Що мене дратує?

Відповідь: Що мене дратує?

а якщо заходиш на задні двері? уявляєте, яка Ви будете роздратована, коли всі, хто зайшов на задні будуть пхатись на передні, платити водієві і пхатись назад.
))))
нервують комунальні служби і автодор, який по Винниках "доробив дорогу"

 

Відповідь: Що мене дратує?

Ну нехай так, але Ви все ж допомагаєте в передачі грошей . А я погана. Мені навіть це не хочеться робити . Одного разу через таку допомогу - вивихнула руку. Тепер в даній ситуації - одразу відрубую, що не маю вільної руки і пропоную попросити тих, хто сидить.

 

Відповідь: Що мене дратує?

А мене нервує, коли я сиджу собі в навушниках, слухаю музику, а щоб передати гроші і сказати треба то все діло зняти, потім знову одіти, і так 10 раз так що якщо хтось мовчки тицяє грошима - це можу бути я
До слова, коли передаю "свої" гроші - то завжди прошу, ну і при виході теж питаюсь

я коли в маршрутці, мене багато що дратує, а зараз випила каву, заспокоїлась і вже нема що написати)))

 

Відповідь: Що мене дратує?

Беріть термос з кавою в маршрутку! Тицьнули Вам в спину, ви:
- Момент!..
Випиваєте кави.
- Доброго дня. Слухаю Вас, шановний?!

 

Відповідь: Що мене дратує?

Аналогічно і я! А коли я ходила з пузіком (вагітна) то промучившись піввагітності від такого передавання і не уступання місця, "обнагліла" і сама почала "просити" щоб уступили місце (годину-півтора добиратись до роботи) або передали гроші. І знаєте, ніхто не відмовив. Хоча по виразу обличчя деяких пасажирів бачила, що не дуже їм хотілось вставати із тепленького місця.

 

Відповідь: Що мене дратує?

Та, власне, коли я це роблю мовчки то все ок, а для озвучення треба гарнітуру знімати, і мене це добиває)) Але ще ніхто не жалівся на моє мовчазне тикання поки) Але бачу що може бути казус, ніколи н думала що це когось дратує

 

Відповідь: Що мене дратує?

Коли настрій відповідний - обов'язково дратує!

 

Відповідь: Що мене дратує?

Ой, я Вас прошу...Всім не вгодиш.
Мою маму, наприклад дратує навпаки - коли озвучують: "передайте", постійно бурчить мені потім, нєрвна, що ітак знає що то передати водію треба, ггг.
Ну але в неї ще нервова система особлива через ряд обставин, тому то не показник.
Я до того, що робіть, як Вам зручно.

 

Відповідь: Що мене дратує?

Тицяння мене зовсім не дратує. ДратуєДивує коли випадково голову повернеш- а над плечем зависла рука з грошима.
Ні звуку, ні тицяння... тишина...

 

Відповідь: Що мене дратує?

От-от щодо передавання грошей сидячими пасажирами повністю згідна.

У мене була не така ж ситуація, але аналогію провести можна. То було минулої зими, акурат у той період обледеніння, коли все було замерзле від великих дерев до дрібного сміття на дорозі. Потрібно було сходити за продуктам у маркет і з дитиною (не було як залишити вдома). От ми візком поїхали туди. Там закупились, поскладали все у козину візка і поїхали додому. Вже вдома на наступний день побачила, що мій гаманець не в сумці, обшукала усі закапелки - нема. Розстроїлась дико, грошей там великих не було (десь з 50 грн.), але там було багато карток (зарплатна, кредитна) і ще дисконти зі знижками різних потрібних мені фірм. Почала пригадувати послідовно, де ж могла посіяти полярис.

Коли ми заїхали візком на касу + корзина з товарами у руці за нами збіглась величенька черга і то сталось якось раптово, ми і за ними набігло багато люда. Якась старша пані стала за мною дуже бурмотати: мол візок з дитиною і я, і козина, і черга ... до вечора не справимось. Промовчала, бо для чого сваритись, не навмисно комусь чергу займаю, а дитину не маю як залишити... На касі намагалась швидко, бо розумію, що всі так хочуть. І у тій неоправданій мобільності, звільненні місця ін. покупцю + розраховування, складання і пакування купленого, забула свій гаманець.

Обдзвонила я весь маркет, сказали, що є гаманці, приходьте і може найдете. Пригналась за першим разом (у службу охорони) не знайшла, пішла додому. Але мала відчуття, що він там є. Прийшла другий раз і якось мене осінило ще підійти до рецепції. Добре, що в гаманці були іменні картки. Спитала, а вони з шухляди дістали мій більше як 15-літній/старенький гаманець (куплений на першу здачу сесії у вузі, то ціла пам"ять той гаманець). З нього ніщо не зникло, моїй радості не було меж, усім так дякувала... Порядні люди.

