Оскільки в тему ДП-шників регулярно влізають з власною думкою, не прочитавши топ, створюю другу гілку. Для викладання лінків на МОЗівські замовні статті про жахливу небезпеку Домашніх Пологів та власних думок "чому боїтеся".
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів це якщо свідомо жінка йде на ДП, а якщо "так сталося"? я в цій темі вже наводила приклад про смертність і т.д. Знайдіть в моїх дописах.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Див. мою аватарку Мушу уточнити, бо на мене зараз посиплються звинувачення в людожерстві Ви маєте на увазі "так сталося, бо пологи почалися раптово" чи "так сталося, бо хтось капітально провтикав"?
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Тащуся, коли приводять цей "залізний" аргумент, ну не можу промовчати)) Природа звичайно сувора мачуха, але точно не "бландінка": слабке не лише "випиляється", але природа безжально позбувається його з найменшими витратами ресурсів. Саме тому власне "природній відбір" має відношення до пологів далеко задовго до самих пологів: якщо дитину змогли зачати і вагітність протрималася перші кілька місяців, якщо дитина успішно розвивається, жінка більш-менш добре виношує, отже її можна привітати - природній відбір практично позаду. І якщо він позаду, це означає, що дитина як мінімум може народитися, а жінка народити. На цьому етапі залишилося вибрати найбільш затишне, безпечне, для цього місце і - вперед. Рідні стіни для цього підходять якнайкраще.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів ну бо протокол ведення пологів- він для лікарів, а не для пацієнтів. Це- документ, на основі якого оцінюють тактику дій лікаря на пологах. І якщо виникнуть певні нюанси, і буде службове розслідування, ці дії звірять із приписами протоколів. Відступаючи від протоколу, лікар фактично бере на себе відповідальність за свої дії. Якщо при цьому все пройде добре- значить повезло. Лікарю. Якщо він відійшов від протоколу, і при цьому пологи пройшли з наслідками для пацієнта- лікар має нести відповідальність. Наприклад: є припис у протоколі, що при слабкості родової діяльності при стимуляції на протязі стількох то годин і відсутності ефекту показаний КР. Тоді лікар бере додаткову консультацію у того ж завідуючого певним відділенням . Він також ситуацію оцінює з точки зору протоколу. Дає свою пораду. Далі- діє лікар. Він може дотриматися норм протоколу і прокесарити рівно через визначений проміжок часу, а може узяти на себе відповідальність і дати ще кілька годин очікування. Якщо через ці кілька годин пологи пройшли без ускладнень- можна сказати, що лікарю повезло. Якщо з явилися ускладнення, особливо важкі, тоді не минути розслідування. Правомірність його дій оцінюватимуть відповідно до дотримання норм протоколу. Нікому не хочеться нести відповідальності чи бути відстороненим від діяльності От і підганяють документи під протоколи. п.с. чесно кажучи, я колись була здивована,коли у моїй виписці з пологового було вказано достовірну інформацію. Хоч я не відносила свої пологи до категорії "складних", але відповідно до виписки ( та вже потім і сама почитала у наказах МОЗ про підстави) пологи вважалися "ускладненими", що дало мені змогу отримати ще 14 додаткових днів декретеної відпустки я знаю. і не одного. Щоправда, що ви розумієте під покаранням акушера-гінеколога : засудити і до кінця життя позбавити права займатися медичною практикою? Такого не знаю- навіть коли заводилися кримінальні справи, при нашій системі правосуддя за певний час це все залагоджувалося. Але це вже питання не нашої судової системи. яка це дозволяє. Зрештою, коли така проблема реально виникає, то зазвичай родичі потім самі за певну оплату погоджуються не роздувати скандалу. То знов-таки, хто винен у тому, що система покарань не працює? Родичі самі ж цьому сприяють. Стосовно ж інших видів покарань- доган,пониження у посаді, відсторонення від практики на певний час- таке має місце. та ну. ДП- це просто свідомий вибір конкретної особи. Це не божевільний вчинок і так само- не геройство. Це просто- право вибору людини і все. теж з цим погоджуюся. Сама навіть серед своїх родичів не раз стикаюся із тим, що йдучи у пологовий розраховують на те, що "будь як буде". І ніби читають, і цікавляться... Але потім, потрапляючи у пологовий, ніби губиться адекватність і часто навіть банального питання лікарю: "для чого це, які можливі варіанти того..." не задаються. Вже не кажучи про те, що банально зайвий раз бояться в якийсь діалог вступити , не лише на пологах, а і після. "Врач сказал в морг- значит в морг". До речі, якраз серед тих, хто вже до пологів був негативно налаштований до пологових будинків- таких більшість. Все-таки "внутрішній настрой" відіграє велику роль. Тому я вище і писала, що якщо вагітна реально розуміє, що вдома вона народжувати не зможе ( які причини- не важливо: власний страх, діти вдома, чоловік проти чи ще щось), то не варто місяцями перед пологами культивувати у собі оце несприйняття пологового будинку і лікарів. Тут вже діє правило: або змінюєш обставини, якщо можеш; або пристосовуєшся до обставин, змінити які не можеш ( власне пристосовуєшся, а не безумовно приймаєш і складаєш лапки. Просто ці обставини намагаєшся максимально використати з користю для себе)
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів якби все було так просто і гармонійно, тоді би узагалі не було перинатальної смертності чи травматизації- не важливо де- у пологовому чи вдома. Жінка може народити, а дитина народитися. Але питання: як і якою ціною?
