Оскільки в тему ДП-шників регулярно влізають з власною думкою, не прочитавши топ, створюю другу гілку. Для викладання лінків на МОЗівські замовні статті про жахливу небезпеку Домашніх Пологів та власних думок "чому боїтеся".
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Мене оглянули тільки при поступленні. Більше ніхто жодного разу не заглядав нікуди, лише постійно моніторили серцебиття дитини. Наступний раз я була на кріслі коли треба було вже тужитись. Але то напевно просто пощастило, так як я приїхала в пологовий з повним відкриттям і з опущеною голівкою в родові шляхи. Ну і я про ті огляди навіть не задумувалась, так як народжувала вперше і навіть досі не знала, що то в процесі часто оглядають. Доречі, отак я і домовлялась зі своїм лікарем, хоч спочатку вона наголошувала їхати в ПБ одразу. Але ми домовились, що певний час я буду вдома. Коли чоловік дзвонив до лікаря, то вона перепитала яка періодичність і попросила як тільки періодичність 4-5 хвилин, їхати, бо нам досить далеко добиратись.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів наталь, то в тебе ситуація як в мене ДЛЯ СЕБЕ сама програвала в голові варіант *а якшо вночі почну народжувати - як я буду вдома родити?* тобто малювала сценарії і теде, бо була готова навіть не будити нікого, сидіти ціхо і спокійно си родити з лікарями не домовлялась (хіба з тим, шо сюзі вела перемовини ) готувалась хіба на чергового але НІХТО вдома не розглядав ДП, і на мене дивились, коли я шось заікалась, дуже підозріло отут той варіант шо юля-цьомка не врахувала - не довіра до лікаря штовхає в ПБ, а відсутність місце-точки як такої якби я пустила себе в пологи вдома, то мучилась би довго як тільки води відійшли, свекруха почала плакати і молитись (ну і курити з нєрвов) про які домашні може йти мова????? тому був обраний варіант - *з людським лицем* мені пропонували - я обирала: чи лягати при огляді, чи слухати серцебиття часто, чи колоти *укольчик* ,чи різати пуповину, коли тужитись чи нетужитись, прикладати доякої груді і теде багато мені дівчат писало тоді - повезло, але я САМА робила шоб мені повезло - всі 42тижні були установки на результат, я читала розповіді про соло-пологи, тобто готувалась не вчилась дихати, не тренувала пози чи масаж ні, була тільки гола теорія ну і після того як сама була помічницею на пологах, мала ше й картинку *по іншу сторону екрану* ---------- Додано в 10:58 ---------- Попередній допис був написаний в 10:47 ---------- я скажу ужасне, но мене відтарабанили в ПБ взагалі без продуктивних перейм, а не лазили перевіряти відкриття зовсім (може їм було пофіг, бо я не домовлялась ні зким)
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Вже не знаю з якої книги. Саме гуманності не вистачає більшості ношого медперсоналу, що найперше і збиває від ПБ.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Я чомусь ніколи не задумувалась над таким варіантом! А напевно швидше всього так і було Сиджу і плачу... Невже все могло бути не так??? А я ж з тими жахами про дитинку думати не могла... Тепер не знаю яких пологів я більше боюсь - домашніх чи в ПБ????:shok:
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів я вважаю, що будь-яке втручання в пологи, особливо - якщо пологи викликали чи сильно стимулювали - може викликати проблеми з відділенням плаценти. Бо ж відділення плаценти від стінки матки відбувається за чіткими сигналами організму, а препарати збивають внутрішню скоординованість процесу. А процес там ювелірний: закриття всіх з'єднуючих судин, товщина яких сягає товщини мізинного пальця. Не дати їм закритись, а смикнути/витиснути плаценту - і кровотеча в тому чи іншому обсязі забезпечена, а окситоцин в третьому періоді цілком виправданий.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів в ПБ треба боятись неконтрольованих пологів: якшо ви не може контролювати того шо з вами роблять, не можете контролювати своїх відчуттів через те, що вам кажуть ЯК ваш організм має робити, а організм оказиваєцца не хоче так (потуги), боятись треба неконтрольованого котролю над вашим організмом (витискання і проч)
