Відповідь: Що читаємо? (2) чим більше читаю, тим більше бачу як це мало і скільки ше книжок,які б хотілось прочитати крім того, вважаю, що не вмію гарно написати відгук. парочка сухих слів, як в рапорті)) але маєм те, шо маєм ---------- Додано в 20:53 ---------- Попередній допис був написаний в 20:51 ---------- в кармі питались за електронний варіант "ЛСД". у мене нема (і не факт чи він існує зараз, бо книжку недавно видали). читала паперову книжку.
Відповідь: Що читаємо? (2) Зараз дочитую Нил Гейман «История с кладбищем», дуже близькі мені такі історії, хоча фантастику в цілому не дуже люблю, конкретно ця тема мені дуже цікава. Закачала собі ще кілька книжок Ніла, оскільки чоловік мій таємний його прихильник, вирішила і я собі бути в темі.
Відповідь: Що читаємо? (2) Джоджо Мойес "До зустрічі з тобою" - шикарний роман, я наприкінці так розчулилась! Читається дуже легко і швидко, дякую дівчатам за рекомендації автора.
Відповідь: Що читаємо? (2) Завершила "Тамдевін" Вдовиченко. Прочитала вдумуючись в кожне слово, в кожен абзац, а це буває нечасто. Дуже мені імпонує, що в книзі стільки "галицьких" слів: "їдзеня", "слоїки" і т.д. Раджу! Розпочала "Гудзик" І. Роздобудько.
Відповідь: Що читаємо? (2) "Щоденники Бріджить Джонс", обидва. Таке дурнувате чтиво, що аж зло бере, наскільки можна бути "куркою" в житті. Але якщо трапилась ситуація, коли хочеться щось почитати, щоб мозок не поплавився, то це кльовий варіант. Оскільки я два тижні хворіла, то читаючи фактично вжилась в образ, в тому щось є. Ги. А ще я ненавиджу Дена Брауна. Але більшість його книжок таки прочитала. Патова ситуація, коли ненавидиш автора, але 600 сторінок книжки читаєш за 2-3 дні, бо цікаво, що там у наступному розділі. Так і сталось з "Інферно". Стандартний шаблон Брауна- капец на самому початку, ніби розв'язка ближче до кінця і кардинально інші висновки в самому кінці. Насправді "Інферно" прочитала, бо набридло почуватись "лохом" вдома, бо всі крім мене її вже прочитали і підстьобувались. Побачили безпілотник десь - бугагагага "Інферно"; якийсь кульок з чимось невідомим лежить - вахахаха "Інферно". Короч, "врага" треба було пізнати в обличчя.
Відповідь: Що читаємо? (2) Згодна з приводу "Інферно" зокрема і Дена Брауна в цілому. Я зараз читаю оповідання Еліс Мунро (чи Манро, як де) Нобелівської лауреатки по літературі в 2013р. Дуже подобається. Я люблю авторів, що можуть цікаво і майстерно описати буденні події в житті пересічної людини. Ніяких "страстей", неймовірних пригод, фатальних співпадінь, трагічних поворотів і геройських вчинків, але відірватись неможливо. Життя як воно є. Чудова образна мова. Але щось дуже мало перекладено на російську мову її оповідань. Про українську взагалі мовчу. Я, правда, тільки на флібусті дивилась. Потрібно ще посерфити.
Відповідь: Що читаємо? (2) А я зараз домучую "Гоцика" Люко Дашвар! А на поличці лежить іі нова книга "Запах мяса"! Ви би знали як то манить,коли чоловік іі читає і сміється,а потім каже шо не розкаже,бо мені потім не буде цікаво читати))) І скажу шо я тут читала шо багато хто перейшов на електронні книги- а я шось себе застарілою важаю! Я не можу проміняти оті пеоекидання сторіннок,або навіть просто запах друкованоі книги!!!! Sent from my ST27i using Tapatalk 2
Відповідь: Що читаємо? (2) "Сад Гетсиманський" Іван Багряний. Я дуже довго і свідомо відкладала прочитання даної книги. Емоції неможливо передати словами. Цю книгу треба прочитати всім українцям. Роман мене вже не відпустить. Ніколи! Читати «Сад Гетсиманський» було б майже неможливо, якби він не містив детективну інтригу. Безперервні катування та страждання загнаних людей в переповнених камерах... Жах! Таке осягнути розумом неможливо. Андрій ламає собі голову над тим, хто його зрадив, вагаючись між двома однаково важкими варіантами — рідні брати чи кохана дівчина. Сама назва твору натякає, що основним його мотивом є зрада, адже у саду Гетсиманському Юда поцілував Ісуса — умовний знак зради. У часи жахливих сталiнських репресiй у "сад Гетсиманський" перетворилася уся країна. Розв’язка роману викриває іще одну особливість совєтського режиму. Дивовижно, що людина знаходить способи для боротьби навіть у таких безнадійних умовах. Тому, попри всю депресивність, роман є життєствердним.
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю зараз "Спадкоємець" Дяченків. Так хотіла якоїсь містики - от і скачла, а воно якесь таке.... Ніби і не бідне на події, ніби і не занужно написано, але якось воно мені геть ледве-ледве читається. Де ж то чувано, аби я книжку аж тиждень читала??? От тепер почала задумуватись, що дарма я собі шось з 7 книжок автора завантажила...
