Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вже котра година, а мої діти спати і не збираються. І все б нічого, але я хочу вишити свекрусі на дн, до якого місяць часу, бісерну вишиванку (ггг, чоловік каже, що даремно стараюсь бо мама все рівно не оцінить). Потрібну заготовку знайшла лише недавно і вишивати тепер доводиться по ночам бо діти раніше 12-ї рідко вкладаються.
Сьогодні їздили на гурток. Як то весело з нашим ДІмоном в маршрутках їздити - то так його не тримай, то руки від нього забери, то він сидіти буде на підлозі між кріслами. От з народження було видно, що це вредна дитина, з тих, що в пісочниці лопаткою лупляться - такий він і є Така мавпа кумедна росте, все за старшим братом повторює. За майже два роки ніяк не можу звикнути, що в мене настільки різні діти
Від браку нормального дорослого спілкування іноді виникають думки про вихід на роботу. Але чоловік зразу запитує хто з дітьми буде.
Чекаю завтрашньої мамозустрічі бо це привід вийти з дому. Бо просто так гуляти в холодну погоду щось ну зовсім не хочеться.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Третя безсонна ніч, третій день головний біль. Я приєдналась до дітей(((В горлі колючки, очі червоні і печуть дико. А я маю встигнути зв"язати речі на хрестини. Сьогодні вперше за 6,5р. попросила чоловіка пильнувати вночі дитину. Мені просто фізично не можливо двох колисати на руках. Ще й кава вчора закінчилась. Я була на закупах, згадала вже біля дому. Вистачало мені на маленьку пачку, але собі подумала, що ввечері поїдемо на стоянку, прогуляємося і куплю одразу велику пачку. А чоловік машину лишив на роботі((( Залишилась я без кави. Настрій ніякий

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ура зима!!!
Володя вже 20 хв сидить на вікні. В мене безліч справ але як йти з двома на закупи ще не придумала
Минулого тиждня відпрацювала всю суботу та неділю(так вийшло). Вже казала чоловікові що треба добавити ще один день в тиждень супер-неділю щоб відпочити!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

то тому, що ти втомилась і імунітет впав. Тримайся! Гарячого чайочку побільше!

хлібопічка місить житній хліб на меду з чорносливом, курагою і родзинками. Для свекрів. на вихідних збираємось до них у гості, і якось вже традиційно - маємо прийти з домашнім хлібчиком Я, як каже чоловік, "на своєму місці в харчовому ланцюжку": п'ю каву з вершками, а Віруся їсть моє молочко.
Сергійко вирішив висипати всі конструктори на підлогу - на раз. Я його попросила, щоб позбирав конструктор - "Тачки", якщо хоче висипати конструктор-шестерні. І він мене почув, зрозумів і позбирав! чим не врочистість
Планую нині роматничну вечерю - просто так, без приводу (ну, чи тому, що пятниця). Думаю, що б то приготувати, а з іншого боку - романтика, вона ж не в обжеровиську, а у настрої і в оформленні. Та і шмат апельсинового пляцочка ще є... загалом, дам си раду

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Енна безсонна ніч... хронічний головний біль від якого вже очі на орбіти вилазять.
Манюнь хворіє, тупорилі лікарі, діагноз не встановлено, постійний мандраж, виписали скерування в лікарню... Нині поздавали аналізи і будемо звертатися до інших спеціалістів.
Вчора все мені перед очима плило, напевно від того недосипу і від того, що постійно ті очі повні сліз, а ще в таку погоду на вулиці може і продуло, навіть букв в компютері не бачила, до вечора відійшло.
До повного щастя в кухні потік умивальник і зірвало трубу, тому тепер ми ще й без води.

Дзвоню до сантехніка, не бере трубку. І то щодня його бачу, коли з дітьми гуляю, ще вчора він мені пів години мені читав лекцію про чудодійну силу любистка від всіх хворіб,))) а нині як на зло, швиндялися взад-вперід після поліклініки, а його нєвідать.

Ай, як ж то страшно, коли дітки хворіють. Я в таких ситуаціях роблюсь не контрольована панікерша мене треба постійно заспокоювати, що діти хворіють, таке буває, треба зібратися в купу. Добре що маю одну таку особу на зв"язку

реально людина мені як сестра

, яка постійно дзвонить співпереживає, радить. Не знаю щоб без неї робила... Відчуваю себе слабачкою.
Сумно-сумно, одним словом...

Надіюсь вихідні будуть вже кращі, принаймі тим, що біля мене увесь час буде чоловік і його підтримка і тверезий ум, якого мені зараз ой, як бракує.

