Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Миі далі хворіємо... я почуваюся наче в скафандрі, ніс закладений, голова болить, добре вже хоч температури немає. А ось дитина моя кашляє так, що аж страшно слухати... Дуже шкода, бо поки хворі, то пропускаємо заняття в нашій школі, а моя донечка так любить ті заняття.
Сьогодні, щоб випити ліки було придумано багато всякого. Вдячна свекрусі, бо якраз зараз, коли так важко, вона виявила ініціативу допомогти. Так от сьогоні аби моя доня випила ліки, ми задурювали її як могли. Навіть усі разом по квартирі потягом "їздили", включно зі мною і нашим малюком на руках зате дитині весело, не так образливо, що треба лікуватися )
Планую пекти торт, а може навіть і два торти, бо ще плануються якісь гості ) попереду вихідні, то ще і хресні мають зайти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Прозище...
Вже сходила з малявками в поліклініку. Як результат- третій тиждень ще Святику садочка нє відать, а він вже так проситься... Ех. Закалатала в одній баночці цибулі з медом, в іншій редьки. Будем пробувати побороти той причеплевий кашель народними методами, а то я купу грошей чемно віднесла в аптеку, а результат двохтижневого ліування щось не надто вражає...
Андрійко нудиться страшенно, виліз один зубик, на підході ще два, тому настрій такий вередливий.
І взагалі в мене останні два дні настрій теж якийсь нікудишній. Чи то втома, чи що, чи може тоже зуби лізуть...)))

Муж вчора цілий вечір пролежав з серйозною хворобою- біль голови. Ні з ким не говорив, майже не рухався, втупився в одну точку і думу гадав. Я пів вечора проговорила сама з собою, розривалася між домашньою роботою і двома малюками і з того всього вирішила, що як мене розболиться голова на наступний раз зроблю так само- зляжу і най валиться білий світ.)).
Нині після роботи ідуть на шашлики. Дзвонила, питала чи вже не болить голова, бо як болить, то відповідно біднятко ніде не піде. Сказав що вже не болить.

Пригадалася пісня "грицю-грицю, до роботи...":biggrin:

А загалом на підході вихідні. Думаю чим би то собі їх розвеселити. Ай, головне щоб всі здорові були, а решта якось вляжеться.
Всім файного настрою.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Божевільний день. Стільки всього зробили, аж не віриться що то лише за один день. Пральна машинка прала без перестанку, на плиті щось смажилось, жарилось, булькало, в духовці так само. Ще досі відмиваємо хату від ремонтів і розумію що то буде ще на довго, взялись за підлогу - головне завдання: віддерти, відшребти то все, чим вона була лакована-пастована-мальована
Нарешті прибрали в коморі, результат - 2 величезні кульки сміття (тобто старого одягу, взуття, який навіть на ганчірки не годиться).
Ну і звісно подія, яка відбувається кожного разу як я приїжджаю - похід в магазин і я як той віслючок тягну всі сумки додому.
Нарешті добралась до хати, влізлась на ліжко і навіть їсти не хочу, а в мами не зрозуміло звідки ще є сили прибирати. Треба трішки почитати, в душ і спати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

в нас теж був, Сан Франциско сумувало, що ми його покидаємо
то були чудові 2 місяці каже чоловік, що я подорослішала
останній день хоч і дощило, але потім розпогодилось і кольори були неймовірні, океан-хвилі-сонце ахххх ті картини тепер назавжди зі мною
ми в Філадельфії, то був мій найважчий переліт, дуже важко мені летілося, одна малявка товклась в животику інша, на щастя, чемно спав збоку

не поЙняв?

зараз гостюємо в чоловікового хресного, вчора Домініка цідий день і вечір ніби не було, бавився з своїми дядьками (11 і 6 рочків), то фантастика! дітки відразу так порозумілись, дорослі тільки тішились спостерігаючи

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ну там продовження було що я божевільна В мене у Філадельфії дуже хороших друг живе і час від часу я маю "скайп прогулянки". Друг включає скайп і гуляємо паркомЯ в Україні у себе на ліжку, а він у США дійсно парком, чи ще десь і показує як живуть люди там за океаном

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене супер врочистість - до понеділка відпустили з лікарні додому. Як то добре бути дома! І за малим скучила. Правда він сказав, що хоче до бабусі, а не зі мною додому. Але я не образилась, а вирішила провести цей час з ним дуже гарно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Якась не файна проза зависла над частиною львівської області(бачу я не одна така)
-вже тиждень шалено болить голова! так сильно що з переляку вже майже тиждень не п'ю кави а "сиджу" на "КОКАО"(ЖАХ, АЛЕ ЩО МАЄМО ТЕ МАЄМО)
-діти хворіють, кашель жахливий, сухий, вчора були у лікаря виписав нам чудо ліки які зняли малим спазм і цієї ночі ми вже спали
-чоловік на роботі=діти цілими днями мучать мене. Володя почав діставати до всього, 100 раз на день перекидає все з шухляд та шафки Івана. А я від того всього стала супер злою мамою яка постійно кричить "НЕ МОЖНА"
Зараз тихенько сиджу на кухні поки мене ніхто не чіпає. Працюю, це єдине що не дає мені здуріти від своїх дітей, як тільки лягаю на ліжко вони вже двоє на голові(невже 1,80 на 2,00 замале щоб влягтись збоку?)
Чекаю неділі і намагаюсь максимально настроїтись на позитив

