Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

reindeer, мені здається Ви трохи перебільшуєте проблему (можливо тому що описали лише одну). Ну не помітили, викинули, з ким не буває (я колись паспорти попрала в машинці в сумці, оце була бідося!!!! і то реально була моя провина, бо недогледіла в суматосі ). Ви за грошима плакали, чи через його нерозуміння? Якщо за грошима (ото комусь підфортить))))))) - то навпаки треба сказати "Спасибо, Господи, что взял деньгами!" ))) А якщо через його нерозуміння, та тю... перебіситься, звісно, його жаба дусить, але після цього навчиться класти гроші в гаманець, а не де попало. Я б на Вашому місці ще й в позу встала, мовляв, нема чого тут щоки надувати, бо я теж так вмію.

---------- Додано в 07:23 ---------- Попередній допис був написаний в 07:19 ----------

Скажіть, що Ви заробили те, що грошима оцінити неможливо, і отой зелений папірець не вартує Ваших сліз. А ходити на роботу і отримувати з/п кожен може.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

З мого досвіду, в першу чергу змінити обстановку. Не варто починати ніяких конструктивних розмов вдома, раптово, під вереск дітей, після роботи коли вичерпаний і так, а тут ще і ви щось хочете...весь конструктив і душевність коту під хвіст полетить.
Поїздка тільки вдвох, якась романтика, відпочинок чи навіть банальне гуляння по пустому парку чи лісі з зупинкою на пікнік чи секс принесе більше користі у відкриванні чоловіка..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Описала одну з ..проблем...В його понятты. те що вын присонить зарплату- найвища для мене милость, бо в нього найвища милість в житті-одна-Гроші.А така ситуація..малий руку зломав і не признався...Я ( так .погана мати) помітила набряк лиш на другий день..Бо боявся,що чоловік буде ріпити -де я гроші на вас наберу. врезульті три важкі операції..на руку?.Тут теж я винна?..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

йой, як мені то знайомо... і нічого я не заробила, і нічого не зробила, і працюю я за копійки, (і як мене ще туди "взяли"), і господиня я нікудишня, і мама погана, і нічого навчити дитину толком не можу, мені все завжди пофік, і взагалі, я ніхто і звуть мене ніяк. І то все при дитині.
Ото сиджу і думаю, чи вартують татова присутність в хаті і трохи грошей (те, що не скупий, то факт) такого приниження і постійних провокацій, скандалів і морального тиску на мене і сина (бо в нас ще й з навчально-виховним процесом якийсь червоний терор просто, малий вже затинається і погано спить після математики)? Виховує з сина Лобачевського, а з мене намагається зробити.. не знаю, що він там собі думає, але на разі виходить якась неврастенічка..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Стоп-стоп-стоп! А чому Ви це все дозволяєте ?!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

перекладання з хворої голови на здорову. Я б спокійно сказала, що мені також неприємна та ситуація. Ото кіно! Напевне багато має, раз дав дітям бавитись А мені цікаво, приниження вас поверне купюру?

---------- Додано в 15:22 ---------- Попередній допис був написаний в 15:19 ----------

то непотрібно. В пози ставати нікому нічого позитивного не дасть. Просто сказати - я не розумію в чому проблема. Так я викинула, але це не означає, що я якась недолуга чи неправильна. А будеш принижувати, то робиш тільки собі гірше. Він нехай собі далі думає, що в тому поганого. Жінка не повинна уступати, а чоловік навпаки.

---------- Додано в 15:24 ---------- Попередній допис був написаний в 15:22 ----------

