Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас також в хаті тихо-тихо. Всі ходять один за одним і мовчать. Ми навіть останні хвилини не могли додивитись, виключили. Шкода. Дуже. Такий шанс мали. Ех...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене щось між сумом, злістю і легеньким розпачем - я до останнього (до 88хв) вірила, що вони зможуть... День пройшов насичено, але закінчення розчарувало. Щойно приїхала додому - муж (взагалі не вболівальник) дивитися фільм.
З врочистості - приїхав мій годинничок! Хоч щось тішить...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

нiчого мене нинi не тiшить, нiчого. Перстень зiпсула, нашi програли, ще й тут всi кругом святкують перемогу а я сиджу як îжак з колючками

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

П"ю каву і чухаю голову)))

В неділю запропонувала мамі допомогти приготувати їжу. Мама просила тільки торт, але що ж мені тяжко? Я зроблю ще 2 салати і тушковану капусту. Тільки я не врахувала, що малий перестане скоро вкладатись спати. Раніше 11-12 ночі тепер не лягає. Але то все дрібниці.

Сьогодні вже середа, а завтра на цілий день їду з батьками до баби на Михайла. П"ятниця пролетить не помітно і ВИХІДНІ. Хочу кудись поїхати, але куди - сама не знаю. Аби тільки дощу не було.
А сьогодні міні проза - треба прибирати, поховати осінні куртки і взуття, яке вже не носимо. І треба якось сходити в магазин - це як завжди найтяжче завдання

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Аналогічний стан і в мене був вчора - сумно бо програли, злість бо справжньої командної гри не було, і розпач від того, що на чемпіонат світу нам дорога закрита, а мали такі шанси, та й хоча б в чомусь були кращими. Вболівала навіть активніше чим чоловік, до останньої хвилини вірила що хоча б 1 м'яч заб'ють, а останні хвилини взагалі сиділа як на голках. в загальному даремно дивилася-знервувалася і не виспалася, краще б чимось кориснішим зайнялася.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Holly, прочитила ваш підпис!
Дякую за хороший настрій на поч. дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

жахливий початок середи - в кавоварці закінчилась кава, і що тепер робити.
Дивні речі зі мною відбуваються, щодня плачу, апатична стала до всього, речі, які раніше тішили, тепер просто викликають посмішку максимум на секунди дві. То депресія чи шо?
Ех. Ну і по темі. проза проза і ще раз проза.
Настю до школи відправила, чоловіка на роботу, Сашка ще дрімає, а я сиджу біля пустої кавоварки і нюхаю запаха кави, котрої там вже нема.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене настрій супер (не зважаючи на футбол), і погода в мене супер, і тортик в холодильнику чекає гостей. Бо в нас є свято, Андрійкові 8 років!!! Ми його всі зранку привітали, мала надула 8 кульок, ми подарунків надарили. А він такий лежить ще в ліжку, біля нього подарунки і каже:" Я купаюсь в щасті", і ми задоволені від його щастя. Всім гарного дня!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Після вчора я через Януковича не виспалась, правда нормально себе почувала. Пару днів назад кулінарна муза мене покинула то ми з доцями обідати ходили кудись ... Паралельно перетовкли весь лід на замерзших калюжах, подзвонили по оголошенню сказали де бачили загублену собачку. А ввечері на ліпили вареників, пельмеників . І тут мене розібрала хандра яка ніяк мені не давала заснути знову) добре шо чоловік використав всю свою фантазію по присипляння мене )) і я глянувши одним оком футбол провалилась в царство Морфея)
Муза кулінарна повернулась, а разом з нею приперлась і прибиральна... Взуття осіннє вимите і по складене , візок помитий, зупа вариться, тісто на печиво замісене, діти нагодовані. Я молодець.
Всім натхнення і муз))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

З ранку неочікувана врочистість- мій старший синусь прийшов до мене в ліжко, обняв міцно своїми рученятками і сказав: "мама така гарна, я маму люблю... дузе люблю..." Моє серденько. Так ми всі троє: я і два синочки ще трошки подрімали в купці, а потім почався шаленний ранок. Я встала з несамовитою головною біллю, чоловік щось так сі згриз, що наші програли, що майже цілу ніч прокукав, крізь сон чула, що якісь чаї калатав, щось там собі пошепки злісно бурчав, ну, і не знаю якої мари, певно з того горя так накочегарив нам хату, що з ранку реально не було чим дихнути. Може через те я встала з такою біллю голови, що просто амба. І тут як завжди, молодший плаче, хоче цицю, Святик кіпішує чаю вже і не гайно, а я встала, і з місця не зрушу, в очах все пливе, по голові якби хто ломакою лупить і то все крізь крики і писки дітей, потім почало тошнити і капець повний вопшєм....
І взагалі шось ми розхворілися в серйоз і надовго. Святослав з ранку так кашляв, аж ригав, в мене горло ніяк не проходить, чоловік так і ходить хворий на роботу

то з опери "забилам би, але не буду...))

