Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ждьомс!
В мене день почався після обіду - до обіду мала страшенні болі і не могла встати з дивану. Ледве випхала свою тушку в душ, просиділа там пів год і мене попустило. Подзвонила мужу, понявкала в телефон. Результат - мій герой приїхав додому і повозив по всіх моїх потребах, купили вкусняшки і поїхали додому. От дня і нема Вже в передчутті завтрашнього вечора

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Серед прози, яка меланхолійно вкорінюється в будні дні є трішечки хороших новин: сьогодні батьки святкують чергову річницю весілля завтра день народження святкує моя красуня-тітка, а післязавтра моя дорогенька коліжаночка виходитиме заміж
Гардероб оновлений, святковий настрій вже появився ну і щасливі емоції не за горами
Про погане стараюсь не думати, так легше. Настроююсь на позитив!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Якщо я скажу, що сьогодні був дуже теплий день, то ніхто ж не повірить, хібень ті, що зараз у далекій Гамериці . Гарно погуляли , я навіть примудрилась купити Мартинкові подарунок на іменини, напомітно від нього. Потім у малюка було заняття з англійської, він так кумедно говорить - my name is Martin :smile: . Увечері спекла шоколадний торт, це єдиний торт який Мартинко їсть, дуже любить мені допомагати його пекти, важить продукти, насипає, а потім збиває усе блендером і регоче при цьому, каже що йому від блендера лоскотно .
Муж пішов на волейбол, а я з малюками вирішили, що і нам спорт не завадить, зіграли у твістер, а потім в доміно .
Дуже хочу у кіно і хочу суші, а може суші і потім кіно, а може суші у кіно, а може кіно про суші .... заплуталась я . Певне я хочу їсти, а може і спати .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ми сидимо вдома хіба малеча годинку на балконі поспала.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я вчора розпочала закупи Миколайчиків...поки що гребу все що подобається))) а там далі будем розбиратись що кому...час летить..ще нещодавно на всю родину був лише Сашка з дітей, а зараз вже маєм 4 дівчаток і двох хлопців! Але це супер, сподіваюсь щороку наша родина буде тільки збілшуватись...

я після теми про школу та наслуханих історій про першачків, якось м"якше стала відноситтись до домашок, додатковмх завдать... встигне і начитатись і написатись.

Я вчора ввечір забігала в інтерсіті...иепер як я туди захлджу одразу йду до стійки Кіото і беру суші. Вчора так натріскалась на ніч, півночі бігала воду пити...

...Чекаю чоловіка з молоком, п"ю каву і треба збиратись, маю справи на сьогодні...а погода якраз така,що можна було б і вдома з чистою совістю просидіти.
Гарної п"ятниці...попереду вихідні і канікули,

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нагадалось. "Уроки выучены. Я охрипла, сын оглох".

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ніби врочистість. Вчора поїхали в Ашан, бо мала купити в шкільну бібліотеку книжку від класу. Купила, а заодно і своїм дівкам 6 нових книжок купили приїхали,а вдома інтернету нема. З того всього лягла спати в 22:00. Серед ночі прокинулась, ніби виспана. Крутилась, ніяк заснути не могла. Щоб я ще хоч раз лягла раніше 24:00. Інтернет включили 5 хв тому. Тому в хаті в мене чистота і порядокВ Яринки нині посвята в школярі, має віршик. Шкода, що не можна йти подивитись((( скорочений день і канікули. Ура!!!! Купила вафлі і згущено молоко, зараз буду смакувати)))) Ще маю пару невиконаних завдань, які мушу нині доробити. А завтра надіюсь на погоду - дача і шашлик

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Врочистість, одна врочистіть
Сиджу реву Урочисто реву!
Синулька заснув, сіла прочитала розповідь Цьомцьомки про пологи, згадала свої. Своє крихітне серденько новонароджене, чоловіка, який слова вимовити не може, через сльози, перше прикладання до грудей...Не перестаю дякувати Богові, що я - жінка і незважаючи на шалену біль я змогла відчути ті миті народження мого дитятка солодкого!

