Відповідь: Народжуємо вдома! багатодітна мати, багатодітна мати... я дуже стара - пам"ятаю часи коли з трьома дітьми не були багатодітними і "чотири години"
Відповідь: Народжуємо вдома! ого, Юля, ви стали зіркою!!! і дуже гарно, до речі, виглядаєте на фото)) ви молодець! далеко не кожна жінка на таке зважилась би!
Відповідь: Народжуємо вдома! от, треба купити примірник газети і збергти, на противагу тим які не можуть зрозуміти. як це 3-є дітей, як це в 1-ній квартирі, як це природнім способом після двох хірургічних, та як це пологи вдома - стільки вагомих фактторів в одному випадку!! МОЛОДЕЦЬ молода мамочка!!!
Відповідь: Народжуємо вдома! Сміюсь. З заголовка статті особливо. А ще фраза про "приклала його до грудей" - кого його, тата?
Відповідь: Народжуємо вдома! Ви праві. Не кожна здорова середньостатистична кобіта зважиться прийняти реальність того, що вона може і вміє народжувати, і що ніяка поміч їй в цьому не потрібна (а краще сказати: зайва) Юль, а можна я задам питання про пуповину)): Чого ви її перерізали - мені зрозуміло , а чого перев'язували - ну ось нєпонятно?
Відповідь: Народжуємо вдома! "мы все учились понемногу" (с) - і коли чоловік спитав, що робити з пуповиною, я видала по памяті те, що знала з курсів медсестер.
Відповідь: Народжуємо вдома! я коли назву першою прочитала мені аж моторошно стало. Реально могли б іншу назву дати. Бо початок звучав "зловєщє". Стаття непогана, добре, що написана у позитивному дусі. Лиш справді, якби не читав уже розповідь на форумі, а узяв газету як пересічний читач, то висновок зробив би один- щасливий випадок народження дитини вдома. Все решта- "не любить медиків, на облік стала пізно, від аналізів на вади відмовилася б,переховувалася в палаті пологового на попередніх пологах, народила на підлозі на кухні і пуповину ножем перерізали..."
Відповідь: Народжуємо вдома! хочу тут розповісти про один важливий момент, а точніше - про 2 години "раннього післяпологового періоду". Я буквально за тиждень до своїх пологів прочитала одну розповідь про домашні пологи, де жінка зарано встала і після пологів - і впала, потім чоловік її трохи привів до тями - і вона знову встала і знову впала, і ще кілька разів так. Здавалось би, то вже післяпологові моменти, а мене б мали більше цікавити власне пологи, але воно якось так закарбувалось в памяті. і звідкись в голові наче було записано, що особисто я хоча б 6 годин після народження дитини маю пробути на тій висоті (над рівнем підлоги ), на якій народила. інакше - гайка, буду падати і втрачати свідомість. ну і пити. дуже гаряче і дуже солодке. бо їсти ще трохи боялась, оскільки в активній фазі пологів сильно нудило. і так воно і виявилось. щойно вийшла плацента - я відчула виснаження за всі дні перейм і якийсь такий холод. встигла розповісти чоловікові, чого і скільки мені налити (гарячого вина 150 грамів, гарячого міцного чаю з 3 ложками цукру - півлітри) - і лежала, навіть не ворушилась. Кровотечі не було, просто мій "робочий АТ" - 100/60, а скільки було тоді - годі й припускати. на довершення "першої допомоги" чоловік розтер на моє прохання мені обличчя, скроні і шию льодом. Коли минули ті 2 години, які в ПБ вважають особливо критичними після пологів, мені значно полегшало. Але вперше встати і не вмліти я змогла аж за 12годин ось такий собі варіант норми.
Відповідь: Народжуємо вдома! чому ж. файний заголовок - усі будуть читати, очікуючи ЧОГОСЬ ТАКОГО, а там гарна розповідь.Таке собі звертання уваги на статтю. Мені сподобалося як написали. Думаю, будуть дівчата, яким та стаття дасть поштовх до роздумів, бо стаття про позитивний досвід і перемогу)
Відповідь: Народжуємо вдома! Юля, Ви дійсно переконані в тому, що після 2 КР родити природньо не ризиковано, тим більше завагітнівши через рік після операції? Чи це був крок відчаю та зневіри? А чому не захотіли скористатись послугами акушерки на дому? Добре, що все добре! А якщо би щось пішло не так..?
Відповідь: Народжуємо вдома! *три рази пост переписувала*. Якщо це і був якийсь крок, то точно не зневіри, а прямо-таки навпаки.
Відповідь: Народжуємо вдома! власне теж здивувалася, де там зневіра і відчай!! Я вже писала про те, як захоплююся власне Вірою Юлі в свої сили, в опіку Бога, в те, що все буде добре. Відчай? Що відчай? Дитина? Пологи домашні? Стаття? бо реально не розумію , до чого то.
Відповідь: Народжуємо вдома! "А раптом би щось пішло не так?" Але про це Левандівка в топі гарно свого часу все написав.
