Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Початок тижня багатообіцяючий: я від ранку щаслива, бо побачила їх...волошки! Дядечко продавав їх на Галицькому, я кулею до нього, а в думках "Де він їх взяв?". На що відповідь: "Так я їх на початку грудня ще продаю!" :shok:
А я, дурненька, переживала, що у вересні буду їх з ліхтариком вишукувати. Одним словом, зранку був просто велетенський заряд позитиву на грядущий тиждень.
Але проза нікуди не дінеться. Диплом на те є дипломом, щоб писати його довго і нудно Заспокоюю себе думками, що як напишу ті два розділи, зразу махнем в Буковель

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я так хотіла волошки в букет, але то був точно не сезон

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

У нас одна суцільна проза...
Святослав хворіє, тому хата догори дригом і мама з шарфом щільно зав"язаним на голові, щоб мозг не втік... жартую, то такий метод я винайшла, щоб голова не так сильно боліла, бо вже ради з тою головою не даю. У Андрія лізуть зубки, тому у нас взагалі "весело". Рахую години-хвилини, коли чоловік прийде з роботи. А то ше так доооовго.
Святик два дні температурив, вчора глухо, нині покашлює. Треба в аптеку за сиропом, а нема на кого дітей лишити. Вічна проблема.
Молодший синусь ниє, не може біднятко в хаті заснути, бо звик в обід гуляти і спунькати на дворі, а в хаті досить того, що не звично, та ще й старший брат кричить над головою. Вопшєм, дурдом.
Ще й в придачу на ліві груді знову маю застій і болить так і підморожує вже мене, температура підвищується маубть...
Поговрила щойно по телефоні з кумою, попустило трохи... От що означає виговоритися мамі теж двох малих діток, все розуміє до дрібних нюансів.))
На вечір маю трохи роботи, тому вже не можу дочекатися, коли буде можливість згрузити дітей на чоловіка і якийсь час просто щось поробити.

Вчора муж розоблачив мене з моїм подарунком йому на річницю одруження, тому тут сумно, сюрприза не буде, бо вже почав тим сюрпризом від сьогоднішнього дня активно користуватися

На носі зима і то не тішить. Щось мало уявляю як то в морози водити малого в садочок в таку рань з Андрієм в придачу. Я завжди казала, що зима- то пора людей з власними автівками, або з велиими квартирами, а поскільки в мене ні того, ні того, то я не лю зиму...

Нажалілася-нажалілася.)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

та нє, великі квартири треба добре опалювати, зачасту це ще і дорого, тому стоять великі і холодні!

вчора я псіханула і в 11 ночі пішла включати опалення, перестелила ліжко байковими простинями, зробила багато гарячого чаю і лише тоді спокійно заснула!
сусід здурів, з 7 ранку як обстригає дерева, а я так добре спала!
знайшла в шафі дуже мягенький і теплий спортивний костюм- вділа, навіть якщо він і білий, але я вагітна, мені можна!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Як я вас розумію АНАЛОГІЧНО!

Знаєте шо мені хочеться - втікти кудись (хоча б в лазничку, тільки тре теплу підлогу там включити), закритися, щоб мене дітлахи не знайшли і вишивати-вишивати-вишивати.....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене одна проза: хата, діти, хата, готування, прибирання (і часом вилазка "в люди" замовлення роздати), а так вже хочеться свята, мандаринок, гостей. І вже хочу снігу...багатоооо...і хочу на лижііі (але як то кажуть "хотєть нє врєдно").
Чоловік вже правда загадує, яку ми ялинку будемо обирати-велику на підлогу поставити, або трохи меншу на комод, щоб діти не перевернули. Тому, як писали в одній майже сусідній гілочці все таки " свято наближається, свято наближається..."

І мені такого бракує зо три години на день, щоб думки і справи "порозкладати на свої полички", але відать не судьба, тому розгрібаю, як получається час.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а я помаленьку починаю до того головного болю звикати. Вчора мене чимось вкололи і голова перестала боліти...так не звично було А сьогодні знову теж саме.
А в мене новорічний настрій. Купила собі мандаринок, прийшла в кімнату, а однокімнатниця принесла пару гілок туї. Запах в кімнаті неймовірний, включили новорічних пісеньок і балдіємо, ще б сніжок за вікном.
Епопея з мої дипломом доходить до кінця, в четвер захист, вже не можу дочекатись, набридло бігати, щось переробляти, щось підписувати. Ви навіть не уявляє як мені зараз всеодно щодо того диплому, вже немає сил переживати.
Хочу відпочинку. Вчора мені поставили діагноз - хронічна перевтома і виснаження організму, приписали відпочинок! Чуть не вперше в житті з радістю хочу виконувати рекомендацію лікарів, але треба ще цей тиждень пережити...
Настрій врочистий, музика і мандаринки роблять своє. а ще в мене врочистість - маю вівцю Напевно ніколи не переросту любов до м"яких іграшок. В Фуршеті акція, і я не стрималась щоб не купити таку позитивну забавку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

