Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

штори чи ролети? якщо ролети то для прорахування ціни пару см ролі не грають ( а міряти треба ніби по тому штапіку), якщо визначились де замовляти то нехай приїде майстер і поміряє то щось 50 грн коштує

там за туманами....похолодало в нас
тішить, що сьогодні середа, а то як маленька п"ятниця
не вилізу сьогодні з хати,принаймі до обіду, бо мені лінь, йду в душ і планууую малювати
треба їсти зварити, але мені лінь
і взагалі лінь знов до мене міцно вчепилась і так тихенько... я її люблю, а чоловік каже, що то гріх бути лінивою, еххх
хочу чогось доброго і.......ще тихіше......додому хочу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А завтра приїде моє коханятко, моє серденько Як я чекаю. Цілий день сьогодні думала, що йому приготувати, що нічого такого не приготувала. Завтра зранку матиму роботу. А ще чоловік проговорився, що щось мені везе. І як мені ніч перечекати?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Хух, три рази заходила сюди і ..виходила.
Таки напишу , що я молодець))
Просто молодець.
А малий теж молодець, і менша теж молодець.
Капець.
І чого я приходила?
Аааа, сказати , що чоловік теж молодець. І мама- теж нічого, молодчинка)).
Якась оскома від слова "молодець".
Ну, загалом все нормально :xaxa:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Настрій паскудний .
Явної причини для цього немає, хіба назвати то осінньою хандрою , але слово не дуже симпатичне , та і не у моєму стилі такі "модні штучки" .
Скоро канікули - вранці можна буде довше поспати .
Плануємо поїздку до батьків - це завжди добре :smile:.
Чоловік - красень і я така нівроку
Дітки - розумники, ну і звісно схожі на своїх батьків .
Життя прекрасне, "чьйорт побьєрі" .
Настрій чудовий .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

почитала темку і якось аж незручно себе почуваю, всі такі натхненно-щасливі, гонять від себе паскудні настрої, насолоджуються життям, а я таки хандрю, хоч то і негарне слово. погода мені така не пасує, зараз би дощу і холоду, щоб без докорів совісті закутатись в щось тепле з чайом і щоб ніхто мене не чіпав. найдивніше, що і причин суттєвих для суму наче нема, бо ще тверезий розум в мені присутній і я розумію, що для щастя набагато більше приводів і найголовніший з них з'явиться на цей світ зовсім скоро і тоді все зміниться, абсолютно все..ну але то би була не я, якби в жовтні в мене не було міні-депресії. то все осінь і нічого не вдієш, то швидше з опери "в принципі в мене все добре, але іноді хочеться залишитись жити під ковдрою"
але скоро листопад і все зміниться,бо вже 5 років листопад для мене солодкий, а цього року він стане в мільйон разів солодшим. тож чекаю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

якщо я не буду того робити - наступить повний "отой самий"
чоловіки дуже тяжко переживають безробітні періоди,

вчора поговорили, сказав що дуже сильно морально втомився і виснажився, те, що робив два роки, вклав душу виявилось не потрібним як і він, а вік вже не той щоб пробувати різне, хоче якусь свою справу.

хоче від мене моральної підтримки, а з мене такий підтримувач як і з нього.
Звонили з сервісу - загнули ціну за роботу м"яко кажучи більшу, ніж я сподівалась. (((
тепер треба врочисто вкласти малого спати і наготовити їсти. А потім так само врочисто взяти меншого і поїхати по старшого (((
Трохи жилєтковий допис...але все так не буде
І ще треба йти в затуркані, бо бігаю думаю як дитину на виставу вдягти, а з"ясувалось що вистава аж у листопаді

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Спить моя дитина... Вперше за останні пів року має обідній сон. І зовсім мене то не тішить(. Ні з того ні з сього піднялась температура, болить животик. Пробували колисатись, бо проситься на ручки. Але навіть сидячи з моїм пузом не легко колисати 21 кг щастя. Отакето. Хлюпнула прозою, хоча прокинулась з великим позитивним настрОєм. То ж треба? а так на вулицю хочеться, що вию. Йду напевно закалатаю собі банячок какао і буду чекати пробудження своєї дитини. Може якраз прокинеться здоровим?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І я прокинулась практично здорова, сили з'явились, настрій. А ближче до обіду побачила що у моєї дитини