Відповідь: Народжуємо вдома! по порядку ні, в жодному разі. я не вважаю, що мені пощастило. вдячність Богові є надзвичайна, але це - зовсім інше все пройшло прогнозовано добре. думаю, що вагітніти в стані відчаю - в принципі не добре. і народжувати "наперекір", "всупереч", "щоб всім довести" - не можна категорично. попри те, що вагітність була непростою, вона була спокійною. я практично не говорила про пологи всі 9 місяців - не хотілось. я ніколи не говорю за всіх. Але для мене це було нормально. я просто не бачу ролі акушерки на своїх пологах. і не бачила. тому не розглядала того варіанту. Важко пояснити... ці пологи не потрібно було "вести". не потрібно було "спостерігати". все відбувалось всередині... назовні вийшла ляля - її взяв чоловік, моя друга половинка... не можу сказати цього для всіх. але для себе - можу. Для мене ЩОСЬ незрозуміло чому НЕ ТАК не іде. Це стало ясно ще до народження Сергійчика. Часом трапляються нещасні випадки в ідеальних перших пологах, в клініках найвищого рівня. А ще деколи цегли падають на голову. Тому на все Божа воля. мушу ще раз сказати, що шлях для себе я обрала найкомфортніший. за час моєї вагітності мені жодного разу не хотілось звернутись до лікаря ПБ. Я ніколи не ходила до лікаря, щоб щось дізнатись. Тільки щоб розповісти. що у мене все добре. Мені не було страшно, не було тривожно. Коли по телефону з ЖК казали, що мені не можна допустити жодної тренувальної перейми (а взагалі, в мене вже 2 доби йшли перейми справжні) - було майже смішно. Я знала, що при повному невтручанні в процес я можу собі довіряти. Але тільки якщо все буде так, як мені буде потрібно, тільки якщо це все буде йти самостійно і своїм ходом. ---------- Додано в 17:54 ---------- Попередній допис був написаний в 17:25 ---------- ага, і ще - з приводу сміливості. Дівчата, ну не страшно то було сміливість знадобилась мені хіба підчас вагітності в тому аспекті, що "робиш щось не як всі". Оце і все, коли переступаєш межу стереотипа і розумієш, що поза формальною оболонкою все чудово, то більше і сміливість-то проявляти ніде. і ще раз повторюсь. Лікарі - не дурні. Але вони - науковці, і їхня наука будується на фактах. Буде більше хороших фактів - буде ліпша наука
Відповідь: Народжуємо вдома! А в чому мусить бути зневіра? У тому що народжує жінка: не лікар, ні акушерка, ні чоловік- а конкретно тіло жінки!
Відповідь: Народжуємо вдома! по доброму заздрю. Я за своє життя була в стані такої гармонії лише один раз і дуже недовго. Це фантастичне відчуття, багато чого варте. Отаке от відчуття абсолютної Божої присутності. а за цю фразу я готова Тебе розцілувати
Відповідь: Народжуємо вдома! Дівчата, у моему дописі немає жодного твердження. Є тільки запитання до Цьомцьомки, на які вона мені дуже зрозуміло відповіла. Дякую! Юля, а що би ви порадили жінкам, які також хотіли би народити дома? ---------- Додано в 22:30 ---------- Попередній допис був написаний в 22:05 ---------- Народження на кухні - це, хіба, не "зневіра" у наших лікарях та ПБ. "Відчай" перед можливим третім КР та втратою можливості, коли-небудь, народити природньо. Мені здається, саме це було поштовхом до такого рішення. Але, Юля була дуже інформаційно підкованою, що навіть чоловіка змогла переконати у ПП, звідси і спокій. Вона змогла розібратись в цьому Божому процесі достеменно і знайти рішення для свого випадку. Я схиляю перед нею голову. Такі жінки повинні бути! І з таких жінок треба брати приклад.Інакше, бронетранспортер "кесарів розтин" буде ранити ще дуже багатьох без вагомих на то причин. Це моя думка. Ви можете зі мною не погодитись.
Відповідь: Народжуємо вдома! То швидше реалії наших квадратних метрів. А вдома чи то на кухні чи будь-де таки спокійніше. і то є вдома. В пб ти все-одно не на своїй території і не ти керуєш, будь то наші лікарі чи будь-які інші. Думаю оте народження на кухні то не зневіра, а небажання втручання сторонніх в інтимний момент.
Відповідь: Народжуємо вдома! а що тут можна порадити? я можу лише побажати - Божого благословення тій сім'ї, порозуміння ну і щоб все пройшло так легко, як у мене. розумію, про що йдеться. Власне - не зневіра. Просто в якийсь момент шляхи - мої і ПБ розійшлись, бо вони ж працюють за приписами. Припис каже, що не можна "розроджувати" мене "через природні родові шляхи". І я не бачила сенсу вимагати від них забагато. І ще дуже правильно Мар'яна підмітила:
Відповідь: Народжуємо вдома! от і я так подумала як тільки статтю прочитала...не в загальному як у тій статті, а так як цьомка описала весь процес декілька сторінок назад.
