого в школу, бо їздити доводиться на Пекарську у нас у Львові мало спец. шкіл,тому його поміч мені полегшує долю,якщо так можна сказати. Я впевнена,що одружені люди повинні мати не лише спільні зацакавлення, але й спільні обов"язки

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Не тільки у Вас так. В нас теж нема якихось спільних інтересів. А якщо і знайдеться пару штук, то дитину нема на кого лишити...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

тут у іншій темі наша форумлянка давала посилання на книгу Некрасова " Материнская любовь". Раджу прочитати. Звісно, що не варто усе брати за 100% істину ( бо можна сказати, що це суто "погляд чоловіка-психолога"), але багато раціональних зерен там є. Власне про відносини між чоловіком та дружиною після народження дитини, про самореалізацію жінки після народження дитини, про наслідки материнської надлюбові ( власне і фізичні).
Просто кілька цитат:
1.

Необходимо понять, что ребёнку нужна не столько любовь непосредственно к нему, сколько любовь между родителями, наличие сильного Пространства Любви в семье. Чем оно больше, тем естественнее идёт развитие ребёнка – он растёт как дерево, которому достаточно солнца и воды. Необходимо уяснить простую истину: если есть дефицит чего-то, то нужно хотя бы распределять правильно! И если ребёнок болеет, то в первую очередь родителям нужно раскрывать любовь друг к другу! В Пространстве Любви родителей ребёнок быстро выздоровеет.

2.Никто и нигде не учит тому, что семья создаётся не только для продолжения рода, а в основном для раскрытия личности, для духовного роста человека. Поэтому считается, что если в семье всё «нормально»: муж не пьёт, не гуляет, деньги домой приносит, то это хорошая семья, а если они ещё и любовь сохранили – то вообще, отлично! А ведь в настоящей семье должен происходить непрерывный духовный рост, увеличение Пространства Любви и счастья!». Истинная любовь к ребёнку проявляется в создании Пары, а не в сосредоточении любви и внимания на ребёнке!
3. "Когда женщина не осознаёт смысл своей жизни и, в следствии этого, нарушается система ценностей."

Тут Нєкрасов наголошує на тому, що коли жінка "замикається" на дитині, не самореалізується сама, вона не має звідки черпати енергію. Коли немає звідки брати енергію, всередині жінки настає пустота, губиться сенс. Коли всередині у жінки пустота- вона не може нічого дати ні тій же дитині, ні тому ж чоловіку.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

От тут є інша сторона медалі - чоловік, який може то все не розуміти. От мій чоловік, вважає, що я маю самозамикатися на ньому: все разом, все для нього, всі мої інтереси поміняти на йогоподібні. Врезультаті цього я після народження дитини за рік часу вигоріла: депресії, небажання нічого робити. Але в цьому був добрий поштовх, бо я зрозуміла, що мені треба робити. Але от чоловік не зрозумів і не розуміє. Бо коли я роблю щось для себе, то це сприймається в штики і відповідно чоловік біситься, бо як так, я не з ним, я не для нього. І він нічого через це від мене взяти не може, і в сім"ї дисбаланс, я сама це розумію. Але самотужки змінити не можу, бо давати не достатньо, треба ще хотіти і взяти, те, що дають. А він замкнувся на своєму розумінні сім"ї і все тут, нічого не годне змінити його. Я поки рішення не знайшла для себе. Але шукати треба.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

"5 мов любові" Чепмена читали? Мо ви ніяк не можете зрозуміти, що і кому потрібно для того, щоб відчувати, що його дійсно люблять?
Ну і з останнього прочитаного (51 % я таки прочитала))) )- Б. де Анжеліс "Секрет абсолютної жіночності". В першій половині я так і не зрозуміла, чого книжку так назвали, та для пар, у яких є емоційні проблеми- книжка навіть дуже альо.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Колись без дітей ми постійно робили майже все разом, бо в робочий час встигали скучити один за одним. готували їсти разом, прибирали теж, у процесі спілкувалися і тоді дружно відпочивали разом.
тепер з 2 дітьми важче, та все ж намагаємося. а ще, якщо наявність 2-х дітей не дає неам піти, куди захочеться, то ми беремо їх зі собою, хоч то й не легко, а щоб не було важко, то робимо те, що просто ) фільми любимо дивитися разом, ще й смаки в нас співпадають, то й дивимося вдома, поки що - це як найпростіший приклад, але завжди так не буде))).
не виходить нам удвох йти на більярд (бо не лишу я своїх дітей і все тут), а я люблю мабуть не менше від чоловіка, то граємо покер вдома ) або доміно дитяче з донечкою - то купа емоцій )
загалом я приглядаюся, що цікаво моєму чоловіку, а там вже обираю, чи мені то підходить і здебільшого приєднуюся до його захоплень, тоді і він частково поділяє мої, або ж створює для мене можливість займатися тим, що хочу я.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

