Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Останнім часом все більше переконуюсь на своїх дітях яке значення має у стосунках ота прив`язаність, про яку вже не раз говорили. Дуже важко керувати ситуацією, якщо в даний момент ви з дитиною на різних хвилях. Бачу по Каті, якщо мені щось не подобається і я з ходу їй виставляю претензії, то завжди натикаюсь на протест або ігнор, що злить мене ще більше я ще більше тисну і Катя ще більше супротивляється. А якщо вдається стримати свої емоції і встановити зоровий контакт, то спокійним тоном можна добитись бажаного з першого разу. Хоча чесно кажучи з Матвієм це вдається поки що легше, думаю що 6-7 років то ще й непроситий період впринципі.
Стосовно позитивних і негативних періодів, то може в ті добрі періоди ти більше налаштована на сім`ю, сама маєш більше внутрішнього спокою, а коли якісь проблеми, багато роботи і справ, то емоційний контакт з дитиною так чи інакше втрачається? Ну в мене принаймні якось так.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

От і я прихильниця спілкування з дитиною і активного слухання. Тільки певно то не завжди доні потрібно. Сьогодні було таке враження, що це вже межа...От наприклад, останні два-три тижні вона собі облюбувала метод пересування по квартирі з табуретками у руках, підсовує їх там де треба ( до комоду, до кухонних меблів, пральної машини) і бере там все що треба. Я змушена контролювати кожен крок, вона вмикає ел.духовку, сьогодні вперше відкрила газ ( добре що я одразу це помітила)!!! Вчора стояла на стільці і закидала білизну у пральну машину. А коли я готую, то вона мусить стояти поруч і все мені "допомагати". Я все розумію, вона пізнає світ і таке інше...Вона дуже швидко вчиться зараз. Але як тільки їй скажеш "ні" - одразу крик....Поясню що можна порізати ручки, вколоти пальчики, показую як це буває боляче, розповідаю на прикладах, і врезультаті фраза "хочу їсти ножем" і скандал.....Як мені боротись ти тими стільцями? Сьогодні винесла їх усі на балкон...Але ж не буду щодня так таскати....Під кінець дня голова йде обертом.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

мою Настю дуже важко заставити почути, повторити можна разів 10, на рівні очей, на рівні лоба, на рівні дупки, та на будь якому рівні, спокійним тоном, лагідним, ніжним, з приємними епітетами та власними назвами, але поки не крикрнеш - нема результату. Кажу, Настя, чому так, я ж намагаюсь донести свою думку до тебе в хорошій доступній формі, а вона мені:"Мама, говори до мене чоловічим голосом", тобто голосно, тобто, як тато, а тато останнім часом у нас тільки криком доньку бере
Сашко. Нда. дітей, котрі падають на підлогу, плачучи, я впринципі, й не бачила ніколи. А тепер маю то вдома. Наразі намагаюсь просто відкрито ігнорувати. Найулюбленіший привід впасти на підлогу, це неплановане для нього повернення з вулиці. Заходимо додому і починається плач, крик, і істеричне катання по підлозі. я за той час і роздягнутись встигаю, і руки помити. Малий сам відходить і приходить до мене вже з посмішкою.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Точно , що не будете пару разів винесете та й забудуться стільці .

мені було легше все позабирати, поховати. Хоча, кажуть що це неправильно, але мені точно так було легше ).
У чоловіка сестри нічого не ховали, якось все добре, вазонки цілі , ніхто не поранився дверцятами шафи, ножами не порізався.. ну то не наш варіант. У нас всі ручки з дверцят шаф були поскручувані, захисти поставлені ( хоча толку від захистів було мало ), колючо-ріжучі-електрично -гріючі предмети високо на поличках, вазонки евакуйовані:xaxa:
Потихеньку, з часом, все вертали на місця, коли дитина була свідоміша, так і вижили

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Ржу. Навіть десь маю відео, як мала катуляється в одязі по підлозі, бо хоче йти на вулицю. Я мала час перевдягнутися, навіть їсти загріти, під завивання , ужяс , попутно жаліючи бідну дитину
Зараз нам 5, от з дня народження виходили зі скандалом, але то вже не до порівняння з тим що було раніше. Ростемо, все буде добре

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

може язвісно не права, але дотримуюсь правила "якщо не можна то не можна". Тобто, якщо їй дозволити їсти ножем, то на наступний день вона буде тягнутись до дійсно гострих ножів і захоче ними їсти. Ось тоді їй вже буде аж ніяк не зрозуміло, як це вчора можна було, а сьогодні -ні .....Намагаюсь одразу пояснювати чим можна їсти...

