Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Та ні, мама була. Тільки в нас так є, що навіть мама якщо і є, то може не вийти з кімнати і до них не подивитись. Хоча вони вже в тому віці, що можна залишати самих.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... А мені дуже подобається ця американська традиція. Вони так метушаться перед святом, все прикрашають, для діток це велика радість. Щодо мене, то наша сім"я не святкує, бо в нас інші традиції. В цей день ходять на цвинтар і вшановують померлих.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Я дуже не люблю всі ті страшні костюми, черепи, кров і всяке таке... В школі у нас була вечірка,де діти одівали професійні костюми, такі як лікаря, вчителя, космонавта. То мені дуже сподобалось. А ще ми вирізаємо гарбуза, діти це люблять... Думаю для нас саме зараз, це гарне свято, бо діти малі і їм подобається гарбузи зі свічкою, не страшні костюми, цукерки. Ми святкуємо Хеловін по своємо, просто проводимо разом час. Особисто я трохи переживаю, коли діти підростуть їх цікавитиме вес той моторошний стаф.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Не конче ввечері. 1-го листопада цілий день можна ходити на цвинтар і молитись за померлих. Он тільки то не наша традиція, а західна. У нас ми завжди їхали в першу неділю після Паски на цвинтар. В нашій церкві 1-го листопада ми згадуємо Листопадовий Злет чи Зліт, і день пам’яті Митрополита Андрея Шептицького. Ну, але ти ітак знаєш. ---------- Додано в 10:02 ---------- Попередній допис був написаний в 09:58 ---------- Як навчите, так буде цікавити. Мій син відмовився одягати будь-який натяк на костюм цього року. Навіть не могли заставити його на дискотеку одягти чорні джинси. Пішов на танці в спортивних штанах.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Мені подобалось спостерігати за тим дійством, а особливо роздавати дітлахам цукерки! Часом такі малюки заходили, які щойно почали ходити, такі смішні маленькі гарбузята, або дракончики, словом, я отримувала купу позитиву! А от "прикрашені" двори я не сриймала категорично, моторошно це все виглядало. От різдвяні прикраси- це справжня краса, одне з небагатьох за чим дуже сумую!
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Три дні читаю цю тему, дещо переказую чоловіку. Цікава річ - я ще більше впевнилася у своєму небажанні їхати в США, а чоловік, навпаки, - у своєму бажанні. декілька разів був у відрядженні, нещодавно повернувся, через 2 тижні їде знову. Запропонували йому там контракт на 3 роки, багато всього обіцяють У нас з ним яскрава ілюстрація до вислову - коли є бажання, є сотні можливостей; коли нема - сотні причин Ловлю себе на думці, якби таке сталося років 5 тому, навіть би не роздумувала... Старію? P.S. Поки читала, приміряла ті всі реалії на себе. не зчулася, як таки прийняла таку думку, що, можливо,ми й поїдем туди. Прийняла, але таки чітко для себе усвідомлюю, що не хочу. P.P.S. Дуже дивують мене люди, які, в свою чергу, диувються моїм ваганням. Чи я помиляюсь, і там медом намазано?
