Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ну ви ж розумієте. що вона хоче тим добитися)). Реагуйте не стандартно. Авось їй то надоїсть У вас була інша модель сім'ї. Чоловік вашу теж не розуміє(з поста про тата і квартиру). То треба просто прийняти. Не змирития, а власне прийняти. Ремонт кому робили? Собі? Я вже не питаю- нащо. Ну так розслабтеся. Ми в мами пів хати переробили і поїхали. ---------- Додано в 05:45 ---------- Попередній допис був написаний в 05:42 ---------- То добре для того, хто за відділення від батьків, а самі батьки проти. А тут- церква ж каже. А коли хтось не хоче відділятися- то так слова йому мало поможуть.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? йой, баба включає актрису, а Вам що слабо за свою родину??? Чоловіку перш за все має бути добре з Вами, а далі починайте потрохи капати...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Сорі, яале я б 9-місячну дитину не лишала на прабабцю і тата на місяць.. І реакція бабці мене в даному випадку не дивує. Чоловіка я розумію прекрасно. Стара (і певно, любима) бабця лишилася фактично сама. А втратити дитину - то завжди страшне горе, і можна зрозуміти, що її то завжди буде боліти, тим більше, що весь світ не в траурі, люди продовжують одружуватися, народжуватися, ремонти робити, земля крутиться, зрештою, як так можна.. В неї є тільки ваш чоловік, і залишити бабцю не є гуд для мужчини (не по-чоловічому якось). Те, що вона вредна.. хм, знайома ситуація, добрих невісток не буває, тільки не кожна висловить то прямо в очі. А ваша не стримується. Тим більше, що вона таки ся чує господинею в своїй, зрештою, хаті, і байдуже, хто і за чиї гроші там рівняв стіни (вона вас певно про те не просила, пра?). У вас є один вихід - жити окремо. Або вже ся стримувати і проявляти чудеса дипломатії.. Це теж можливо, повірте.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Який місяць????????? Мова йша про те щоб в магазин по продукти в мороз і сніг збігати на 30 хв!!!!!!!!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Вибачте, щось я неправильно зрозуміла, значить. То ви з дитиною гостювали в мами )) Ну, але, як після приїзду побачили пустий холодильник, а в хаті вже є ви, чоловік (якому тре йти на роботу на наступний день, і не хочеться йти голодним і бабця, то в сніг тре йти бабці )) Чи я знову щось не так зрозуміла?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Попросили бабцю, щоб посиділа з малою 30хв поки ми сходим на закупи.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Знову не так. Чоловік бабу попросив побути з малою 30 хв. Значить - чоловік з Брі мали іти в магазин...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Bree van deKamp раджу вам відпустити всю ту ситуацію : і бабцію, і з татом. Поїхати до мами на свята, відпочити, чоловіку теж по-можливості взяти відпустку і разом з вами... Приїдете з новими думками, силами, ато зараз уте все вам на голову тисне і ви пригнічена, і стосунки з чоловіком/дитиною напружені ( принаймі, мені так здається) ... проблеми по тому не зникнуть, можливо, ви просто на то все будете по-іншому дивитись . Авось і бабця зіскучиться за вами))) і стосунки з чоловіком налагодяться, перестанете думати про розлучення, бо то не вихід...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Чоловік сам зі списком не піде? Ні, супер, я теж за те, щоб все робити разом. Тільки уявіть собі, що в такій ситуації мають робити чоловік і жінка, які не мають поруч бабусь-дідусів? Певно, сушити сухарі на випадок непогоди. Все можна вирішити без сторонньої допомоги і залучення батьків-бабусь-дідусів, було б бажання. Ото спробували б так пожити, і бачили б, чи проблема в бабці, чи таки між собою не можете розібратися, а бабця тільки додає олії у вогонь.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Все в ваших руках... я так зрозуміла що баба вас розводити не збирається. отже реально і можливо побудувати відносини так щоб залишитись жити з бабою і зберегти сім"ю. то, що ви зараз підете з дитиною на зйомну квартиру- для вас буде не найкраще- чоловік просто так не піде, залишивши бабу, а буде розриватися між нашими і вашими( і повірте винною у цій ситуації він бабцю не зробить, а зробить саме вас). Звичайно неприємно, коли бабця вас обмовляє чи на вас наговорює і виставляє перед кимось вас в ненайкращому світлі. але хай собі говорить.чи вам не все одно що думають мало знайомі вам люди? сприймайте її як дитину і все неприємне списуйте на "старческій маразм" І ще одне, скільки хочете кидайте в мене тапками, але я скажу.. незважаючи на бабулін негатив стосовно вас, ваша лепта у тому, що стосунки не склались теж є... Можливо допоможе поговорити з нею по душам? поплакатись як ви хочете щоб баба вас любила, і не розумієте що робите не так?... або в дрібничках переступайте через гордість і хваліть бабу( навіть якщо вона зовсім того не вартує). от наприклад прийшов чоловік з роботи а ви йому(звичайно шо при бабі) - от сьогодні я шось там поскладала і думала шо добре, але потім баба переклала і я подивилась зі сторони-так акуратно я б ніколи не поскладала. мені є чому повчитись)) або похваліть її їду, або шо вона вам чимось там з дитиною помогла(навіть якщо вона того і не робить) .або попросіть щоб вона чимось вас пригостила (наприклад зварила вона борщ). і поїжте приповідаючи "яка смакота ваш борщ, навчіть мене так варити,я вже вчора чоловікові казала. ніхто так смачно борщ не варить, як наша бабця". а якщо вона поміж ділом впустить якусь гостреньку фразу щоб вас зачепило, то або вдайте що не почули, або переведіть на жарт. і чоловік хай бачить що ви всіляко хочете подружитись з бабулькою, щиро хочете їй допомогти, вгодити, а не те що він приходить з роботи а "вредна жінка жаліється на його "святу" бабусю і ніяко не хоче з нею знайти спільну мову. організуйте бабулі день народження,або залишіть дитину з чоловіком і запросіть бабку в театр(якщо вона таке діло любить) або ще шось придумайте... п.