Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дурнуватий день, суцiльнi розчарування, злiсть i розпач. Ще й до всьоî радостi розхворiлася. Приîхала додому, лягла пляцком i чекала чоловiка. Прийшов, зiгрiв, напоîв чаем з лiками

почухав за вушком i я вкотре переконалася, що котам файно живеться

Тепер зiбрала всi сили докупи, пiднялася з лiжка, п'ю чай i думу думаю. Всiм гарного вечора i побiльше радiсних моментiв!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

...Когда ты любишь,ты взлетаешь высоко
И не слышишь никого
И забыв о всем святом,ты разбиваешься
Но едва открыв глаза,ты кричишь один в слезах
Неужели жизнь моя,жизнь продолжается...

Шикарний концерт,шикарна Тіна....море емоцій!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А що вам заваджає перейняти в котів деякі їх звички))?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

менi? Абсолютно нiчого, вже i муркотiти навчилася, зараз ще валерянки собi вип'ю i буду iдеальним котом

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вчорашній день закінчився нині о 02.00, за перекладом.
Сьогоднішній почався 07.00, ну а за ті аж 5 годин ночі були вставання до дітей, тож зараз мені необхідна кава (точніше, КАВА)
Сидимо з Їжачком, їмо рисову молочну кашу з варенням. Їжачок цілує мене замазаним ротиком, я вже маю цілу маску для обличчя
на моїх нігтях на ногах сохне хамелеонистий лак.
Віруся спить - прокинулась о 08.00, зробила всі свої необхідні справи, понямцяла молочко - і відпочиває собі далі.
Зараз ще побавимось вдома, тоді - до церкви, тоді - за Дмитром до садочку.
Кілька днів поспіль не можу купити яєць, бо не маю як їх акуратно донести до хати (з візком, слінгом і танцюючим на дорозі Дмитром - точно потлумлю весь десяток), а чоловікові сказати забуваю. А поза тим, страшенно хочеться бісквітного тортика з апельсиновими дольками і білковим кремом, який без яєць апріорі неможливий... утім, нині мені все одно - лінь пекти...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене так само. Лягла в 12. Маркіян в 3 вирішив, що час побавитись, і десь годину бавився. Потім трохи хникав. Його вклала, а сама не могла заснути. За півгодини почала дрімати, Оленка розбудила і просила дати пити. І так раз 5 - тільки засинала, Оленка мене будила. Надіюсь нині вночі вже не буде температури, бо я того ритму довго не витримаю.
А зараз маю міні врочистість, іду на вулицю погуляю. САМА. Вночі прийшла ідея шапки і шарфа, піду за нитками. Може ще щось добре куплю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

заснула в 2.00
в 3.00 проснулась з диким болем шлунка+рвотним рефлексом, розбудила чоловіка і побігла до ванни. Маю проблему як рву перестаю дихати і задихаюсь, чоловік в шоці, чекав поки я ляжу.Ледве заснула. Зранку стала в 8.00 щоб зробити сніданок чоловікові і знову в ліжко. Отак і лежу з хлопцями

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

знімаю капелюха. І маю одне питання - коли, коли!
Проза продовжується, старший ще хрипить, молодши ще трохи схожий на равлика, умудрився передрімати 15 хв в машині, і тепер мамма-міа, коли він піде спатки (( ото чекаю тої врочистої хвилини, що розділити з ним подушку і ковдру

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мені, напевно, пороблено Котел знов за ніч вирубився, але то ще пів біди - лише щойно включили світло. Вчора я просто мерзла, а сьогодні мерзла з мокрою головою Зате манікюр собі маю час зробити..Сьогодні в планах забігти на роботу, заїхати до мами, а далі буде видно.
За ці декілька днів холоду ми з Шарлоттою майже не розлучаємось

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нитки я купила, і маю вже половину шапки. Тепер з"явилась інша проблема, як відкласти в"язання на завтра і лягти спати. Хочу сьогодні закінчити, але ляжу тоді не раніше першої.

Як в воду дивилась Купила собі супер-сексі сукню. На літні забави я маю гардероб.
А взагалі, через сьогоднішню безсонну річ, я багато всього придумала. Ще би взяти десь часу більше, то всьо втілити в життя.

