Зрада чоловіка, що робити?

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

[/COLOR]

Бачу ви скористались моєю порадою!Це все дрібниці ,але саме вони змінюють наше життя, колись і мені помогло.
Не зупиняйтесь , тіштесь донечкою , а ще варто чимось себе потішити, скажімо якоюсь обновкою, а саме це має стосуватись зовнішності. Бо ми жінки і для нас це дуже важливо, і ніщо так не піднімає настрій як занняття самою собою.

Я теж так подумала, що хто знана, може пригодиться!

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Знаєте десь прочитала що імідж має велике значення -тому будемо мінятись-думаю почну із зачіски на разі я з асиметричним каре і рижим кольором волосся-думаю пофарбуватись як колись майже в свій рідний колір волосся-блондин а там думаю варто гардером обновити і дитині ще дещо прикупити...а то мого чоловіка дратувало коли я могла міні чи декольте носити а зараз так хочеться відчути себе більш жіночною,хоча і фігура у мене не моделі,визнаю зайві кільграми є,проте думаю що зм
ожу щось красиве підібрати...починаю любити себе

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Ви собі навіть уявите не можете як це вам допоможе! Я впевнена що і фігурка у вас може і не моделі ,але досить приваблива. Моделі це для журналу, а ми в реальності. Тай тіло не головне, головне яка душа живе у тому тілі. Якщо душа сіяє, щаслива то і тіло стає ще привабливішим.
Чоловіки не побачать ваших зайвих кілограмів , якщо будете усміхненою,та радісною!

---------- Додано в 19:16 ---------- Попередній допис був написаний в 19:14 ----------

А ще не полишайте посиденьки , тут багато цікавих тем, завжди можна прощось поговорити чи дізнатись нового. Коли скучно , вони мене завжди розраджують!

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Починаєте смакувати життя без нього!!!! це чудово. На носі Новий Рік, запишіть на листочку плани на 2014, розпишіть детально чого хочете, якщо маленькими кроками йти до них, то обов'язково здійснете заплановане!
Ви зараз "почнете жити по-новому" і ваш чоловік, то відчує. Він не раз прийде з проханням повернутись і обіцянками щасливого життя. Будьте готові до того продумайте наперед, що будете йому говорити і як триматимете оборону. Уявіть, що якщо приймете назад,то все заплановане Вами, розіб'ється в ту ж мить, як шкляна куля, а так і буде, бо людина не зміниться, не робіть собі ілюзій.
Дуже важко починати спочатку, буде змінюватись настрій, буде купа сліз за примарним майбутнім, яке не відбулось з тим чоловіком. Буде купа всього.
Ви тільки починаєте свій шлях. Просто чітко уявіть куди Ви йдете, і паліть міст за собою. Він був небезпечним, ненадійним і НЕ Вашим, хай по ньому ходять інші.
З Нового Року в нове життя, це чудова перспектива. З дитиною все буде добре. Більшість дітей такого віку швидко звикають до нового (я дитячий психолог), просто не лукавте в спілкуванні з дитиною, Ви тепер єдиний приклад для неї. Не ховайте емоцій і сліз, не говоріть того чого нема (про тата), будьте відверті (відповідно до віку дитини).
І менше занурюйтесь подумками в минуле. Радійте щодень і плануйте Своє щасливе майбутнє.
Щастя Вам і Вашій донечці.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Все це якось ніби однобоко виходить.
Панянки, а є хоч хтось, хто має протилежну думку? Що Наталі варто було не спішити, перетерпіти, дати шанс тощо. З життя знаю, що є у жінок така думка: "Аби був". І тягнути той хрест ціле життя.
Було б цікаво почути альтернативні аргументи.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

То такі типу "б"є- значить любить"?)))

