Відповідь: Свекруха-бабуся (2) А в мене свекруха на відстані. Та й була і раніше. Навіть коли в одній хаті жили. Навіть незнаю що краще. Коли постійно цікавится внучкою. чи не цікавиться зовсім.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) І в мене на відстані,хоча живе за 15 хв їзди. За пів року малої бабуся в нас була 3 рази (без жодного подарунка-брязкальця-повзунка для дитини). а нещодавно святкували ми першу річницю одруження і 6 місяців донечки , то навіть не зателефонувала привітати, хоча і пам"ятала про наше маленьке свято...і це чомусь так мені образливо, подзвонити пожалітись на життя, сусідів і т.п. завжди є можливість і час, а для внучки чомусь нема..Чоловікової сестри доньки -це "мої дівчата", а моя дитина таке враження що чужа
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Я вже неодноразово переконувалася в тім, що у людей буває різне поняття свята і що з ним (тим святом) робити. Я навіть не впевнена чи нас свекруха вітала з першою річницею (зараз точно не вітає, бо то як не неї 100% вже пішли звичні роки сімжиття), але я знаю, що в них в сім'ї дуже буденне відношення до днів народжень, іменин, і тп, і потреба щось справляти то для них клопіт, а не задоволення. Тому я на неї за те якось і не ображаюся. Головне, що то для нас з чоловіком свято Те, що тотально чую в оточенні - коли батьки проживають з кимось із дітей і сильно зосереджуються на них, то до інших дітей/внуків вже якось "руки не доходять" чи що. Мені так видається, що причина у звичці (от ви пізніше одружилися, і вони звикли приділяти уваги сім'ї дочки), чи може завжди дочка була "улюбленішою" дитиною, чи просто є люди, котрі сильно зосереджуючись на чомусь одному вже не взмозі приділяти іншим речам увагу. Тут дуже делікатна справа - якщо спробуєте то якось змінити, чи поговорити, то можна втрапити в немилість. Адже свекруха можливо вважає, що робить все вірно, що вона дає вам достатньо уваги, а це ви така погана, що невідомо що від неї хочете і ще може сина намовляєте. Гадаю, найкращий спосіб в такій ситуації - прийняти все як є. Самі не ізолюйтеся - коли хоче тоді хай дзвонить, самі дзвоніть, самі приходьте до неї в гості і сама хай приходить коли схоче. Пробуйте говорити "безневинними" натяками - дзвонить свекруха і питає, що ви робили, а ви - та от трішки святкували нашу першу річницю... Або прийде до вас в гості, а мала якоюсь забавкою гратиметься, а ви при нагоді скажіть - ось мала так то брязкальце любить, що його моя мама подарувала. Крапля камінь точить
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) та справа і не у тих іграшках...З однієї сторони мене таке цілком влаштовує, надмір її уваги було б гірше , а з іншої мені було б цікаво спостерігати як росте моя внучка...А іменини і ін. свята там навпаки спраляють гучно)) Образливо за чоловіка, бо як зробити щось, купити, завезти-привезти, замовити подарунок то все він, а ось до його дитини якась байдужість чи що. не звикла я до такого, бо в моїх батьків все навпаки, і діти завжди були однакові, і внуки зараз рівні. Але мабуть справді краще так
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Прийшла виговоритися, розсудіть, хто з нас неадекватний, бо чоловік уже від мене відмахується як від мухи, а я досі не можу заспокоїттися... Коротко передісторія. Нашій донечці нині 9 місяців, сама ще не сідає. Приблизно від 6 місяців свекруха потихеньку почала капати, чому дитина не сидить, треба показатись лікарям, пройти курс масажів. Пізніше ті капання ставали більш наполегливими, але ніколи не жалілася мені особисто, а лише моєму чоловіку чи моїй мамі, коли її бачила. Особисто я притримувалася думки, що пришвидшувати розвиток не варто, окрім того дитина дуже негативно ставилася до всяких маніпуляцій над собою, всі попередні фази типу тримання голови і перевертання на бочок-спину-животик дитина проходила вчасно, наша знайома педіатр не бачила відхилень. Тож вирішила просто почекати до 8,5-9-ти місяців, бо в багатьох джерелах пишуть, що дітки сідають в 