Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я щось переживаю. Тяжко на душі. Так переживаю за поїздку, друзі мене лякають політичною ситуацією в нашій країні і я мимовільно починаю думати що до Нового року додому не повернусь
Все супер, зібрала чемодани, наварила їсти, а на душі шкребуть коти. От не хочу я їхати і все! Ходжу як та примара з кімнати в кімнату і місця на себе не знаходжу. Українські друзі достають зі святкуванням Нового року, чи то я вже старша стала, чи що, але оте переливання з пустого в порожнє мене добиває. Ще рік тому могла цілими днями отак переписуватись, а тепер...Навіть не реагую на пілікання скайпу.
Врочистість - зустрілась з своєю знайомою, яку не бачила ще зі школи, дізналась що в неї народилась чарівна донечка і зараз чекає другу мацьопу Побавились і далі пішла збиратись в дорогу. Аж страшно стає, більшість моїх однолітків вже другу дитинку чекає, а я...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А мої однолітки скоро дітей в школу поведуть, а хтось може і вже повів. Гермі, розстав собі пріоритети

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

моî теж деякi вже по двiйко дiток мають i до школи водять, то що я вже того? Нiц з мене путнього вже не буде?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

дівчата... все в житті має своє місце і час! життя це не марафон- хто швидше вийшов заміж.. народив дитину чи ше щось в цьому стилі...

а моя проза- це кашель.. третій тиждень ..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Йой, як мені зле. Всьо болить. Голова найбільше.
Малишня в сусідній кімнаті рятує світ, муж рятує гаманець від схуднення, а я рятую свій настрій гарними піснями. Мілан нікого ні від чого не рятує, просто спить, як завжди. О, в нас є песик! Хтось його з поїзда скинув, і він ходив по селі, аж поки не прийшов до нас. В нас ніколи собаки не було, я навіть не знаю толком що з ним робити, але тішусь, що він в нас є. Написали оголошення, можливо ще знайдеться господар, тому намагаємось дуже не прив*язуватись до нього.
Маємо в неділю їхати до татка на ДН, то ніби врочистість, але як завжди - що одягнути? Добре, що хоч знаємо, що дарувати, бо то питання важче вирішити, аніж перше.
Ну все, пішла вечеряти. Антидепресант мій вже в дорозі, ждю його з нетерпінням Всім хорошого теплого і веселого вечора

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вчора запросили нас вгості на День подяки. Дуже гарно провели час в гарній компанії, потім ще вдома влаштували собі з чоловіком маленьке продовження святкування. Ранок теж мав бути врочистим, бо почав я з запашної кави і суперсвіжих світочівських вафель Артек (їла їх вперше за два роки). Донечка з татком сплять, а я бровзаю інтернет в пошуках хороших акцій. Хотіла собі ще чай доробити, а чайник не включається . Ще вчора помітила щось дивне в його поведінці...коротше, добре, що сьогодні блекфрайдей, шукатиму новий чайник на амазоні. Хоча цей такий класний був, чемно відслужив нам два роки.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я сьогодні довго-довго-просто капец, як довго ліпила вареники. Вони мені снитись, напевно, будуть :8:. Трохи перестаралась із кількістю. Під кінець вже замучилась і ліпила замість двох – один! Вийшли здорові - майже, як чебуреки :smile:. На тому сказала - фсьо, до кінця року - більше ніяких вареників .
Але ліпила не сама. Влад дуже хотів мені допомагати, а я не змогла відмовити. Тому день вареників плавно перейшов у вечір прибирання. Дитина постаралась, щоб мука, тісто, картопля, сир і вишневий сік – були по цілій кухні.
Зате завтра в мене заслужений вихідний – нічого не готую і не прибираю. Мене чекає шопінг, спа-процедури, улюблені серіали, вишивання і романтичний вечір. Так я собі планую і так має бути .
Сподіваюсь завтра прикупити хоч трохи подаруночків для рідних і друзів. Миколайко вже близько! Тому кричу ураааа і і йду спати !!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Тяжкий зате продуктивний день! Зробила 2 замовлення, рада як слон.
Замовила багато прикрас на ялинку, подарунки рідним......свято наближається!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мої однолітки вже внуків у школу водять а я оце з малявкою бавлюся в показування язиків :xaxa:

Прихворали ми. тобто Мар прихворала.
Цікаво чи цибуля, яку я " пожирала" останніми днями мене врятує?
Щиро вдячна Софці за вареннячка, от пригодилися, супер, мала тільки з ними п"є чай, не інакше, а чайочків треба дуже багато..
В середу записалися на підготовку, і , на маєш, в суботу вже не підемо, мала дуже сумна з цього приводу
А ще: мала я намір сьогодні собі сусіки зробити, дістала листки норі, і почала готувати рис і рибку, мала в той час стала щось вирізати ножицями, грається дитина. А то вона з норі сніжинки вирізала ( ага, свята наближаються). Тепер я сидю і жую сніжинки з норі"ків, а все решта для сусіків (рис з рибкою) завтра дожую:xaxa:.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

З жилетки нарешті трохи можна і сюди

...дякую за теплі слова і розраду в кармі,поплакалась аж легше стало і сили десь взялись...

В нас маленькі врочистості,але все таки) По-перше я трохи вичухалась з температури,лактостазу

дякуючи доні

По-друге нас вже майже не турбує животик,дитина газує - мама не горюй,що раніше дууууже важко давалось( З цієї причини і донечка і ми вже другу ніч спокійно спимо відповідно вдень веселі,посміхаємось мамі і таткові і щось намагаємось агукати,але виходять смішні і незвичні звуки І сьогодні вперше винесли мацьопу на балкон,правда настрашена мамаша себто я напевно переборщила з кількістю одягу, бо чоловік зауважив, що наша дитина схожа на капусту) але я пообіцяла виправитись Ну і врочистість для мого мужа,а мені напевно вихвалялка...готувала 3 миски шуби і то все тільки йому коханому) А мені вихвалялка,бо останній раз я її готувала 2 місяці назад якщо не більше, та й взагалі сьогодні зробила повно домашньої роботи,що раніше з тими всіма катавасіями просто руки не доходили Завтра в планах на трохи біля будинку погуляти з коляскою і трохи оновити гардероб...на мені все вісить, що теж можна віднести у вихвалялки)

Ото настрочила, але то простітєльно я тепер хіба трохи встигаю заскочити сюди почитати що нового)Всім файних вихідних

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Капець... повний капець. Так хочеться комусь пожалітися, але мене з моїми жалями вже певно ніхто не хоче слухати. Добре маю файну кумасю, яка цілими днями зі мною на телефоні і навіть в ночі вчора зідзвонювались, бо я ото реально загинаюсь. Не так фізично, бо фізично нам не привикати і я люблю товктися як тойвовот (нецензура) вінник))), а морально вже мені тириндець.
Добралася наша вірусяка до мого сонечка Андрійчика. Як ж то маля важко переносить болячку- словами не передати. Ото дивлюсь на нього і мимоволі сльози котяться. Цілу ніч носились, нині муж перейняв естафету, а мене відпровадив проспатися. Та яке там, полежала від сили 10 хв і пішла на кухню варити їсти, щоб відволіктися, ну і щоб мали всі що їсти))

у старшого після повного виздоровлення апетит такий, що ого-го, хочеться його побалувати чимось корисним і смачненьким

, поприбирала, сон не бере. Напевно поки малюк не виздоровіє, я нормально не посплю. Внутрішній неспокій- то є щось страшне.

Але в тому всьому є файна новина- старшому ідем в понеділок закривати лікарняний і підемо в садок. Благаю Бога, щоб вже був здоровенький.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мала на сьогодні купу планів, а в результаті цілий день за ноутом - новини, трансляції і т.д. Ледве себе заставила випити чаю.. Голова тріщить.. Сьогодні вночі буду ще за маму переживати.. Важко то все якось..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І ще один продуктивний день. Ще вчора все спланували і сьогодні чемно поділили з чоловіком години хто з дітьми а хто по справах. Як результат сестрі купили пуховик(за 2 год-це з дорогою з Винник до Шувару), замовлення розвезли, чоловік машину помив, я прибрала, їсти зготувала, 6 кг вареників наліпила! З понеділка віддихаю.
Вже чекаю завтрішнього дня щоб зустрітись з Марічкою щоб забрати чайок та цукерки, а ще буду мати 2 обновки зимового взуття.
Зараз хочу включити фільм "Дівчата" і зварити глінтвейн бо щось змерзла трошки. Це буде тет-а-тет з чоловіком