та от нічкою, нічкою.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Прозоврочистість - в мене сьогодні день народження. Дуже нетиповий. Без торта й подарунків. Тільки з телефонними вітаннями. То я так захотіла. Ну від подарунка від мужа я б не відмовилась, але він традиційно сказав, що мій ліпший подарунок - то він сам з бантиком...То...Маю те, що маю. А так - проооза. Я, як завжди, до вечора вже така трохи зла й вимотана секціями й робленням уроків, скаканням Сашки мені по голові й готуванням їжі. А ще Марчик доріс до того, щоб цілоденно робити ревізію всюди, де тільки дотягнеться й долізе, на кухні наліпки на дверцях не допомагають, то там навіть нема смислу прибирати - я тільки все поскладаю, як він знову повитягає й порозкидає...Взагалі, в мене таке враження, що той постійний безлад дратує тільки мене. Сашку й мужа точно ні. Бо перший ще малий, а другий його просто не помічає. Уроки малий хоче робити виключно зі мною...Бо добрий тато все йому якісь супутні завдання вигадує..Ех, випити б собі коньячку...Так нема (((. З того всього ходжу й жую "рафаелки". А, отримала сьогодні своє замовлення - вперше купила собі валянки (начиталась про "Котофей" і вирішила ризикнути, бо ж зиму обіцяють холодну). Маю отакі:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

не спиться, щось довго проходить "повернення до дійсності", п"ю чай, їм круасани і хочу стільки розповісти, але боюсь то буде дуже довго
ми повернулись і це чудово, бо я шалено скучала за додом, а головне за рідними, бо дім для мене там де сім"я і друзі в країні не тішить ні ситуація ні погода, але все так не буде
на підлозі досі лежать недокінця розпаковані валізи (що мені не властиво, я ж люблю пакувати/розпаковувати) і то завдання на сьогодні/завтра, але з виконаних пунктів:відвідала жк

впевнилась, що то не мій лікар, я люблю поговорити, понити, пожартувати, а там якось все так сухо

, вчора були в гостях, а сьогодні стрижка і манікюр, потрохи-потрохи вливатимусь в звичний і прискорений ритм, прискорений бо треба багато чого врешті доробити в хаті, не пасує рік жити без люстр і витяжки і ще купа всього
а ще заняття з Домчиком хочу відновити і няні нашої знов 2 тижні не має, ех
поки нас не було батьки займались огорожею і ремонтом підїзду і ми їм мега вдячні, але як виявилось то не основне.... перший день було дивне відчуття, що все в квартирі так і не так водночас і ні я ні чоловік не могли собі його пояснити, а ввечері коли батьки прийшли вітати внука і на моє надокучливе запитання про те що щось не так і не могло бути стільки пилу на якійсь там полиці через ремонт в коридорі здались і зізнались, що пару тижнів після нашого відїзду нас затопив сусід і вони робили ремонт, перемальовували стелі і циклювали/лакували паркет, ми були шоковані
і до спілки ще був мій брат, який по скайпу день після затоплення показував мені дитячу і ні словом про те, що робилось в сусідніх кімнатах і ванній не сказав, конспіратори!
в мене найкраща в світі сім"я і я безмежно їх люблю і прошу в Бога для них здоров"я і щастя
чоловік прокинувся, довго ж я круасани жувала каже сніг на дворі
всім затишку і добра

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

хіба в Миколая попросити подовжити добу до 32 годин. Мені б вистачило.
Черговий прозовий ранок. Черговий укол малому...вже до малого дойшло, що ліпше розслабитись і отримувати задоволеннятоді не так боляче.
Поки старшому роблять укол, менший стоїть коло нього і плаче. Можно офігєть від цієї картини. Врочистість - лікування починає давати результат.
Читаю дописи про нові суконки і думаю, що і на моїй вулиці колись перевернеться камаз з пряниками. Що чорна полоса нарешті закінчиться

і тато знайде роботу, а мама буде пекти пляцки і в"язати

Всім гарного дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Таке враження, що моя доця спить тоді, коли не сплю я. От зараз другу годину сопе, а в ночі їла-їла-їла нон-стоп. А мама підперла голову і пробує прокинутись, вже годину пробує і ніц не помагає.
А загалом в нас врочистість - Солоденькій доці сьогодні 1 місяць. Банально сказано, але не віриться. А ми вже так гарно посміхаємось, ображаємось і сваримось).
Єдине та погода смутку наганяє. Цього року як ніколи не хочу зими, морозів, холоду, сірості... І як то налаштуватись на отримання задоволення від тривалого холоду?. Йду потулькаю сонячних діток, відразу тепліше зробиться.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Певно, писатиму листа.
Бо нині вичитала переклад, який зробила вчора - і висновок такий: в недоспаного навіть хорошого перекладача голова не варить ні-фі-га. Добре, що була можливість трохи повиправляти і не псувати свого знаку якості.
і - фігась, знову четвер. Коли??? Бачу по лінійочці - Віруні півтора місяці... теж - коли? Вчора ж народилась наче... А втім, добре, що четвер. Післязавтра - вихідні, маю шанс побачити чоловіка не лише сплячим
Прищіпну нині підкладку до куртки, бо надворі вже дуже схоже на зиму. А ще - треба навести лад в Дмитровій шафці в садочку (справа у тім, що шафка ну ніяк не розрахована на 2 дітей, і там стабільний бардак. Тож зменшу нашу частину бардаку).
В хаті загалом - чисто, їсти загалом - зварено. З нагоди такої радості я намастила нігті прозорим лаком і сиджу тішусь. Їжачок Сергійко поряд, їсть родзинки. Віруня лежить дрімає.
Щастя таке якесь у тому початку зими, навіть не знаю чому. Чи щастя - воно завжди просто так? Чи справа таки в тому апельсиново-шоколадному торті, який я таки спекла і ледь не половину вже сама сперла? Хтозна... головне - добре мені так Всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

мо давайте колективного? БТР і одразу збільшення годин в добі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Моєму 11 і теж не розумію, КОЛИ?