Пишу-пишу і тут очі натрапляють на щоденник від Лігумінки з оптимістичною назвою "Досить нити!!!". І так мені якраз зараз під настрій. Всьо, перестаю. Все має бути добре. Дітки будуть здорові, ненависна зима мине одним махом і всьо буде гуд-гуд-гуд...
То все тільки тимчасово...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

фу ти, правильно Настюша - Nastylove - нагадала - нині ж День Збройних Сил України! От і врочистість

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Як тиждень розпочався, так він триває – несподівано й активно.
Світло …, а за ним вогонь. Містика.
Ввечері заходжу на кухню, вона у мене маленька тож усе на ній впадає в око. Починаю звичну для мене роботу – «пекельну кухню».
Обертаю голову в сторону вікна, щоб подивитися, а що це там на підвіконнику поскладано і ой-йо-йой … дві дірки пропалених у тюлі, тло якої виконано у суто кухонному мотиві – яблучка трьох відтінків зі зеленими листочками – так її люблю …, я так її хотіла … і так мало вона мене потішила.
Дірки такі, що кулак пролазить. Ясно, що спасати її нема сенсу, бо та «вентиляція» по середині і нічого нашити там не вдасться – кидається в очі.
Постояла, подивилась, освідувала пошкодження, набралась злості та йду шукати винного. Думаю зараз буде і розслідування, і суд, і покарання…
Всі підозрювані відхрещуються, мають алібі, ніхто того не робив і на місці події не був. От як так, в хаті окрім двох дорослих людей і малої дитини цілий день нікого не було, а ніхто не причетний ?! Сказали, що то «кіндер» винен, але вона під покарання не підпадає, так як малолітня і всі кари замість неї несуть батьки. От лише до дірок дитині рости ще з 10 см. треба … теж алібі. Тьфу …..
Та думаю, треба Богові подякувати, що більше нічого не займилось і тільки тою фіранкою обійшлось.
Доведеться зробити собі на св. Миколая чи на д.н. подарунок і купити нові яблучка … на вікно.
Так, що така то проза і свято одночасно – хата ціла !!!
Усім платонічного вгоню, щоб обпікав людські душі і серця лише коханням і добром.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Так-так, маю в родині 3-х військовослужбовців, тому цю дату я пам"ятаю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я лягла в 4-їй ранку, прокинулась в 9-їй і зрозуміла причину-сніг, гарно так машинки вкрив
Чоловік втішився, що поснідали разом, синочок ще спить, щось ніяк до нормального ритму не можемо повернутись, йду пробувати будити дитину бо знов як вчора до обіду спатиме і не буде денного сну, а я книжку знов почала читати
Сьогодні в планах порядки в гардеробній, треба одяг перескладати, ми з малим повиростали, а в чоловіка просто багато нового гггг
Ну і тут дівчата на котли/труби жалілись, і в нас такі історії від коли приїхали, вчора бачок унітазу чоловік ремонтував, позавчора котел вирубувався, ролети нові якось умудрились зірвати і так по колу купа всього
А я якась така швидковтомлювальна, бажання робити є, а сил недуже

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Таки да. Але про все по порядку
Трохи мали з мужом двіжі останніми днями. Кожен собі придумував якісь дурні причини для сварок. Закінчилось все вчора. Букетом від коханого чоловіка, який просив мене бути мудрішою, а сам пообіцяв бути стриманішим у своїх негативних емоціях. Так і вечір пройшов, у довгих розмовах, розбираннях на молекули що і чому з нами відбувається, і як цього уникати. Якщо чесно, то я довго чекала такої розмови, але не думала, що ініціатива піде саме від чоловіка.
Вранці я з якогось дива прокинулась в 5 ранку. Розбудила мужа, бо самій скучно було павучків в кутику рахувати. Забули про павучків, помирились два рази і я заснула. Відкриваю очі і чую запах смаженої картоплі. І дзюрчання води з крану. І посуд, з яким хтось щось робив. Капєєєц, де я? Хотіла спочатку когось покликати, але потім почула, як муж на малих сварив, щоб вони тихенько були, бо мама спить.
Ще десь приблизно пів годинки притворялась що сплю, поки Данилко не прибіг і не почав мене будити, бо тато йому дав коричневі колготки, а він хотів зелені з літачком, а тато не знає де вони є, мама покажеш татові? Ну тут я вже точно зрозуміла, що я таки дома, а на кухні таки муж мій робить нам святковий сніданок.
Такої смачної смаженої картоплі я ще не їла мабуть в житті. І пофіг, що я зранку їм кашу, і пофіг, що спочатку треба почистити зуби і випити склянку води. Головне, що я вперше за 7 років вранці мала свіжо приготований сніданок і вимитий посуд.
Зараз досмажую налисники з заварним кремом, допиваю кавусю і далі читаю Посиденьки ))) Ну а шо дєлать?
Артемко до школи не ходить, бо гавкає як песик, Данік теж як песик, тільки трошки менший.
Всім теплого дня і хороших, позитивних емоцій! Не хворійте ))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