більша частина всього вже захована....бо фантазія у дитини дууууже багата. Але яж не робот, все не можу проконтролювати....от і виходять казуси

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Теж поради потребую. Стараюсь доню виховувати без криків-покарань, багато на що навчилась регувати спокійно, домовлятись, але, коли бачу насильство з її боку, то ніби на бика на кориді перетворююсь, якому червоною шматкою помахали перед носом. Доні майже 5 і маємо молодших двйнят, яким по 1.5 роки. І от вона останнім часом може підійти стукнути, щипнути, потиснути за руку сильно, причому стільки злості в неї на лиці при цьому. Звідки в такої поведінки"ноги ростуть" я здогадуюсь і в міру можливостей стараюсь ті причини усувати, але як правильно діяти конкретно в той момент. Я забираю або малого, або їі беру на руки і пробую бесіди вести, що його болить, неприємно тд, але щось не схоже, щоб її проймали мої слова.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

А ви спробуйте в той час не про малого говорити, а про неї, проговорити її емоції в той момент і помогти їй з ними справитись. Типу "ти дуже розізлилась, тобі стало образливо, давай пояснимо братику, що тобі неприємно від того, що ... " і поясніть їй як треба вирішувати своє незадоволення чимось, не роблячи боляче іншим.
Я вже якось навчилась на автоматі проговорювати емоції дітей якщо вони мають якісь розборки між собою, а потім коли вони вже відчули, що я розумію як їм в той момент, то легше миряться.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

ідентична ситуація і в нас... Теж намагаюсь говорити, пояснювати, але марно... Можу почути у відповідь: "а мені байдуже!"...

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

У мене подібна ситуація у друзів. Різниця у віці між дітками невелика, буквально рік. Так от на моїх очах, одного разу, старший перекинув меншого і почав його душити подушкою (менший хлопчик тільки навчився сидіти ) МИ з чоловіком кинулись розбороняти. Їхні баткьи кажуть що така поведінка постійно! Старший хлопчик кусає і б"є брата, перевертає з ходунків....Думаю що то через ревнощі звісно. Першого хлопчика довелось відлучити від грудей бо народився менший, і з ліжечка дитячого його виселили, і в іншу кімнату перевели...і зробили його дорослим і самостійним в 1,5 роки. Дитина стала дуже агресивна..

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

На днях стикнулася з тим, що до позитивного виховання відносять виклик жалю до батьків.
Типу мама заплакала і дитина, яка не виносить маминих сліз, зразу починає слухатися.
Розумію, що то зле. А от пояснити чому саме не змогла.
Підкажіть, якщо хтось в тому ділі компетентний.
Дякую!

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Я думаю, шо якщо мама раз в півроку не витримає і таки розплачеться, то дитина зрозуміє, що то вже забагато і задумається. В мене таке було раз чи два, то малий зразу заспокоївся. Але якщо тими сльозами зловживати і часто плакати, то буде маніпуляція. Дитина з часом привикне і перестане реагувати.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

маніпуляція виною, та й дитина теж скоро помітить, що ті "сльози" награні, і не так віритиме.


о, Зорянівонька написала те що й я думала)

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Дякую!
Саме ці слова і описують те, що я подумала.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Ой, та не раз ті сльози найсправжніші...
Але то ще від дитини залежить, як відреагує. Синок недавно так довів (ну і плюс там крім того були причини), що я таки не стрималася. То він розплакався ще більше, отак силіли двоє і ридали, він так зворушливо витирав мені сльози і "мама, дяба а-а нє!" (не треба плакати) Але на подальшу поведінку то ніяк не вплинуло.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Та справа в тім, що я не знаю що казати після "тобі неприємно, що...", бо то не є лише, коли малі щось їй зробили. От просто в неї злість накопичилась, вона підійшла і зробила. В нас, нащастя, не так все ще страшно, як описують вище, але мені то не видається нормальним.

Щодо плачу, я думаю, що у випадку, якщо реально "наболіло", то не варта себе стримувати, нехай дитина бачить, що в мами теж є почуття. Але то в поодиноких випадках, а регулярно тим маніпулювати нездорово.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Шукала щось користне для себе як зрозуміти краще дитину, і про позитивне виховання, натрапила на ці поради, можливо комусь стане у пригоді.