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів В нас був варіант, коли чоловік нічого чути не хотів про ДП (тобто був в курсі, розумів, що це, мабуть, кльово, але не підписувався ні в яку). Сваритись і щось доводити не мала жодного бажання, бо його підтримка для мене була важливіша і я точно знала, що мені без нього буде зле. До 36 тижнів я в принципі про пологи нічого слухати не хотіла - спокійно доношувала вагітність. Проробляла варіант чергової бригади, але потім від тої ідеї відмовилась (про що не шкодую ні грама), на прохання оточуючих таки познайомилась з лікарем. Чогось надзвичайного від нього не чекала і ставку робила виключно на себе, бо народжувати мені і як все пройде залежить тільки від мене. Готувалась власне отак: ну і досвід попередніх пологів, який в принципі не був негативним , я детально аналізувала що і як, просто щоб потім самій контролювати своє тіло. А далі, в процесі пологів, зробила все від мене залежне аби я себе почувала комфортно.. Я приїхала в ПБ практично після 10 год. перейм вдома в абсолютно комфортній обстановціі , дякуючи чоловіку, оте переміщенян в родзал мені було практично невідчутне - ми просто продовжили день Тим не менш, огляди таки дестабілізують - при чудовій пологовій діяльності. під час огляду перейми в мене зникали взагалі, і відновлювались в нормальному ритмі відразу після закінчення огляду. Я відразу вловила той нюанс і постаралась аби він мене не виводив з рівноваги. Решту факторів, які могли на мене впливати негативно, виключав чоловік. До речі, в присутності ще когось, крім чоловіка, перейми теж йшли гірше. Щодо дитини старшої - не могла нормально зосередитись в його присутності, постійно відволікалась, а в інтимній обстановці з чоловіком процес йшов просто як книжка пише. Так само і в ПБ, благо, до нас ніхто практично не ходив і ми могли спокійно виконувати свою роботу.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів часом мені здається, що якби ми могли лишити дітей і повністю присвятити себе один одному і народженню Вірусі - впорались би за добу від початку регулярних перейм, точно. Але то таке, як було - так було, я ні про що не шкодую і досвід позитивний однозначно. ---------- Додано в 16:09 ---------- Попередній допис був написаний в 16:07 ---------- і патових ситуацій, коли лікар каже "чорне", а Ви-то знаєте, відчуваєте, що - "біле"...
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Ліліє, це ви так намагаєтеся себе переконати, що трішки проблемно - це все ок, бо в пологовому було б проблемніше? А якщо б сталося конкретно проблемно? Медики, асистенти в ДП - це люди. Тому мінімізувати помилки в їх роботі можна, але вони все-рівно будуть. І фізіологічні процеси не залежать від інтуїції і стресостійкості. І серед лікарів таких немало. І дочку, і невістку моєї тітки-гінеколога кесарили. Тому, що були покази, а не з корисливих мотивів. "такий варіант для мене був би кращим" - я ж так написала, до чого тут егоїзм? Це моє бачення, у вас - ваше. Хоча мета у нас та ж. Я вважаю, що чесно потрібно говорити про те, що і ДП і пологи в ПГ мають свої застереження. Так, життя то є ризик, і пологи то є ризик. Бо невідомість - то є ризик. І ми ніколи не можем бути на 100%, що під час пологів все піде ок. Є ризики, яких ми не можемо передбачити, а є які можемо. І то вже наша відповідальність як ми до них поставимося. Зокрема, якщо мова йде не тільки про здоров'я мами, але й малятка.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів взагалі моя лікар теж казала, що коли перші полооги, то до неї дзвонити і збиратися з переймами у 3-5 хвилин. Так само чула, що і іншим говорила. Тобто це так, ніби "само собою розуміється" і без домовляння вас уже і не було сенсу дивитися, окірм як при поступленні. ви на Юрченка чергового потрапили? Він такий, коли черговий Особливо втручатися не буде.