Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

НОРІС, йдеться що після приземлення матеріального дитини ій в дива важче віриться. Послухайте лекцію як маєте час , більш зрозуміло буде.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

маю питання для роздумів, не знаю, чи сюди, ви в "братики/сестрички"?..

маємо другу дитину в сім'ї. Від старшого залишилось дуже багато іграшок, які були сховані (які вже були нецікаві, які "переріс"). Тепер витягнули, щоб бавився менший (ну бо який зміст купувати такі самі знов?). Старший часами забирає ті іграшки, не дає бавитись, бо то ЙОГО! І якось язик не повертається наполягати ділитись, бо дійсно він власник і має право розпоряджатись своїм майном . Роздумую над цією ситуацією і не можу зрозуміти, де тут "подвох" (*як це українською*)? Як би то мало бути?

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

В нас питання з іграшками вирішилось просто. Я сказала доні, що іграшки, звичайно, є її і вона може ними далі бавитись і братикам не віддавати. Але тоді нам доведеться купити їм нові іграшки для малюків. Або можна віддати їм ці іграшки, тоді ми зекономимо гроші і можна буде купити їй ще нових іграшок для дорослих діток. Їй другий варіант сподобався

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

І попробуй тут без "матеріального походження" іграшок зокрема .

Жарт

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

до речі, про власника і матеріальну цінність ігршок.
Купили дитині іграшку. Дитина її навмисно нищить. Що робити?
З однієї сторони - іграшка його, куплена для нього, може нею розпоряджатись. З іншої сторони - гроші на неї заробляються батьками і мають цінність для сім'ї.
Мова йде про НАВМИСНЕ псування, а не випадкове.

---------- Додано в 23:18 ---------- Попередній допис був написаний в 23:17 ----------

чи можна якось "донести" до дитини поняття про матеріальну цінність речей? З якого віку?

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Як я Вас розумію... В нас бувають аналогічні ситуації, вже писала, особливо це стосується вдягання/збирання. Добре, коли є час, напр. сьогодні ми до обіду валялись-грались в піжамах, тоді я запропонувала в черговий раз одягнутись, і коли малий (2.5 років) не послухав, то сказала, що за обідній стіл сідає тільки той хто одягнений, а по обіді на двір теж йде той, хто вдягнувся. Не нервуватись мені при цьому вдалось)), але я нікуди не спішила. Син ще трохи поганяв в піжамі, перепитав, що зупу буде їсти, тільки як одягнеться і чемно приніс одяг.Коли ж ми поспішаємо, то це дуже складна процедура, і, на жаль, рідко виходить мені не підвищувати голос.
Єдине - також живемо з батьками, намагаюсь самій і за іншими слідкувати, щоб часто дитині не забороняли. Скажімо, мою маму бентежить, як малий малює фарбами) Каже, що то не на її нерви. А я спокійно відношусь - ну, вимаже одяг, все одно вбираю щось не надто нове, коли сідає малювати, руки, лице можна помити. Чи картоплю малий любить помагати мені складати, коли чищу - при цьому може бути весь мокрий.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

В нас та фраза тепер коронна, але звучить "Зроби мені не зараз, а вже, чуєш вже", але то вона копіює мене, то слова мої, бо коли бігає в піжамі і не хоче вдягатися, чи по надцять разів прошу поскладати іграшки, а Яна може відповідати надцять разів"зараз", тоді я відповідаю "не зараз, а вже".
Можливо він копіює вас, бо по своїй малечі бачу, що в більшості всі фрази, дії, то є копія нас з чоловіком.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Повністю згідна з вами, але не в цьому випадку. Завжди намагаюсь йти на компроміс і ніколи не вимагаю "вже". Чи це стосується одягнутись, чи іграшки позбирати. Прошу до прикладу, він "Мама, зачекай" або "Мама, я зроблю 1-2 і позбираю". Добре, чекаю, потім нагадую. А коли він чогось хоче, то це має бути в ту ж хвилину. Знайти компроміс практично нереально. Всі навколо кажуть, типу то характер. Можливо є в тому доля правди, але миритись з цим коли йому всього 3 рочки думаю не є правильним.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

я аж гуляти боюся йти, бо може бути такий фінал прогулянки... тепер я завбачливо "заманюю" чимось додому, наприклад розповідаю, що будемо робити, коли прийдемо.
зате діє не завжди. у понеділок несла малого в слінгу, а доню на руках (якось сама не знаю як) з плачем, вже потрохи ті істерики проминають.