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів з цим можна не погоджуватись, і я прекрасно розумію всіх, хто не погоджується. Але це - слово в слово і моя думка. Я вважаю, що якщо жінка може завагітніти без спеціальних зусиль з боку медицини і виносити вагітність без допомоги лікарів і не змінюючи свій спосіб життя - то і народити вона може. ---------- Додано в 15:01 ---------- Попередній допис був написаний в 14:54 ---------- я Вам дуже дякую за мудру фразу, з якою цілковито погоджуюсь. Власне, для себе я обрала ДП, повністю усвідомлюючи відповідальність і розуміючи, що так мені легше відповідати за свою дитину, аніж у ПБ.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів цей спосіб і в пологових використовують- тільки вже на стадії народження плаценти ( щоб прискорити її відходження)
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів оця фраза мене дивує нашо реанімацію зразу? для мене ПБ був просто *місцем_де_можна_провести_процес* я не бачу шоб комусь радили ДП, просто діляться досвідом
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів спасибі Натореллі за лаконічну відповідь на те, що мене найбільше здивувало. Я лише впишуся щодо Штатів і їхніх досліджень. Там зараз ведеться активна боротьба проти домашніх пологів, бо лікарі почали жалітися, що втрачають гроші, відповідно пішли судові позови, лобіювання і вже закрили кілька акушерських клінік (багато жінок саме там народжували). Так що в їхні підтасовані дослідження вірити не варто. І то не лише домашніх пологів стосується. Там багато проблем можна обговорювати. Де гроші, накористь тої сторони й результати. На жаль.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Це мені нагадує "не годуйте дитину на вулиці, бо можете зачепити почуття жінок, які не можуть мати дітей". Може не варто перекладати з хворої голови на здорову?
