Відповідь: Народжуємо вдома! І я про то! Так тож щодо всіх тах, дівчат з провінції, потім іхній штатний гінеколог коментує. Шок! Я й скорше до пологового не дуже хотіла, тепер починаю, його страшитись.
Відповідь: Народжуємо вдома! я написала кілька записок на ім'я головного лікаря про те, що зі мною підчас вагітності проводили "роз'яснювальні бесіди" про важкість мого стану, що мене неодноразово переконували лягти в ПБ і що я не маю претензій до лікаря ЖК. Сам прікол, що, коли я пропонувала їм все те саме написати підчас вагітності - ні, лягай в лікарню і без розмов. А зараз - напиши, будь ласочка, заднім числом
Відповідь: Народжуємо вдома! О, я таке писала в жк. Після других пологів мене гінеколог переконувала наступного разу чемно їхати в ПБ і не ризикувати , бо " то ж така велика дитина, може і набряк шийки, і розрив бути,це ж дуже небезпечно". Хоча оглядали на кріслі і бачили що розривів не було, все добре. Я тоді пробувала пояснити , що навпаки, в ПБ мені б не вдалося швидше з все так легко народити.Казали, що пощастило. Тепер другий раз пощастило. Цікаво, чи зрушиться щось в окремо взятих головах. Щось таке. Мені в ЖК гінеколог казала, що краще раз в місяць прийти здати аналіз,на огляд.Бо інакше (якщо вагітна на огляди не приходить, на дзвінки не відповідає) вона буде змушена повідомити в якусь службу, яка буде розшукувати і виясняти чого це вагітна не ходить в лікарню. І тоді якось вияснилось, що не треба ходити з баночками щотижня, достатньо раз на місяць. А попереднього разу мабуть моїй лікарці, в якої на обліку стояла , таки вкатали догану. Питала мене чого не попередила про намір народжувати вдома. Ніби в неї було вже таке і тоді жінка написала щось (підозрюю, що оцей папірець, що розмову проводили і вона претензій не має до лікарів) і все було гаразд.
Відповідь: Народжуємо вдома! Як я зрозуміла з усього написаного, народити в пологовому так, як я захочу, мені ніхто не дозволить. Топто якщо я в звичайму львівскому пологому попрошу "за гроші" щоб мене не тягали по родових залах (страхають мене ті приміщення в плитці, і з купою незрозумілих інструментів), попрошу щоб мене ні защо не випихали на те крісло- мені все одно не дозволять? Невже я щось такого неймовірного хочу? Чи все таки хтось знає таких лікарів які б погодились на ці умови?
Відповідь: Народжуємо вдома! Оцього мабуть не дозволять. Хіба заховаєтесь і непомітно народите так, щоб персонал не бачив.
Відповідь: Народжуємо вдома! Амілада, як ви будете так боятися і приміряти на себе страшне крісло, купу інструментів і плитку то так воно і буде. Ви хочете народжувати дома? Читайте, штудіюйте. Як все таки в пологовому то то є інша тема -читайте розповіді, там теж були гарні історії. Маєте багато часу, і лікаря знайти і рішення прийняти. В будь якому разі народжувати вам. Але страх і накручування вам доброго нічого не дадуть, з такими установками і страхами воно і дома піде все не так. Тим паче термін у вас не великий, головне щоб були здорові, малятко гарно розвивалося а далі самі побачите що на йдете своє і то буде правильно)
Відповідь: Народжуємо вдома! та ладно. Двічі народжувала в нормальних кімнатах, без плитки і інструментів, ну хіба крісло стояло -трансформер. Воно все в голові. Як показали мої другі пологи і родзал можна "прилаштувати" до спокійних і нормальних пологів, і куточок для себе знайти можна. Аби тільки хотіти. От ще б дійсно десь можна було народжувати в зручній для роділлі позиції. А страх чи в випадку домашніх пологів, чи лікарняних - вам не порадник.
Відповідь: Народжуємо вдома! мені телефонувала подружка, яка мала типові ПБшні пологи і дуже вдячна лікареві. І казала, що як же так, треба ж стільки ліків, щоб нормально народити і після пологів - обовязково чистити, і плаценту МАЄ Ж ХТОСЬ ВИТЯГТИ... Так виглядає, що саме це все і малось на увазі під "приймати пологи"...
