Відповідь: Свекруха-бабуся (2) І нехай собі говорять... "Добре-добре, мамо"... І я би точно не могла їй доказувати свою правоту по 20 хвилин і що то дасть, поясніть? Вона ж все рівно буде переконана в своїй правоті, а я - в своїй. Після такого мене б точно тіпало...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ну напевне тому, що характер не той. В мене є своя думка, думаю маю право її мати, ні? Доросла людина ніби Я ж в своєму дописі так і написала, вчитись і вчитись)) Ну і щодо тіпання, мене не тіпало, бо то була просто дискусія Поговорили, спробувала донести свою думку. Якраз справа в тому, що такі речі від свекра вже не вперше, коли хрестили малюка, то векор наполягав, щоб перед виходом з хати на поріг покласти інструменти і з дитиною через них переступити, інакше буде нерозумний Я звісно відмовилась, спокійно, то навіть якийсь час ображались(( Ну і як тут скажеш "добре, тату", якщо виходили з хати разом. Для мене такі речі є гріхом, тому вважаю, що маю право відмовитись. Якось так
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Оце свекор дійсно трохи загнув :khomyak:. Але дійсно, з досвідом станете спокійніше реагувати на "чудові поради" родичів, і дійсно, форумлянки добре кажуть, ліпше спокійно відповісти типу "добре-добре", а робити по своєму, і нерви збережете, і з свекрами не конфліктуватимете, бо збоку то таки по-дитячому ваша поведінка виглядає (а воно вам треба, щоб вас в невигідному світлі сприймали?)
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Згодна. Дівчата, хіба не в кожного буває ситуація, коли опісля думаєш - ну як я могла не побачити, ну чому тоді-то не зробила інакше і тп. Але такі думки не здатні виправити ситуацію. Треба й справді зосереджуватися на тому, що зробити на даний момент. Якщо говорити про здоров'я дитини, то наслухавшись і начитавшись про всякі болячки, можна деколи собі все що хоч надумати. І шукати ті болячки можна без упину. У мене теж мала сіла в 9 міс, і була повненька. І звичайний невропатолог та педіатр з нашої поліклініки казали, що все ок, просто то в неї не час. Чи я мала зразу летіти в якусь лікарню? Всього не врахуєш, і ми не всі є медиками, хоча й серед них різні ситуації трапляються з запущеними болячками, нажаль. Тому себе гризти тим, що десь не побачив якось прихованої чи неявної проблеми нема чого, ще й якщо лікарі того не бачили. Головне, що проблема дитинки Інвізібил коригується. ---------- Додано в 22:54 ---------- Попередній допис був написаний в 22:46 ---------- То не зовсім так. Таку тактику вони теж можуть просікти - що ви згоджуєтеся, але робите по-своєму. То може привести до ще гірших наслідків. Я от все більше переконуюся, що всеможливі поради батьками даються через комплекси - в них є потреба відчувати себе потрібними, важливими у нашому житті попри те, що ми дорослі і маємо свої сім'ї. Тут важливо знайти такі речі, в яких ті ж батьки компетентні, і час від часу просити в них поради, чи в інший спосіб показувати їм їхню важливість, намагатися приділити їм увагу, вислухати їхні страхи, про болячки. Тобто їх питати про їхні справи, тоді вже до обговорення ваших сімейних справ і справ онуків може не бути потреби
