Питання, відповіді, пояснення...

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Все, дійшло! Це нетрадиційна сім"я! Дитину виховує тварина! А ми ся геїв боїмо

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

... доступ до будь-яких джерел інформації

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Не знаю, чи заборенено, але якшо так, то якось мені дивно...бо це є звичайнісінька фантастика, .Думаю якшо дитина розуміє шо це все вигадка, то нічого жахливого і гріховного в читанні цих книжок чи перегляді фільму немає.
Сама перечитала всі книжки уяву розвиває 100%

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

а де там є жорстокість. Саме жорстоке, що я там пригадую, це як заєць лоскотав вовка на висоті, і той впав в сніг.В цьому мультику (на відміну від Том і Джері) немає ні динамітів, ніхто нікого не б,є.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

І ще жорстокий турнікет прищемив вовкові хвіст.. Життя є життя, і ситуації бувають різні, дитина теж не під ковпаком росте ніби..
А от в класиків світової дитячої літератури братів Грімм - ото справжня жорстокість - людожери, супчик з діток, розпанаханий живіт у вовка, батько вивозить дітей в ліс і т.д. Ну постривай і Том і Джері відпочивають. В Андерсена Дівчинку з сірниками читаєш - аж серце стискається, не для вразливих.. Теж заборонити? Я б поставила питання насильства в казках принаймні щодо Хлопчика-мізинчика, Ганзеля і Гретель (?) і Червоної Шапочки, хоча сама в дитинстві їх читала і (певно, якимось дивом) не виросла моральною потворою чи садистом. Сама ж своїй дитині їх читати просто не можу.. Хоча, то вже дійсно вибір батьків.
Я не кажу про таке тупство, як мультик Губка Боб, Телепузики і т.д. - то взагалі невідомо для кого сотворено і з якою метою, але явно не для дітей і їх розвитку, я б сама їх заборонила, навіть якщо там ніхто нікого не гамселить.
До того ж, якщо на прикладі Маші дитина теоретично може рости вредною, шустрою хитрюгою з наївними оченятами, то тоді і на мегапозитивному Лунтіку може вирости божий одуванчик, який переконаний, що всі навколо милі, добрі і пухнасті, і засмучується та рюмсає з приводу будь-якої несправедливості. Теоретично

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

вважаю, що все має бути логічним для дитини, щоб могла відділити добро і зло...

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

маю таке питання, яке турбує мене вже достатньо давно: як варто розцінювати (власне, з боку християнства і церкви) те, коли сниться хтось із померлих? (і коли кажуть дати на службу Божу, то це варто розцінювати як варіант того, щоб душа померлого "заспокоїлась" чи як забобон?)

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Та ніяк. Мозок працює, видає "картинку". На СБ треба давати і приватно молитися безвідносно до снів

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

А думаю, що молитви хоче. Забувається, рідко згадується. А вони вже прийти не можуть, а в снах приходять. Десь дуже близько, але то вимір для них зримий, а для нас прозорий. Вони бачать, а ми - ні, вони знають, а ми - ні.
Тому й часом звертають до нас, що їм може бути потрібне - молитва. Мені навіть здається, що всіляка, чи через СБ, чи через власне серце.
Так я собі завжди мислю, хоч сама так рідко буваю у тих місцях, де б мала бути частіше.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Це дідусь. Він мене дуже любив, і в останні роки його життя ми були дуже близькі.
Основне, що він мені сниться не просто живим, а навіть коли прокидаюсь, то навіть не зразу усвідомлюю, що його вже нема живого... (і охоплює якийсь жах при розумінні).