маємо сьогодні трохи урочистий день - 30 років з одруження батьків - перлинне весілля то ввечері запрошена наша сімейка на святкову вечерю в родинному колі. подаруночки наготовані-чекаємо вечора.
а решта проза... відпровадила чоловіка у відрядження в 6й ранку, спакувала канапки-каву в дорогу і ще вклалася спатки до нашої манюні. добре, що можу подрімати біля неї вранці поки вона не зрозуміє, що пора мене будити своїм ангельським голосочком і не почне плакати. отак подрімали до 10ї і "в бій". замоталися в слінг і трошки примарафелити нашу хатку. так, згрубша, бо висиділи в слінгу рівно 15хв. лежати в ліжечку\на дивані\на нашому ліжку\будь-де ми категорично відмовляємося... мамині руці - наше все. тому зараз активно цицяємося і підемо гуляти. дякувати Богу на вулиці файно спимо 2-3 годинки поки мама товче візком по наших "чудових" тротуарахале, як не дивно, нам то подобається - підскакувати на всіх горбиках і чим більше, тим краще. тому запаковю малу у візок і їду мотати кола на озеро
всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене якийсь підозріло врочистий настрій без причини зранку була йога

може завдяки цьому я й почуваю себе просто неперевершено

, потім сніданок і поїхали з доціком на ринок - накупили всілякої зелені і примчали додому - гуляти не дуже хочеться, якось найзатишніше сьогодні вдома зараз присплю свого крокозяблика і як уже писали дівчатка

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Тепер мене можна вже офіційно перенести в категорію 25+(ще трошки і 30 не за горами)
Відчуття не змінились, хоча інколи бачу по собі що стаю більш розважлива, довше приймаю важливі рішення.....Стосунки з чоловіком також змінюються, таки ми дорослішаємо(чи то вже старієм).
Вчора був жахливий день, починаючи від погоди і закінчуючи моїм самопочуття.
Але ввечері таки відкрили шампанське і трошки відсвяткували мої 25!
Чоловік подарував таке довгоочікуване доларове дерево, тепер потрібно почитати як за ним доглядати.
Сьогодні отримала надзвичайно красиве золоте колечко(яке вибирали разом бо у нас різні смаки)
Маю прозу. Свою йогуртницю не забрала. І взагалі вношу дешевше.нет в чорний список. Режим роботи не відповідає вказаному на сайті+ на дзвінки не відповідають+після 10.00 так і не відкрились тому ми вирішили не чекати, виберу собі десь з наявності. З нами чекав ще один хлопець який казав що їх ніби прикрили і він вже 2 дні не може додзвонитись до них а товар мали доставити до дому ще пару днів тому

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

З прози - робота, робота і ще раз робота..
З врочистості - відчуття, що все-таки свята наближаються