Так хочеться піти на ювілей до свекра в неділю. Маю надію, що ми таки викарабкаємся на кінець з тих болячок, бо то вже в ніякі ворота не лізе отокво...
Ну, і ще трошки врочистостості, бо поскільки в мене її дньом с огньом не знайдеш, то я почала вишукувати її в дрібницях. І такс параараам- я влізла в свої штани, в які до вагітності на мені не защіпалися. І то мені виглядає, що трохи поправилася останнім часом, шкода що не поміряла трошки раніше, а то б скільки радості було, якби вони з мене злітали.
Ну, і загалом таке то... Всім посиденькам файного дня і ні в якому випадку не хворійте.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

довелось активізуватися, бо приїде мама . Але в цьому є плюс в мене чисто і вони все привезуть. Тому в магазин ми не підем, а повноцінно (ну наскільки це можливо з Маркіяном) погуляємо. А ще я слала план-прогулянку на вихідні, ура.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене ранок розпочався з того... що я незнаю який сьогодні день і взагалі де я. Таке буває вкрай рідко і лише тоді, коли не працюю, бо на роботі точно знаю і день, і дату. А зараз в мене міні-відпустка, я за 1500 км від рідної домівки, збираюсь снідати і йти шукати щось цікаве подивитись по чужому місту. Гарного всім дня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Коли закінчиться моє ГВ, то я теж не буду знати де я... тиждень, як мінімум Поїду в алкогольний тур по Європі Щось моя душа запрагнула свята і алкоголю, а навіть нема з ким... всі мої куми вагітні
Переглядаю американсько-англійські магазини, а там все таке святкове, різдвяне... так вже свята хочеться, прикрасити хату вогниками, іграшками... вихідні, гості, в гості... ех

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

дівчата, не сумуйте і не розчаровуйтесь!
наша збірна - молодці!

Фоменко Михайло Іванович - просто знахідка, відкриття! він зумів задати зовсім інший тон нашій команді
голкіпер П'ятов - теж молодчинка, зміг "витягнути" багацько голів
так нашим не пощастило, не було Федецького та Кучера, 2-ий тайм грали в 10-ьох, гра була не в себе вдома, французькі вболівальники також тиснули своєю кількістю та емоціями, роботу судді навіть коментувати не хочеться
але я була в п'ятницю в Києві на стадіоні, і то не передати словами, яка була гарна гра!!! Зозулі - респект!
і на завершення (хочеться пам'ятати цей момент)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

справжня проза....
заскочила зранку в басейн, потім на базар з амандаринами і гранатом і багато "і"......
вдома мене чекав холодильник до миття, я його вимила з любовю, бо вже так давно усердно не мила, ісля нього звісно вимилась кухня і ще маю розроблення великого куска м"яса і все, я півдня відпочиваю з малою
справжні будні ... ну але нічо, в суботу ми йдем в ресторан на забаву, грузинська кухня, так вже чекаю тих вихідних

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Після прозового підьйому у 5 ранку, приступів кашлю таких, що аж голова розколюєть, прийшла перша врочистість - чоловік сам малого повів до школи. А потім друга, десь в 10-й ранку - я заснула, а молодший сидів коло мене і дивився піксель тв

хочете сваріть, але мені тре було конче поспати

і от по першій годині я прокинулась, мальопа дрихне в СВОЄМУ ліжку, тримає мене за палець.
Мені значно ліпше. Можна і гамати щось смачненьке наготовити...і щось від кашлю зварити, типу липово-калинового чаю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я додому! Все, можна відіспатись, відпочити (гг, чує одне моє місце що буде в мене вдома генеральне прибирання, а не відпочинок, але головне що вдома). Надрукувала собі всього читати, в мене вже просто манія з тим читанням, читаю все що бачу і де тільки можна. Друг сказав що мені не можна електронну книжку купляти, а то я буду "поза зоною досяжності".
Вчора була впевнена що "наші" виграли, а то сусіди так заспівували, гупали, скакали, що навіть через наушники мені було чутно. Мучить питання, а коли мої сусіди сплять і як вони взагалі навчаються?! А то я на 12 годину ішла, а вони вже ішли з пар і розказували як написали модуль.
Допиваю кавусь, пакую чемодан і біжу на поїзд
А ще в мене вихвалялка Вчора поїхали на Південний за світлим, гарним і нарядним пуховичком, а повернулись з шубкою! Це моя перша натуральна шубка Вот тепер я крута і як сказала моя мама "не схожа на студентку". Правда плакали мої фінанси, пішли всі мої заощадження Як я заявила мамі, тепер буду спати на шубі. Бо за ті гроші планували новий диван купляти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

мій теж . Але це привід свої псіхи зривати на сім"ї. Бо коли починаю псіхувати я, то ....одним словом, краще мене до такого стану не доводити, бо я старію, нерви вже не ті...заводжусь" з пів-оберту.
Врочистість - меншому 10 місяців і я маю новенький ерго-рюкзачок, як альтернативу нашому слінгу з кільцями.А ще маю 3 нові сумки..Ну то вже трохи перебір на думку мужа ))), він ще просто про іншу модель нічого не знає, яка десь загубилась й ніяк до мене не доїде...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дівки, в мене в кармі вже стільки охочих приєднатись
Будемо робити в кожному місці форумівку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я вже третій день без машини. Повністю залежу від чоловіка зранку і від громадського транспорту після обіду.
В понеділок чоловікова машина проходила технічний огляд, у вівторок моя, і ще й виявилося, що колеса треба міняти і гальмівні колодки, от і сьогодні далі була невиїздна.
Але завтра поїду сама, аж незвично.
Ще у мене сьогодні врочистість- нарешті знайшла крісла в вітальню- довго шукала- то ціна не підходила, то вигляд, і от, сьогодні їх привезли- кремового кольору, зроблені під антикваріат. Ну, дуже гарні!

10 хвилин крісла стояли в хаті, і тут починає пищати пральна машинки- не спускається вода. Чоловік сміявся, що вона ревнива!
Розкрутила я її знизу, випустила 2 відра води, почистила ситечко, і знову працює! Добре, що не треба везти в ремонт. Машинка ще на гарантіїї, але клопоту все ж таки було б багато. Я трохи майстер.