Чому важко приймати іншу віру?

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

у мене бачення таке - варто казати лише тоді, коли людина завдає собі та іншим значну шкоду (здоров"ю фізичному чи психічному, позбувається майна, потрапляє під маніпуляціїї, себто мова про секти).
Усе інше - то втручання у особистий простір і не повинно виноситись на осуд. У кожного свій шлях до Бога, свій час і т.п., ну і віра у кожного інша, але тим не менше віра. Якось так

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Ну, а не все одно, що вам кажуть за релігійні переконання? Я особисто не прихильниця коли бабулі в маршрутках показово вервицю моляться і хрестяться на кожному повороті "бо там за піццот метрів церква є", але висловлювати їм свою думку, що це для мене недоречно не буду. Не бачу потреби виставляти свою молитву, бажання ходити до церкив чи прикластись до християнських реліквій. І не бачу сенсу пояснювати комусь, чому я так роблю. Коли питають кажу, що мені так комфортно.
І теж не буду лізти зі своїми правилами в чуже життя.

Була в нас з чоловіком ситуація, коли я ледве стрималась, щоб не нахамити молодій жінці в маршрутці. Перед весілля нашим, їхали в маршрутці кудись, стали біля жінки. Щось ми з чоловіком обговорювали кумедне і промайнуло в розмові фраза: "Можливо, це стосується сексуальних справ?". Та кобтка як підівалась і поки не вийшла голосно волала на півмаршрутки, щоб ми повінчались спершу, бо ми грішніі нечисті, ми не з богом. Я подякувала за її думку, а вона далі волала. Дико виглядало.

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Не завжди.. Найоригінальніший початок розмови: "А ви дивитеся в дзеркало кожного дня?" , і мушу сказати, що та розмова була дуже приємною, незважаючи на те, що кожен з нас залишився при своїх переконаннях.
А повз пройти ніяк не можна, треба нести Слово Боже людям, навіть якщо сам тільки навернувся до віри істинної. Ловці людей, так би мовити.

Нє, то вже не по-українськи якось..
Я за те, що кожен має право на своє віросповідання і дорогу до Бога, і як ідеш таки до Бога, то принаймні не кидай камінням в того, хто його шукає, хай навіть не там.. Молися, як каже тобі твоя віра (також і внутрішня) і не заважай іншим робити це по-своєму.

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Мені особисто потрібно, коли мені хтось каже, що я роблю щось неправильно. Це заставляє мене задуматися над своїми діями. Багато разів я після таких чиїхось настанов каявся у своїй поведінці і мінявся.

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

мала я розмову про віру(хочу зазначити типаж- "людина розуму"-яка все приймає дуже глибоко аналізуючи і операючись на факти, тому про віру було вкрай важко говорити)в якись момент в мене закінчились аргументи але було непереборне бажання довести, аргументувати, в той час промайнула думка - "якщо ти так хочеш настановити людину в правильному напрямку, уяви як цього хоче Бог!"
Віра - це дар Святого Духа і кожному він дається в певний час і я б навіть сказала в пеному "розмірі", не думаю що ми можемо повпливити на це, треба бути просто інтрументом в руках Бога, тоді можливо!

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

особисто мені не заваджають інші віри лише тоді, коли вони "не влазять на мою територію".Вважаю, що кожен має право особисто вибрати собі "своє" віросповідання і мені вкрай не подобається, коли хтось паганить мою віру і намагається мене перконати в протилежності.
Чи потрібно переконувати людей у тому, що вони щось роблять неправильно...думаю лише тоді, коли треба підказати, поправити типу як правильно молитись на вервиці і т.д., щоб помилок не було в дальнішому. Вищі сили нам допомагають, направляють і підказають як нам треба робити в той чи інший момент нашого життя коли хрестити, брати щлюб, молитись за померлих. Єдине на що сьогодні маю відразу, так склалсиь обставини, це на мусульманство

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Я думаю, що заважає те саме почуття, яке спонукає радити грудне вигодовування і критикувати штучне - бажання поділитись власним якимось переконанням, яке, на нашу власну думку, є корисним і правильним. Таке ж переконання, але щодо протилежного, має і хтось інший. Тому то не так нетерпимість до іншої віри, як просто природне бажання донести свою правду. Зрештою, різні погляди різновірців (чи навіть одновірців) можуть стосуватися житейських речей, таких як от дійсно хрещення, контрацепція чи піст.

Таке ж питання можуть ставити мами дітей-штучників, прихильники фашизму чи, скажімо, гомосексуалісти (гіперболізовано різні "масштаби" показую для ілюстрації) - "чому Ви не можете пройти повз?". Ну але ми всі не проходимо повз того, що нас не залишає байдужим, не важливо, у якій сфері.

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Можна багато дискутувати, чому навіть серед християн, тобто за визначенням людей однієї віри в Христа завжди знайдуться люди, які знають "як зробити правильно". Звісно, тисячі років люди блукали не тими стежками, заглиблювалися в ідолопоклонство і забобони (та що казати, так воно і бувало). І тільки десь із сотню років тому частині людства відкрилися очі на Істину. І навіть думки не може бути про те, що їх міркування теж можуть бути помилковими.
Мені теж потрібно чути об"єктивну думку про свої дії, критику. Але не кожна чужа думка здатна сподвигнути мене до змін в моєму мисленні, світогляді та поведінці. Особливо, якщо я бачу і відчуваю, що ходить не тільки і не стільки за віру..
Але, повторюся, я не засуджую чужі погляди і тішуся, що люди відчувають, що знайшли віру, надію і любов також і в інших церквах. Бажано було б знайти і любов до того, хто мислить інакше. Я просто не хочу, щоб засуджували мої переконання.