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Ще додам. То є справа кожного вірити у потойбічне і зв"зок з ним чи ні. Та я вірю. Мені часто сняться люди котрі не живі, і котрі мене любили за свого життя, коли хочуть попередити щодо якогось випадку. Так є в моїй сім"ї. Не спонукаю вірити чи ні, і ніхто мене ніколи не переконає у зворотньому та упевнена, що є в тому певний знак.
Колись давно у мене була подруга, яка загинула на Левандівському озері від насильницької смерті. Вона дуже мене любила, вона така була одна. І тут я дізнаюсь, що вона не жива ... Бог мені дозволив з нею зустрітись на передодні її смерті, сама того не знаючи її бачила і чула востаннє. І тільки по-смерті дівчини я зрозуміла, що тоді біля церкви на Левандівці означав її довгий і прощально-щирий погляд мені у ввічі. .... От коли її вже більше півроку не було на світі вона мені наснилась, дивним сном, взяла мене за руку і вела в підземелля, де були люди всі в прозорих тілах, лише я була кольорова ... Не буду вам описувати дрібниць та двері у які заходили люди з нею у мене зачинились перед носом і я залишилась сама... Та за кілька днів після сну зі мною сталась прикра пригода і я жива ... Що це було ? Не знаю та вона мене попередила, і сказала до мене ти житемеш і матимеш діти, а я у це не вірила. Мені дико шкода, що за ті роки знайомства з нею я багато втратила мало спілкуючись з нею. Така історія з мого життя.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Я також вірю, і однозначно впевнена, що нічого просто так не буває (випадковостей) Але не завжди знаю як трактувати такі ситуації. Тим більше сни з дідусем час від часу таки сняться.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Одна дуже дорога і близька мені людина йде в монастир. Як її відпустити? Вже другий день я плачу, не знаю як з цим впоратись... Я розумію, що вона жива, але для нас вона вже буде зовсім іншою. Вона буде далеко, з нею не буде телефонного зв"язку. Вже не буде так як було.
Я розумію, як їй зараз важко. А я не знаю як її підтримати. Це вона мене зараз заспокоює. А я їй роблю ще болючіше.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

25.11 - облечини в моєї найкращої подруги, тому я вас розумію.
Телефонний зв,язок в вас з нею буде ще рік (допоки вона на кандидатурі) -до облечин, тоді вже ні. Мені було легше це сприйняти, оскільки від початку нашої дружби я відчувала що покликання в неї до монастря, найважче було сприйняти це рідним чи іншим людям(особливо тим які вважають, що в монастир йдуть вже з покаліченою долею, без освіти і зовсім не красиві). Вразила бабуся коліжанки(вони були з нею дууже близькі)незважаючи на сльози/біль/тугу вона її відпустила, бо бачить щасливою там. Інколи потрібно відпустити, бо наша любов не зміниться від місцязнаходження тієї людини.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Це моя найкраща подруга. І хоч останнім часом ми рідко бачились та розмовляли, завжди ділились всім сокровенним. Мені буде цього дуже бракувати. Вона каже, що телефону в неї не буде. Можна буде дзвонити в монастир та просити про зустріч. Можуть дозволити або не дозволити. І ще - це монастир біля Франківська.

Все розумію, але поки не можу. Мені, напевне, потрібен час. Я її чудово розумію, і підтримую любий її вибір. І вона робить правильний вибір. Але так мені важко... Мені навіть здається, що їй хочеться, щоб ми рідше бачились, що їй так буде лекше. Може я помиляюсь. А ще вона весь час плаче, бо прощається з цим життям. Вона багато досягла, і йде з високої посади, вона залишає багато друзів, близьких та рідних людей. Вона - дуже хороша людина, комунікабельна, вона зробила багато добра. Її буде так не вистарчати. А ще вона - красуня.
І ще питання - а що можна взяти з собою в монастир? Просто хочеться щось їй дати з собою.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

так, час найкраще заспокійливе.

моліться зараз за подругу -інтенсивно(бо в неї зараз один з найважчих періодів, наступна духовна криза буде перед облечинами).

... читаю і думаю, що можливо мені було легше це сприйняти оскільки мала знайомих(і дівчат і хлопців )які пішли в монастир, також з високих посад. Не прощайтеся з нею і не пишіть в минулому часі бо її праця для Бога тільки попереду!

я купила годинник на руку простиий з чорним ремінцем. на облечини придбала золотий перстень-вервичку(дуже переживаю чи приймуть/чи дозволить настоятелька), а на Миколая хочу уги також чорні прості бо в монастирях зазвичай взимку холодно. Можете щось просте тепле/чорне.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Дякую за ідеї. Треба над тим подумати. Дуже дякую за підтримку.

Я так зрозуміла, що Ви спілкувались з подругою? Як часто? І чи бачились? І у якому вона монастирі? Чи у Львові? І що буде після облечин? Вибачте, що засипаю Вас питаннями, але нема в кого спитати.

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Завжди думала, що люди, відрікаючись від світу і присвячуючи життя Богові, роблять це спокійно і з легким серцем... Але то, мабуть, в ідеалі. А плаче - страшно так радикально змінювати життя? І тут бути далі не може?