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) мене спочатку всі переконували ниточку на ручку малій завязати.. в мене аргумент був один "Від вроків помагає не нитка, а віра і Бог".. тепер "треба" йти віск зливати.. (мала боїться шуму, голосних звуків, чужих квартир, але не завжди).. мама аргументує "Ну ж коли віск зливають - молитву читають, нічого в тому поганого нема".. То я сказала, що пошукаю священика, який над дітками читає молитву і піду до нього.. Або сама прочитаю молитву. ---------- Додано в 23:53 ---------- Попередній допис був написаний в 23:35 ---------- invisible, недавно в іншій темі прочитала фразу "Человека нельзя обидеть. Он может только сам обидеться". Я точно не знаю які саме слова Ви говорили свекрусі, бо в емоціях можна наговорити такого, що потім сама собі дивуєшся.. Але не дуже звертайте увагу на те, що свекруха образилась (і до слова: самі теж не ображайтесь через дурниці). Якщо відчуваєте, що справді грубо їй відповіли, якщо на душі пошкрібують кішки - скажіть свекрусі, що шкодуєте, що висловили свою думку грубо, що Ви не мали так говорити, що не хотіли, але були злі і т.д. та й так вийшло... А якщо Ви не грубо їй пояснили, що нема чого пхатись, тоді просто подзвоніть, розкажіть що внучка щось там нове вміє, скажіть що вона за ними вже скучила - нехай прийдуть вгості. Я сама деколи в злості можу батькам наговорити всякого.. А потім так шкодую.. Потім думаю: ну і нащо? кому від того стало краще? нікому. І ще мені помагає згадати що Бог милостивий. Що він всім пробачає, хто просить прощення. Бо якби Він був справедливий, і всім за всі гріхи призначав відповідні покарання, то ми тільки б те й робили б, що розплачувались за свої гріхи. А раз Він може пробачати, то хіба мені корона впаде? І ще хочу застерегти, щоб Ви чоловіка не настроювали проти його мами. Краще лишній раз її перед ним захистіть. Він ітак знає яка вона, але якщо буде чути, що Ви її хоча б намагаєтесь прийняти, то йому буде легше і буде Вас більше любити.. Я не кажу, що треба хвалити свекруху за все підряд, не подумайте. Просто час від часу щось в ній хвалити.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ага, моя свекруха на днях каже: "підете гуляти? тільки ж ти її тепло одягай..." Мала з бронхітом на антибіотиках - ясно, що голу повезу. Трохи розсердило, бо мені ж не 16 - таке слухати, але все "їй" висловила вже після того, як поклала трубку. Ну не хочу я з нею відкритого конфлікту. Колись я тут в темці писала, що вона ніколи не дзвонить перед тим, як прийти - то вже дзвонить. Бо передостанній раз прийшла - дитині був якраз час спати, ну, думаю, не плаче, хай ще 20 хвилин пограється, потім ще 10 хвилин, потім ще 5... В результаті потім ледь вклала дитину, з істериками, сльозами, криками і 30-хвилинним колисанням. Свекруха весь цей час сиділа в сусідній кімнаті і те все слухала. Я така на неї сердита була - думала, лусну від злості. А потім (мала заснула) вийшла зі спальні і кажу: "Це я винна, треба було зразу її об 11.30 спати покласти". І пішла вона додому з миром... хоча потім я чоловікові розказала, хто, на мою думку, неправильно повівся. Справа в тому, що свекруха прекрасно знає наш режим, зазвичай приходить в 13-14, або ми п*ємо чай, а тоді Аня прокидається, або вона зразу прокидається - все чудово, все "по графіку"... чого їй стрельнуло прийти в 11.30... мабуть, і сама була не рада
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Мені більше по-дитячому виглядають червоні ниточки, і інструменти з книжками через які конче треба переступати, ніж відмова від тих процедур дивних Ну але насправді, то краще помахати головою і по всім. Вчусь)) Ну і до слова, ми ніколи зі свекрами відверто не сваримось, то може лише так виглядає по дописах, всі дискусії в мирному тоні)) Я прекрасно розумію, що ні мені, ні дитині вони зле не хочуть, але часто не можу переступити через себе.