6-9. Сама трохи їй робила легенькі масажі зарядки, але вона не дуже давалася. За кілька днів до 9 місяців пішли все таки до невропатолога. Вона трохи нам наговорила всього, поставила гіпотонію і призначила інтенсивний курс масажів і ЛФК. Тепер власне ситуація. Чоловік в загальному розповів про це свекрусі (я дурна не встигла попередити, щоб усього не казав). Через день дзвонить вона о 21:30 на домашній (причому незважаючи на те, що в такий час ми вкладаємо малу спати!), потрапляє на мою маму і починає їй виписувати в злісному тоні за мене (звичайно часто це подавалося як "вони", але я то знаю, кого вона в усьому звинувачує, бо чоловік менше за мене приймає рішення відносно дитини). Коротше, звинуватила мене в тому, що я запустила дитину, що як так можна було, що дитинка тепер через нас буде віддуватися і що вона тепер взагалі не сяде. Що в неї розхлябані суглоби, бо я її ношу в слінгу. Що ми дурні, нам по 30 років, а ми її покладемо і вона лежить як колода, що ми масажів їй самі не робимо, а вона робила щодня, тому мій чоловік сів у 7 місяців (при тому, що була в нас в хаті за весь час 2 рази і звідки їй знати що я з дитиною роблю? а так ми до них їздимо і дитина веде себе зовсім інакше, ніж удома). Я з того всього взлостилася страшно (бо була і так трохи накручена, як-не-як сама переживаю, а тут така "підтримка") і надто різко і навіть істерично почала збоку коментувати її слова (мені було чути, що вона мамі говорила, і їй відповідно мене було чути теж). Потім як вона ще другий раз чоловіку передзвонила, я голосно попросила його передати, щоб так пізно не дзвонили, бо ми дитину вкладаємо в цей час. Результат - свекруха страшно ображається, чоловікові нині сказала, що я неадекватна, не давала їй поговорити з моєю мамою. Що мовляв твоя дружина така розумна, нікого не слухає, ні мене, ні свою матір. На слова, що ми показували дитину педіатру (до речі, родичці зі сторони чоловіка, яку вони мені настійно нав'язували), відповіла, що не треба слухати лікарів, а треба слухати батьків, бо вони виростили своїх дітей і мають досвід! (я вже мовчу про те, що молодший син свекрухи одружився з "небажаною" для них невісткою і вже другий рік взагалі не спілкується з батьками, ото називається виховали). Ніяк не втішило її те, що від учора дитина сама сидить, бо "ну і що з того, а коли ж вона тепер сама сяде, через декілька місяців?". Знаю, що її накрутили співробітники на роботі і сестра, бо як це так, дитина має в 6 місяців уже сидіти, бо в 9 місяців у співробітниці внук вже пішов сам! Ще двоюрідна чоловікова сестра доливає масла і накручує її, що їй соромно за свою похресницю, бо вона ще не сідає, а в когось там діти без масажів самі в 5-6 місяців посідали (вона бачте дуже багато має досвіду в свої 21, прямо 5 дітей виростила!). А свекрусі бачте, соромно на роботі признатися, що її внучка в 9 місяців ще не сідає, і тато не має на роботі що сказати. Уявляю, як там мені на її роботі кості перемивають. Не розумію, навіщо виносити на загал особисті питання моєї сім'ї, моєї дитини??? Чому не можна розповісти про маленькі позитивні моменти, наприклад, що внучка має вже 5-го зубчика, вміє робити тосі-тосі і давати па-па і привіт, що говорить мама і баба і т.д.? Чому обов'язково рівнятися на когось, надумувати погане і звертати увагу на "спеціалістів" на роботі? Чесно, на 99% думаю, що її більше турбує те, що нема чим похвалитися перед співробітницями і сусідами, аніж реальне здоров'я моєї дитини... Ну хто з нас неадекватний? Навіть не знаю, як себе далі поводити. Мені особисто вона ніколи не дзвонить, зараз і поготів - ображена. Я перша йти на контакт не буду, бо не вважаю себе винною. Так, трохи істерила, вважаю, що маю право, коли про мене говорять такі дурниці і ще й поза очі. Так, не слухаю її, бо вважаю, що маю право виховувати дитину по-своєму. До слів чоловіка прислухатися вона не бажає, він для неї не авторитет, у цьому питанні принаймні, а йому вже набридли наші тьорки і пояснювати їй щось далі він не хоче. І що робить?