Відповідь: Що читаємо? (2) Читала десь місяць тому. Очевидно, поціновувачам Дашвар має сподобатись. Але мені зовсім не сподобалось, завжди виникало питання "Зачєєєм фсьо ето, аффтар???". Занадто перебільшено, перечорнено, переграно "переГрано" у всіх відомих мені пошляцьких і звичайних відношеннях. Якби в темці не нагадали про книжку, я б і не згадала, що її читала. До речі, традиційний пост, нічого проти любителів Люко Дашвар не маю. Добре, що люди взагалі читають, а то є такі, які забули як книжка вигладає і хваляться, що за рік нічого не прочитали.
Відповідь: Що читаємо? (2) аналогічно. але є багато книжок, які важко знайти в друкованому виді, або є російськомовні "видання" на туалетному папері, які купувати не буду. а читати роздрук на А4 чи з нетбука (о,боже) не хочеться. в таких випадках виручає електронна книжка. а так, то читаю паперові. ---------- Додано в 21:01 ---------- Попередній допис був написаний в 20:59 ---------- зараз в процесі "Ворошиловград" Сергія Жадана. дуже про цю книжку схвальні відгуки. прочитала половину. Жадан є Жадан, все в його фірмовому стилі, гумор суперовий (особливо частина про похорон у штундів)) моя оцінка 4 (поки що). тільки тому, шо Жадан не зовсім мій автор. ---------- Додано в 21:05 ---------- Попередній допис був написаний в 21:01 ---------- а ще "Тигролови" дуже сильна книжка. мені більше сподобалась за "сад"
Відповідь: Що читаємо? (2) Я перейшла на ел. книгу. Просто зараз така ситуація, що з 10 книг, які купила реально мені сподобались лише 2. Тому стараюсь спершу прочитати в ел. варіанті, а потім вирішую чи варто цю книгу купляти для домашньої бібліотеки. Якщо читаєш багато, то ще й економічна вигода очевидна.
Відповідь: Що читаємо? (2) точно) я теж купую паперову, якщо електронний варіант (чи позичений в когось примірник) подобається. просто мушу її мати і все.
Відповідь: Що читаємо? (2) Що можете порадити почитати із Карпи? Я зовсім раніше не читала її, а тепер хоітла би познайомитись (після частушок на Майдані, ага ). Але от попробувала "Фройд би плакав", то щось так зденервувалася... Не йде мені. ---------- Додано в 22:14 ---------- Попередній допис був написаний в 21:54 ---------- Я взагалі колись в підлітковому місці ковтала кижки, а тепер стараюсь відновити ту пристрасть - точніше вона відразу відновлюється, коли є що почитати. Але от хіба з е-книгою я реально вже місяць балдію. Але почала зараз перечитувати таке, що не знаю, чи радити, чи ні . наприклад, я читаю любовно-історичні романи (ну не тільки, але все ж). То дуже встидно!? Мені і фільми такі подобаються.... Надумалась порадити дуже сильно тим, хто вміє читати англійською, а хто ще в Британії був - то взагалі насолода. Я ще не дочитала....але дуже класна книжка. "Watching the English" Kare Fox
Відповідь: Що читаємо? (2) Я би не радила її взагалі) ІМХО то для підлітків чи студіків 1-го курсу. Карпу ліпше слухати, ніж читати (то я про її музичну кар"єру) е-книга то сила. Сама з нею набагато більше встигаю, ніж з паперовими
Відповідь: Що читаємо? (2) Ну ок...скажу За цей місяць я прочитала цикл "Катрін" Жульєти Бенцоні (7 книг) - це такі милі жіночому серцю(і змученій після робочого дня голові ) любовні перипетії, а попри те - Париж, Діжон, Орлеан..... слабохарактерний французький король Карл VII, амбітний герцог Бургундії Філіп Добрий, Орлеанська Діва Жанна д'Арк... А ще не вперше перечитала "Дочь Монтесумы" Генрі Хаггарта. Мабуть, це моя єдина наразі книга про ацтеків . Чого лише варті самі назви: місто-столиця Теночтітлан (тепер це Мехіко), вулкан Попокатепетль (досі діючий, до речі)... Ну і з неісторичного - "Ті, що співають у терні" Колин Маккалоу. А ну і Елджернона теж перечитала ще раз Все раджу
Відповідь: Що читаємо? (2) Я теж читала цей роман. Залишився у моїй пам'яті однозначно. Книга про те, що незважаючи на расові, національні та релігійні відмінності ми всі рівні та однакові, бо керують нами одні й ті ж почуття. Люди однаково вміють любити, ненавидіти, страждати чи радіти. От "Клеопатра" Хаггарта мені сподобалась менше. ---------- Додано в 20:29 ---------- Попередній допис був написаний в 20:24 ---------- truskaffka, якщо ви полюбляєте історичні романи, то Карпу читати не будете )))) Це зовсім інший рівень. імхо. За ці місяці дуже багато перечитала. В мене якийсь читальний алкоголізм. Чим більше читаю, тим більше тягне))) Правда в пам'яті не всі книги залишаються. Завтра ще напишу, що прочитала за цей місяць.
Відповідь: Що читаємо? (2) На мою думку, то якраз є її стиль. Розумію, що реалії життя середньостатистичного українця не є дуже райдужні, але якось воно в Дашвар все правдиво до примітивізму. І особлива увага до Етого, певно автор вважає, що тоді ще більш по-житейськи виглядає )) Але мене в книжках Дашвар найбільше напружувала мова, мені вона чомусь дуже штучною здається. З одного боку такі сленгові, діалектичні словечка, а коло них зразу чисто літературні (ну от ви чули десь, щоб селянин в нас казав "цигарки") Десь тут писали, що Дашвар російськомовна, то для мене це якраз пояснює такий стиль написання
