Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Дивлячись з висоти пройдених років (зо 7), це виглядає досить дивним. Здається це був скоріше мінус, ніж плюс. Недавав не тому, що був такий чудовий тато, а тому що вважав маму, вже тоді, нездатною виховувати сина.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

хм.. але ж потім віддав? чому? і коли?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну да, мені теж так здається. І потім я в тих його думках щодо себе і моїх різноманітних "невмінь і нездібностей" не раз переконувалася. Але тоді хоч якась ініціатива в тому плані була, а зараз.. 0, а претензій до мене і до нього - море за ці роки назбиралося. Звісно, до мене, бо ж я малим займалася..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Почніть з цього. Не знаю, які там у вас стосунки зі свекрухою, та спробуйте вияснити саме цей нюанс.
Свекру ну дууже тяжко власне гратися з малим, відповідно і у чоловіка з цим ділом виникають труднощі. Та що далеко ходити -я сама така. Ми цю проблему побачили вже давно працюємо вдох над нею.

Скоріш за все так воно і є. Адже ми переносимо виховні моделі зі своєї батьківської сім'ї.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

...точно?
...я вже засумнівалася в тому. Незнаю, чи то тому що він може трохи змінився, бачу з багатьом погоджується що я кажу. Навіть до малої став трохи став якийсь м’якший, поступливіший. Хоча мала вже теж від мене набралася, намагається його строїти ((.

---------- Додано в 09:41 ---------- Попередній допис був написаний в 09:40 ----------

А може тому, що все робила по-своєму, а на нього не зважала?

---------- Додано в 09:42 ---------- Попередній допис був написаний в 09:41 ----------

Вж б си поскакала давним-давно ))))))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ноу комментс.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А ще на мене досить сильно впливає передача "Врятуйте нашу сім’ю". Як подивлюся яке там щастя в сім’ях - вах! швидше молитися з вдячністю, що в мене ще не все так погано. )))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А як тільки його відпустка закінчилася, так і віддав. )) По-перше, я все ж мама, і догляд та виховання маленької дитини - в першу чергу материнський обов"язок. По-друге, все на тендітні чоловічі плечі, то забагато. По-третє, в нас відразу були розбіжності в підходах до виховання, то у дитсадковому віці він ще дав йому трохи дитинства, тобто все якось більше по-моєму йшло. А зараз школа.. Це вже так відповідально і по-дорослому, тут не можна ні дитині, ні мамі попускати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А Ви ні??
Говорю правду, так як є. Бо й досі сумніви є в тому, що це 100% моя вина в тому, що такі маємо відносини.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Полюляти малого на руках - це легко. А коли почалося справжнє виховання (а це праця, й не легка), то він скинув на маму. Контролюючи результат. А результат не такий, як він хоче, є привід покричати, звинуватити її у всіх і вся. Тільки я переживаю, а йї все пофіг; ти робиш з дитини інваліда; в тебе голос як в гуски...

В вас не виникає деколи думка, що він слабо себе контролює?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Для чого дозволяти таке?
Я присікала ті крики, бо воно чим більше дозволяєш, тим більше насідають. І маму принижувати на очах у дитини, то якось не комільфо. Потім ті хлопці виростають з впевненністю, що на свою жінку рипіти - це норма.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Він цілком адекватна людина і з самоконтролем в нього по життю все дуже добре, якби в мене були в цьому сумніви, то я лишилася б того ровера відразу, і не копалася б у собі та конкретно наших стосунках.

Підтримую. Тому і намагаюся присікти, уникнути. Як не розмовою то зрештою розривом.. Аби дитина росла нормально.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Якщо ви їх з часом до якогось спільного знаменника не звели- то чоловіка це теж могло добре образити. А оскільки вони копатися в тому всьому не дуже хочуть, то він банально цю образу може переносити на все підряд.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Знаєте, не раз вже таке від жінок чула тільки в різних модифікаціях. І перебування з певним чоловіком пояснювалося починаючи з того "що нічого кращого не попадалося", "він матеріально нас забезпечує", "кому я з дитиною потрібна", "бувають гірші" і т.д. Дівчата, а де ж любов, а?
Так мені видається, що якщо тої любові немає, то що б ви не робили НІЧОГО не допоможе, то точно. Тільки коли є любов, тоді є віра, бажання творити взаємини, сім'ю, і тоді старання зовсім інші і мета інша. А не терплю, бо ніц кращого не маю. Повірте, чоловіки таке відношення теж інтуїтивно відчувають, і ось вам і результат "на ліцо" у формі різних принижень, постійних конфліктів і навіть рукоприкладства. Бо відчувають, що ви "нікуди від нього не подінетеся". То вже інше питання, коли в чоловіка немає тої любові, і тоді й ваша любов не взмозі нічого змінити.
І ще одне - нав'язування своєї точки зору ще нікому не допомогло - може ваш чоловік втомився від постійного натиску, тому просто вам поступається. Але це може зовсім не означати, що він з вами згоден. І рано чи пізно його переконання знов візьмуть своє, і ви опинитеся у замкненому колі. Тільки з любов'ю можна щось змінити і хотіти змінитися. А насиллям можна хіба ту любов прибити наніц.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я би йшла ВІД чоловіка, а не до іншого. Ви відчуваєте різницю?

---------- Додано в 12:18 ---------- Попередній допис був написаний в 12:15 ----------

Я зараз не про вину, а власне про ваше ставлення до ситуації.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ок, що мені робити, щоби копатися у всьому хотіла не тільки я?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А ви думаєте він запитав чи можна, а я відповіла - валяй, разом потішимося?
Коли хочуть образити, дозволу не питають. А тим, хто вважає, що можна "не дозволити" просто ще не попадалися справжні хами.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А де та любов і справді??? Ауууу!!!! "А в ответ тишина"... Чи багато Ви сімей бачили в любові і щасті?

А я і не терплю. Колись так, терпіла, а тепер - ні. І він це добре знає.
Просто тепер в тому, що він нічого (напевно все ж лукавлю) не робить для наших відносин, я вже не так впевнена...

---------- Додано в 10:29 ---------- Попередній допис був написаний в 10:23 ----------

Незнаю, що ще написати. Свою ситуацію не вважаю утопічною, просто дуже довго роздумувала чи варта овчинка виділки, бо для цього треба над собою працювати (це я вже тепер зрозуміла, нарешті дійшло).

Згідна...
Просто в мене було таке, що я відмовчувалась, оскільки вважала, що при дитині не варто скандалити. А коли спробувала відкрити рот у відповідь (бо не витримала вже), то він швиденько закрив свій. Ось так.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Заставити чоловіка копатися- гіблое дело як на мене. Просто тихенько і помало доносити йому то все. Визначіть для себе мін.програму по вихованню\взрощенню дитини, яку ви бачите і пробуйте її донести. Приклади шукайте по знайомих того, що ви хочете для дитини. Типу- дивись, Вася робить так то і так то- і бач як погано дитина росте? А вот Петя робить то то й то то(що і ви самі хочете робити) -і все у них гуд. Якось так.
Я теж мама і прекрасно вас розумію.

---------- Додано в 12:31 ---------- Попередній допис був написаний в 12:29 ----------

Такі роздуми- це дуже добре.
Я би ще розібралася власне над отою виделкою. Що ви під нею для себе розумієте?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я так розумію, що копатися вони ніколи не будуть. Се ля ві.
Він може хіба хотіти вгодити Вам, але тут вже Ваші рішення мають бути, що зробити для того, аби він цього захотів.