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

я завтра йду пити шампанське до одної форумлянки так хочууууууу...
від сидіння дома трохи вити хочеться.
з суботи ми нарешті можемо гуляти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Поплакала, позлилась, повирізала сніжинки (це ознака що я дуже зла) і почались КД...Я заспокоїлась (ПМС - то зло). Поприбирала в кімнаті, повишивала і ААААААААААААААА. В мене завтра захист! Починається істерика. Не хочу нічого. Друзі видзвонюють коли і як святкувати (а ще толком нема що), а я хочу заритись десь під ковдру щоб ніхто не чіпав. Десь з IIASA рознюхали що в мене захист і що я вже phd студент, купа вітань і планів на наступну поїздку (звідки вони знають що я приїду я також не дуже вкурсі). Сиджу і думаю що їм всім писати. Моя поїздка за океан накривається, я фізично не встигну виробити документи, прикро. Але потрібно вибирати чи відпочинок чи робота.
Зараз хочу пересилити себе і проговорити доповідь до завтрашнього захисту. А в мене бажання прикрашати ялинку
Врочистість - це Різдво буде мега-супер класне - приїдуть наші друзі з далеких країв.
Ну і як без проблем. Одна хороша компанія запропонувала разом зустрічати НР в Карпатах. Все було б супер, але там буде мій колишній. Я то до нього нормально ставлюсь...А от він постійно починає зі мною гаркатись, навіть на пустому місці. Про це сказала організаторам, а вони - "ну так навіть буде пікантніше"...І хочеться поїхати, але...Сиджу думаю що відповідати народу.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми сьогодні практично увесь день просиділи вдома. Погуляли лише годинку, бо я замерзла і посиніла (з якогось чуда вирядилась так, ніби на вулиці літо). Вдома відігрілась гарячим чаєм, приготувала обід і бавились з дитиною в хованки (аж поки йому не набридло - а то дуууже довго, повірте ).
А зараз сиджу і сумую за коханим чоловіком. Так! Не подумайте, що у мене поїхав дах! Виявляється можна жити в одному будинку і сумувати за чоловіком. У нього на роботі почались серйозні перевірки. Вже другий тиждень, він повертається додому пізно ввечері, замучений, розбитий. Поїсть (іноді відмовляється), а тоді іде в іншу кімнату, щоб лягти і відпочити. Але і це ще не все! До повного щастя, він ще й на вихідні приносить купу документів додому і ті дні перетворюються в довгу і нудну писанину . Я звичайно розумію його, але так бракує тих вечорів, які ми зазвичай проводили разом!
От запекла його улюблену телятину з овочами, купила шампанське, одягла його улюблене плаття і буду сьогодні намагатись повернути коханого до життя . Бачу, якщо нічого не зроблю, та клята робота мого чоловіка "з"їсть"! А на вихідні - бойкот роботі, ніяких документів на поріг не прийму! Ми заслужили сімейний відпочинок! Дуже сподіваюсь, що вдасться переконати мого "трудоголіка" !

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Люблю середу По-перше,це вже середина робочого тижня, ще всього два дні і вихідні!!! По-друге ,тільки в середу в дитини всього 4 уроки і немає плавання! По -третє, середа мій улюблений господарський день- бо тільки в середу прибираю не я, а ще я не готую по середах( совість не позволяє після ген. прибирання на кухні знову розводити там армагедон)
А сьогодні ще й видався гарним вечір- прийшла в гості моя коліжанка,по садочку Сашкиному...давно не бачились, ех, а колись щоранку кавували біля садка...хороші часи були...А діти як зраділи зустірчі! Вобщем ледь розійшлись майже об 11.
А ще я дуже рада за одну людинку, дуже дуже любиму....так класно,коли в близьких людей стаються гарні події!
От так закінчується на позитиві моя середа....по переду четвер і п"ятниця, але вони обіцяють бути класними! Чого і всім бажаю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ООо, тааа! Ще чуть-чуть...Бо я здурію...Від тих уроків і секцій. Ще й сьогодні така погода противна, а я, хочу/не хочу, мушу пертись з двома малими. І хоч все близенько, але поки Саша займається, я мушу гуляти з меншим. Навіть в таку погоду. Он сьогодні заїхала у Ватсонс й мала 45 хвилин десь діти - то накупляла якихось дурниць...Муж у тижневому відрядженні, приїхала мама на допомогу, каже, що я дуже нервова стала..Але он вже 3 день з моїм старшеньким - й вона така сама .
Сьогодні, поки зробили англійську , я була десь така :8::khomyak::wacko1:.
Кінець вечора був спокійніший - ми з Сашком робили гарбузяні кекси за рецептом Іриски, але щось зле нам підросли...Чи то ми кураги/родзинок забагато дали, чи що...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ех і я сьогодні прогулялася 17.30 - забирала Ромика з садку, не люблю каляскою по темному гуляти, але тут виходу іншого не було.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ми сьогодні гуляли і гуляли, доця бойкотувала додому ніяк, я вже не могла від того холоду, а що я буду зимою робити???потім хата, забавка, ліпим, малюєм, все робим, Настік останнім часом обідні сни через раз ігнорує, мені це зовсім не подобається, і не знаю що з тим робити. Потім готування, чекали свого Таті і все хата перетворилась в армагедон і знову все спочатку, але мені цей день сподобався.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

то про нас (взагалі частина вашого допису як про нас), але за ту годинку температура з 23 до 18 градусів впала, я прям офігіла і гнала додому, добре, що від парку пару кроків
сьогодні 5 років як я необдумано відповіла "так", необдумано бо несподівано і не думала, що то серйозно, пам"ятаю на мені були не зашнуровані чоботи і я була якась знервована бо на дворі був страшно пронизуючий холодний вітер, от схожий на той, що нас сьогодні з парку вигнав
чоловік знов має бути пізно, тому нічого особливого в планах не має, гріюсь чаєм, буду вишивати, якщо зараз вкладаючи малявку не засну сама
не віриться, що то було так давно 5 років