Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Думаю жаліються здебільшого ті, які понабирали на свої плечі забагато, тягнули-тягнули то довгі роки, мовчали, не хотіли нічого міняти, а тепер схарилися і зламалися. І той затишок тепер боком лізе, бо ніц не миле жінці, яка втомлена і виснажена.

Власне, коли втрачаєш тоді задумуєшся.
Я за те, коли щось в сім"ї приносить психологічний дискомфорт- треба конче поставити акцент на тому і направити всі сили, щоб це змінити. І то чим швидше, тим краще. По іншому ніяк, бо так все буде напрягати. І берегиня домашнього вогнища поступово перетвориться в рабиню...((

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

в мене буває такий період, коли хочеться побути з роздумами сам-на-сам, особливо, коли трапляється щось таке, що змінює умонастрой, щось дуже сильно діюче, а часом хочеться бігом дзвонити найближчій подрузі зі словами: "мушу поділитись з тобою, мала таку еврику щойно!" не знаю від чого то залежить... від ступеню інтимності чи що... інколи дякую своєму щоденнику, що він є))) і не мушу тримати то в собі, а розповісти соромно, ну... чи зовсім не на часі ділитись
оті листи з негативними емоціями, про які я писала вище, листи до себе від когось і комусь ліпше спалювати, то своєрідний акт завершення і нема страху викриття, якогось сорому чи що

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Коли ситуація одноразова, чи з чужою людиною - сталось не приємне і годі то викинути з голови і забути , думаю листи мали б допомогти. А коли дівчата пишуть про кожноденні хронічні поведінки і не вирішені проблеми ... Сумніваюсь чи листи згодяться .
Мені найлегше аналізувати все, сама з собою , поступово . Неправа йду вибачаюсь, права теж пробачаю або ну іх ... Якщо шось мучить з дорогими людьми - не заспокоюсь поки не поговорю . Писання і розповідання вже мені не то , чи то досвід того що сказано написане може бути використане проти мене, чи старість )

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

zetta, ці проблеми - наслідок, дуже часто заниженої самооцінки, коли дівчинку від малечку ображали і вона не мала захисту, дуже трудно адекватно реагувати на чужі слова (отако би збоку хтось послухав розмову, то подумав би "що такого він їй сказав? чому така реакція?") листами можна поступово розплутувати той клубок, тим самим оздоровлюючи (як то не дивно звучить) свою психіку, підіймаючи собі самооцінку, адекватно оцінюючи те, що відбувається навколо
звичайно, це не єдиний метод, а лише техніка, хоч і дуже потужна, просто ділюсь тим, що спрацювало для мене і не тільки

до речі, Марусю, почула про неї якраз в Шафранової, там дуже детально Наталія описує як з тим працювати

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Точно, згадала чула про таке. Лист до себе маленького , до когось . Все одно , треба то правильно робити, бо можна старе забуте так зачерпнути і витягнути і не дати собі з тим раду. Ми люди СРСРівські ... Дитинство майже у всіх таке трохи скалічене.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

У тих групах де я ходжу час від часу, коли говорять про психологічне переїдання, яке також іде від заниженої самооцінки, то одна з технік це також щодня прочитати щось про психологію переїдання, написати свої відчуття, а потім спалити. Тим, що спалюєш такого листа, ти ніби віддаєш його в руки Бога і відпускаєш. Це може бути будь-яка образа, але саме тим, що спалюєш чи рвеш на кусочки, чи ніколи не сейвуєш, якщо пишеш в компі, ти відпускаєш проблему від себе.
Якось так.

---------- Додано в 15:02 ---------- Попередній допис був написаний в 15:01 ----------

Як казала одна жіночка, що у всіх у нас є дитячі рани. В когось вони незначні, а в когось ДУЖЕ глибокі.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

рада з тим дасться, якщо виплакатись і якщо емоція дійсно пропрацьована, то є відчуття полегшення, дійсно є правила - треба мати час побути на самоті і писати доти, доки не випишеться все по відношенню до певної людини, найліпше прослухати п.Шафранову звичайно, ну або мати підтримку людини, яка то пройшла, мені поталанило з дуже близькою подругою-позитивним психотерапевтом

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Хіба хтось на таке жаліється???
В основному жаліються на брак уваги і що все це сприймається як належне.