може. якщо запровадити систему "

", муж частенько почне посуд мити і сніданок готувати?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я тепер також сплю погано, вкладаюся не раніше 24:00, бо в моєї дитини безсонниця вже котрий день, а встаю 6:00-6:30. Загалом щось сьогодні себе зле чую і живіт вночі поболював,голова, а на ранок і горло почало дерти, ще не хватало захворіти, і малеча забитий носик має, так що п' ємо чаї, щоб не затягнути до гіршого.
Врочистість-вийшли сьогодні на вулицю, правда вітрисько сьогодні, холодно, а я свою малечу не могла до хати забрати, бо зазвичай, 30 хв на вулиці і кричить , йдемо щодому, а тут сніг, дитина вся на емоціях, цілу прогулянку сніг лопатою відгортала.
Сьогодні їдемо додому, так що вихідні думаю будуть врочисті, головне, щоб всі здорові були.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сиджу як снiгова людина в хатi, вдягнута, в грубому шарфi, говорити не можу, та й нема з ким, коханий знов в Париж поîхав, не люблю я тi його поîздки, особливо коли менi так погано, добре хоч що поîздка туди i назад, ввечерi буде вдома. Переписуюсь з сусiдкою, вона в такому ж станi як i я, ще й малеча îî солоденька заробила бронхiт, бiдася. Ех, а мали в нас бути файнi посиденьки до ранку Маю ще якось вилiзти з своеî берлоги до лiкаря, записалася вчора, а тепер незнаю як маю дойти. Як то зле коли нiкого з рiдних нема поряд

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Може ))
Але, думаю, це вплив вчорашньої розмови
Треба тепер мені над святковою вечерею подумати.

Може то ще не змітати павучків з кутика? І їм добре, і мені

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

чому люди придумали фізику?
була недавно на роботі в Ліди, та шо Любімая. бавилась пір'ям (воно так гарненько липне до наелектризованих рук). от якби не знала, казала б, що то магія. сумно. в людей хтось злий відібрав казку
зима прийшла - весело. купила вчора неймовірно смачні тістечка з маракуї - ще веселіше. ну і придумала нову концепцію анонімномиколайкового подарунка. але то таке, тре збиратись на роботу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

такс, стала на облік...
з того всього насмажила картоплі і сиджу обідаю, і думки гадаю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ранок почався о 03 00 ночі з несамовитого крику Ромчика. Його болів зуб... Емоцій стримувати він не вміє, тому кричав і плакав дуууже голосно. Випили нурофен, закоськали, спить. Прокинулась Роксолянка їсти. Поїла. О, вже світає. Круто. Подрімали годинку і до стоматолога поїхали. Зараз дивлюсь на себе в дзеркало і страшно, ніби якась не я на себе дивлюсь. Шоки запали, синяки на пів лиця і жовтуватий тон. Красуня, спору нет .
Хочу врочистості, хочу чоловіка в дома, хочу виспатись і хочу київського торта...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Зробила подвиг!
З"їздили на Метро та назад, з двома дітьми та візочком-це таки для мене подвиг
Щаслива що повернулись додому і нікого не загубили!
З того азарту забила 3 риби. Чоловік в шоці(по телефону розказала).А я зробила вкотре висновок що без чоловіків жити можна, але то дуже зле та тяжко, принаймі мені.
П"ю каву та йду працювати далі.
Врочистість-чоловікові вже дали подарунки на Миколая)
Все, до весни з дому не виходжу!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Хе хе! А яку я компашку маю на вихiднi Ларингiт з Гайморитом i я, ото повеселимося Мiй лiкар сказав провести з ними вихiднi в лiжку, цiкаво чи чоловiк ревнувати не буде? Ну але так йому i треба, нема чо îздити по рiзних вiдрядженнях!

в жилетку не пiду, бо сама себе почну жалiти Вам того тре?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ми були в Філадельфії в музеї Франкліна то чоловік і малий бавились в чарівників, були провідниками електроенергії, різні штучки починали рухались- то так цікаво

http://www2.fi.edu/exhibits/permanent/electricity.php

дівчата, ви змовились про ту смажену картоплю? теж хочу, але поки м"ясо відбила змучилась і сіла
дитина складає лего ніндзяго розраховане на вік 8-14 років, дракона я допомогла, тепер сам розкладає/складає, то йому "хопцікі" подарували коли ми гостювали в Філадельфії, по віку вони йому як брати, а насправді є його дядьками, а батьки хлопців сказали, хоч лего розраховане на старший вік, але судячи з того як Домчик бавиться дрібними детальками він справиться, ну вони не помилились, а мені було приємно, я горда-горда мама