Але висновок з того собі зробила: що учтивим треба бути та не у всіх ситуаціях, на касі треба добре пильнувати і тільки по закінченню всього процесу купівлі/розрахунку ступатись. Так і в транспорті оті передавання над головою грошей (особливо коли маршрутка набита пасажирами) за квиток - то є лишнє відволікання від власниих речей і привід для крадія зробити свою роботу...

 

Відповідь: Що мене дратує?

Я б сказав, робіть, як культурно та виховано, а не як зручно. До прикладу, звернув увагу, що в Росії "зручно" всім Тикати. Коли 15-тирічна пацанка тикає продавчині - "Покажи мені оце" - не думаю, що то правильно.
Чи плювати де попало, чи бички кидати, чи обгортки від морозива на тротуар, чи качани від яблук через вікно машини - не де попало, бо так зручно, а у відповідне місце, бо так виховано.

 

Відповідь: Що мене дратує?

Не в образу Вам особисто, але багато пацієнтів приходять до лікарів, "озброївшись"
знаннями з Інтернету. І який би діагноз лікар не поставив, все одно вийде, що він дурень некваліфікований. Хоча не сперечаюся - лікарі є різні, як і пацієнти.

 

Відповідь: Що мене дратує?

А мене дратує така поведінка старших панянок на базарі. Я малого не маю з ким залишити, тому він всюди зімною. На Привокзальний стараюсь їхати з ним возиком, щоб не затоптали. Коли заїжаю на ринок стараюсь нікого не зачіпити, перепрошую чуть не через кожен метр, прошу пропустити і т.д і т.п. Врезультаті всерівно находяться такі тьотіньки які починають бурмотати: "розїздились тут, чого дитину брати на базар?" А куди мені його діти, щоб закупитись продуктами ніхто не підкаже В супермаркетах аналогічна ситуація, правда рідше.

 

Відповідь: Що мене дратує?

А куди її діти, закрити вдома і хай собі там сидить?Таке враження, що у тиж пань та панів немає ні дітей, ні внуків, що вони так відносяться до дітей.

А мене дратує, коли незнайомі люди звератються на "ти", не обов’язво до мене (до продавця, до водія маршрутки, до будь-якого іншого). От буквально пару годин тому була на Вернісажі і мужчина старшого віку "тикав" продавцеві, на зауваження, що "ми з вами на ти не переходили", він заявив, що тикати він має повне право, бо таке право йому НАДАЄ ВІК! Особисто я вважаю таке проявом неповаги і відсутністю виховання.

 

Відповідь: Що мене дратує?

Мене дратують феєрверки. Точніше, не самі феєрверки, а те, що я їх чую, а не бачу. Отак цілий грудень запускають по вечорах, а мені в жодному вікні не видно , а я теж хочу подивитися

Ну і реально хочеться прибити тих, хто петарди кидає під вікнами. Маленькі - то дурниці, а от після обіду так гримали якимись гучними, що я аж підскочила від переляку. Ну і кілька секунд думала, що війна почалася На все має бути міра...

 

Відповідь: Що мене дратує?

Мене, як маму маленької дитини дратують і феєрверки і петарди. В Новорічну ніч з 00 і до 1 гриміло під вікнами, а малий скидався зі сну і катулявся по ліжку. Я розумію, що свято і хочеться руху, але... дратує все одно.
А ще дратують діти, які ті петарди кидають на проїжджу частину, або прямо біля коляски, так і хочеться вхопити за вухо і повчити, де можна то робити, а де не варто.
А ще дратують люди, які встягають в чужу розмову. Стоїмо ми зі свекрухою, балакаємо щось своє, а йшла якась її сусідка і стала коло нас слухати і балакати. І послати її ніяк і поговорити вже не можна. І от чого лізти, якщо не кличуть?

 

Відповідь: Що мене дратує?

то не то що дратує, то забилам би!
І на базар, і в ЖЕК, і в поліклініку я ходжу з трьома - і постійно чую на свою адресу, що хай "ті, що в тебе вдома прибирають і їсти готують, з дітьми посидять". Якось люди не розуміють, що і прибираю і їсти готую і все решта - я, і з дітьми - теж я!
Між іншим, без черги ніде не пхаюсь і невимовно дратує, коли кажуть, що я дітей спеціально взяла, щоб пропустили.

 

Відповідь: Що мене дратує?

О! А ще мене дратує відсутність пандусів для колясок в аптеках, магазинах, банках, навіть в ЖЕКу його немає, а сунути коляску треба на висоту другого поверху.
А часом пандус є, але він під кутом 45 градусів і більше - майже американські гірки.

 

Відповідь: Що мене дратує?

або нефункціональні пандуси, які тіпа є, але заїхати неможливо. Мені, коли одне в слінгу, друге у візку і заїхати НІЯК - то хоч плач...

 

Відповідь: Що мене дратує?

На "Південному" таких багато зробили, ще й плитка, щоби напевно впасти! Теж мене дратує, минулого року пішли з малим у візочку, чоловік по сходах наносився. Більше не ходимо.