Поки вона спить пробую відпоїти зі шприца, щоб не давати медикаментів. Єдине стараюсь заспокоїти себе тим, що вона від мене підхопила бєку, а не рецедив полінієфріту, як це все тяжко
Трошки тут пожалілася може стане легше. А ще зараз буду смакувати гарячим чийочком з Балі-бейем від Корени.
Всім гарного настрою і здоров'ячка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

от і в мене періодами
Прокинулась нормально, вирішила відвезти замовлення і прогулятись центром. Вже домовилась. І тут чоловік каже що забув виложити візок з машини, а головне що мала тростина вчора поламалась біля підїзду.
Я не стрималась і пішло як в "мастер-шеф" пі-пі-пі....на що чоловік запропонував привезти мені візок...Вирішила не випробовувати долю, сиджу вдома, зіла 2 гулівери(дякую Марічка!)
Йду зроблю собі какао(Христуся нагнала на мене апетит) і зїм ще одного гулівера

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мене нині одна чудова форумлянка теж гуліверами підгодовувала

А я її твоїми варениками

Я відпочиваю вдома, дивлюся кіно, бо вчора щось мені недобре було.
Так хочу на вихідні кудись чкурнути, не можу придумати куди Певно Карпати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

також підбивала чоловіка але сказав що буде зимно( обіцяють дощі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

це було дуже врочисто, тому що форумляночка з чарівною донечкою нас підкинули машинкою!
Добре, що є посиденьки...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вчора мене носило по всьому Львові. Основне, куди мала потрапити - податкова. Мене неймовірно лякають вхідні двері, що крутяться. Кожен раз, коли заходжу через них, ті кілька секунд видаються набагато довшими

якийсь страх є, що там щось заклинить і я не зможу дихати; колись так само ліфтів боялася, а потім звикла

.
Оскільки вчора зробила, все, що було потрібно, то сьогодні можна і відпочити :dance2:. Зранку фільм дивилася, в обідній час із чоловіком гуляли в лісі . Зіпсувало прогулянку те, що перші кілька десятків метрів від краю лісу - у смітті.
Зате якщо йти далі углиб, то там більш-менш чисто і можна спокійно гуляти . Люблю таку осінь - тепло, листя барвисте - краса! Ну і в лісі повітря свіже :dance:
Зараз будемо домашні суші їсти
Врочистість, одним словом