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Я навчилася на такі штуки негативно не реагувати - розумію, що це в них на автоматі, то така потреба щось сказати, такий собі вияв турботи і потреби щось поконтролювати. Часом віджартовуюся, що "а я хотіла голу вивести"... У моєї мами таке є, і я помічаю, що коли вона дає такі поради то навіть не задумується над тим, які вони безглузді. Вона звикла турбуватися про свою дитину, думати як вона вбрана, і що вона поїла. Тому, якимось чином ті всі почуття прокидаються в них щодо внуків, і їм здається, що вони про все мають потурбуватися. Але тепер я уважно намагаюся вислуховувати ті всі поради, підозри, рекомендації, історії... бо таки буває і в них раціональне зерно, і я не хочу його прогавити через негативну налаштованість. Деколи пасує послухати і змовчати, деколи стараюся пояснити свою позицію, з якою часто вона не може згоджуватися, але й не має що заперечити мені. А буває що й прислухаюся. Знаю, що не зі зла то все...тіко якби ше то так не злило
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ну могла елементарно забути..Я, маючи свою малу дитину, ніяк не пам"ятаю графіку спання в похресника. Ну й то +/- дитина ж не солдатик - мій, наприклад, засинає приблизно в одаковий час, аде бувають відхилення в 30 хвилин як в один бік, так і в другий. теж так вважаю. Моя, наприклад, все каже, щоб я дитину погодувала, й то так по кілька раз підряд. І це стосується як старшого внука, так і молодшого. Але я на таке не звертаю уваги, вона вчителька, то вже в крові певно...Я часто з того сміюсь, що мені не 10 років й нема потреби одне й те саме мені казати кілька раз. А взагалі в мене просто суперова свекруха. Хотіла б і я колись мати стільки мудрості й терпіння, як вона, стільки дипломатії...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Наша баба вже давніше впала, трошки пошкодила коліно. То триндєц! Вона кожен день маже інакшою мазю і п"є інакші ліки. Допилась до того що має висипку на нозі і все тіло свербить. Вже десь тиждень жалується коліжанкам по телефону, а нам тільки вчора сказала. І при тому всьому стверджує, що в неї алергія на ті таблетки, що їй лікар виписав десь місяць тому (пила вона їх від сили 2дні) То щось з розряду "залікую себе до смерті"
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ну бо то таки дійсно ви винні Ну прийшла свекруха, ну той що, поклали дитину спати б і все. Посиділи-почаювали, а тут би вже й дитинка встала. Моя свекруха теж часом приходить то вранці, то вже як мал спати йдуть, ну бо їй так з роботою виходить. То я ніколи не прив'язуюсь до того, в мене весе як йшло "по графіку" так і далі йде. Я не кидаю всіх і вся щоб "бавити" свекруху, та і вона того не потребує. Вона знає, що є відповідний час коли діти лягають спати і її прихід нічого не міняє. Файна в мене свекруха
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) по великому рахунку, я ну бо вона з порога зразу почала квохтати, що прийшла "погратись з Анютою" (а в нас обідній сон 2 години, вона б не чекала) ну то таке, навіть не хочу до того вертатись, не люблю, коли мене ставлять в такі ситуації, завжди ж можна передзвонити і перепитати, від того ніхто не вмер я особисто ніколи не попрусь до людини, не знаючи, коли їй зручно, які в неї плани оте "як сніг на голову" - не мій варіант
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ну чисто моя історія Приїде свекруха, зразу хапає малого на руки і носиться з ним (ну скучає жіночка за внуком, шо поробиш), от так носиться-носиться, аж поки малий не почне плакати, що хоче їсти чи спати, вона далі буде з ним носитись і говорити: 'Ой, бідне дитятко, то ти їсти хочеш, що ж та мама така-сяка дитину не погодує' (при тому, що мама стоїть вже з хвилин 5 біля неї і 10ий раз повторює ДАВАЙТЕ ДИТИНУ ПОГОДУЮ ), аж коли починається вже істерика і вона бачить, що ніц не поможе (ні люляння, ні гукання), тоді вже віддає малого зі словами 'ну годуй ти його вже'. А ше вічно як приїде, тільки зайде до хати і зразу перша фраза до малого - 'Ну, розказуй Арсенчик як тебе мама тут обіжає', так то виводить мене з себе