Відповідь: Народжуємо вдома! потрапляючи у пологовий ви віддаєтеся у руки лікарю. Лікар діє в межах приписів. І якщо щось "не так", і починається навіть службове розслідування, тоді під відповідальність потрапляє він. Нікому з лікарів цього не потрібно. у вас дещо наперед неправильна установка. Родові зали зараз не страшні, як були колись. І пологові крісла-трансформери вже віддалено нагадують крісла Рахманова. Хочете максимально комфортних умов, щоб вас не тягали по родзалах ( хоча, як там тягкають? З родзалу в післяпологову палату хіба), обираєте пологовий з платними сімейними та індивідуальними палатами, і там все відбувається в одному приміщенні- після пологів ви там і залишитеся. підпишуся під кожним словом є таке, передбачене навіть наказами МОЗ. Якщо вагітна систематично не виконує приписи лікарів із ЖК, вони мають право повідомити соціальні служби, які, в свою чергу, мають право поставити дану родину на облік як соціально неблагополучну. Звісно, що потім після пологів це все "познімають", але нервів до того часу потріпають немало. І усяких бюрократичних папірців-візитів теж наоформляється. на рахунок "профілактично" не скажу нічого. Навряд чи хтось це превентивно робить. Просто ризик травматизації є. Можливо через автоматичні дії акушерки, яка виводить плечики одним розворотом і досить різко. Але от у не одної дитини з нашої родини , яка була народжена у Медінституті у різні часи, і мала вагу поза 4 кг, справді були проблеми в області ключиці: одна мала її зламану;інша- мала травмовану і потребувала масажів вже пізніше ( м язевий тонус ручки з тієї сторони був порушений). Я сама була народжена у Меді з вагою у 4300. Пологи приймав проф. Бєсєдін. Ключиця зламана не була, але травмована. В цьому місці утворилася велика гематома і в 2 місяці мені її видаляли в Охмадиті . Зараз на ключиці маю малопомітний, але величенький шов ( із сантиметрового порізу, разом із ростом організму він перетворився у такий собі 7 см шов) знаючи скандальний профіль цього каналу ( де перекрутять все так, щоб зроити скандальний репортаж для рейтингу), то точно не варто
Допомагав. Творець, який усе мудро продумав! І віра в Нього. Ви вже на все відповіли, але люди не хочуть бачити очевидного. Тут повторюй чи ні, поки людини не хочу почути/побачити - не достукатися. Якщо в нього медичної освіти нема, його розглядати як допомогу не будуть, по ідеї. Натрапила випадково на отаку статтю: Как младенцам сворачивают шеи. Цікаві думки.
Відповідь: Народжуємо вдома! Та не боюсь, зовсім. До мене маже одразу дійшло що справа божа. Хоч як ти за тим слідкуй/керуй все одно все не підлаштуєш. А мені все здається часу майже й не лишилось, от ще тіки планувала, перший БТ графік складала, а вже й третій місяць минає. Хоч скільки книжки штудіюй все одно потрібна практика. А моя практика- то вже іспит, перший досвід всього. От і не знаю, як то його ліпше робити. Одне, ще до вагітності, знала, що мені не приємне перебування в пологовому, непремно і гидко що дитятко перше рухає чужа людина. Короче пологи в ПБ - це якийсь єксгібіционізм. Та все ж таки для дитяти хочеться найкращого, а ж непрофесіонал, без досвіду, і без підтримки рідні.
Відповідь: Народжуємо вдома! факт. Затишні кімнатки, і крісла мякенькі, і інструменти зявляються вже на етапі післяпологового огляду. був момент, коли я вже тужилась, захотіла помацати "там" - як все відбувається. І стало мені страшно - згадала про свій варикоз промежини, схильність до набряку, думаю: "точно, щось та і порветься". А чоловік мені каже: природа все продумала, нічого ніде не порветься. І при тому, що Віруся вся вийшла за 1 потугу, я не почула навіть того "вогняного кільця" - так, чуууточку запекло там, де потім була поверхнева тріщинка. І все. тому щодня дякую Богові, бо я власне свого потужного періоду до кінця так і не зрозуміла, а Він все провів. ---------- Додано в 17:43 ---------- Попередній допис був написаний в 17:40 ---------- ні. Почитайте хороші позитивні історії. Насправді, пологи, які жінка проходить усвідомлено і сама - мало чим відрізняються від домашніх. Правда. І я впевнена, що здорова підготовлена "першородяща" на партнерських пологах і з хорошим лікарем має всі шанси лишитись задоволеною і неушкодженою і зі здоровим малятком у руках.
