Оскільки в тему ДП-шників регулярно влізають з власною думкою, не прочитавши топ, створюю другу гілку. Для викладання лінків на МОЗівські замовні статті про жахливу небезпеку Домашніх Пологів та власних думок "чому боїтеся".
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів від цього і відштовхуватися. Особисто мене пологові стіни не навантажували. Навпаки, така атмосфера давала змогу повністю сконцентруватися на процесі. Особисто мені навіть присутність чоловіка у пологовому би заважала. А вдома, коли є чоловік ( причому не з панікерів. але все-таки...) плюс дитина , яку подіти немає куди- однозначно думала б не лише про пологи. Навіть якщо припустити, що старша дитина спить на час пологів, я би все-рівно весь час переживала, щоб вона не прокинулася, не прийшла, не побачила ( ну бо попри всю фізіологічність пологів, як на мене, це не той процес, який мають спостерігати малі діти. Недарма навіть раніше на домашніх пологах дітей у кімнату до жінки впускали лиш після того, як мама народила). Тому увага вже була би розконцентрована.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Згоду про введення окситоцину підписувала після пологів, спочатку активно йшло відкриття, все було добре. Але мала підіпхала під головку дві ручки і я ніяк не могла її витужити, розуміла що моїх сил не вистарчає, тоді підключили капельницю. Мені все пояснювали, що роблять і для чого. Не знаю, чи вдома дала б собі раду. Радію за дівчат, які народжували вдома, але ж деколи потрібне і втручання лікарів. В нашій державі нема підтримки домашніх пологів, всі ризики береш на себе, а ризикувати своєю дитиною не кожен наважиться.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Точно слова мого чоловіка. Мені цю тему хоч не читай, сумніви охоплюють. Ризикувати дитиною звісно ніхто не хоче, зато собою в ПБ так як має бути. Навіть обговорювати це- поганий тон, виходить що якусь зневагу до Лікаря демонструєш, або власний єгоїзм. Все одно стовідсотково довіряти людині природній процес з яким в принципі вона не знайома не можна. Тому відповідальність в будь якому випадку лиш на батьках. В нашій державі вся підтримка для галочки. І доступної альтернативи ПБ до толку нема. Ще до вагітності знала, що хочу чоловіка в пологах. Тоді про процес пологів взагалі нічого достименно не знала, тільки загальні стереотипи. Коли питала його, як він до того ставиться, той не знав що відповісти. Стала шукати якусь інформацію, щоб його переконати в необхідності присутності, натрапила на фільм"оргазмические роди". Чогось і не до того, що там за ДП агітують, вподобала як там чоловіки поводяться. Показала свому, той зразу- ти шо мене на домашні пологи підписуєш? Я в істерику- не така дурна, розумію потрібна допомога лікаря. Та коли стала докладно цікавитись тим процесом, зрозуміла, ще "дурніша", ніж могла собі уявити. Пологи мусять бути святом народження- дочекались, відсвяткували, живимо далі. Звісно кожний сам обирає як йому веселіше свята переживати. Вважаю зовсім без потреби робити з пологів небесну кару, котра кожна жінка мусить пережити, і лиш лікар в силах її вберегти. Не потрібно з того робити героїчний вчинок, просто вродила бо твоє тіло це вміє, зробила як тобі зручно, без зайвих кількамісячних заморочок.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Перший раз - відразу по приїзді в ПБ, другий - як тільки переступила поріг родзалу. На других пологах я була мудріша і всіх "попросила" геть. Лікарка сприйняла адекватно (вона в курсі про мої "мухи"), акушерка прочитала лекцію про їхні протоколи і запропонувала викликати таксі, щоб я їхала додому родити, раз така мудра. Я сказала, що нема потреби, я на машині Залишили мене майже на 3 години саму, але толку було майже нуль. Як приїхала з відкриттям 6 см, десь так воно і залишилося. Перейми йшли як собі хотіли, то одна за одною, то взагалі затишшя. Приїхала я вже без вод, тому через 3 години почалися "хвилювання", то при тому, що безводний період я собі "скоротила" майже на 5 годин. Словом, я ніяк не вписуюся в поняття "нормальної повторнородящої" І якби прийшлося народжувати знову, то боюся не ДП, а тих родзалів і монотонного перевіряння, коли ж то мій організм буде родити так, як книжка пише.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів З обвиття не роблять проблеми, хіба що пуповина коротка і матка високо, тоді є ризик, але це видно на УЗД, а щодо решти, то там можливі нормальні пологи, якщо вмілий фахівець. Швидка би не знадобилася. Взагалі скільки не слухаю про пологи, які вдома відбулися просто трошки проблемно, а були показом на КР, то тільки переконуюся, що в пологах потрібні не медики та інструкції, а практичне-теоретичне знання, інтуїція і відсутність паніки. І не має значення, чи поруч буде просто фаховий лікар (такі ще теж не перевелися, на щастя), чи акушерка, чи коханий чоловік. Суть проблеми в тому, що медицина має мати людське обличчя. Має бути відповідне ставлення до пацієнта і відповідальність за дії. Не суть того, аби взагалі не йти в лікарню, але щоби не було страшно йти в лікарню. Ми не повинні думати про зашиті в комусь бинти, бо за це винуватці мають бути притягнені до відповідальності, а цього нема, тому процент недовіри до лікарів та медицини зашкалює. От тільки до чого тут апендицит до пологів? Так, деякі випадки пологів є операцією (тільки то все власне входить у ті 7-10%, це не переважна більшість), але це не означає, що всі домашні пологи - це ризик, хіба що розглядати пологи загалом як ризик, тоді так, але тоді й саме життя - це суцільний ризик. То тільки видається. Я так не думаю. То просто вплив загальної суспільної думки про те, що домашні пологи - це страаааашно і там помираааааають. Пишу так, як мені то говорили в очі різні люди. Це доволі егоїстичне мислення. Те, що для вас такий варіянт - найкращий, не означає, що він найкращий для всіх. Найкращим варіянтом є той, де жінка МАЄ ВИБІР щодо того, де їй добре, безпечно й комфортно. Не присутність медперсоналу забезпечує природність і безпечність пологів, ані не забезпеченість лікарень сучасними технологіями та обладнаннями, це треба усвідомити в першу чергу. У Канаді жінки мають такі опції, коли йдеться про пологи: - пологи в лікарні з лікарем; - пологи в лікарні з акушеркою; - пологи в акушерському центрі; - пологи вдома з акушеркою; - пологи вдома з доулою (вона не має медичної ліцензії, є радше духовною підтримкою); - пологи вдома самостійно. А "рівнялівка" хай і під золотий аршин - це не вибір, а глуха совєтчина.