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Досвід свідчить, що найчастіше батьків непокоять питання поведінки: що треба робити, щоб діти поводилися добре без примусу і покарань. Сподіваємося, що кілька порад із цього приводу стануть Вам у пригоді.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину

Ліпше тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно

Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

З дорослішанням дитини покарання і заохочення стають усе менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику
2 На початку крик та фізичні покарання можуть здаватися результативними, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все сильніше, щоб досягти бажаного результату. Постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте: коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям поводитися краще, даючи їм вибір

Не сперечайтеся з дитиною про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їй зробити вибір: нехай вона сама вирішує, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.

Проявляйте свою любов

Саме любов є найважливішою потребою всіх дітей і однією з основних передумов їхньої позитивної поведінки. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина

Цікавтеся тим, що робить і відчуває ваша дитина.

Визначте певні обмеження для дітей

Усі взаємостосунки, зокрема й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Пам'ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються безпечніше, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.


Використовуйте сміх для того, щоб розрядити напружену ситуацію

Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Умійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміятися за кожної слушної нагоди.

Намагайтеся побачити світ очима вашої дитини і зрозуміти її почуття

Пригадайте, як ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався вам світ дорослих, якщо з вами чинили несправедливо.

Хваліть і заохочуйте дитину

Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте її докладати до цього зусиль. Хваліть її за хорошу поведінку.

Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого

Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

Плануйте розпорядок дня дитини

Малі діти почуватимуться безпечніше, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

Будьте послідовними в дотриманні правил, встановлених у вашій сім'ї

Намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.

Не забувайте про власні потреби!

Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить вам задоволення. Якщо ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

І пам'ятайте: діти мають право на позитивне ставлення до себе

---------- Додано в 13:47 ---------- Попередній допис був написаний в 13:41 ----------

В моєї знайомої була така ситуація. Коли вона не давала раду собі з дитячою поведінкою чи прихотями починала плакати, затуляла руками очі і це діяло на дитину, але тільки спочатку. Пізніше дитина настільки часто спостерігала таку картину, що просто не звертала увагу і коли знайому насправді щось турбувало/боліло чи з якихось переживань вона дава волю емоціям і плакала, то дитина просто не мала співчуття і жалю до маминих сліз, бо в свій час мама настільки маніпулювала слізьми що дитина вже до них звикла як до чого нормального.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Про мамнi сльози.
Останнiми днями бачить мене Настя заплакану частенько. Думала думала тай питае:" мама, то важко бути мамою?"
Думаю, неварто тими слiзьми манiпулювати. Я нi в якому разi не хочу, аби в моеi доньки закарбувалось у пiдсвiдомостi, нiби, материнство - це тяжко.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Вийшов за рамки.
Свято дитяче? Значить Вам особисто не дуже-то там і цікаво. На такі святкування йдуть, як правило, привітати іменинника, і щоб власна дитина отримала задоволення від забави.
В даній ситуації, я б дала 1-2 попередження (побачила б по настрою і реакції дитини). Не послухав? Свято скінчилося. Беру за руку, підходжу до іменинника, дякую за все, дарую подарунок, якщо ще не дарувала (все це разом з дитиною, ТАК ТРЕБА, то є правила хорошого тону у гостях). І зразу їду додому, угу, я мама-монстр.
Наступного разу дитина задумається, що не послухати маму - собі нашкодити.

Наступного разу, буває достатньо тільки нагадування і дитина втихомирюється.

---------- Додано в 16:04 ---------- Попередній допис був написаний в 15:52 ----------

А я так то любила... То так смішно було дивитися, як моя облюбувала таку маленьку легеньку драбинку на 2 перекладинки (я низенька, мені в господарстві вона дуже була в пригоді). А мала нею так смішно користувалася, типу, що не гірше за дорослих вже все дістає, такий собі "доданочок" носила.
Але в мене не було якоїсь шкоди, а мити посуд я їй з радістю дозволяла (потім, щоб не бачила, трохи перемивала). В нас то швидко пройшло...
Не знаю, що порадити, око та око, і пояснювати-пояснювати-пояснювати, може і демонстративно при ній голосно налякатися, щоб і вона вашої реакції на свій вчинок злякалася?
Одне знаю, що це швидко мине.