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ой якби то за те всі ображались, то я би вже фігурувала у темі тітка-ненаситниця . Я свою пельменьку як тільки прийду - відразу окупую ...так скучаю за нею. А бабцям то ж "сам Бог велів"
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Міняйте тактику поведінки з свекрухою, типу дитина не іграшка. Легенько, делікатно, без наїздів, але треба дати зрозуміти, що малятко- то є така собі людина, яка може хотіти їсти/спати/маму і перш за все треба прислухатися до вас, а не до власного бажання, бо я прийшла, бо я побавитись хочу.)) Ясне діло, як ви говорите, а вона вас не чує, то видирати маля не будете, але я в такому випадку простягаю руки , беру делікатно малючка і кажу "він цицю хоче", чи "очка сонні, спатки хоче" (у нас немає ніяких графіків щодо їдження, спання, але я бачу по дитині) А як всьо гуд, дитина весела, бабуся довольна, то це ж курто...)) можна гарно скористати моментом і зайнятися своїми справами. Головне без фанатизму. Коли мама каже, що дитинка хоче спати, чи їсти, чи марудить, то таки хоч не хоч малявку треба віддати мамі.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Блін, і коли вже я до того дозрію... Хіба може з другою дитиною? Бо я досі не можу нічим спокійно займатися, якщо мала зі свекрухою. Розумом розумію, що то не є добре, але не попускає. Певно тут грає роль той фактор, що я і сама зі свекрухою не ахті як ладжу. Благо в нас наразі побачення рідкі, бо свекрам до нас їздити бачте накладно до Винник, а тягати малу щовихідних до них я щось не маю бажання... Ех, погана я невістка вдоль і впоперек. Мало того що не слухаю, то ще й дитиною бавитися не даю
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Я свекруху свою бачу раз в три місяці ( далеко живе), то перший раз, коли вона брала малу, я котролювала кожен її рух, але малу не забирала, просто знаходилась поряд і типу шось в кімнаті " прибирала", " складала", а насправді глаз да глаз) потім я побачила, що вона нормальна жінка, до дитини відноситься нормально, то раз навіть лишили малу з нею на годину, самі поїхали в супермаркет. Коли мала плаче, я просто приходжу, забираю її від свекрухи ( чи моїх батьків) і кажу, що вона хоче маму ніхто зауважень не робить і як правиило дитину мені віддають, ну або роблю трохи інакше по відношенню до свекрухи: кажу чоловікові, щоб забрав малу від неї і поносив трохи, а вже потім я її забираю від чоловіка Я навпаки рада, коли свекруха чи мої батьки бавляться з дитиною, я за той час собі трохи відпочину чит зроблю шось своє
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Хіхі і в нас так! Я в такому випадку починаю в голові рахувати, ну типу відключаюсь. Помагає
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Це до вас з часом прийде))) Коли дитина стане більша - ви почнете до того інакше ставитесь. Зараз ще, напевне, боїтесь, що свекруха може не так взяти чи не так посадити, а дитина почне плакати і пішло поїхало. Я приблизно до року не могла змусити себе залишити дитину повністю на свекруху і робила так, як Бренда каже це напрягало і мене, і свекруху. Бо ні я не могла розслабитись і робити свої справи, ні свекруха себе нормально не почувала + моя мала довший час дуже плакала, коли вона приходила і не хотіла з нею бавитись. А потім доця підросла, стала розуміти, що то баба і з бабою можна бавитись. Я почала спокійніше до свекрухи відноситись і більше їй довіряти. І почався кайф))) Свекруха прийде і я маю 3 години на читання чи перегляд фільмів. Я навіть люблю, коли вона приходить. Благо вона адекватна жінка і ніколи мені не перечить, раз мама сказала - мама краще знає.