І для того, щоб сьогоднішній день був врочистим є ще купа причин!
Починаю пакувати валізи додомууу! Як я скучила за своєю домою! За коліжаночками, за мамулькою...
Зараз масік проснеться і підемо гуляти, якраз сонечко вийшло
Може чоловік швидше з роботи втече, бо ще шоколаду, цяцьок всяких додому треба накупити. А тут в 18:00 все закривається намертво, аж незвично. В нас то маркети цілодобові, кафешки, ресторації...Місто тільки жити починає ввечері, а тут вимирає.
Всім гарного дня, сонячних вихідних. І нам теж Головне пережити переліт

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене врочистість! Нарешті вдома! Сиджу тішусь своїм новим чудом техніки! Який він крутий! Я не уявляю як я до того користувалась звичайним стареньким ноутом. Ще ніяк не можу звикнути до його ваги і клавіатури. Витягнула старий ноут і не розумію як я з тою бандурою ходила. Навіть мама в захваті від ультрабука.
Ранок почався з кави до ліжка, бо я просто не могла продерти очі. Поснідала і сиджу "облаштовуюсь" з новим ноутбуком.
Зараз сиджу в кімнаті і так не звично, я за ноутом, мама за ноутом і пробуєм переписуватись в скайпі То мама так тішиться що вона вже "окомпютеризована".
Сьогодні ще в планах піти на цвинтар, поприбирати. За вікном якось сіро і сумно. Здається що от-от випаде сніг Як я хочу снігу!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Прочитала Фісташечку... Я сьогодні теж слухала серцебиття своєї дитинки, хоч я вже 10 років мама , але серцебиття власне 10ти річного сердечка в мене викликало стільки емоцій. Оскільки я вирішила кілька тижнів назад провірити своїх діток, то наші митарства тривають і досі, сьогодні були на узд серця, то неймовірно бачити як воно працює, чути його звук.
Вихідні... Але для нас вони як будень бо татко вихідних не матиме. Будем тусуватись у трьох )
На вулиці потепліло і дуже приємно стало.
Всім добра і здоровя.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я сьогодні затіяла генеральне прибирання! Встигла зробити все, що хотіла, навіть трохи більше. Зараз сиджу на дивані і боюсь дихати, щоб нічого не порушити . Ммм... Чистота та свіжість! Моя "Місіс Пропер" добре постаралась! Зараз дивлюсь на свою хатку і бачу, що зусилля того вартували. Я навіть вікна помила. Скакала, правда, як дика мавпа по тих підвіконнях :biggrin: (вікна величезні і мити їх моїми короткими руками дуже важко), але все-таки відтерла до блиску.
Сиджу, милуюся ! Так гарно, коли все на своєму місці!
Але зараз прокинеться моє чудо і почне перевертати будинок вверх ногами. І знову буде купа іграшок та книжок під ногами, якщо пощастить земля із вазонів не буде на підлозі, а одяг із комоду не буде знову по всіх кімнатах, крихти від печива не будуть на дивані та кріслах, а відбитки рук із шоколадом не з"являться на дзеркалі. А може будуть ... Отак собі зараз все обдумую і розумію, що цей безлад теж люблю! Влад щодня генерує нові ідеї, як зробити наш дім ще «гарнішим», а я потім довго ламаю голову, як ту «красу» відмити та відчистити . Отак ми розважаємось :xaxa:. Однозначно, без цього моє життя було б не таким повним. Навіть зараз сиджу в очікуванні, що ж моя дитина перекине чи вимаже в першу чергу .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

До мене в гості не те що прийшла, а просто поселилась у моємі домі кулінарна муза варю-печу-тушкую-смажу-запікаю-вимішую-мариную і так уже кілька днів поспіль. Аж самій страшно за себе муж тішиться, дитина просто смакує, а я ніц не розумію... чи то я така від природи завжди робітна та здібна була, чи то так - тимчасово і нема чого всім звикати вичікую... най тішаться мої домашні, та й я себе таким кулінаром почуваю... ще й все озвучую, що роблю: "додаю 150 грам муки та чайну ложку порошку до печива..." дитина того всього наслухалась, то тепер теж цілими днями в шеф-повара бавиться: прищепки готує в своїх банячках завтра субота... от тільки б прибиральна муза на мене не нападала, бо того я не витримаю всім чудового вечора!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Думала, куди написати, і вирішила: сюди. Бо тема збірна.
З прози: в мене всьо по-старому. Піду я у садочок, наїмся хробачків Ібо, скажу я вам, розходитись і розлучатись - то не так легко і просто. Но! Не так тяжко як місяць тому.Ги-ги! І ще - дратує мене робота і все, що з нею пов"язано. Во! То проза. Аж самій, дивно, як її мало.