Запустити в него пательнев або двома.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Нє-а, я більше не дозволяю. Ми в процесі розлучення. Я пробувала конструктивно розмовляти. Пояснювати. Однаково, що говорити з глухим - він про своє, я про своє. Зізнаюся, часом це було схоже на виправдання, після чого почувалася.. не знаю як описати, глупо якось. Сама вірила в те, що я - ніщо. Молилася. Плакала часом. Себе ж то шкода, і дитину теж. Було таке, що просто мовчала, не розмовляла. При найменшій можливості забирала малого з хати на вихідні до батьків, щоб був спокій хоч для нього. Ми мирилися. Бо "дитині потрібен батько", бо "в ньому є і позитивні риси", бо "він нас фактично забезпечує і нічого для нас не шкодує", бо "треба терпіти і вірити, що все колись зміниться", бо "він же не зі зла то все виговорює, він хоче, щоб було як краще, "як в людей" (навіть ТАКЕ в голову лізло!!). Тиждень все більш-менш, а потім знову те саме ля-ля.. Я правда хотіла мати нормальну сім"ю. Тільки сили більше немає. Власне, і перечитую цю темку, щоб знайти, що я ще не робила для порятунку сім"ї. Що я ще можу зробити?? Скажіть, що нічого, і мені стане легше. От знов сиджу і плачу. Не тому, що шалено кохаю його. Серце болить за дитину, вагаюся, що краще для нього - такий батько чи його відсутність. Він все ж любить тата.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Дівчата, якщо вдома нема щастя, а постійні сльози-образи, то треба це міняти. Читаю про дітей - хіба їм добре жити в таких умовах? В страху?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Угу, велкам ту Юкрейн. В позу жінку, в позу!!! Тра, щоб вночі перед роботою вставала і всім бігом вареники ліпила.
В мого теж такі заскоки конченого рагуля бувають, дякую свекрусі з її "так, синусю". Але в мене на тому грунті - скандал і "прочищенням мізків".
Погана робота? - Найди мені іншу! А як я просила, поможи, тобі не пофіг було? Пальцем об палець!
Погана мама? - В мене діти погано виховані? Та всі заздрять на моїх дітей! Вони без очей, без зубів, з шрамами ходять? А коли останній раз вони хворіли, га? Ну да, духом святим певно.
Оцей аргумент у чоловіків - це вже удар нижче поясу для жінки-мами. І головне - ні на секунду, ні навіть у припущенні НЕ МОЖНА засумніватися, що Ви погана мама! Ви - ДОСТАТНЬО ХОРОША мама для своєї дитини. Все. Бо тоді їздитимуть і їздитимуть на Вас. Просто морально заб`ють.
Грошей тратить на сім`ю забагато? Ну то нащо було женитися? Заробляв би на себе, на себе і тратив би, дівок би там на ніч водив, прибиральниці платив би і тд. Чи давай я все кину, але реально кину, і займуся кар`єрою, а дітей максимум на вихідні бачитиму. Тільки питання, а НАЩО тоді ти мені треба? Чи ми таки про сім`ю і дітей колись мріяли? Та якби не ти з дітьми я б точно зараз копійки не рахувала б.

А за доллари, ну да, хоч Ви і не сильно винуваті (таки чоловік чує, що сам винний, тому і біситься), ну то що, застрелитись вже? Ну давай я тобі буду по-троху віддавати, он зараз бери 20 грн, скільки маю, (високі відносини...)? Чи може я від того щаслива, що так сталося?

Я не проти скандалу, головне, щоб він був плідний.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Було. Каже, ну то давай, я забираю малого, а ти роби кар"єру, подивимося, що з того буде. Занавес.
Вареники, поможи з роботою - як з наших розмов списано, направду. Відповідь одна - вареники не вмієш - треба вчитися; з роботою мені ніхто не допомагав, і нічого, дав собі раду.
А дитина в мене, не повірите, погано вихована,бо дуже ввічлива і зовсім не бойова, за себе не постоїть. Тобто не огризається, не плюється на маму, не закатує істерики і не робить вперто те, що не можна (як ті діти, яких мені ставлять в приклад). О, і ще він несамостійний і невпевнений в собі. Та ясно, він боїться зайве слово сказати, цифру чи букву написати, щоб вереск не почути. Але ні, то все бере початок з тих часів, коли я допомагала збирати йому кубики, тому він зараз сам нічого не хоче робити. І думати не хоче.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Да-а-а... Діагноз. А давай його "родимо обратно" може? Добре, що Ви з ним розвелися, то їй богу...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Нє, я припускаю, що я теж далека від ідеалу. Готую так собі, в хаті не ідеальний порядок, можу забути щось купити/зробити, часу після роботи на дитину і хату дуже мало, але щоб аж так мене гнобити, навіть не спробувавши хоч чимось допомогти, якщо не справляюсь?
Ой, бачу знову мене заносить в якесь самобичування і самокритику. Я сильна жінка і добра мама. І хлопчик в мене просто чудовий - найкращий в світі. Все що я роблю - правильно. Дякую за підтримку, дівчата. Надалі сльози обіцяю виливати в "жилетку", але сподіваюся, їх не буде. ))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Patty, може вам варто було до психолога піти з чоловіком? Ну то ж у нього явні проблеми з власною самооцінкою, а він то все на сім'ю переносить. Раніше ж у вас було все добре? Десь воно дало тріщину, може не все ще втрачено?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

І ЯК тільки чоловіки до того доходять. щоб жінці отак витикати...

