Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? бувають такі бабулі, що просто не можеш не ігнорувати((((. В мене свекруха така. В нас будинок великий, і при охоті можна днями не бачитись. Та в неї натура така, що тре все знати, всюду бути, до всього руку прикласти. Було навіть таке, десь 5 років тому, що я все зготувала на обід, а її попросила доварити борщ ( навіть не доварити, а зелень нарізати та докинути і виключити, та бульбу потовкти, бо малий прокинувся з обіднього сну і одразу заходився плакати). А потім всім сказала що то вона обід зготувала, ні словом про мене не згадавши. І ще купа-купезна прикладів. Тільки після стількох років я навчилась ігнорувати, не впускати її до себе. Раніше чоловік теж не вірив мені. Тільки тепер я навчилась "говорити", дуже шкодую що раніше все спускала насамотьок . Та дуже шкодую що не з'їхали у своє помешкання коли була можливість, і чоловік так звик що і мама під боком, і жінка, і якщо є кому приглянути за дітьми та дружиною, то можна собі дозволити більше , ніж коли б ми жили окремо((. Зараз така абсурдна ситуація, що разом жити не можем, і поїхати теж не можу..
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Напрягає що? Те, що ви йому скаржитеся на то діло? Чи те, що ви не хочете миру?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Те що скаржусь і те що нема підтвердження тим скаргам, бо при чоловікові вона золота. В нас все окремо, вона так захотіла, а тепер каже що це я... до дитини ставлення не дуже адекватне, і багато такого я не хочу і не вмію сміятись у вічі до людей які не люблять і не сприймають мене...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? В мене в коліжанка була така ж ситуація,але замість баби була свекруха) І як тільки вони почали жити окремо все було просто чудово!!!!!!! П.С. тікайте з відти,поки ціла нервова система, я чомусь переконана що чоловік зробить правельний вибір - на вашу користь)
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Не пошкодуйте грошей і купіть диктофон. Якщо ситуація настільки критична. Можливо чоловік побаче бабцю з іншої сторони і захоче переїхати, треба боротись за шлюб.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Нє, не тре диктофон. Не тре чоловіка з бабцею сварити. Просто тікайте і чоловіка просіть
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? я би не радила починати війну між чоловіком і ще однією рідною йому людиною. Може привести до зворотнього ефекту. Зусилля спрямовувала б не на розгортання війни, а на те, щоб зробити чоловіка своїм созником і однодумцем ( у плані початку самостійного життя).
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? что за бред. Какой лимит у него для нагуливания он не сказал? Нет слов. ---------- Додано в 22:36 ---------- Попередній допис був написаний в 22:26 ---------- Бри, уходить, уходить из того дома...Третий человек в отношения - будь то родственники или друзья - это всегда плохо. А в вашу общую жизнь именно и влезла бабка третьей. Но..Вы готовы поехать? Вы уверены, что муж поедет тоже? А нет варианта поехать к своим родителям? Просто снимать жилье - это же на какое-то время, а если уехать к родственникам-родителям или друзьям, то муж может приехать в любой момент вас забрать и тогда вместе двоим искать себе отдельное жилье, или поговорит с бабкой...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? ... а ви не пробували вияснити чого добивається бабуля? Якщо настільки не любить вас що хоче розлучити вас з чоловіком -то вона майже свого добилась. а як НІ- то це вам на руку. якщо все гарно продумати, вам ще баба може стати дуже корисною. Справа в тому, що я також живу з чоловіковою бабцею. і взагальному стосунки непогані, хоча вона деколи може щось таке мені сказанути, що як все близько приймати до серця- то можна мозгами поїхати. я всі її бзіки сприймаю як "старческий маразм" і намагаюсь сприймати все з гумором.(наприклад: ходила сусідам розказувала що вона постійно бавить мою дитину і як би не її допомога-я б загнулась. або яка в мого чоловіка була хороша колишня дівчина і як шкода що він на ній не женився , або заходить не стукаючи,лізе по всім шафкам , або розпоряджається моїми речами. навіть якщо я розказую шось чоловікові то тільки в гумористичній формі. Готуємо ми з бабулькою нарізно, на окремих кухнях, але як тільки я зготую чи спечу шось ліпше зразу несу бабі, куплю якісь фрукти чи продукти і віднесу пару штук зі словами "я в інтернеті вичитала шо при ваших болячках треба то їсти" і т.д. Вареники в нас ліпить тільки бабуля і коли вона нам їх приносить- то зразу сідаю їсти, охаю і ахаю шо то найсмачніші вареники в світі))) п.с. начеркнісь пару слів відповіді на попередні запитання і тоді я зможу шось більше вам порадити...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Та то ж бабця, мабуть вже й старенька, а старші люблять пакості робити