с. от я наприклад завжди бабулі кажу що вона( хоч вона і не моя бабуля, а чоловіка) сама улюблена моя бабця. вчу дитину щоб ходив їй казати я тебе люблю. щоб з нею в першу чергу ділився цукорками, щоб казав шо я хочу бавитись іменно з бабою. а яка для неї радість пройтися по сусідах і сказати що "малий мене любить навіть більше ніж інших бабів, навіть більше ніж маму". хай вона собі думає, а я собі знаю)))) ---------- Додано в 11:45 ---------- Попередній допис був написаний в 11:20 ---------- ... якщо в баби загвоздкою претензій є те , що чоловік рідко ходить на цвинтар до мами. Почніть ви цілою сім"єю ходити туди кожного тижня, коли маєте вихідний. Хай бабця бачить що ініціатор цього- ви. є багато пунктів, в яких ви легко можете перейти зі сторони ворога, в союзники
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я не понимаю этих людей в возрасте. Вот честно, кто больше для неё делает (что-то угостить, помочь, поискать/узнать какое ей лекарство надо) - вы или муж? Неблагодарность это. Если нет финансовой возможности жить отдельно, то и нечего об этом думать. К маме, как я понимаю, тоже из-за своих каких-то причин не хотите уезжать (да и поедет ли муж аж на Волынь вас забирать). Значит - терпение и терпение. Меня закидают тапками, то бабулька не вечная. Дай Бог ей здоровья, конечно, но всё же она гораздо более не вечная чем ваша с мужем семья. Может, вам с этой мыслью легче будет. Она обижена на весь свет, у неё в жизни ну ничего интересного нет. Сколько ей уже? У вас нет финансовой возможности куда-то идти жить отдельно, но это жильё достанется вам. Относить к этому так, будто вы "присматриваете" за злобной старушкой. И будьте немного пофигисткой. Она что-то делает/говорит неприятное, а вы стишок про себя читайте.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Якщо ви віруюча, то моліться кожен день за бабцю (як би то парадоксально не звучало). В мене були схожі тралі-валі з свекром, крові попив достатньо і мені, і чоловіку, вчинки вашої бабці просто невинні жарти в порівнянні , при чому ми жили окремо. Прочитала десь на посиденьках, що якщо не можеш людину пробачити - треба за неї молитися, і це дійсно допомогло. Я навіть назвала його тато (не до нього, а в розмові з чоловіком і свекрухою, але це вже прогрес) А зараз вийшла на роботу, а чоловік - в декрет (так склалися обставини, описувати не буду) і ще з картири попросили з"їхати, яку ми орендували, тому на 3-4 місяці переїхали до свекрів, щоб чоловіку було легше в догляді за дитиною. Відносини зовсім змінилися, мене, навіть, ставить в приклад свекрусі , якщо шось бурчить чи дістає чоловіка, то забираю малу і піднімаюся до нас в кімнату, ніяк не реагуючи. І до нашої донечки ставиться тепер дуже добре, видно, що любить її шалено, а раніше навіть на руки не хотів брати. Тому дуже вам раджу почніть з себе, зміните ви відношення - зміниться і бабця. Спочатку буде в шоці, але з часом подобріє до вас і може стати рідною людиною, або хоч не буде нерви псувати.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Надіюсь, що моїй невістці таких перлів сипати не будуть.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Всё в Ваших руках Вы же не будете срывать злобу на невестке?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? пройдет каких то "надцать" лет, и оглянутся не успеете- как поймете...Будьте снисходителнее к старым людям...Никто из нас не знает своей старости. ---------- Додано в 12:15 ---------- Попередній допис був написаний в 12:12 ---------- ось тут ви самі дали відповідь на свої ж запитання. Спочатку має виникнути бажання. А без щирого бажання лід не зрушиться...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Почитала тексти і спало на думку. Якось так дивно є оте підказування вирішення проблеми лише з огляду на одну точку зору. Та всі мають свою правду і треба як мін. знати думки сторін, щоб щось говорити, щодо правоти чи не правоти невістки/баби чи зятя/свекра без різниці кого /глобально/. Та й то на пальцях, бо ситуація є в конкретній хаті, а то є темний ліс. Хто там відає, де та правда, вона ж є завжди десь по-середині. Ніяк не трактую для себе чиюсь ситуацію /нікого не стусується/, але просто вцілому озираючись на поради типу баба погана, а хтось добрий - то караул та хто там знає, хто таки поганий. Може і баба, а може від чоловіка треба танцювати, що не розрулює то як треба. Сидить і чекає поки люди між якими є два покоління років різниці і не родинний міцний в"язок - примиряться. А це типу, що нічого ще з півроку і бабулька скоро ... туди та хто то знає, хто скорше туди. І старий, і малий, і не народжений усі у Божій волі. У кого там так все гладко та усі мають карамболі, як не з бабою, то з мамою, але то все можна вирішити - коли очі закрити, коли посваритись, коли недоговорити чи промовчати. То важко та реально. Ну і тут гарно написано
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? А знаєте чому нема бажання? Бо бруду було дуже багато... ще до знайомства...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? То це причина щоб до кінця днів її ненавидіти і не робити кроків до примирення? Бабуля- єдина рідна людина вашого чоловіка, і якщо ви його любите і хочете зберегти ваш шлюб- ви повинні її пробачити