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Чесно, ігнорувала би, ще й попросила щоб маму не накручували, нервові клітини не відновлюються. А те що не сідає, не беріть до голови. Я сіла в 9 міс. і нічо, жива, калікою не стала.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) А загалом чоловік на вашому боці? Якщо так, я проблеми не бачу, головне, щоб ви двоє думали і робили однаково. Мені більше теж схоже на те, що свекруха переживає, що не має чим похвалитися, а не за здоровя малечі. А взааглі є люди, які тільки те і роблять, що шукають якийсь негатив, недоліки в кожному. Дуже важко з такими жити. Обмежила б я спілкування до мінімуму і жодних подробиць про дитину не розповідала б.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Нічого не робити. Головне Вам самій вірити в свою правоту і в те що Ви все робите правильно. Мала схожу ситуацію з свекрухою. Теж були(та певно і є) дзвінки моїй мамі про те що я маю робити і як. Але в мене мама молодець, вона мені про ті дзвінки ніколи не розповідала і не повчала В нас теж було, що от в Марусі (співробітниці) онучка вже суп їсть, сидить сама і т.д. Я просто навчилась на то не реагувати, казала, що і ми будемо і їсти, і сидіти, в свій час і просто змінювала тему. Ну і є такий тип людей для яких думка оточуючих, чи схвалення, чи порада дуже важливі, іноді важливіші ніж така сама підтримка від родичів( В Вашому випадку я бачу зі сторони свекрухи переживання(а це вже не зле) ну і я думаю що і самі Ви трохи переживали за "несидіння" дитинки, інакше б не пішли до лікаря, хто б що не казав., а так як їй дуже важко сприймати наші слінги, відсутність режиму годування, пед.догодовування, висаджування тому вона і сумнівається в вірності Ваших рішень. Моя десь аж після року визнала мене гарною мамою) Зрозуміла, що для моєї дитини всі мої маніпуляції були тільки на благо. Я думаю і Ви з свекрухою дійдете до такого порузуміння колись.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) В мене , коли Богданко малий був(кілька місяців). то свекруха при кожній телефонній розмові питала чи я чимось малого догодовую? і чи молоко не пропадає? і на відповідь шо поки малий їсть воно нікуди не дінеться)) ойкала і цмокала в трубку. Зато тепер має іншого внука, якого вони виховують як забажають (прикорм з 4 місяців, ГВ тільки до 9)Я такого не розумію, але то їхня справа. Я не пхаюсь))) Будьте мудріші і дуже фільтруйте інформацію яку надавати свекрусі. І я б радила родичів на місце поставити. Бо на мій характер, як би чоловікова сестра сказала що їй стидно що похресниця ще не сидить, я би їй скоро рот закрила, щоб на майбутнє знала що говорити
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) А може, то більшість свекрух так? бо моя теж все питає, що робить мала, як по нормативах на олімпіаді і теж не приховує, що співробітники радили так чи інакше робити. Але так, як бачимось рідко, я інформацію дуже фільтрую. Її співробітники, теж на ситуацію, що дитина плакала, коли баба з дідом прийшли за 1,5 місяця сказали, що винна я, бо дитину треба більше носити в людні місця. Ну, але то таке, не скажуть же ж співробітники, що дитина не екстрасенс, і просто напросто не розуміє, що деколи приходить баба з дідом. Шкода, що в свекрухи трохи фальшифі співробітники...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Спішусь непогодитись. Співробітники нідочого. Просто щодо її візиту треба було повестись мудріше. Якщо дитина плакала, значить щось в ситуації її напрягало і ви як мама мали той напряг зняти. Я б сказала свекрусі, - ой, мамо! Я так тішусь, що ви до нас приїхали. Шкода, що малий сьогодні перевтомлений і хоче спати. Як я тішусь, що ви до нас прийшли, як я вам вдячна. Давайте, я малого потримаю а ви мені розкажіть як в вас справи? Що цікавого?