Ааа! ще мене болить спина і до дохтура черга зайнята

З врочистотей: в племінника і хресного синочка (по сумісництву працює, весь в хресну), був день народження. То прєлєсно! Я зрозуміла, що тепер буду двіжувати :rus: кожні п"ять років. І цю традицію ми започаткували з його народження. Ну бо я була біля родзалу, коли малий родився. Да, я така - конкретна хресна. Добре, що в сам родзал не поперла, бо мала би мене вбила в той момент.
Ну потім пішов тоскарь на зоні. Прийшов дядько з міста Бодуни і дуже боліла голова (якщо це можна було так назвати... Так, мені соромно! Але не дуже).
Потім була сесія міської ради, але зато я прогуляла роботу і виспалась.
Рудий бісив і тішив мене дзвінками (я мазохіст - і то зрозуміло ).
Зате сьогодні!!!! ТО був мій день. На роботу вирядилась як на не роботу. Так ходять на пляски, альбо подалі за Львів. Плаття - коротеньке, фігура - шікарна, шпилька - діаметром 5 мм, висотою 13 см. І купа гостей по роботі чоловічого роду. Фірма має доплатити за то, що я взагалі прийшла на роботу.
І ще я отримала подарунок, який замовляла на іменини. Банально, але це парасоля. Зате я не чекала обіцяного три роки, а всього навсього місяць. Рудий вручав ту парасолю, а я хтіла подарувати йому слюнявчик. І то - теж прикольно.
Потім я отримала комплімент від одної "шікарної" дівчини. Це - без приколів. Ми - ровесниці, тіко виглядаємо по-різному. Ну, я відкрила сєкрєт фірми. Сказала, що сплю в холодильнику.
З тої нагоди, що в мене все - зашибісь - миші в холодильнику процвітають. Але, ми, цариці, вдома не вечеряємо і не готуємо. Щяс!
І Рудий... О! То окрема пєсня! Но, блін, такий бальзам на душу. Я і не підозрювала, яка я ідеальна, а він - йолоп. Ага, тільки ми, ідеальні, більше не повторюємо помилок, а залишаємочь ідеальними. Для себе! Ги! Настрій кльовезний.

Не згадуйте, хто дочитає, незлим, тихим словом (С).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Так як пів форуму чекало як Цьомочка народить, так певно будем чекати коли ви з Рудим вже вженетесь і заспокоїтеся

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ага, щяс! Ми сі вженим, заспокоїмось і я вас перестану тут грузити.
Нічого подібного! Я без вас не можу, Рудого ніхто не питає - що він може, а що ні, - а вам сумно буде... Не можу я вспокоїтись без форуму, бо інакше писати не буде про що. Не забирайте канахветку тою женячкою...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Та тут і після женячки є теми, щоб дописувати - від бажання забити до небажання "цього самого"
Сьогодні в мене дуже врочистий день - обідала з сестричкою, по щасливому випадку купила неймовірні чоботи, ввечері форумівка. Так і жити можна Ну і трохи ногу натерла в погоні за маршруткою. Так що зараз розслабляючий масаж і берусь за праску - сорочка чекати не буде

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

я тільки що те саме захотіла написати.

ну що ж, як тепер в хаті два ноути, то ніякої роботи ніхто не робить. Але тепер в планах моєї мами: вишити 2 плаття мені, вишиту блузку і ще купу картин, рушників, подушок. Мама балдіє бо вона може що 5 хв перевіряти сама погоду і розглядати вишиття на сайтах, а я пробую писати диплом. За 4 год я зрозуміла що в мене забагато знайомих в соцмережах і вони як змовились пишуть підряд (тільки з одним закінчила розмову, так хтось інший пише "привіт").
Ніхто так і нікукди не пішов. В холодильнику закінчується запас морожених пельменів\вареників, тож завтра треба буде щось готувати.
Читала допис Марусі-мама і зрозуміла і що я останнім часом страшенно мерзну в ноги, але біда (а може і щастя) в іншому що я ніколи не відчувала ні холоду ні тепла там, і то так не звично
Сьогодні нарешті закинула всі фотографії з літа на компютер, тепер залишилось посортувати як я не люблю це діло!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ой, та писати я можу про любе-голубе.
Але я знаю, жи я - широка господиня. Можу поринути в те подружнє життє і вже не винирну. А вас усіх залишити без канхветки - моя совість і честь не може такого дозволити моїй тонкій чуттєвій особистості.

Вмію сказати, нє?!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ой лю я тя, я тя лю)))
Котилася я сьогодні діловою ковбасою, котилася по маршрутках, котилася по "позамістом" і прикотилася домів, і перетворилася я на змучену сардельку ( негарнопахнучу, бо , все таки, жовтень то вам не серпень, вдягаються люди відповідно до пори року, знаєте)..
Форумівка ввижалася як далекий мірааажжж....
Сарделька тільки в мріях мала помити посуд, погратися з донечкою, приспати її , і ...
Засарделитися в ліжечко.
Папа, солодких снів