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Моя думка до цього питання крайньо радикальна. Домашні пологи допускаю лише тоді, коли: -жінка пройшла курси підготовки -не є в групі ризику -біля неї обов'язково має бути присутня дипломована акушерка -пологовий має бути попереджений про те, що в цей час проходять домашні пологи ( вільна машина готова виїхати в будь- яку секунду). Інший сценарій я для себе не допускаю. Вважаю, що коли жінка поняття не має, що таке народжувати, а ще гірше, коли вона знаходиться в групі ризику і вона наважується на домашні пологи, це, як мінімум егоїстично по відношенні до інших членів сім'ї. Ризикувати всім заради своїх амбіцій - це не для мене. Вибачте. Це моє ІМХО.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Все шукаю про те"новонародженне біле тільце". От втрапила на підручник. Подивіться скільки там про фізіологічний процес, і скільки про патологіі.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Саме так, особливо з пологами. І чому? Бо є суспільне бачення пологів (не без допомоги медій, фільмів та самих лікарів) як страшної та дуже болючої операції. Оце тільки підтверджує. Не конче пускати дивитися аж туди. Але є діти які бачили, і нічого страшного не сталося, психіка не травмована. Мої приходили на кінець, коли вже народилася дитина, і теж абсолютно спокійно реагували. Якщо з дітьми говорити про природні речі й пояснювати, що в тому, що відбувається, нема нічого страшного, то й сприймати вони будуть відповідно. Парадокс у тому, що в лікарні всі ризики теж тільки на мамі. Тобто в тому плані домашні й лікарняні пологи не відрізняються. У такому разі тим більше варто читати. Вам головне не те, де пологи будуть відбуватися, а те, як ви на них налаштуєтеся. Вірте, що все буде добре, бо ви будете слухати себе, дитинку й будете контролювати процес. І якщо ви будете впевнено поводитися й почуватися, то й лікар це побачить. От чоловікові дайте почитати різні розповіді про пологи, аби в разі чого він міг відстояти те, що для вас принципове, коли ви не будете в стані це відстоювати. І якщо ви маєте народжувати вдома, то так і станеться, але треба мати до цього спокійний підхід, аби під час пологів на вас не найшла паніка й страх, бо це головні вороги пологів. Боротися треба саме з ними - панікою, страхами, недовірою собі, своєму організму, а не з чимось іншим. Це один із найважливіших моментів у підготовці до пологів, як на мене.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів і в мене припинились, лікарка сказала що такий поважний процес не може припинитися через якісь процедури і звичайний переляк от такі в нас лікарі... ( а з другої сторони що їй було робити.... розказувати мені посиди тут відпочинь може з.являться знову, і тримати мене дві доби в родзалі, ггг то її б певне з роботи звільнили за нестандартні рішення)
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів З анансованиї вище книжки. Лиш задумайтесь, скільки стереотипів в наших головах.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів То не домашні пологи, то лікарняні на виїзді, якась польова/лікарняна кухня. Кому таке треба? Краще вже тоді їхати в лікарню й не морочити ні собі, ні купі людей голову. ))) До речі, про дипломованих акушерок. Акушерки - це особливий вид освіти, не такий, як зараз мають акушерки в Україні. І в них практичних занять дуже багато, тому вони й розуміються на процесі пологів у рази краще за звичайних лікарів-гінекологів, котрі своє навчання проводять за книжками, вивчаючи патології та реакцію на них. Це добре, що вони то вивчають, але бачення тоді трохи звужене робиться, в результаті патологію можуть побачити там, де її нема. Тоді й рятує жінку, дитину і їх здоров'я хороша акушерка. Тому акушерки й не бояться брати жінок після КР навіть на ДП, бо вміють бачити реальний стан речей, без нагнітання, і це при тому, що жінок у групі ризику вони на ДП ніколи не пустять.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Вишліть мені поштою таку. Я би жодних сумнів не мала, ще й би чоловіка переконала. ---------- Додано в 19:42 ---------- Попередній допис був написаний в 19:36 ---------- Все з тої ж книги, видержка. Тепер ясно чому всім тільки в ПБ. Шось не по графіку- патологія.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Це потрібно тим жінкам, хто зміг би наважитись на ДП, але їм потрібно знати, що, якщо щось піде не добре, допомога не забариться. Ми на Україні і про це також не варто забувати. Не хочу дискутувати на цю тему, бо в принципі, в майбутньому не розглядаю для себе ДП. Основне для себе вже визначила. Я не дивлячись на те, що народила без ускладнень всіх трьох в пологовому, маю уяву про те, що відбувається в процесі народження. Але, так, я боюсь ДП. Але найголовніше, я не розумію навіщо мені би це було потрібно?! Вибачте.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Нема за що вибачитись, кожен діє як йому зручно. Я бачу в ДП кілька плюсюв, яких в ПБ не отримати ніяк. "Каждому- по его вере".