а я щиро вірила, що сьогодні середа. Хотіла домовитись із знайомою про зутріч на четвер))))
Проза... другий день болить голова і нічого не допомагає. Вчора здавалось, що Олені краще. А сьогодні знову температура. Я в розпачі. В ринки на вихідні семінар з айкідо, вона так хотіла, щоб ми всі разом пішли. Заїдаю поганий настрій цукерками(((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене перевернувся у вівторок, коли боліючих і страждущих дитину і внуця відвідала моя мама і я, скориставшись нагодою, вперше за майже місяць сама вийшла, чи то пак вирвалася на вулицю!
Як ошаліла! забігла в канцтовари, накупила дитині пензликів і тіста (бо так бачу, "воля" нам ще не скоро світить, а "хатній режим" один-на-один з нашим подаруночком я вже не витримую...), потім - в магазин з одягом...
(Я далеко не шопоголік, але видно, на той момент душа прагнула саме такого лікування отямилася в примірочній з оберемком хто-зна-чого. На щастя, здоровий глузд нарешті докричався до мене, що дітки мої (похресники) ще без миколайків,

що теж пригнічує, бо вже high time, ну, але такі обставини

, а додаткових фінансових вливань не передбачається, то купила лише пару дрібничок, але щастяяя! ніби шубу придбала
Обличчя моє не дякує за холодний вітер, вже вся плямиста, зрештою, як і кожної зими, ще одна причина, чому цю пору я би охоче проспала десь в теплій норі

чим ви захищаєтесь від морозного повітря? бо мені досить 10 хвилин пройтися на мінімальному морозі - все, червоні плями на щоках, а сходять тааак дооовго

Свекруха в котрийсь з приїздів привезла малому набір тварин свійських (такий чудний: пес і свиня там просто велетенські, а от корова-кінь не дуже більші від качки), а наш синок має звичку з чимось спати. Зазвичай це якась машинка, рідше - книжка. Тепер спимо зі свинею
А ще наша дитина почала бавитися в "дочки-матері": вкладає ляльку спати, співає їй колискову, годує цицею от зараз пишу і знов смішно такий солодкий хлопчик
Хоча материнські (?) почуття зовсім не заважають йому виконути ту ж ляльку з коробки, коли треба туди машинки поскладати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

За усіма тими подіями, зовсім немає святкового настрою, хоч у нас в родині гаряча пора святкувань - кожного тижня у когось день народження.
Люблю підготувати заздалегідь подарунки , але цього року навіть ідей нема. Якась апатія до всього .
Але, життя триває, завтра випаде сніжок і з"явиться хоч щось світле, серед усієї тієї чорноти .
Готуємо Мартинка до школи, як виявилось у нього феноменальна пам"ять, віршики запам"ятовує з першого разу . Але, все одно, мене дуже лякає школа, точніше Мартинко і школа .
Юстинка - просто мамина розумниця .
Хочу поїхати кудись далеко-далеко надовго-предовго...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ранок почався в кріслі стоматолога... То чоловік зробив такий сюрприз, записав мене без мого відома. Добре, що в мене не було ніяких планів. Годинку чемно відсиділа в кріслі і маю чисті зубки та горнятко в подарунок за мою чемність і слухняність ( від стоматолога).
Зараз вклала мого ведмедика спати на балконі, а сама гріюсь вдома чайком з ромашки. До нас прийшла справжня зима. Якщо дивитись з вікна, то так і не скажеш - сонце, пальми. А як вийти надвір, то справжній дубак. Вночі було -1 градус. Бррр...
Навіть не хочу йти гуляти сьогодні.
З врочистості- вже придумала собі новорічний аутфіт. А от, де святкувати новий рік не придумала. Але то таке, мені і вдома буде добре. Хоч спочатку хотіла кудись поїхати, але лінь - страшна сила...
От є в мене співробітниця, шведка. Їй вже 50. Красуня блондинка, кожних вихідних майже подорожує зі своїм чоловіком, постійно кудись ходять. А в мене часом таке буває, що до обіду з ліжка не можу себе підняти на вихідних.. І чого я така лінтяйка?!! Не люблю себе за це.
Хочу побажати собі в новому році бути більш активною.
Також маю маленьку сумну врочистість. Подруга переїхала в інше місто. Далеко. Але їй там дуже добре і нереальний вид з вікна хоч я вже трохи сумую за нею...ех..як кидає по світу життя...