і в мене те саме. і ніби приносить і дає бавитися, але моментами забирає, ну або бере і сама бавиться.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

можливо дитина так пізнає світ. Таке теж буває, що діти навмисне ламають іграшки - розвиваються так

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Я дію за правилом "Do not fight. Cooperate." Не воюй. Співпрацюй. Тут спрацьовує фантазія. От нині Марко збудився і бігав без штанів - волочив ща собою ковдру, і навмисне не вбере бо ліньки йти нагору. То ми всі почали забаву - Марко ксьонз, зараз буде алілуя співати. Погнав по штани

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Ми завжди намагаємось вирішувати якісь проблемки демократично. Читаю багато літератури про методики виховання. Дещо застосовуємо в себе,дуже помагає. Наприклад коли ви хочите,щоб вас малюк почув необхідно щоб ви знаходились на одному рівні. Тобто ви повинні присісти і ви вирішите "наболівше".

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

дівчата, ну скажіть, що то не тільки в мене дитина в істериках падає на підлогу, б"ється, щипається, гарчить зі злості, верещить, заходиться. поки що реально маємо два збудники такої поведінки - прихід з прогулянки й виймання з ванни.
я трошки розгублена, бо реально не знаю, як діяти. якщо з прогулянки можу дати йому волю почуттів, то вилізши з ванни валятись мокрим по підлогам якось не альо.
й не дуже з ним домовитись можна, зацікавити чимось, переключити увагу. він входить в ту істерику і все.
поки що вчусь, бо такого з Настусею не мала.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

О, це в нас теж основні збудники поганої поведінки, але я йду простішим шляхом-дозволяю їй добре нагулятися, поки сама до хати не веде (благо, у нас своє подвір"я, нехай собі бігає, скільки влізе) і те саме з ванною - сиджу собі поруч на стільці і читаю, або з ноутом пристроюсь, доки вона хлюпається, за 30-40хв сама починає віддавати іграшки і проситися на руки А якщо я спробую забрати раніше з вулиці чи ванни, гарантовано буде сплеск негодування

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

коли ноль поваги до мами??? як її донести в позитивному плані???
прикладів купа: наприклад, йди поприбирай кімнату свою (реально наробив там хламу), мені і так добре, відповідає, тобі треба ти й роби
або просто реальне хамство з його боку, пискування...вчора почала повністю ігнорувати, кажу не вмієш з мамою гарно говорити, не поважаєш, не цінуєш і таке далі...після години "словесного брикання", побачив, що мама реально відійшла від нього в бік...

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

влітку було простіше, от вчора і позавчора холодрига, сльози течуть, шмарки по бороді, ну куди далі гуляти. а у ванні у нас взагалі своя фішка, він не сидить, а ходить, якби сидів і бавився, ато ходить, зараз у ванні свіженько так, терплю, поки на сосульку не змерзне й витягаю.
і він ричить, як дике звірятко, я ще такого не бачила, то ж тре такий норов мати. з однієї сторони такий ніжний, цілує мене постійно, обіймає, й тут за секунду перетворюється на дикуна якогось.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

нині одна мудра форумлянка мені нагадала можливу причину - вікова поведінка хлопчиків. В нас то хвилями. Усвідомлення моїх почуттів до нього, його почуттів до мене, випробовування меж... в окремі моменти мені хочеться застрілитись, але потім знову вирівнюємось і якось стає нормально. Наразі не маю рецепту, стараюсь не боротись, а позитивно переживати.Позитивно - в якому плані. постійно нагадую собі, що це ж моя чудова маленька дитинка, і не треба її боятись і на неї ображатись (бо поведінка вже бувала такою, що викликала в мене страх). Починати день з поцілунка і поцілунком закінчувати. Якось так... ну в мене свої приколи, бо дітей троє, а двоє - грудні, і Дмитро ще не скоро перестане перевіряти, чи потрібен він мені на тлі тих дрібних лялюхів. Хай перевіряє і бачить, що я його люблю. І не треба мені казати, що в нормальної мами діти не хочуть перевіряти її любов до них

я пригадую Ви писали про проблеми в стосунках з чоловіком... син все це бачить, і якщо неповага є з боку чоловіка, то і з боку сина може бути за прикладом тата...

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

чоловік вже вихований, тепер черга малого...але проскакують в малого інколи фрази сказані чоловіком. Прошу чоловіка поговорити з ним по- чоловічому щодо поваги до жінок і мами насамперед..не хоче...Короче, треба донести щось до обох, бажано позитивно)