Відповідь: Що читаємо? (2) На одному дусі прочитала "Втрачений символ" Дена Брауна. Захоплююча пригода одного вченого, наповнена купою різних наукових, історичних довідок. Непередбачений розвиток подій і що для мене нйголовніше, саме ця книжка "включає" мозок - заставляє задуматись над очевидними речами і шукати істину у буденності. Це саме те що мені подобається і з радістю приступаю до читання інших його творів.
Відповідь: Що читаємо? (2) я вагаюсь, що закачати, про "Антлант розправив крила" прочитала більше негативних відгуків ніж позитивних, тому мабуть всетаки зупинюсь на "Квіти для Елджернона", читав хтось? чи таки Антланта спробувати?
Відповідь: Що читаємо? (2) бомбезна книжка!!! читайте, не пошкодуєте. принаймі, ті знайомі, що прочитали, в захваті були
Відповідь: Що читаємо? (2) А я ще раз перечитую роман Гюго "Собор Паризької Богоматері". Вперше читала його в шкільні роки, запам"яталась лише загальна суть. Захотілось відновити в пам"яті ще й деталі. От уже 2 день "блукаю" старовинними вуличками Парижу і вивчаю архітектуру Собору. Пригадую, коли читала роман вперше - ці розділи взагалі пропустила, такі детальні описи тоді видались дуже нудними. А зараз навпаки - дуже цікаво .
Відповідь: Що читаємо? (2) Ой я читала, мені дуже сподобалася! Як потім виявилося жанр - фантастика, хоча мені так не здалося. Почитайте обов`язково ---------- Додано в 11:09 ---------- Попередній допис був написаний в 11:05 ---------- Дочитала Максим Кідрук - Бот. Дуже цікаво книжка, захоплює , неможливо відірватися. Правда досить вона страшна, тобто дуже вразливим не раджу читати
Відповідь: Що читаємо? (2) Я читала. Дуже сподобалось. От спробувала сформулювати про що ця книга, ну так щоб не зміст переказати, а суть. Напевно, про непевність і несталість наших досягнень в житті, що коли ти на вершині, то це зовсім не факт, що ти на ній залишишся, про людей навколо, коли ти безпомічний. Якось так. Відгуки є про цю книжку, і то багато, в попередньому "Що читаємо". Я зараз закінчила " Над пропастью во сне. Мой отец Дж.Д.Сэлинджер". Написала дочка. Дуже цікава книга. Погляд на відомого автора зсередини, і як на мене, ще раз підтверджує: видатні люди, що створили значимі твори мистецтва чи науки, не обов"язково добрі, ніжні, чутливі, люблячі. Дуже часто вони егоїсти ( в основному егоїсти), тирани і придурки. По свіжих слідах перечитала "Дев"ять оповідань" Селінджера. Таки він депресивний для мене.Напевно, я негативно настроєна проти Селінджера після роману його дочки, але до гігантів пера я би його не зараховувала. Мені так видається, що інтерес до його творів , крім їх художньої цінності, викликаний також загадковою персоною автора: інтерв"ю не дає, живе самітником, з 1965 року нічого не опублікував, а щось же пише, напевно до досконалості відточує кожне слово... І т.д. Тобто, Селінджера must read, але після його творів виникає депресивний настрій, власне сам автор бачив навколишній світ ну в дуже скептичному забарвленні.
Відповідь: Що читаємо? (2) До Атланта треба дорости, книжка перш за все філософська. Найбільш читаєма книга у світи після білії. Я була в захваті, не хотілося щоб книжка закінчувалася. Відразу накачала інші Айн Ранд
Відповідь: Що читаємо? (2) мiй чоловiй теж в захватi, поки вiн читав тi два томи його з нами не було) хоч тiло було присутнэ)
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю зразу дві - дочитую Generation П - В. Пелевин і почала читати Джона Грея - Мужчины з Марса, Женщины з Венеры.
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю "Він: ранковий прибиральник. Вона: Шості двері" але вкотре переконуюсь, що Роздобудько не моє і Кінселли "Богиня на кухні" легенький такий дамський романчик)
Відповідь: Що читаємо? (2) Прочитала Олдоса Хакслі "Прекрасний новий світ". Також антиутопія, як і "1984", але там все навпаки - суспільство споживачів, всі щасливі, всі зайняті, люди поділені на певні касти: альфи, бети, дельти, гамми і епсілони. Кожен має певне призначення і життя їх - це низка заходів для задоволення. В мене якесь таке двояке враження про книжку. Хоч вона і написана давно - частково відображає наше сьогодення, але мене дратував контраст - або повна вседозволеність або ж навпаки якесь середньовіччя, коли бичували себе в покарання за гріховні думки.
Відповідь: Що читаємо? (2) Начитавшись відгуків взялась за читати "Гастарбайкерки" Доляк - подобається, життєві історії про 3-х жінок, які виїхали на заробітки
Відповідь: Що читаємо? (2) Володимир Рутківський трилогія "Джури". Однозначно книги варті уваги: по-перше, написати на історичну тематику, по-друге, події у книзі змальовані дуже майстерно. Це дає віру в те, що наші діти будуть читати не тільки Гаррі Поттера, але про своє та рідне. У "Джурах" йдеться про самі початки козакування. Думаю, не варто в цій книзі шукати історичну достовірність. В ній більше вигадок. Але не треба забувати, що книга розрахована на юного читача. Герої надзвичайно яскраві, колоритні, за їх пригодами стежиш, затамувавши подих. Писати можна багато. Бо кожна деталь заслуговує на увагу. Просто рекомендую прочитати.
Відповідь: Що читаємо? (2) Прочитала на днях книгу Сесилии Ахерн "Посмотри на меня" - цікавий сюжет, заставляє задуматися, читається швидко)
Відповідь: Що читаємо? (2) Прочитала "Танго смерті" Ю.Винничука очікувала значно більшого (дуже затягнуто, повільно), мучила 3 тижні якихось 250 сторінок :umbrage: дуже посередньо але варто читати хоча б заради описів Львова передвоєнного та в часі війни в черзі "Черевички Божої Матері" М.Матіос
Відповідь: Що читаємо? (2) А мені далося неймовірно легко. Попри те, що Винничук для мене автор неоднозначний, книжка сподобалася. Потім ще довго слухала танго і розмірковувала над життям людей, які були вирвані зі свого життя лихом кривавої війни. Я довго намагалася подолати збірку оповідань Бруно Шульца "Цинамонові крамниці", але поки все ж відклала. Оповідання настроєві. Мабуть, атмосфера дитинства героя у них значно важливіша, ніж розповідь про події. Але доки дочитую речення до кінця, забуваю про що йшла мова на початку. Покищо лишилася того ровера. Зате зараз вже дочитую "Роксалану" Загребельного. Однозначно цікаво.
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю Альберто Вескас-Фігероа "Туарег". Прочитала десь половину. Цікава. Дочитаю все, напишу детальніше про книгу, зараз просто не могла не поділитись
Відповідь: Що читаємо? (2) "Я - легенда" Річарда Матесона 1954 р.- з розділу фантастика\жахи, про історію останньої людини на Землі. 240 сторінок прочитала вчора за 2 години - так було цікаво, чим то все закінчиться. Такий кінець зовсім не передбачала.
Відповідь: Що читаємо? (2) Прочитала "Смішні любови" Мілана Кундери. Дуже мені рекомендували цю книгу, але мені не сподобалась. Спочатку взагалі дуууже важко йшло, потім я вже трохи втягнулась. Це збірник оповідань, де людські стосунки спостерігаються через призму любовних, часто сексуальних.