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я садо-мазохістка свого его. В жилєтці вже була, то тепер пора сюди.
Вночі погано спала, і заспокійливе мені не допомогло. Спочатку дивилась як "беркута" марширували вздовж майдану Незалежності, прокинулась з новинами, що Євромайдан у Києві вже розігнали. Потім задрімала біля девятої, очуняла в половині дванадцятої. Голова, як баняк.
Подзвонила до Рудого. Поплакати, ібо ПМС! Більше нічого.
Ще вчора вирішила зварити борщу. Мало того, що підгорів мені буряк, виявилось, що в мене немає сметани і томатної пасти. Пішла то купити, приволокла повний пакет якогось хламу і наполовину пустий гаманець. Ніззя мені виходити по сметану.
Зважаючи на те, що депресняк продовжується, вирішила розтягнути робочі моменти на цілий день, щоб не думати про всякі дурниці.
Зварила борщу, закинула два прання, поміняла постіль, забацала оселедця "під шубою". Хоча, швидше, в мене це оселедець "в шубі".
Поміж тим цілий день 5-ий канал і 24-ий. Сплакнула. По-перше, я ще шкодую себе. По-друге, шкодую тих дітей, яких ці "орли" прали як "сидорових кіз". По-третє, пригадала "помаранчеву революцію" і той страх, який тоді панував наді мною.
В дуже близької мені коліжанки проблеми в сім"ї, і це мене теж гнітить.
"В общем", як каже москаль, кругом невезуха і непруха. Ще й день народження скоро...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ага, я зранку горох на суп намочила, потім як глянула новини, - щойно згадала, про нього, стоїть бідоська в мисці, мокне... Може завтра буду мати на нього час. Аби тіки в тій країні все обійшлося без кровопролиття, тоді й буде суп!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І ми в середу таке зробили. Але потім кашель з штучного в кабінеті лікаря (то синок так показував, що він ще хворий - не хоче в садок йти) знову став справжнім То вже четвертий тиждень пішов, як ми вдома сидимо Мацьоп вреднющий, що не дивно - стільки часу безвилазно сидіти, і все з мамою, та з мамою. Набридла я йому Хоче тата. А тато цілий тиждень на роботі, раз ночувати приходив Якось воно так все складно, ніби тянеш якусь гуму таку тугуууу, з дня в день...
Здоров"я теж не тішить: кашляю, мабуть, більше, ніж дихаю, вимучує так то гепання. Що вже тільки не їла-пила, і народні методи, і традиційні - нема результату.
Тай таке, суцільна проза нема сили шукати хоч якусь врочистість.
Хоча вона сама мене знаходить в особі синульки: дивився сьогодні мультик "Як песик і котик підлогу мили", то під впливом піввечора показує мені, як песик казав "Доби янок!", і як котик клубочком скручувався, щоб ним помили підлогу, і ходить за мною, тулиться до ноги голівкою "Муй! муй!"(муркоче) Чудо золоте
Допис писався цілий вечір за той час ближче до півночі прийшов татко і з тої нагоди дитина ще не спить. Капець. Знала би моя мама все як не в людей.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Жахливий понеділок! Вчора як тільки приїхали зі Львова десь на вулиці прорвало трубу, тому швидко попередили та відключили воду. Набрати ми встигли, але тих пару літрів це на чай, каву.....і у ванні 2 відра на туалет. Як результат гора посуди, їсти готувати зовсім не зручно, гора прання у ванній і грязна голова у мене. Бардак!!!
Йду назад в ліжко і чекаю поки включать воду, обіцяли до обіду

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

повна апатія до всього.... просто тупо спостерігаю за новинами вже третій день, очі постійно на мокрому місці. дитину завела сьогодні в садок щоб не страждала від мого стану.
хочу хоча б на наш Львіський майдан, мене не впускають, та я сама знаю що довго б не витримала.
на роботу навіть не думаю йти.
в голові одне питання - що буде далі???
і біль за побитих людей.
а взагалі на душі постійне гнітюче відчуття трауру - ніби хтось дуже близький помер...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

дві ночі вже нормально не сплю, а вдень ледве тепла ходжу від втоми, аж сама на себе зла, але постійні думки про майдан навіть не дають спати...
погода теж не радує, дитиа товчеться страшно, настрою передсвяткового нема....дуже сумно....