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

читала дописи Наталки з "09 року, тоді десь там, глибоко, пропливала думка " та нічо, якось буде".
Але, на ЩАСТЯ, життя ставить свої крапки.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Десь так. Знаю кілька таких сімей. Правда, старі вже люди, розпитувати не випадає.
В одній, дядько жив на дві сім'ї. (Помер вже). Тихо, спокійно. Ночував вдома. Але частенько "їздив у відрядження". Після смерті виявилось, що всі про все знали, в т.ч. і жінка.
Інша сім'я. Чоловік - алкаш. Колись, була коханка. По при сварки і, мені здається, ненависть до нього - живуть також разом.
Тобто, люди так живуть... якщо це можна назвати життям. Чим керуються?

---------- Додано в 00:41 ---------- Попередній допис був написаний в 00:38 ----------

О! Треба буде пошукати.

Так. В цьому випадку - дуже влучно.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

і самі ж відповіли)

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Ну, це власне моя думка. Але ж є такі, яких це влаштовує.

---------- Додано в 01:10 ---------- Попередній допис був написаний в 01:08 ----------

Дякую. Почитав тему. Пізнавально.
Перше. Мужик, якій підняв голос на вагітну жінку, не кажучи про те, що описано там в темі - безмозглий виродок! Істота, яка не має ні крихти в душі чогось родинного чи сімейного. Вибачте, воно просто тупий солдафон.
Звалювати треба було ще тоді. Замісь оберігання, допомоги, підтримки - закочувати скандали... В голові не вкладається.
Одне знаю точно, що коханням, повагою чи будь-якими теплими почуттями в цієї людини і не пахло. Ніколи! Може хіба тішився, що "зняв малолєтку", хвалився перед друзями та родичами.
Правду кажуть: "Любов - сліпа". Як з ним можна було жити стільки часу - не уявляю... То ж як треба було кохати!!! А воно, придурошне, все це похє...рило.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Та є але не факт, що влаштовує

якщо то спитати, то там мотивація виїденого яйця не вартує, щоб то не було: діти, матеріальні блага, звичка, попри людські вочи) і т.д і т.п ІМХО!!

напевно, в основному

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

у кожного свої мотиви- у когось матеріальні, у когось- бо нікуди подітися ( батьків-родичів. які би підтримали немає, жінка всеціло залежить від чоловіка. Або батьки навпаки кажуть- "вибрала, терпи"); у когось- діти ( хай краще такий батько, ніж ніякий); у когось- а що люди скажуть ( статус заміжньої все-рівно кращий за статус розлученої"; хтось- пов язаний ін. речами . Одним словм- всяко буває. Але раз терплять, значить все не так погано. Значить, ще не прийшла ота критична точка, після якої терпіти вже неможливо.

Маю одну узагалі яскраву історію: подружжя, двоє діток. матеріально "все у шоколаді". Дружина не працює, бо немає потреби. У чоловіка- постійна любов на стороні ( така, не один рік). Дружина і коханка одна про одну знають. Мало того- навіть дипломатично спілкуються. Дружина то все "терпить", хоч морально вже геть виснажена. Чоловік- може би і радий вже піти із сімї, але двоє малих дітей стримують+ спільне майно. Хотів би забрати собі дітей, але знає, що на пустому місці суд йому їх не віддасть, а залишить з матір ю.Плюс с майном щось треба вирішувати- залишати дружині нічого не намірений.Коханка- шукає слушного моменту і розробляє свої плани. Врешті- підключає і чоловіка. Разом продумують план. як зробити так, що це не чоловік пішов із сім ї, а дружина-аморальна. В результаті, чоловік намагається зробити усе, щоб життя дружини стало нестерпним. Коли дружина вже на межі зриву, на її горизонті раптово з являється ДРУГ. Який витирає їй сльози-соплі і який...є частиною плану її чоловіка та коханки. Результат- у час "Х" чоловік подає на розлучення, дітей через суд у дружини відбирає ( яко мама вела весь час аморальний спосіб життя+ свої розрахунки із суддями), її викидує на вулицю. То нічого, що цих дітей він і надалі сам не виховує ( а його батьки, бо звісно, що коханці не дуже то і потрібні чужі діти). Але план досягнутий- майно збережене, дружина "на вулиці", діти з ним ( формально). Отак можна і до такого "дотерпітися".