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Можеш наступного разу їм мене в приклад навести. З 2 місяців ми з малою дуже багато де соваємося - пікніки, супермаркети, маршрутки, походи в гості, поїздки в Карпати, в Польщу і т.д. в т.п., але до чужих вона все одно ставиться насторожено і в свекрів на руках плаче. Навіть не скажу, що то в звиканні до конкретних людей справа, мабуть такий характери у дитини, бо маю подругу, в якої мала йде на руки навіть до незнайомої офіціантки в кафе. Загалом на моєму, за винятком тієї ситуації, коли я конкретно псіханула (ну що я зроблю, що не можу в таких випадках тримати себе в руках, з мамою теж сваримося періодично на тему виховання дитини).
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ситуація про маму чоловіка, дитину чоловіка і дружину (тобто про Вас) чоловіка. Попросіть чоловіка пояснити мамі, що ви батьки дитини і ви приймаєте рішення щодо дитини. Все решта - це таракани свекрухи. Ви не зобов*язані ними перейматись
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Нікому непотрібні емоції. На диво, коли відокремлюєш емоції від самої суті справи, легше і з чоловіком поговорити і з мамою все вияснити. Перечитала історію інвізібл і дуже непогоджуюсь. 100 раз не згідна з порадами.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) і я не свою трошки пожаліюсь(( подзвонила вчора чоловіку - що сьогодні хоче вгості ( в нас так завжди дзвонить йому - а мені ніколи). Прийшла десь біля 13 години, хоч прекрасно знає , що в такий час ми лягаємо спати. Думаю, ладно)) - та я побавлюсь з малою пів годинки і піду. Просиділа 2 години!!!! Я всіма можливими способами натакала, що малеча хоче спати( а вона бідака вже навіть на підлогу лягала і закривала очі), бавитись категорично відмовлялась з нею. Я вже від тої злості взяла малу в іншу кімнату і поклала спати, і тут свекруха вирішила піти додому, бо нехотіла чекати 2 години, коли дитина буде спати. Питання - чого приходити????? ... Ага, поспали ми всього 30 хв , бо голодна лягла. Капризна капець, у мене настрій нікудишній, а ще тре вечерю готувати((( І будь мудрий ...... вкласти ще раз ніяк мені не вдалось((((((((((( ... Ще додам що свекруха моя не працює, може прийти у будь-який час, але ЗАВЖДИ приходить у непідходящий час, хоч прекрасно знає наш розпорядок дня ( коли спимо, коли гуляємо і т.д. ПЕВНО МОЇ НЕРВИ ПЕРЕВІРЯЄ!"!!)
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Забула. Голова в хмарах, думає про щось своє. думаєте їй було приємно? Така глупа ситуація для обох. Не можна було їй наперед подзвонити (?) і сказати, мамо, я буду дуже рада вас бачити, тільки якби то можна було до або першої, бо лягаємо спатки. Ба! Вже навіть прийшла невчасно, то кажете, ой як файно, що ви прийшли. он тільки халепа, нам зараз їсти і спатки. Давайте зараз разом малу погодуємо і я її вкладу. Розумієте, режим. Без наїздів, без образ. Просто і від душі, з теплотою в голосі. А ви змовчали і включили емоції, замість того аби просто відкрити бузю і спокійно сказати яка ситуація. Я прожила довге і дурнувате життя через замовчування. Коли мені моя мама казала, що я не вмію спілкуватись, я на неї ДУЖЕ образилась. Сьогодні я своїй мамі дякую і перепрошую, що її не чула і не розуміла. Якби я не завивала все в папірці я б прожила життя щасливіше.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) я так і хотіла спочатку: покладу спати, поп'ємо кави, мала встане і все буде добре. Але ні - я трошки побавлюсь, не клади !!! мала їсти з нею не хотіла. - Бо ми далеко живемо і вона рідко приходить ( аж 20 хв маршруткою їхати по Львову). Моя мама ( живучи майже за 70 км) - приїжає до нас вгості щотижня ( бо то певно моя мама). А свекруха раз у 2-3 тижні, частіше ми до неї їздимо вгості. Короче - я щось зла