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів І, НМСД, то треба робити. Бо часом таке якесь збірне уявлення про тих, що вдома родять - що ми якісь чи несповна розуму, чи брудненькі маргінальчики якісь. Пам'ятаю, в ПБ медсестра каже: "що, невже то вона вдома родила? а так і не скажеш..." І Вірунчик - чистесенька, в одязі гарному, - дивувала їх своїм виглядом. а які ми мали бути? брудні, в брудні простирадла загорнуті? І кілька разів про освіту питались - школа чи середня спеціЯльна Я перепрошувала, що диплом ЛНУ з собою не захопила. Так що розповідаймо, розвінчуймо міфи про нас.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів та нашо??? взагалі якшо такого боятись, то треба вийти звідусюди - і з ДП і з жж і з вк бо ж усюди дають поради а тако, деколи та порада може і боком вилізти навскидку - прививки і проч.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Життя взагалі така штука, яка доволі легко обривається, і не завжди природній відбір тому причиною. Пологи - це такий же як і інші призначені для життя природні процеси: споживання їжі, секс, видільні процеси. Для когось кохання також може закінчитися летально, і краще уникати такого навантаження на організм)) Хтось не переживе пологи. Але невже це означає жити під цілодобовим наглядом лікарів? В неті десь ходило влучне порівняння пологів і споживання їжі: уявіть, скільки б людей подавилося, якби хтось напружено спостерігав процес (вже мовчу про те, якби казав, коли саме ковтати))) А саме так жінки зазвичай народжують. Нічого дивного, що пологи мають імідж "прокляття для жінки". Пологи й так самі по собі процес енергозатратний і (зазвичай) тривалий в часі. А ще викинути ресурси на незвичні умови (до речі, центри в мозку, які відповідають за пологи, шумні освітлені приміщення як "безпечні" не ідентифікують, як би нам здавалося, що в пологовому спокійніше), сторонніх людей (до речі, і вдома пудрити мозги можуть, і не лише зайві, а на приклад рідні чоловік-діти, й оплачені акушерки, угу), процедури які перреважно мало приємні - спробуй народи. Та ще й впишися в інструкцію.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Мене в карму вже потрохи лякають. Дякую небайдужим! Для ДП все таким потрібно мати якесь осибливе світосприйнятя. Віра в вищі сили, розуміння того, що керувати всім нікому не до снаги, повне розуміння всіх ризиків, розвинена інтуіція зрештою. Якби я мала якусь узаконену альтернативу де мені родити, можливо б обирала інши варіанти. А так, вибір один- конвеер, не факт на якому мені пощастить. Так, відсотків на 90 в ПБ будем прогнозовано живі і я, і малятко. Наскількі здорові: чи мене трохи не поріжуть, чи дитинку трохи не помнуть- така сама справа випадку, як і в домашніх пологах. Бо лікарі теж люди, їм теж може шось здатись, може голова людині болить, може вдома проблема. Наскільки щасливі, то вже думаю відсотків зо 30, як не меньше, на то матиму. По друге, мені до пологів- далека далечінь. Раптом я найду якогось лікаря новатора, якій скаже- давай, приходь в пологовий будем родити як Мішель Оден заповідав. Можливо, я сама в переймах відчуюю, що моя дорого в ПБ. Можливо, найду акушерку від Бога, яка прийде з усіма необхідними приладами до мене. А можливо, мене, чи то моє бусенятко осяє божа милість і ми народимомо, самі і соло. На майбутнє не відкидаю жодного варіанту. Просто хочу хоча б бути ознайомленою з усіма можливими варіантами, та схемами поводження в них. Хочте закидайте мене тапками, та вірю вченим які довадять, що у людей зберігається родова пам*ять, про їх приходження в світ. Судячи з описів мами у мене сумна історія. Кожного разу, памятаю з дитинства, вона говорила, що тяжко мене родила. Що лікарі залишили її на одинці, а води відійшли, а їй боляче, а нікого нема. Каже, добре що батько був поряд, бо якби не він, так би й померла лежачі в холодній палаті. Що саме він розшукав лікаря, який порізав її вздовж і в поперек, і поживому різали, і довго зашивали, і геморой в потугах виліз. А народилась я дрібненька й синенька, так що баба вже думала мені скоро смерть. Одним словом, мучилась вона зі мною. Розумію, що то недоліки її виховання, таке дітям неговорять. Але то таке, життя... От така я не лише егоїстка, яка хоче найліпшого для себе, а ще хочу щоб моє малятко було ліпше за батьків, мене та чоловіка!
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів хай лякають, то вас закалює наперед (бо вагітність і пологи то дуже короткий проміжок, а потім починається стільки цікавого і суперечливого) де б ви не народжували, головне шоб ви вірили і довіряли собі і чоловікові, любили себе і все СВОЄ довкола
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів В мене аналогічна історія народження: більше доби схватки, мама порізана і я малесенька -2500г...Тьотя рідна також мала жахливі пологи й дітки маленькі... Бабуся аналогічно... Ви вважаєте, я мала прийняти й очікувати аналогічних пологів??? Я настроїлась на позитив, слухала своє тіло і хоч народила за 9годин першу дитину, але я відчула, що якщо довіряти собі, процес пологів йде по якісь древній програмі. Після других пологів, сказала чоловіку -якщо родитиму втретє - мені лікар буде потрібний лише як спостерігач, а не учасник пологів... Налаштуйтесь, що народжувати будете Ви...і вірте в Себе