п.с. а ще, дуже часто дружина свято вірить, що саме вона стане отим "янголом-охоронцем", який кардинально змінить чоловіка. То нічого, що інші не змогли, то нічого, що він п є ( б є, морально знущається, має її "десь" і т.п.). Вона ж бо любить. А значить- її любові вистачить на двох і навіть більше. Якщо вірити афоризму, то проблема у тому, що створюючи сім ю чоловік думає, що його кохана ніколи не зміниться і буде такою ж, як до одруження, а от жінка- навпаки: вірить у те, що чоловік зміниться і стане кращим, ніж був "до". От лиш часто це лише невиправдані сподівання.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

знаєте мабуть на той час я сліпо вірила що людина зміниться,з народженням донечки дійсно ситуація змінилася,мабуть і мій характер змінився тому що я вже була не сама і мала оберігати як себе так і дитину....проте хоч руку він не іднімав але морально добивав конкретно,ситуація маленька дитина-нехватка часу проте все має бути помито,поглажено,приготовано...я заупустила себе просто жахливо...але коли доці мало бути 2 моя хороша знайома не витримавши дивитись на втомлену мене запропонувала вийти на роботу-освіта вища є,розумна,чого сидіти вдома-і я погодилась-з донечкою почали сидіти дідусі,бабусі.трішки брали няню-життя налагодилось-я почала слідкувати за собою-проте це все вилилось в ревність з боку чоловіка,так тягнулося фактично рік-проте ніяких вже серйозних скандалів чи чогось в тому дусі вже не було....а потім взагалі йому на мене як на жінку стало наплювати...знаєте я тепер розумію чому....коханка....ще й звуть Наталка як мене щоб не переплутати...знаєте коли дізналася про неї всю інформацію-не від чоловіка-друг допоміг,переглянула її фото в соціальних мережах,як би це не самовпевнено прозвучало проте не могла і не можу досі збагнути що він у ній знайшов....якщо брати мене і її то за типажем фігури ми похожі але я хоч на обличчі симпатична а там...коротше кажучи я настільки була сліпою,довірливою,що це просто...а зараз я задоволена тим що так сталось...нехай я не ідеальна проте я маю сміливість у цьому признатись ініколи не буду більше жити у фальші,брехні...а йому дається картбланш нехай іде і 4 раз одружується проте я впевнена що не один раз і зі сльозами ця наївна дурепа буде шкодувати що прийняла такого чоловіка...

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

У мене так колєжанка одна так живе і мислить. Спершу закохалася у свого вже тепер чоловіка до безтями. Зараз потроху очі відкриваються, але вона все-рівно вірить у те, що її почуття зможуть його змінити, і що "він в душі добрий". А він, судячи з відношення і вчинків, дуже добре з того користає і має її за шмату з рідкісними "просвітами". А ще то все доповнює комплекс її власної непривабливості для протилежної статі, і страх самотності. Є ще інші моменти, зокрема фактично вона утримує сім'ю, а він невідомо куди свою зп тратить - зрідка може трохи продуктів купити (і навіть подарунків їй ніколи не дарує), має проблеми з алкоголем. Я б ніколи не повірила, що така розумна, інтелігентна, приємна, добра і по-своєму симпатична дівчина знайде собі таке "щастя", а що в них ще до одруження було.... то взагалі жах, але він наче за те вибачився, а вона й пробачила.... Це мабуть той випадок коли "любов зла ,полюбиш і козла"

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Наталка, Ви молодець, що знайшли в собі сили і зробили цей крок. От тільки мені здається, що зараз Ви робите помилку - переглядати фото коханки в соцмережах, мучити себе аналізом - хто гарніший, розумніший і т.д. - це крок назад. Вам потрібно зосередитись на власному житті, на власній дитині! Це важко і боляче – але Ви просто маєте змусити себе перегорнути цю сторінку раз і назавжди.
Не порівнюйте себе з тією іншою жінкою, ви – це ви, а вона – це вона. Все! Їх більше немає у вашому житті. Відпустіть! Без злості та ненависті! Бо з цієї частини Вашого допису:

мені чомусь здалось, що чоловіка ви з дому прогнали, але в серці просто продовжуєте жити очікуванням – коли ж у них нарешті зіпсуються стосунки, коли ж він нарешті прозріє, що ви були кращою і.т.д.
Ви і Ваша дитина заслуговуєте на краще життя. Ви повинні в першу чергу самі повірити в те, що без нього Ви зможете бути щасливою.
Ви молодчинка, але тепер не оглядайтесь назад. Від тепер – потрібно дивитись лише вперед. Інакше всі зусилля – будуть марними. Я щиро бажаю, щоб у Вас все налагодилось!

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Наталя, не ставлю Вам плюса за Ваш допис, бо надто багато у Вас самокритики!
Думаю, це наслідок, навіть комплекс, який привив Вам чоловік. Не знаю, як зовнішність і фігура, про що Ви пишите, але характер у Вас бойовий та адекватний. Звісно, і зі сторони, і заднім числом всі ми тут можемо бути мудрі. А Ви в цьому варились і цим жили. Авторитет на 20 років старшого чоловіка, який виявився закомплексованою, не впевненою в собі шматою відігравав не останню роль.

В цьому шлюбі і Ваша зовнішність, і характер - жодної ролі не відігравали. Якщо хочете, такий розвиток подій був наперед написаний саме ним. Звісно, підсвідомо.

Ви не маєте ані найменшої потреби шукати причину в собі. Були б Ви норовливою стервою, чи отою "шматою для плювання" в цій сім'ї.
Зовнішність, в шлюбі, кажу Вам, як мужчина, відіграє зовсім не першу роль. Не буду казати, що останню, але точно - не найпершу.

З того, що бачу у Ваших постах, Ви приклали достатньо багато зусиль, щоб цей шлюб існував. Але, шансів у Вас не було.

У четвертої коханки, їх, теоретично, немає також. Правда, на скільки Ви тут про неї згадували, вона достатньо хитра, підступна і "іде по трупах" (отой смердячий дзвінок про переживання за Вашу дитину). Може їй вдасться його затиснути у лещата... З одного боку. А з іншого, то буде не життя у задоволення, а постійний, щоденний контроль та зважування ситуації з "чоловіком". Щоб не попустити і не перетиснути. Х.з., мені то виглядає на "аби був", як писали дівчата вище, а не на життя повноцінної щасливої сім'ї.

---------- Додано в 12:17 ---------- Попередній допис був написаний в 12:04 ----------

Цю цитату - грубим великим шрифтом роздрукувати і вивчити на пам'ять!

Звісно, всі ми тут сприймаємо образ Вашого чоловіка суб'єктивно. Через Ваше подання. Можна в чомусь було б сумніватись. Але Ви писали факти. І про скандали під час вагітності, і про коханку, і про квитанції. Альтернативи знайти виправдання - нема. Шансів щось змінити у Вас не було. Чим швидше Ви всіїх їх відпустите і викинете подалі від себе (і попередніх жінок, і майбутніх, і його, і його маму), тим швидше і краще Ви зможете жити для себе і своєї донечки.

ЗІ. А отой вірш зі щоденника - нюні!
ЗЗІ. Ніц Вам не бракує!

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Я мала на увазі впровадження нового стереотипу, що чоловіки і жінки відрізняються всім, як небо і земля. Що коли жінка бачить чорне, чоловік бачить біле. Писати на цю тему книжки, які розходяться багатомільйонними тиражами - заробляти великі гроші)
Щодо роботи, на якій людина проводить основну частину свого життя - це на будь-яку людину впливає сильно, не тільки на чоловіків) "Якщо з роботою все гаразд - і зі мною все гаразд", - тих жінок, яких знаю я, це стосується в повній мірі)