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Ну не може правила щодо ДП встановлювати той, хто би ніколи на таке не пішов і не знає, в чому полягає різниця і на чому це полягає загалом. Хоча то правда, в Україні можливо, бо в системі освіти, наприклад, це саме так і відбувається, на жаль. Насправді все мало би бути дуже просто. Правила народження вдома встановлюють жінки, які хочуть мати домашні пологи, правила народження в пологовому встановлюють жінки, які хочуть народжувати в пологовому. А МОЗ і медперсонал працюють на те, аби жінка була щаслива, задоволена й комфортно почувалася. Та в Україні є кілька акушерок, які приїжджають на домашні пологи. До речі, тут акушеркам зарплату платить МОЗ і на рік вони отримують 80 тис. доларів. І десь 2 чи 3 місяці мають відпускних.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Лілю, ви написали мені в карму : Звичайно, що питала, інакше, не писала б. Це була основна причина того, чому мої знайомі, друзі, подруги бояться ДП.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів Та те, що бояться, це зрозуміло, тут питання навіть не стоїть. ))) Питання в тому, НАЩО їм домашні пологи, якщо вони їх бояться? НАЩО себе насилувати, якщо щось не для них? Їдемо в пологовий - і спокій в голові. Нащо якісь комедії влаштовувати? Ті, хто дійсно хоче народжувати вдома, чи народжує вдома, не потребують ніяких машин, дзвінків кудись... Я тому й кажу, що мало би бути так: А насправді в нас люди для лікарів, а не навпаки. Не у всіх випадках, але загалом. Радянська гнилизна з голів іще не вийшла, тому система - це все, а кожна окрема особа - ніхто.
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів От власне. А знаючи себе, і пройшовши вже раз через той бардак, знаю що саме в моэму організмі може запросто. І не можу зрозуміти від чого то залежить. Я тоді не злякалась, не зжалась... мені просто після огляду в чергового стало якось гидко...розчарувалась, чи що? не знаю як описати. І все. Все зупинилось. Зараз мої роздуми на цю тему досить суперечливі - я на стільки не довіряю лікарям, що відсотків на 90 переконана що мій організм зреагує так само. Просто хочаб через ту внутрішню недовіру. А до домашніх пологів я всеж так само не готова. Отак сіла, почитала себе: до пологового не готова, до домашніх теж не готова...хм...я запуталась. Так виглядає з моїх слів що за тих три місяці що залишились вартувало б оприділитись до чого я не готова більше. Брєд. Якщо ДП - то повністю соло, варіант допомоги чоловіка не розглядаю. Купа перечитаної інформації не змогли мені вселити того, що я хотіла - переконання що все буде добре. Якщо ПБ - то взагалі не знаю...не хочу тих втручать, тої атмосфери, того дурдому, переконувань що все "не по протоколу", бррр... Чого я така нестандартна? ---------- Додано в 21:08 ---------- Попередній допис був написаний в 21:05 ---------- Справа не просто в недовірі конкретно в пологах, я не довіряю навіть мою дитину лікувати від звичайної застуди. Тобто стикнувшись з тою системою за час зростання Романа втратила взагалі всяке розуміння нашої медицини (а може навпаки, зрозуміла її ціль і зробила свої висновки.)
Відповідь: Я боюся Домашніх Пологів це якраз те недоречне порівняння, про яке я говорила вище. мені теж вже не раз закидали, що нащо ж я раз на півроку ходжу до стоматолога на огляд, раз на рік здаю аналізи в гінеколога. Карієс - це патологічний процес, патологію лікує лікар. пологи - фізіологічний процес, просто в сучасному світі в нас є можливість народжувати в лікарні. скажу за себе: я не переконую. В мене взагалі випадок нетиповий, та і досвіду-то - всього одна домашня дитина. Ніц не маю права радити.