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Якщо є можливість то звичайно що треба її використати , а залишатись чи ні тоді вже самі вирішите.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Ні, медом не намазано і ніхто того не говорить. Стиль життя ДУЖЕ відрізняється від українського. Я так розумію ви в Каліфорнію? Ну то там вам сподобається. Соціялізм.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Суть в тому, що залишатись не плануєм=не хочемо. Але якраз цей момент теж є одною з причин для перестороги. Дівчата Ліля, якщо не помиляюсь писали, що їхали без намірів залишитись назавджи, але тепер, в силу різних причин, не хочуть повертатись в Україну. ---------- Додано в 17:16 ---------- Попередній допис був написаний в 17:05 ---------- ні, в Чикаго. щодо соціялізму (який подобається вихідцям з екс-СРСР) - намьок пойняв. Працювати я не боюся. Марусю, чекала тут саме Вас. Ви писали за шкільну систему освіти. Чи могли б Ви трохи детальніше змалювати навчання у початковій школі? Дуже мене це бентежить. Бо маю сина-першокласника, і, якщо поїдемо, то повернемось через три роки - акурат в кінці 4го класу, коли діти мають щось типу екзамену.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Та, та, їдьте до мене Ви говорите точно моїми словами, які я 2 роки тому говорила чоловікові. Загалом я була не проти поїхати/подивтися, але не лишатися. Мій чоловік навпаки - казав, що залишимося на 99%, що це все мої страхи (а в мене вони були ого-го). По приїзді думки дуже міняються, принаймі в мене. Але якщо ви все-таки на 3 роки, то я б поїхала, бо можливість така випадє не всім і не часто. А це хороший досвід буде і для чоловіка, і для вас. Люди тут дуже відрізняються від українців, матимете можливість почерпнуи багато хорошого. А як все ж сподобається, то залишетеся.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Дякую! Ваші дописи в цій гілці читала особливо уважно. Вже чоловіку розказала, де купувати органік продукти.)
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Ні, не в тому розумінні. В Чикаґо не була, кажуть гарно. Тіко там мафія. ---------- Додано в 11:21 ---------- Попередній допис був написаний в 11:11 ---------- Ой... тут система освіти цікава. Залежить в якому районі ви проживаєте то буде або кращі вчителі або гірші, але їх явно не вчать фізики з хімією в початковій школі Це я до того, що як почитаю нові положення в україській освіті. Квадратні рівняння вони не вирішують. В 5-му класі вчать на швидкість табличку множення. Приватні школи кращі в плані гуманітарних наук, але державні дають кращу базу в технічних. Не знаю який тест здають діти в Україні, але тут також в четвертому класі пишуть тест. Їх доречі дуже готують до того тесту і розповідають що має бути. Оцінки з цього тесту ніякої ролі не грають.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Займіться домашнім навчанням. Та ж не у всіх однакові сценарії. Є такі, хто свідомо виїжджає, є такі, хто повертається. Кожен сам робить свій вибір.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Ну, то маєте щєсті. Ваш мер головний мафійозі. Навіть в Новім Йорку вона є, вже не кажучи про Вашінґтон ДіСі.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... кажуть, в тому ком"юніті, де б ми по ідеї мали оселитися, дуже хороші школи. Ще кажуть, що саме через хороші школи вартість помешкання дещо вища. Марусю, вибачте за дотошність, але маю ще питання. Пам"ятаю, Ви писали, що заняття в початковій школі починаються о 9.00. А до котрої тривають? І ще те саме пирання про садочки. Чи буде хтось з нас встигати забирати дітей, адже працюватитемо обидвоє. ---------- Додано в 18:46 ---------- Попередній допис був написаний в 18:43 ---------- чесно кажучи, я розглядаю варіянт просити когось, щоб висилали мені українські підручники - думаю, з тим раду собі дам.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Школа закінчується о 3:20 після обіду. Тобто, майже цілий день. Є така річ, як група продовженого дня, і там дитину можна залишати до 6-ї вечора. Те саме в садочках. Правда, група продовженого дня (вона також є і до занять з 7:30 ранку) коштує гроші. За бездурно, нема. Хіба ви дуже бідні, тоді може вам дадуть знижку або взагалі безкоштовно, тобто за рахунок податків інших, аля дотацій на бідних. Я б вам не радила йти на роботу на повний робочий день. Якщо хочете, йдіть на пів ставки, так званної. Тут ритм життя дуже стрімкий, ну на східному побережжі так є. Можливо в Чикаґо спокійніший. Самі побачите, чи вам пасує робота на повний день, чи краще зайнятись родиною.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Я би також не радила. Дитині буде підтримка потрібна, допомога, а тут її кинуть на глибоку воду. Краще почекати, допомогти дитині акліматизуватися, освоїтися, а вже тоді думати про роботу. До речі, мій Дарчик після кожної мандрівки до Львова хоче лишатися там. Тільки коли кажемо, що до школи теж треба буде ходити, тоді задумується і каже, що хоче назад до Канади. )))