Інакше трохи, звісно)) Я писала про те, що бачу тенденцію до виправдання чоловіками відверто ганебних випадків, з креном в бік безвідповідальності, жорстокості, егоїзму як даного Богом права.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Ми тут поряд на ЛФ в темі про Євромайдан сперечались. Хто б організував бігом революцію. Варіант був - Юлька, яка сидить. Хтось виклав відео, як Ющ по поличках, з фломастером, малюночками та схемками розказував, якої біди вона наробила українцям. Буквально в той же вечір десь на Шустері чи т.п. був Азіров. Також з схемками і табличками - розповів, яка квінтесенція зла - Європа і яка месія - Росія з Путіним.
То я до того, що розказати і розписати можна все. Ніби і аргументовано. Залежить все від "вдячності" слухачів. Чи готові вони то "купити".

Звісно, що і психологія, і менталітет чоловіків і жінок - мали б відрізнятись. Схематично: жінка в печері з дітьми підтримує вогонь; чоловік пішов завалити мамонта. Ясно, що це дуже умовно. До прикладу, я не прихильник "оберігати" жінку, щоб все життя сиділа вдома, виховувала дітей. Краще - коли працює. Але! Коли в сім'ї бракує грошей - це таки проблема чоловіка!

Оце, що Ви пишете: "безвідповідальність, жорстокість, егоїзм, як дані Богом права" - звісно, що дурня. Ключове слово сім'ї у мене - ні, не любов, у яку я слабо вірю, а гармонія. Зрештою, це не лише про сім'ю, а про життя загалом. А всі ці риси, які Ви згадували, з гармонією не поєднуються. Ймовірно, це якесь чергове бидло шукає собі виправдання.

Ні, я можу також поспекулювати на чоловічій чи жіночій специфіці. Одне з улюблених: чому чоловіки розлучення переносять легше ніж жінки? Бо доведено (правда, не знаю коли і ким) що чоловіки - однозадачні, а жінки - багатозадачні. Тобто, якщо чоловік при проблемах, наприклад, зануриться в роботу, то думати він може лише про це. Жінки - можуть думати повноцінно про все і відразу (чоловік, діти, робота, продукти, співробітник, який фліртує...).
... Ну і є ще багато історій, за допомогою яких можна "гарно з'їхати".

До прикладу, одне з непорозумінь, яке завжди є і яке я не поборов у першому шлюбі:
- Чому ти не кажеш, що любиш мене?
- Блін, я приніс дві торби продуктів. Вчора водив тебе в магазин за новим светром. Сьогодні затримався на роботі. Ще частину роботи приніс додому. Щоб у нас все було гаразд.
Пофіг! Виглядає, що можна нічого не робити, головне, раз на добу сказати, що любиш. Особисто я з таким підходом не згідний. Він для мене не логічний. Завжди згадую колишнього шефа, який розлучався з жінкою і запитував її: "Кохана! Ти прийдеш завтра в суд на розлучення?". Але потребу це чути - сприймаю, як аксіому. Раз вам це потрібно - мені сказати не важко. Інколи про це згадую.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Та ну
Одним коханням ситий не будеш)))

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Так і є.
Я, на жаль, не бачу в чоловіках тієї високої моральності і сміливості - у повсякденних, не героїчних речах, що притаманні, як виявляється, багатьом жінкам. Тієї небайдужості, заангажованості, чітко задекларованої власної думки, які я бачила у чоловіках покоління мого батька. Тотальна пасивність: зручно, попливу за течією в ту сторону, незручно - що ж.. Проблеми з жінкою - обвинувачу її в усьому, це прекрасний привід для зникнення і з життя дитини також.. А ще тихенько промовчу, якщо тема стосується стосунків - ну, ж бо справжні чоловіки не говорять про стосунки. Це ж тільки жінкам необхідне тепло, підтримка, затишок.
Моя подруга заміжня за непоганою людиною, але якось ми з нею розмовляли і я здивувалася, не пам"ятаю вже, чому саме. І вона відповіла, сумно посміхаючись - забудь, таких, як наші тати, немає тепер. Те, що робить мій чоловік, і то за щастя. Я була ошелешена.. бо те, що він "робить" - це мізер.