http://www.markifraimov.ru/?p=1663 може комусь знадобиться

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

З того, що Ви написали, я б зробила висновок, що у вас дуже навіть притомний і нормальний чоловік. Вам як нікому пощастило - ваш чоловік чітко заявив про свої потреби, а не почав мовчки компенсувати брак їх реалізації чимось іншим. Це нормальна вимога - веселитися разом. Ви собі, напевне, просто не уявляєте, як шалено це зближує - як подорожі. За всяку ціну придумайте, як реалізувати бажання чоловіка на сталій основі. Але не так, щоб поруч з ним була ваша тінь, а так, щоб пройнятися справою, яку ви разом робитимете. Бажано знайти кілька спільних хобі чи просто захоплень. Ви будете здивовані - самі розквітнете, чоловік ходитиме увесь щасливий, а ваші стосунки зміцніють.
І ще: так, у вас дитина з аутизмом, але це не значить, що життя нанесло вам нищівний удар. Я якось зустріла одну молоду красиву жінку, вона привернула мою увагу надзвичайною доглянутістю, жвавістю і вогником в очах. Моя подруга її знала, вони розговорились. Як я потім дізналася, її першій дитині було років 2, коли вони родиною потрапили в автомобільну аварію і обоє з чоловіком залишилися майже неушкоджені, а дитина загинула. Можна лише уявити собі психологічний стан мами, яка втратила дитину. Вийшовши з депресії, вона народила хлопчика, який... був хворим на аутизм. Йому зараз десь чотири. І в його мами, судячи з її активності, зовнішнього вигляду і поведінки, немає жодних "відмазок" про те, що в неї особлива дитина і вона чогось не може. Живіть на повну. Мені видається, ви досі не можете змиритися з діагнозом сина, хоча, насправді, він не такий вже і страшний, із ним можна подорослішати, давати собі раду самому і нормально жити в суспільстві. Не "звалюйте" нічого на те, що у вас особлива дитина, не приносьте себе в жертву - ви матимете потім плачевні наслідки. Щасливій дитині треба щаслива мама і любов між батьками.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а у нас вдома таке останнім часом говорю я. Як треба щось в кухні допомогти - він прибіжить, зробить і відразу знов до компа. А мені часом хочеться, щоб просто посидів зі мною в кухні, навіть якщо я щось готую, то хочу шоб він сидів і балакав зі мною (ну це звичайно, коли нема інших важливих занять, але зараз у нас їх особливо нема - дітей ще немає, квартира маленька, не так багато роботи). Іноді дивимося разом фільм. Колись пробували разом ходити в басейн, десь місяць походили (потім на літо басейн закривався), зараз думаємо відновити це.
Недавно купили "Монополію", ще не починали грати, але думали, що може іноді будемо "зависати".
А ще бачу, що мені потрібно щодня бодай пів годинки просто посидіти з чоловіком на дивані і побалакати, незалежно чи то стосується господарських справ, спільних планів, чи чогось абстрактного - треба просто раз в день нормально разом поговорити.

А Вам Iriwa скажу, те що вже переді мною сказали - чоловік має потребу у спілкуванні з Вами і спільному проведенні часу. І це чудово: Ви йому потрібна і він про це говорить. Не замінює собі Вас на якусь компанію друзів чи інші заняття, але хоче спільного проведення часу з Вами.

Я от про ту свою потребу говорити раз в день ніяк чоловікові не могла довго пояснити. Тобто говорила не раз і по різному, і все чекала, що він буде вечорами вставати від компа, йти брати мене за руку і садити до балачки. А так не відбувається. Я нервуюся, скандалю - взагалі стосунки псуються. Вчора нарешті змогла себе пересилити - сама витягнула його від компа, поговорили майже годину про все і ні про що, мені стало добре, захотілося до нього пригорнутися. Він від того теж тішиться - стосунки поліпшуються Незнаю чи довго зможу отак тішитися своєю ініціативою , але треба буде старатися.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

такий діагноз ставлять зараз діткам все частіше. Особисто я маю 2 близьких знайомих, дітки яких з аутизмом. Причому у однієї- досить складна ступінь аутизму. Але батьки живуть повноцінним життям. Для цього, можливо, потрібно, щоб з мамою ( та і татом) попрацював психолог. Щоб мама не закривалася у собі, щоб не "замикалася" на дитині , не культивувала образу на цілий світ, а просто повноцінно жила - в гармонії з собою, дитиною, чоловіком, рідними-друзями. Бо такі особливі дітки особливо чутливі до психологічного стану батьків. І якщо батьки не будуть щасливі, це лише негативно впливатиме на дітей, усугубляючи їх стан.
п.с. якби у часи нашого дитинства психологи так само діагностували, як зараз, думаю, що і серед наших ровесників знайшлося б чимало людей, які, по суті, теж мали ті чи інші ознаки аутизму. Просто в радянські часи важкі відхилення відносили до розряду шизофренії, а легкі- до особливостей характеру .

---------- Додано в 14:28 ---------- Попередній допис був написаний в 14:26 ----------

золоті слова

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Пригадалося...
-Любий, раніше ти міг годинами тримати мої руки у своїх, а тепер...
-Кохана, просто відтоді, як ми продали піаніно, у цьому відпала необхідність.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

іденточно у нас...і пояснюю і по полкам говорю..що жінка має мати особисте життя, а не тільки сімейне..і заміж я виходила з особистими інтересами, захопленнями і так далі...і відмовлятись від "життя" і ходити у "позі" біля мужа не буду, бо не той типаж. А він не розуміє того, каже у жінки після заміжжя є тіки муж, діти і кухня і всьо!!! Умерєть нє встать....

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

"Молчать, женщина, - твое место на кухне!!!" (с) *грозно*

В такому випадку нема іншої ради, як показувати діями, що для вас це важливо!
Нашо сперечатись?! Молча робим своє - дивись і привикне!