Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Угу, вигадуємо собі перед сном, рано просимо поради, а потім ввечері посміюємося з них за чайком разом з чоловіком.. іронічно так.

Підтримую.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Хтось ще бачить на останніх сторінках троллизм?
Мені особисто було б дуже неприємно читати такий коммент на мої дописи в цій темі...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ви помітили, що ми ходимо по колу. З'являється якась інформація - хтось чимось ділиться, тема оживає, а потім ми починаємо виясняти стосунки між собою.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та ну ладно, майже всі такі, просто хтось не каже - як то я маю з ним гарно говорити, їсти йому подавати, ітд, а намагається вияснити, як налагодити стосунки і сім'ї, щоб була гармонія.

---------- Додано в 22:15 ---------- Попередній допис був написаний в 22:09 ----------

я весь фільм подивилась. Там багато цікавого.
Якщо коротко, то в тому епізоді батько влучно сказав дочці - як жінка себе поставить/оцінить, так до неї і будуть ставитись.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

згодна, тільки чомусь не один рік шлюбу каже, що не все так однозначно... обставини вносять свої корективи і незрілий мозок їм піддається... а ще плюсаніть сюди низьку самооцінку (яка є майже в кожної) - результат "на ліцо" так би мовити,
ну але на то вони й уроки, щоб на них вчитись

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

"Перестала погрожувати чоловіку розлученням.. Тепер погрожую, що буду з ним все життя і не відстану за будь-яких обставин!!!" ггг

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

У мене різко понижується самооцінка поруч з чоловіком

(і поруч з мамою)

. Якщо його нема - я прекрасно почуваюся, нема відчуття провини, нема нервового напруження, і нема... потреби в ньому... Я недавно зрозуміла, що мені направду краще без чоловіка. Без такого чоловіка, який рідко буває вдома, який кожну вільну хвилину присвячує друзям, хобі і т.д. А зі мною нема про що говорити. З дитиною ще зарано проводити час, от коли виросте... Чую таке вже більше 4-ох років. І ми не сваримося, бо не бачу змісту сваритися, якщо людина все одно мене не чує (а я кричати не люблю). Десь так.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

знач, треба підвищувати

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я думала, мій один такий. КрІм навчання і періодично вилазок в центр ("краватку, маринарку і вйо по Стрийськім парку") -просто нічого. А мама ж - не тато. Я вже кажу, хоч навчив би на турніку підтягуватися, по трубі підніматися (я того не поясню і не подужаю, бо маю трохи клопіт зі здоров"ям), що таке кутовий, пояснив би.. Моделі машин, літаків - мало чим можна пацана зайняти.. Наразі основна виховна місія в тому плані - на моєму батькові, якого малий просто обожнює. Не розумію, звідки така пасивність, бо ж коли син був ще немовлятком, то він мені його навіть на руки майже не давав, так з ним носився. Не довіряв типу. Мушу сказати, що мене то дуже ображало, просто як не мама почувалася.
Цікаво, коли малий в його очах вже достатньо виросте, щоб приділити йому увагу?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

От прийшла мені така думка, а може це правда? Може тому і віддачі нема і бажання до змін, бо йому просто по-фіг, просто зручно чи варіантів інших нема поки що...Це звичайно, боляче таке побачити, але жінки схильні собі мультики в голові крутити і в них вірити.
А ще згадала одних знайомих, так там жінка воює за розуміння вже років 10, її намаганнями щось змінити у стосунках можна б було всю цю тему заповнити, а чувак...йому просто все-одно, на неї, на її намагання, на її силу, йому так зручно.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та, правда-правда.. Чоловік думає, що не любить, жінка думає, що не любить - всьо, любов пройшла. І так само пройде в кожних наступних стосунках, якщо її не будуть розвивати..

Але, виявляється, що її можна розворушити ))) Роздути з іскорки.. От тільки треба дути акуратно і знати куди.. А звідки ж то знання візьметься?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну не знаю...Це ж яким треба бути самозреченим чи впертим, коли тобі кажуть чи всіма діями показують, що на тебе плювати, а ти дуєш))) І ні, не здаєшся, а заставиш себе полюбити і дуєш на ту дохлу іскорку. Не вірю я в таку любов, це може бути жалість, звичка, зручність але явно не кохання..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Не вірте ))) Воно так є не залежно від нашої з Вами віри. Я це не придумала сама. Тільки попробувала.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

От він і приділяє як вміє : сваркою і насильством, що аж малий боїться.

Мій теж говорив - коли вона вже буде говорити, щоб поспілкуватися можна було. Ага, якраз, спілкування звелося до криків і ображань.

Патті, я Вам послала особисте повідомлення.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

проаналізуйте цей переломний період, може згадаєте якусь подію, що привела до такої пасивності?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну так, трохи є, я вперта і самозречена...
Може в когось і є так, що черга стоїть за дверима принців на білих конях, які і тебе, і твоїх дітей полюблять, незважаючи ні на що, в мене поки що нема. ((
Тож вибір невеликий. Тим більше, спокою мені не дає одне питання: ну чому, чому він колись був майже ідеалом, а що тепер стало...??? (Уточню, що якщо роздивитись по сторонам, то в мене ще все не так погано - і працює, і по дому допоможе і т.п., але все з-під палки, крім роботи, ну і його холодність..). І не може бути такого, що це тільки він настільки тупий, щоб так все розрушити. Значить і я десь в тому винна. Якихсь серйозних провин за мною нема, але так поступово перебирала на себе майже всі його обов’язки, попутньо страждаючи і насміхаючись, бо в мене це краще виходило, ображалася, не розуміла, та й зараз продовжую в тому ж дусі по інерції... але принаймні дуже хочу зрозуміти в чому саме мої помилки, і можливо, потім їх виправити. А як ні, ну то ні. І мені, чесно кажучи, по фіг, плювати йому на все чи ні.
Я мушу це зрозуміти, оскільки підозрюю, що в будь-яких відносинах крах неминучий.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А його тато приймав таку активну участь у вихованні сина?

---------- Додано в 10:58 ---------- Попередній допис був написаний в 10:51 ----------

??
А якби була та черга? Тоді що?
З такої позиції самооцінка ніколи не виросте. І знову порочний круг...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Аналогічно, принаймні зроблю для себе висновки на майбутнє.

Таки не в кожних, на щастя.

Та, певно, ні в кого нема. Але часом так собі думаєш "уж лучше быть одной.." Ваш ентузіазм направду, достойний похвали.

Знаєте, мені важко відповісти на це запитання. За навчання можу сказати, за "трудове виховання" з дитинства, а за просто приємне проведення часу разом в розмові якось ніколи не йшлося. Може, то тільки мені дивно, бо в нас якось все інакше було.