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Особисто я, греко-католичка, так як мої батьки, і мене хрестили у цій вірі, але я чомусь(інтуєтивно, чи як) не можу молитись до статуй чи ікон, мені це межує з ідолопоклонством. Ікони в мене вдома є, але як молюся- то або лицем до вікна, або з закритими очима... Але це тільки моє бачення, я так роблю, бо так відчуваю. і ніколи би не посміла комусь сказати що хтось не так вірить, чи не так дотримується обряду...
Єдине , кого я вправі щось вчити про Бога, віру і релігію- це мої діти. Бо це мій обов"язок

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Я не засуджую...
Перепрошую дуже, якщо десь зарізко висловився...

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Аналогічно.

Логічне питання - як вчити в цій ситуації - за внутрішнім відчуттям, чи таки як каже Церква? Чи знайти собі церкву, обряд якої повністю відповідатиме внутрішнім відчуттям? Тоді церков буде 1000.. Справді, мене теж це питання турбує, бо теж є речі, як мені важко сприйняти і зрозуміти. І якщо для себе я вже якось визначилася, то не знаю, чи вправі я виховувати дитину "так як відчуваю". І чи варто виховувати в дусі "так треба, правда сама не розумію, для чого."

Я не маю конкретно Вас на увазі ))

Я вважаю, що ці речі є лише способами, методами, знаряддями духовного розвитку, чи що. В мусульман - свої, в буддистів - свої, в різних течіях християнства - свої нюанси. По аналогії з ГВ, можна на сумішах виростити здорову і щасливу дитину, можна і на ГВ. Головне, щоб форми і методи давали позитивний результат - людину, яка любить Бога. І людей, і чинить з ними відповідно. Сектантство, "фінансові піраміди", вплив на психіку і свідомість - це вже зовсім інша тема.

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Маю реальні приклади. Моя мама сама завжди ходила до церкви, біблію читала і нас , свої дітей так навчила. Хоча, в нас в сім"ї ніколи не було проблемою піти на служіння наприклад до євангелистів чи бабтистів. В нас є багато друзів інших конфесій. і якщо б ми свідомо вибрали(звичайно вже в дорослому віці) що хочемо ходити до іншої церкви, ніж наші батьки - це не було б проблемою. Але я греко-католичка, так само як мої батьки , бо це мій свідомий вибір.
А от моя свекруха в дитинсві не брала дітей до церкви, бо важала що вони виростуть і мають самі до того прийти . і як висновок- мій чоловік "формально" християнин, але ходить до церкви лише по великих святах і то мало не з-підпалки((( і будь-які розмови про Бога, віру , релігію сприймає як тиск з мого боку

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

А мене така тема в голові наштовхнула на думку змінити віру в Христа (християнство) на мусульманство. От це мені не є близьке і навіть не можу цього уявити .... Але є такі люди і вони це роблять досить легко, принаймі це так виглядає. Засуджувати я б не стала, бо що у кого в душі не знаю і причини можуть бути дуже глибокі. Але коли мотивом є наприклад, зміна сімейного статусу з не з .. на з ..., бо Махмут багатий - для мене це прикро й є зрадою.
Особисто я не зупиняюсь на заклики тих людей, що ходять з книжками по місту, бо мені їх манера розповідей і нав"язування їхнього є неприємним, як би був формат спілкування інший, то думаю і відношення було б інакше. А так, ці ходіння по-хатам і вишукавання людей похилого віку ... це відштовхує. Хоча маю коліжанку з адвентистів і треба сказати, що вона для мене тут є певним зразком, бо на запитання якщо такі є вона відповідає і наводить приклади, але якщо запитань нема - ніяких влізань у душу не робить, спілкується на всі теми.
А ще хочу сказати, що деколи є й позитивом щось почерпнути з ін. віри. Наприклад, я не є православною, але мені це ніколи не заважає зайти помолитись до церкви цього обряду чи до (застосую народне) польського костелу. От якось кілька років тому на вул. Короленка у ПЦ (московського патріархату) привезли ікону ... мироточиву і я почувши з подругою пішла туди на неї подивитись і до неї помолитись. Коли ми зайшли за поріг церкви, вийшла пані у довгій спідниці і в руках тримала "газові". хустини. Зі строгим і мармуровим обличчям вона якось так спокійно сказала - прикрийте голови і подала нам ці хустки. Тепер я думаю, що в ГКЦ більшісь з непокритими головами (і я туди ж), але прохання-приклад жінки з ін. конфесії був хороший ?!!!!!! Таке мені згадалось із пережитого.

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Мені так здається, що це певною мірою, вияв гордині - впевненість в тому, що знаєш як правильно, і тому можеш виступати з позиції вчителя і завдавати добро стороннім людей які цього не просять і не питають.

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

До речі, так, я теж, коли прочитала назву теми, подумала, що вона про тих, хто міняє релігію.

 

Відповідь: Чому важко приймати іншу віру?

Думаю, "сприймати" в назві теми більше б пасувало.

Так-так, і я теж.. ))