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене теж проза. День пройшов ніяк: зранку приготувала їсти, потім ще слатик , компотик з малини, потім поспала поки малий з чоловіком гуляв, а тоді бавилася з дітьми, покупала меншого, передала його чоловікові, а сама заскочила на посиденьки.
Вже наготувала собі книжку мого улюбленого психолога Катерини Мурашової, зараз брикну з нею в ліжко і буду готуватися до сну)
З врочистості- сьогодні зробила собі педикюр, рада як слон, хоча чого це я? Педикюру ніколи не мала, чи що?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Прощалася зі своїм мужем коханим
та й на довгих два місяці
не наївшися перебуванням
от так лишенько
поїхав коханий в далекі краї
в заморськії
та нехай не забуде нас, ріднесеньких
та нехай здоров"ячка йому буде безмірного
та щоб ми воз"єдналися на кінецькінців
і хай дорога йому простелиться рушничком
Так,стоп
вобщєм мій муж поїхав, ми тоскуємо.
Завтра- в театр, всі в театр.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Файно-файно.
Яка то благодать, коли всі сплЮт.))
Сиджу, п"ю кавусь, хрумаю пляцок (ага, я його вчора таки спекла) і планую день.
Знадчить в планах нині з"їздити з Святиком за зимовим взуттям, привести себе до порядку (манікюр-педікюр-пілінг) Жартую, хоч би перше встигнути, а далі як піде.))
Ще б в перукарню зганяти, волосся підрівняти, але не знаю, чи приймуть мене нині, бо ж я не записана і записуватись вже не ризикнула, бо двічі за цей тиждень була на записі і не було як прийти, то вже якось не личить третій раз дзвонити з вибаченнями.
Татко наш спить сном младєнца після вчорашнього святкування на шашликах, але я нині "добра", коби тільки діти встали, тоді в першу чергу приймусь будити його. Ага, а шо си думав...)))
Ну, і трошки прози- я зашмаркалась і голова тріщить, ну, але ми на то не будемо звертати увагу.
Всім файних вихідних.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я помила найбрудніше місце в хаті - собацюрку Змила з нього купу вуличного болота. Тепер волохатик чистий і пахучий. Зате тепер забитий стік води. Насипала хімії - сподіваюсь, спрацює Вирішила похвалити малого за терпіння. Нахилилась до мене, а він вирішив підстрибнути ближче до мене - тепер в мене підбитий ніс і я дуже сподіваюсь, що він не розпухне З врочистості - я виспалась. І світ став трішечки кращий. Мужа на цих вихідних бачити буду тільки по вечорах, тому плани в мене дуже егоїстичні. Привести себе в порядок, почитати щось вумне, побачитися з мамою.. Має бути файно..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Собацюру в машину і поїхала до мами. Файнезно і довго погуляли в Сихівському лісі (про рагулів з церберами у вільному вигулі - то окрема тема), зустріли бабусю з роботи.. Гарний день.. Купа позитивних емоцій, рідні мамуся і бабуся. Собацюра вигуляна спала на сидінні по дорозі додому.. Завжди б так Чекаю мужа, дивлюся "Друзі" і шукаю якусь класну музику, бо на плеєрі вже приїлась. Всім гарного-гарного вечора. А я пішла запалювати свічку... Щастя - це коли рідні здорові і близько. Я - щаслива людина.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Такс, вчора понила- поплакала.
Сьогодні новий день почався об 10.30. ну так, виспалися, бо муж довго спати не давав ( Іспанко, мовчи )
Театр відмінився, тому: прийшли до мене роздуми " за жизнь".

думала так :
що я вмію ?
а вмію я в"язати, гачкувати, вишивати, плести макраме, креми робити і ще купа всього.
що я хочу ?
не багато. на калькуляторі все порахувала. Всього-навсього 820 000 000 копійок українських. В якомусь надійному банку.
Неув"язочка.