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Вона нікого неростила. Просто вона єдина його рідня і він внеї один.. Морально, готова, бо хочу щоб моя дитина росла в атмосфері любові і миру. А фінансово ні, бо не маю від кого чекати допомоги і якщо піду то лишусь сама з малою дитиною на руках.. Чого вона мене не любить? Бо ми одружились коли по смерті чоловікової мами минув рік, а мало минути 100. Бо чоловік не сидів в траурі, а влаштовував своє життя, бо не їзить кожного тижня на цвинтар, і то все через мене... Ніколи нічого не візьме, навіть якщо несе мій чоловік... Бабулька недавно впала і пошкодила коліно, нічого страшного, але на вулицю не иходить, то вона дзвонить по всіх сусідах, щоб ті купили їй хліб, а коли ми питаєм чи їй щось треба то вона каже, що ні... Дитину вона не гляділа ніколи, на руки не брала так само... Був в нас минулої зими такий випадок: я приїхала від мами (мама на Волині тому, якщо їду то на місяць) в хаті пусто, а чоловік на роботу йде на наступний день, треба сходити по продукти. Малій будо десь 9 місяців, на дворі мороз, сніг. Чоловік просить бабцю, щоб з малою побула 30хв., на що вона відповідає "Мені треба картоплю перекласти!" Логічно, картопля важливіша... Після цього про те щоб приглянути за малою і мови нема.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Про що тут ще говорити? ---------- Додано в 00:01 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:58 ---------- Це бабця. Вона не зобов'язана глядіти чужих дітей. Хіба чисто так, по людски. Пів року жили з бабцею чоловіка. Жодної думки не виникало дати їй малого.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Про те, що я так само його люблю і шаную... І я маю такі самі права бути поруч з ним... ---------- Додано в 00:03 ---------- Попередній допис був написаний в 00:01 ---------- А я не хочу спихати на неї свою дитину. Просто виходить так, що вона хоче а сама того не робить
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? То вона так каже? Не вірте)). Маю пару таких родичів. Їм би тільки говорити. ---------- Додано в 00:07 ---------- Попередній допис був написаний в 00:05 ---------- Ви його хочете роздерти на 2 половинки. Так не має бути. Має бути хороший компроміс. І бажано, щоб його захотів сам чоловік.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? виглядає так, що ви ведете війну : хто кого і у кого більше прав на чоловіка ( внука). Якщо ваш чоловік з бабусею- єдині близькі люди, то вихід один- міняти тактику ( якщо чоловік не готовий залишити бабусю). Війна тут до добра не приведе. Бабуся поводить себе як мала дитина- значить і свою поведінку ви з нею вибудовуєте в такі моменти як з малою дитиною. Ви ж проти дитини воювати не будете? Будете шукати варіанти, як "переключити її ". От і з бабусею так. Поводить себе бабуся як доросла людина- шукайте підходи, як зробити її своєю союзницею у питанні "догляду за чоловіком та господарством"- старі люди дуже тішаться, як їх хвалять і питають у них поради .Навіть якщо вам сто років тих порад і не треба і дотримуватися їх не збираєтеся- переступайте в якісь моменти і питайте у бабусі , " як у мудрої і досвідченої жінки". А далі- "улыбаемся и машем" ( лиш бабусі про це не обов язково знати). Ну і втой же час міняєм тактику до чоловіка. Він теж повинен стати вашим союзником, а не перешкодою у боротьбі з бабусею.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? От тут, то і проблема. Я якось ну дуже переймаюсь думкою про себе((( Тобто коли бабка дзвонить в село(до своїх родичів) і починає розказувати, що Я сьогодні не так зробила (стіни тонкі, а в мене, як назло зі слухом все добре), а потім виходить з кімнати і посміхається, то я такого не розумію... Стосунки в них досить своєрідні. Побудовані на звинуваченнях (баба винуватить чоловіка в тому ж таки "цвинтарі" в одружені), тому я не розумію його оте тримання.. Я живу в тій хаті вже 2роки, зробила там ремонт, а й досі почуваюсь, як в гостях... така собі "жизнь на чемоданах"
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? але якщо чоловік категорично не хоче іти на окреме житло, значить оця модель стосунків йому не заважає ( тобто влаштовує)
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Напевно, але мене не влаштовує(( бо я не розумію, як можна сьогодні на....ти один на одного, а завтра обніматись і казати, що все файно...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? в жінки! Нам отець як давав шлюб наказував що ми тепер сім"я, в першу чергу повинні радитись один з одним, а батьки діди та баби-це вже родина і їм нема чого вмішуватись до нас як і нам бігати до батьків.Ми повинні шукати поради та підтримки один у одного. Якось так. Загалом порада такаж як і попередні-йти жити окремо!