Для цього у нього є домовлені 100% ---------- Додано в 19:26 ---------- Попередній допис був написаний в 19:24 ---------- це класно. Бо я перших 10 годин перебувала теж за межами пологового у комфортній обстановці. Але при поверненні через 10 годин відкриття практично не просунулося . ---------- Додано в 19:43 ---------- Попередній допис був написаний в 19:26 ---------- тут вже лікар може корегувати- під свою відповідальність. Тобто протокол дозволяє кесарити через 8 годин. Лікар- може вирішити по іншому. Зокрема, якби у мене малий не народився через тих 8 годин стимуляції, то про КР мова теж не йшла. Також була свідком, коли теж пройшло тих же 8 годин під крапельницею у ін. дівчинки, прийшов начмед, огляну і дав свій висновок її гінекологу- кесарити. Лікар прийняла своє остаточне рішення і дала змогу ше почекати ( загалом там теж вийшло 11 годин), щоправда, все-таки закічилося КР це дуже добре. Мабуть тому, що за порушення яких у випадку, якщо щось піде не так, лікар буде змушений написати стоси пояснювальних і чекати на результати службового розслідування. То нікому з них не треба. Легше з метою власної ж юридичної безпеки все вести по протоколу і мати чистий спокій
Не сталося б. Саме тому, що не сталося. "якщо" конкретно створюється в певних умовах через певні дії, забираємо фактори, що створюють оте "якщо" - і процес іде, як має йти. Тому для мене "якщо" і "пощастило" після нормальних природних пологів (де би вони не відбувалися) звучить абсурдно. Чудово, що за показами і всі покази були дійсно правдивими. А яка статистика КР в Україні та Львові зокрема? У Штатах кесарять кожну третю жінку, зараз може й кожну другу, останній раз перевіряла статистику щодо цього 2 роки тому. І цілі корисливі не з фінансової точки зору, просто вони це добре вміють, і чекати не хочуть, їм так швидше й простіше. Тут жінка підписує документ щодо того, на що вона згідна під час пологів, на що ні, там і деталі обговорюються також, що якщо і т.п. Щодо українських протоколів. Із багатьох розповідей зробила висновок, що в опис пологів багато деталей не потрапляють. То який у тих протоколах сенс тоді, якщо інформація про ведення пологів неправдива, просто підігнана під самі протоколи? Чи я щось неправильно тут розумію? У мене на ці речі зовсім інший погляд. Ризик - це робити щось неприроднє, не передбачене для нас природою, а природні речі - це не ризик. От на операцію під повним наркозом я поїхала в лікарню й дуже боялася та переживала за її перебіг, бо операція - це ризик, а пологів я не боялася (ні в лікарні, ні вдома), бо це природньо, для цього моє тіло було створене, тому це не ризик.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Ризик не в суті процесу, а в тім, що можуть виникнути проблеми під час процесу. Жінки, обираючи ДП, мають робити це не тому, що в ПБ є ряд недоліків. А усвідомлювати і брати на себе повну відповідальність за те, що приймаючи всі переваги ДП, їм чи дитині у випадку певних ускладнень можуть не встигнути надати необхідну допомогу. І при тому, що відсоток таких серйозних ускладнень може бути невеликий, але вона може потрапити саме в цей відсоток. Найбільша проблема в тім, про що ви вже писали - що більшість жінок зараз є застрашені і непоінформовані. Якщо б жінки масовіше почали брати на себе відповідальність за рішення щодо пологів, відповідно цікавилися усім, що стосується від зачаття до народження і виховання дітей, тоді б і статистика ПБ стала б іншою. Жінка розуміла б, що з нею відбувається, і вимагала б пояснень щодо рішень і маніпуляцій лікарів. І ті, в свою чергу, змушені були б ставитися уважніше і відповідальніше до своєї роботи. Тоді і підходи змінювалися б на зустріч потреб жінки. І можливо саме тоді ПБ давали б можливість народити максимально природно, і при тому забезпечувати всю підтримку за необхідності.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Вклинюся в дискусію про природність процесу. Будь-який природний процес включає в себе ризик. Знаєте, чому? Див. мій підпис. Природний добір - найприродніший зі всіх природних процесів, а тому хай вибачать мене адепти природності, природі найприродніше слабке просто випиляти, не заморочуючись над етикою, яка є досягненням саме цивілізації. Тої цивілізації, яка за самою своєю суттю НЕприродна. Маю приклад іншого природного процесу - росту зубів. У біографії композитора Сергія Прокоф"єва я вперше прочитала, що в родині його матері з покоління в покоління помирали під час цього діти. Цитату не наведу, але якщо хто має вдома книгу Прокоф"єва "Дитинство" - там цей епізод є. Ще одне. Я згодна з тим, що пологи - природний процес. Однак будь-який природний процес протікає нормально (і то є мізерний процент ризику) у _здорової_ особи. Більшість сучасних жінок об"єктивно здоровими _не є_. Резервуар на літаючі тапки:
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Нема здорових людей, є недообстежені. Оскільки в Канаді домашні пологи є офіційною практикою, звернуся знову ж таки з прикладом до них. Акушерки не дозволять (не мають права) народжувати вдома жінкам, які знаходяться в групі ризику (серце, нирки, анемічність тощо). Є в них показники та норми, які мають бути виконані. І от, як не дивно, при тому обмеженні народжують вдома не одиниці чи десятки, а сотні (це в межах Оттави, яка за населенням така ж, як і Львів). І беруться за домашні пологи після одного і двох КР також. А в лікарні таким жінкам зазвичай вибору не дають. Мені після перенесеної операції жінки казали, що якби в мене був лікар, то послав би мене на КР. Не знаю, наскільки то правда, але акушерки ніяк на той факт не відреагували. І щодо природнього відбору. Якщо в домашніх пологах смертність нижча, ніж у лікарнях, то це значить, що в лікарні не заважають природньому відбору??
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів А чому ще, як не тому? Украйнскі ж жінки не винні що у них фактично нема вибору. Щодо відповідальності, то іі так само масово бракує як і вибору місця для пологів. Відповідальність за батьківство ще до зачаття на себе треба брати в повній мірі. Зараз чи не у кожної третьої перепитай, чого то дитину з пляшечки годуєш, чого на руки не береш, чому малятко в памперсі і тобі легше в його попі паличками колупатись щоб покакало, чим навчитись висажувати- кожна відпостіть, бо так порадила лікарі, а не я сама вирішила, що так краще для мене та дитини.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів а в ПБ такого бути не може? Ви знаєте, хоч одного лікаря, якого покарали у такому випадку? ми всюди і все беремо на свою відповідальність, так вже у нас є( (ІМХО)
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Вибірки різні. Лікарня - вона "для всіх" а ДП останнім часом претендують на деяку, я б сказала, елітарність Загалом жінки, які наважуються на ДП, апріорі більш відповідально підходять до процесу. Але мені йдеться про абсолютну частку смертей, а не відносну. Тому я за максимально природні пологи - але в лікарні, де за стінкою на всякий випадок чергує реанімаційна бригада. Знову ж таки ще одне. Я знаю на цьому форумі дуже багатьох розумних жінок, які віддали перевагу ДП. Ключове слово - розумних. Люди, не міряйте всіх по собі. Багато (я б навіть сказала - більшість) людей на планеті мізків не має, а має, як казав мій викладач в універі, міжвушний нервовий ганглій Тому є речі - безумовно, круті і корисні - які не варто широко пропагувати, а варто віддавати на відкуп тим, хто не полінується сам розкопати інформацію і детально її проаналізувати. Бо ви не візьмете на себе відповідальність за тупеньку "бландінку", яка начитається ваших захоплених відгуків і піде на домашні пологи, отим самим ганглієм не подумавши. А в результаті може вийти труп. І не один.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів А де то вони так? Швидше дівчата які на вибирають цей шлях отримують статус божевільної безвідповідальної особи. То яка ж елітарність між дурних
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів +Мільйон! Це той випадок, коли захоплюватись і радити комусь, може бути злочином. Та ну, перестаньте))) Який там статус? Кожен має право на свій вибір і шлях широкий і ніякі статуси нікому не можуть присвоюватись, а тим більше цікавити людину, яка самостійно прийняла своє рішення. От наприклад- я особисто проти ДП у нашій країні. Але....тільки, коли б це стосувалося моїх рідних людей і мене особисто. А решта мають повне право на свій вибір, бо мені якось все-одно.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Не скажіть Як правило, такі речі, як веганство, ДП і так далі обирають особи з ОБВС