Порадувало )))))) :

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Дівчата, то трохи не до останнього обговорюваного, але якось захотілося написати... Близькість не дає право на підминання під себе "живи так, бо я вважаю, що так правильно", бо всі помиляються, і кожне рішення має бути свідомим вибором на основі аргументів і відчуттів, а не тому, що хтось вважає так правильним. І особистісні образи - за жодних обставин. Бо близькі взмозі простити, а от забути..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Натрапила сьогодні в ФБ))))

Как меня достали все эти женские тренинги и статьи про тайное знание о том, как вести с себя с мужчиной, чтобы жить вместе долго и счастливо. На самом деле секрет счастливой жизни с мужчиной всего один. Надо просто четко уяснить себе одну вещь: если вам кажется, что мужчина ведет себя как мудак, то это не "день такой", не "сложный этап взаимоотношений", не "проверка границ", не "попытка самоутвердиться" - это признак того, что он и есть мудак. И все что нужно делать в такой ситуации, это не "работать над отношениями", "привлекать его охотничий инстинкт", "заинтересовывать мужчину своей личностью", "быть мягкой и понимающей", "пережидать" и "не показывать характер" - а нужно просто послать его и найти себе нормальный экземпляр без всех эти душевных ранимостей и прочих закидонов.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Статейка бадьорить)
Закраласьдумка що він мудак, пшол вон... Слідуючий.
А сама то сама .... Ідеал, все знає, народжена Богиня, жінка жіночна .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Моя улюблена :

(Граучо Маркс)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Тільки так треба зробити ще до того як створювати з таким сім"ю. А не надіятись, що він з любові до тебе зміниться. Часто дзвіночки вже звучать, а ми їх не хочемо помічати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та я думаю, вона те і мала на увазі
якщо не приймаєш людину - йти далі

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Мала бесіду з особами різної вікової категорії про жінку, - це з області "я спостерігаю"
Найстарший каже: Женщина превыше всего! Она же женщина!. Середущий говорить: Я буду пить и чай с морозилки, лишь бы с ее рук!...наймолодший по віку говорить: Она должна быть тише воды, ниже травы...многое о себе женщины возомнили...
Вік мужчин більше 30-ти. Думала чи доросте наймолодший до слів найстаршого....Напевно ніколи!!!!! З останнім "мистецитись" буде важко

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

думаю доросте, рано чи пізно розум таки приходить, головне щоб не пізно

---------- Додано в 10:41 ---------- Попередній допис був написаний в 10:35 ----------

А ще я тепер люблю своєму чоловікові нагадати що йому вже не 15 років(хоча лише 30) фразою "В твоєму віці таке робити говорити не пасує"(головне з посмішкою). Діє супер

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Нещодавно мої вушка почули класну фразу, цитую: "Щоб сім'я була щасливою кожного дня чоловік і жінка мають казати три слова: Вибач, Дякую і Прошу".

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а ще "люблю".
я нещодавно помітила, що, хоч чоловік йде з хати 08.00, а приходить - 20.00, але за той час, що ми бачимось (06.50-08.00, 20.00 - 22.30) встигає неодноразово нагадати про те, як він мене любить. І не приїлось, і не стало беззмістовним те слово від частого вживання. А як на стосунки в сім'ї впливає - такий собі "фон" любові.

 

Дайте пораду!

Недавно я потрапила до лікарні із загрозою викидня.Термін вагітності 3 місяці.Чоловік вчора цілий вечір ропитував,що мені подарувати на миколая.Я сказала,щоб вибрав,щось на свій розсуд.Сьогодні мене виписали,коли я приїхала до дому(доречі ми живемо з його батьками) я була просто в шоці!!!В кімнаті був такий бардак.Мало того він нічого не подарував,думала зустріне з квітами,взамін дав мені 100 гривень і сказав,щоб доклала до шуби(яку доречі обіцяв купити сам).Як так плакала.Мало того мені потрібно лежати,але я стала прибирати.На мій плач відреагував криком,типу мені не можна догодити.Скажіть можливо я в чомусь не права...?:confused:

 

Відповідь: Дайте пораду!

візьміть собі ті гроші і зробіть свято, кудись вийти щоб відчути святковий настрій або щось купіть,підіть у двох з малечою. Свіже повітря, на вулиці файно,зустріньтесь з кимось-це дасть можливість відволіктись трішки.

Он я на свого чоловіка щойно також викричалась, як їхала просила тримати хату в чистоті, а в результаті бардак і фраза "я не можу,вони мені не дають нічого робити".
Чоловік повіз малого на свято а я Володю положила спати,йду прибирати і готувати бо ввечері гості будуть. І нічого)