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

я думала то тільки в мене така фобія, а найгірше коли ще з дитиною, а йому ж так цікаво через такі двері брррр
пізно лягли, перед тим стоптавши піццу, рано встали, цілу ніч щось/ хтось грюкав, але я на диво коли гірше сплю то легше встаю йду робити сніданок, бо сьогодні вперше за багато часу чоловік снідатиме з нами сніданки, то мабуть улюблена пора дня, ну ще я люблю, коли ми ходимо кудись на обід і коли разом вечеряємо, виходить, що я люблю коли ми разом їмо, чи просто дуже люблю їсти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І я б так кудись чкурнула. А не тут то...
Коли нию чоловікові, то чую в відповідь - "Ти ще за літо не наїздилась?" Дивний якийсь, невже не знає, що відпочинку завжди мало?
Але і справді - поїздки наразі для нас недоречні. Коханий працює без одпочинку і в суботу теж, і вдома крім того купа справ, на які йому постійно бракує часу. Минулої неділі ледь викроїли пів дня щоб вибрати матраци діткам. Сьогодні купили фурнітуру. Починаємо умеблювання не як всі люди...робимо все з кінця і до переду, гг
Нарубала пів відра вінегрету - однією з захцянок моєї ненаситної пузяки менше стало. В спальні стоїть розібране ліжко - татко має замінити підйомні механізми.
Очі злипаються, а він ще невідомо коли прийде і то усе збере до купи.
От такі от будні.
Хочу вже свят новорічних і метушні різдв"яної з бомбонами, запахом ялинки, вітальними листівками і мандаринами.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І я хочу. Думаю над миколайками. Щось шукаю сама не знаю що. Хочу свят, зими, снігу, ялинки, мандаринки. А потім щоб відразу прийшов квітень, а можна і травень. І літо. Страшне не хочу довгої, холодної, зимної зими. бррр.
Приїхав сьогодні в гості мій тато. Він в нас рідко буває. Якось на диво гарно погуляли, почаювали. Привіз торбу яблук і айвове варення, яке сам варив. Приємно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас похолодало. Вчора перший раз на прогулянку взулась в кросівки. До того весь час ходила у в"єтнамках . А якісь діти в обід плюхались в басейні. По розмові зрозуміла, що скандинави, такщо не дивно. Вони, напевно, і до холодніших температур звикли. Не те, що ми, вже стали розбалувані. До слова, вчора в обід було +20. Правда ранки і вечори стали дійсно холодні. Не більше, ніж +10 по відчуттях.
В деяких магазинах вже продають різдвяний декор. Наближається моя улюблена пора.
Сьогодні в нас ніби проза, але настрій хороший, тож якась вона врочиста виходить Ще валяємось в ліжку. Потім будем стандартно снідати, про гуляти навіть не знаю. Якщо сонечко вигляне, а як ні, то будем на балконі сидіти...дивитись різні шоу по телевізорі, готувати коханому вечерю...Ніби такі дрібнички, але це те, що робить нас щасливими щодня. Тож всім гарного настрою і натхнення. Ще трошки і вихідні! Ура!
До речі, завтра фінал шоу "Хочу в Віа Гру". Хтось ще його дивиться? Бо як кажуть американці, я просто obsessed з цим шоу! Такі гарні дівчата, пісні Меладзе. Потім пів-тижня ходжу і наспівую

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

+12 і вчора і сьогодні в нас, ввечері ми таки вибрались в парк і на майданчику були єдині, сьогодні до обіду дітей 3-4 було, зазвичай 20 не менше, то в таку погоду вже не гуляють чи як?
моя любов гуляти передалась малому і він тепер постійно хоче в парк, таки діти дуже відчувають батьків, я терпіти не могла гуляти і малого було не витягнути, а тепер таке
зла на чоловіка і переживаю водночас, пішов на зустріч і мав вже повернутись, а трубку не бере, ще не було такого щоб не передзвонив відразу
треба таки щось зварити їсти...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я сьогодні їм гулівери, дуже їх люблю, але тільки ті червоні. Проза - 5 разів переписували д/з із Сашею, і він плакав і я мало не плакала...Відчуваю себе лютою мегерою і істеричкою, особливо після дитячих сліз. Згадались власні дитячі роки й такий же сценарій із свою мамою. наступаю на ті ж граблі ..Ех, а т о ж все з найліпшими намірами було..
Погода сьогодні класна, гуляла з меншим аж 2 рази по 2 години- поки Саша по секціях був. А це для мене багато, бо деколи Маркус обходиться суто перебіжками по Сашу в школу й назад. Отака то проза.

я скоро святкуватиму місяць, як Саша поламав ручку в тумбочці й муж ніяк її не полагодять.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мали насичений день. От пишу "мали" і трохи мене підкидає, бо я вже не розцінюю свою особу як "Я", тільки "МИ". Або я з Мар. Або я , Мар , пес.:8:
І то вже таке три з копійками місяці.
Завтра маю їхати далеко по справам, тому сьогодні ввечері відправила доцю до мами. Ну і маю настрій ще зекономити під шумок трохи часу на завтрашній вечір, тим більше що якась форумівка нарисовується, ну і коліжаночки теж могли би скласти компанію
Це у випадку, якщо я ще вночі не рвану до моїх, бо в хаті саменькій досить сумно. Срочно треба кіно з якимось симпатичним головним героєм. І не плаксиве.

мене би заспокоїв кусень м"яска, або ковбаска московська, або салямка якась...
збігати в магазин, чи що?
нє, краще ванну собі забацаю! ура! зі свічками! ура!