Після роздумів зробила вечерю ( я довго думала ), таку як вважала за потрібне. Вівсяночку з малиною, бананом, зернятками різними, дуже смачну. Ніхто її їсти не захотів, навіть пес
паста з соусом і сиром трохи краще лягла на душу малих. Ех, невдача за невдачею
Замаринувала мойву. Хоча фі, яку мойву? це ж Mallotus villosus— морська риба родини Корюшкових. Отже замаринувала півкіля отої малотус вілосус, завтра буду їсти. То смачно.
на завтра планів нема, але ходить за мною мій особистий план спокусити декого на распітіє масандрівського винця, вчора знайшла "точку" де наливають. Ні не задарма, а з великих пляшок
Сподіваюся, що до того встигну дитину потішити чимось гарним, типу... театром

Пи.си. Маруся по хаті їздить на лижах, які вона планувала зробити з шапок, потім з рукавиць, дякувати що є пакети, то тепер на ногах пакети, і в руках палки
пора йти спати .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сьогоднійшній день почався жахливо.. Встала о 8ій вже з дикою біллю в голові, якось вмилася, зробила собі сніданок, з'їла його разом з таблеткою від голови і сіла чекати, коли ж то пройде. Але не пройшло, стало ще гірше. Мені здавалося, що я в якомусь тумані, все крутиться, на голову мені дико давить щось, тошнить... Кошмар... За 2 години ще одна таблетка і знову ніц. Так я дожила до обіду і якось почала приходити до себе. Згадала, що в мене є якісь цукорки з аптеки для підняття тиску і от власне це мені помогло. Ну і ще кава з коньяком . Після того я вже почула себе взагалі живою людиною, прогулялася до магазину і о 16.00 в нас був обід ( зазвичай не пізніше 14ої). А вечір вже був досить непоганий. Ми ходили на концерт одного польського артиста. ДОсить вже давнього , то щось типу як у нас Павло Дворський, на концерт якого я би так не пішла ніколи, хоча коли ми грали з ним, то я була в захваті від того, які таки талановиті люди ті, старої ще гвардії. Ну але чоловік закомандував ще місяць тому, що йдемо на Zbigniewa Wodeckiego і все тут. Зрештою пісеньку "pszczolka Maja" в його виконанні я знаю з дитинства, співає він дууже добре. Знову переконалася, що стара гвардія-то супер, таланти. Жодних фанєр, живий звук і все так якісно і професійно і головне легко, молодому поколінню естради до такого рівня не дотянути ніколи! Ну і ще він дуже веселий чувак, який веселив під час концерту весь зал своїми жартами, поведінкою, піснями і грою на трубі та на скрипці. Отак. Моя проза, яка переросла у врочистість

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вчора у мене було маленьке свято - я провела вдома майже цілий день сама в тиші і спокої. Свекруха забрала старшого синуліка на вихідні до себе, а чоловік з меншим до них вчора в гості їздили. А я вишивааалааа. А сьогодні їздили з меншим і моєю мамою до джерела за водою, а потім ще заїхали в ашан за деякими продуктами. От так і день швиденько минув. А вечором чоловік Антошика від свекрухи привіз. Він якось так подорослішав за цих два дні, розповідав мені, що скаже татові, щоб тато сам прасував сорочки, прибирав, їжу готував, а я не буду втомлюватись. Росте дітьо . Ага, а ще розповідав мені, що я не доглядаю за ним. Хм, цікаво, звідки раптом такі думки в дитини?
А ще маю кулінарну вихвалялку - спекла сьогодні яблучний пиріг з Дімуліком (він яблука в тісто втикав), і чоловік сказав, що вийшов майже ідеальний. Нарешті за 5 років дочекалась (читайте, навчила хвалити) подяки за кулінарні старання. Пріятнєнько

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Люблю Україну, а особливо тих "щирих" українців які так переживають за кума,брата та сусіда...І так всіх душа болить коли хтось щось має, і "по секрету всьому світу"......
Маю стимул працювати!

Бачу популярна, про мене говорять

Дзвонили з роботи, вже й там знають що я працюю
Поганий з мене конспіратор

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Хотіла писати в вихвалялки, але не буду. А то якось рука не піднімається чимось вихвалятися, коли дитина без перестанку хворіє. Я вже за себе не говорю.
Але все таки тут тихенько скажу- нині рівно 7 років, як в мому паспорті стоїть печатка, яка свідчить, що я заміжня жіночка.
Ну, а загалом стільки планів було на цей день, а натомість сиджу дома і стараждаю міні депресухою.

Добре хоч тільки міні.

З подарунком муж мене розоблачив ще два тижні тому, тому приємного сюрпрайзу не буде. І взагалі вкотре все не так, як я хочу... І погода в тому числі!
Святослав включив М1 на цілу хату, танцює повним ходом, каже, що він на дісітреці (не знаю де він таке вчув)), молодший якимось дивом під той шумок заснув, а я під музон впала в роздуми, чи то спогади. Всяке таке різне на думу лізе, гадується. Ех...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А яка погодка була 7 років тому..мммм.. нас із старшим татко чекав біля ПБ на Батальній з букетом хризантем...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Оу, то було так сонячно і так тепленько, чуть не як влітку.
Я після того не пам"ятаю більш теплого кінця листопаду.