Відповідь: Народжуємо вдома! ох як вони люблять профілактично все зробити, в тих ПБ. підтікають води - проколоти міхур. не почались перейми - вколоти окситоцин. не відкрилася матка - щось для розкриття. то все сценарій моїх перших пологів, а не просто роздуми. пощастило, що Катруся народилася далі без допомоги, бо ж сценарій профілактичних заходів можна продовжувати - витискання, витягання ітп. а нині я ще дізналася про профілактичне ламання ключиць, гм. ну от взяла і знов почала страшити насправді Вам, Amilada, правильно пишуть. все в руках Божих, і не треба себе накручувати зайвий раз. є дуже багато хороших позитивних історій про пологи в ПБ. я народжувала вдома не від страху до ПБ, а тому що мені хотілося інтиму і невтручання. думаю, більшість (якщо не всі ) "домашників" - з тих же, або дуже подібних, причин)
Відповідь: Народжуємо вдома! Практики не треба. Кожні пологи інші, бо кожна дитина інша. Потрібна інтуїція, довіра до себе, свого тіла й до Творця. Підтримка чоловіка дуже важлива. Якщо вона є чи буде, то все буде добре. Але на пологовий ви аж так не налаштовуйтеся, бо то потім може проти вас спрацювати, наприклад, геть непотрібною дозою адреналіну. Де би ви не були, дасте раду, якщо налаштуєтеся на впевненість у собі й на добрий результат. Усе в нас у голові. З неї й починати треба. У нас так і вийшло. Тільки би ще доступ до інформації такий, як зараз, взагалі би ціни не було, бо вдалося б уникнути того, чого мені 100% не треба було.
Відповідь: Народжуємо вдома! Як на мене, домашні пологи, особливо у тих, хто народжує вперше і ще немає власного досвіду пологів у ПБ, зумовлені якраз не поглядами того, що народжувати у пологовому- це збочення . А власне внутрішнім світоглядом, впевненістю у правильності власного вибору, вірою у власні сили та Божу допомогу, бажанням інтимності. Якщо розглядати це із позиції "гидко, коли дитятко вперше рухає чужа людина", але і на домашніх пологах, якщо є присутня домашня акушерка, по своїй суті, вперше дитинка теж потрапляє у чужі руки. Повна інтимність можлива лише на соло пологах чи пологах при підтримці чоловіка. особисто у мене не залишилося ніяких негативних спогадів про пологи в пологовому. І це навіть з урахуванням того, що народжувала ще у пологовому, де не було сучасного ремонту, де ще не було індивідуальних родзалів і багато з того, що є зараз. нічого не викручували, не ламали, не видавлювали, не різали, не шили. Єдиний мінус- була стимуляція у певний момент( щоправда, викликана певними обставинами і я сама на неї згоду дала, тому тут немає кого звинувачувати, крім себе самої). Все справді у нас в голові. От для себе я чітко усвідомлюю, чому не змогла би наважитися на пологи вдома. ТОму що я до цього не готова, попри те ж бажання інтимності і всього іншого. Я можу проштудіювати усю матеріальну частину і знати технічно особливості процесу, але якщо я не відчуваю впевненості у власних силах, не маю отого внутрішнього спокою - нічого у мене не вийшло б. А коли поруч ще і партнер, який у певний момент починає панікувати ( а чоловікам це теж притаманно, особливо тим, які у житті звикли усе контролювати. А під час пологів відбуваються процеси, які не підвласні чоловічому контролю. І це може деззорієнтувати партнера ), то інколи домашні стають неможливими. Хіба повністю довіряти лише собі і давати установку, що при будь-якому розкладі ( буде підтримка партнера чи ні), все-рівно справишся навіть соло. І вірити у це.Якщо цього немає, то не варто тоді культивувати у собі ненависть до пологових, бо з такою установкою і там все піде не так.
Відповідь: Народжуємо вдома! питання до тих, хто народжував вдома: чи зважились би ви на домашні пологи, якби дитина була не в головному, а в сідничному положенні (тобто "йшла" не головою, а сідничками)?
Відповідь: Народжуємо вдома! може, я неправа, але головний критерій тут не конкретна акушерська ситуація, а те, як себе жінка в цій ситуацій почуває. І неважливо, про що саме йдеться -складне обвиття, сідничне положення, рубець на матці, - важливо, чи жінка може сказати сама собі "я можу народити цю дитину без допомоги". Виглядає як ліричний відступ, але то так є. Народжувати треба там, де почуваєтесь спокійно і впевнено. Я після 2х КР навряд чи народжувала би сідничну дитину вдома. Принаймні, мені так здається зараз.