Підтримую.

---------- Додано в 22:09 ---------- Попередній допис був написаний в 22:07 ----------

Ви думеєте, він на роботі ідеальний?
Ви нормальна жінка\дружина і мама.
Хто винен, що його так виховали? Явно не ви.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Може, й варто, але.. Потрібне і його бажання, правда? А такого немає. Психолог в його уяві - людина, яка триндить далеку від реальності дурню і отримує за це гроші (це так коректно я виклала). Крім того, в нього ж немає проблем з психологією (читай, психікою, бо то для нього рівноцінні закиди), то нашо йому спеціаліст?

100%. Я то добре розумію, але ніц з тим зробити не можу, бо все дуже задавнено, запущено, і постійно підживлюється.

Коли?.. Хіба як зустрічалися, то було аж підозріло добре..Решта - наслідок мого позитивного мислення, тобто самонавіювання, що все не так зле, а буде ще краще. Колись..


До допису в карму. Я знаю, що мій чоловік все ж є добрим батьком. Він намагається бути таким, яким в його розумінні має бути добрий батько. І мені шкода, що для того,щоб насправді ним залишитися (а я впевнена, що так буде) і не нищити психологічно дитину прагненням реалізувати через нього свої амбіції, йому краще жити окремо. Себе.. ну трохи таки шкода. Справді, це рішення було важке, і мені теж сумно в цій ситуації, але це, мабуть, найкраще, що я можу для всіх нас зробити.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

мабуть, що так. І такий рішучий крок може трохи заставить його задуматись.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Підтримую!!!
"Цінуєм те, що втрачаєм"

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Як дитина може бути бойовою?
Бойовий дух нарощують десь після 14-ти і то... невпенена. А якісь чоловічі якості то має виховувати тато в ньому і не через крики і накази, а своїм прикладом.

---------- Додано в 09:48 ---------- Попередній допис був написаний в 09:32 ----------

А чому малий не признався, його не цікавить???

Складається враження, що Ваш чоловік скидає негатив на Вас і сина. Самі розберіться з цим (всі ситуації де це було признайте), і скажіть що надалі не намірені бути його шматочкою для витирання сопельок і на синові зганяти злість не дасте. (В мене було таке саме дуже довгий час, я терпіла, бо не могла зрозуміти що ж насправді відбувається і чому саме він так ставиться до нас, тепер декілька місяців тому йому висказала щось подібне, то вже притих, більше став аналізувати свої слова, бо знову ж таки, я його тикаю в них носом, він ніби розуміє, бо не ображається, а раніше ще ображався, то це взагалі була ж..па Суще пекло. ((
Довгий час мені не вкладалося в голові що ми насправді дуже різні (!!!), настільки, як я і уявити не могла. А виявляється все дуже просто і примітивно (((. Чоловіки дуже прості і примітивні (соррі, тавтологія), але до того ще й дуже наглі. Доки ви дозволятимете щось, доти вони будуть "іспитувати" Ваші межі (ну це для Вас межі, а для них - норма, бо Ви ж дозволяєте-терпите). Покажіть їм, що Ви все знаєте і розумієте, і використовувати себе в цьому плані не дасте.
Можливо на це піде час (блін, скільки я настраждалась... ніхто про це незнає), але щось таки зміниться. В мене змінилося, т-т-т, і у Вас зміниться. Правильно ставити задачі - це Ваша справа, а його - виконувати. Тільки так, а не інакше.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

...не знаю...йде не час, а роки...і завжди задаюсь питанням..а коли жити????? якщо роками вчити когось, боротись за щось...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Може, трохи не та цитата, але з "погано вихованої дитини" я фігєю найбільше. Припустімо, дитина погано вихована. Але ЧОМУ в тому винна лише мама? ДЕ в процесі виховання був тато?