Розлучилась, розійшлась... що далі?

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

І мені шкода,навіть не уявляєте як! Але минулого вже не зміниш! І взагалі все це сприймаю як досвід в житті,значить так мало бути і все!Чим менше паришся,тим легше живеться...так я собі думаю.
Вірю,свято вірю в це! Дякую Вам за слова підтримки!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Але я в цю тему не з тим питанням прийшла. У нас зараз дуже не легкий період загалом і битовуха- то такий дрібязок, що навіть виїдженого яйця не вартує. Читаю, думаю, хочу для себе щось корисне почерпнути...

---------- Додано в 14:31 ---------- Попередній допис був написаний в 14:29 ----------

Ви добре пишете.)
Люблю слова Дейла Карнегі "не надо пилить опилки".
Чиста правда, прожили цю частину життя, переступили і ідіть далі. Не шкодуйте вже ні за чим, бо то нічого не дасть. Просто перегорніть цю сторінку.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

це в іншу тему треба йти якщо ще досі разом. В "мистецтво") Читати, набиратись корисних порад і намагатись зберегти сімю

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Та воно ніби й так...та не так трохи. Більшості чоловіків, звісно, не подобається, коли жінка з шваброю весь час і ще й втомлена, дійсно, краще сексом зайнятися і щоб була гарна і посміхалася.)) Але щоб було чисто вони також хочуть (просто, коли чисто, вони про то не задумуються, а задумуються, коли вже не дуже чисто) і за годинку після сексу буркнуть, що пилюки повно...

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Золоті слова)).
Я навіть придумати собі власну шкалу того чуда не можу)).

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Дякую,мені приємно!
Дуже подобаються слова: "Прости і відпусти"...не пригадаю чиї. Намагаюсь так і робити...а шкодую бо значить не докінця простила. Працюю над ти) Але зла не тримаю.....нехай собі. Дуже вдячна за доньку!!!!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Я так зробила. Чоловік теж весь час тикав що вічно вдома бардак,а я цілими днями нічого не роблю. І таки одного дня я справді нічого не зробила. Їсти приготувала тільки для доньки. І от малій 1,2 було на той час...ну уявляєте, іграшки по всій квартирі, потім крупи розкидані (бо вона малий дослідник), пелюстки від ромашок....гадала донька)))) Посуд не помитий..а ми зібрались і пішли гуляти.
Прийшли додому а там ідеальна чистота, муж прибрав і більше тема про вічний бардак вдома не піднімалась!
Інколи треба просто навчити! Показати на прикладі..що буде коли жінка справді нічого не робитиме.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

А я оце сиджу, випадаю в осадок)) їде мій ексмуж завтра з Києва сюди, до родини, до малого нашого. Звонить тіко шо до мене- я от тут в рошенівському магазині, який тобі торт купити? ну зійшлися на тому, шо мені треба їх два)) різних гигиги)) І тут звучить питаннячко, яке, чесно кажучи, трошка загнало мене в ступор- а твоїй мамі який брати? 0_о а при чому моя мама? і от тепер мислю собі- чи то добре, такі типу європейські відносини чи нєочєнь? А ще малий просить- мама, ну поїхали зі мною і з татом до Львова. Звичайно, що не поїду, бо це би вже зовсім маразматично виглядало.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Прэлэстно, просто прэлэстно.. Всім би залишитися такими милими після розлучення..

Ну чого.. Якщо погуляти і назад - то і вам не важко, і дитині мегаприємно. А якщо вже ночувати в його/вашої родини, то.. трохи маразматично, особливо якщо розійшлися "не друзями".

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Та то ж не завжди так було, хіба останніх років зо 3. А часом закрадається мені думка, що краще не мати таких цивілізованих стосунків між колишніми, бо то має і свої, правда, манюсінькі мінуси. З ними я однозначно не поїду, бо то тре ночувати в його родини, з якими я не спілкуюсь, але й не ворогую, так, коли зустрічаємось, раз на 2 роки, то супер. До того всяке було, і грошей не давав, до дитини, живучи від нас за два кроки, не приходив 2 роки. так що це все з часом налагодилось , ттт.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Я згідна, не поїхала б. Має то якийсь тоді двозначний смисл. Дитина і тато то одне, а розійшлисть, то дружимо, але не заблизько. Мого чоловіка сестра вийшла вдруге заміж ще раніше було. Той колишній ще зовсім тоді теперішній теж мав таку звичку, то він телефонує що і як ?? То може з"явитись на правах "екс" чоловіка. Ля-ля-ля. Вона пані делікатна і занадто вже добра. Я б то відсікла відразу, бо "завівся" в неї кавалер, а зараз уже офіційний чоловік. Зустрічались, люди дорослі і "подживали" разом ..., а тут як не він то ще й родина теж надзвонювала, то брат його на каву з дівкою заявиться. Мені то так було дивно. Їй казала, ти припини, бо тими дружіннями собі нашкодиш ! Щоб там кавалер не говорив, нікому то не є приєно. Хто знає скільки йому до тої межі треба, щоб розвернутись і пити. Трохи треба балансувати. То минуле, хай минулим і буде.
Правда там без дітей. Ну, таки відігнала його, вже тепер не лізе. А так як на мене має бути чітко видно, що розійшлись. Поговорити і таке, то нормально і маючи дитину навіть треба, але без перебору.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Я навіть не знаю, чи буду я мамі того торта передавати, бо в неї й так за зятем ностальгія, здається, вона зовсім не пам,ятає тодішні ситуації, чи то в її пам,яті настільки вже все згладилось. Ба більше- цього літа , коли він був тут, то казала- будь мудріша, запроси його на каву, туди-сюди. це при тому, що ми обидвоє не самотні. й так каже, що я глупа, він же ж так хотів назад. Нда, провороніла я свойо щастьє, нездара))

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

І я б не поїхала. А для чого. Хіба ви хочете дуже дружити! А як нє, то до дитини прошу дуже. І взагалі дивні мені такі заскоки тих бувших мужів)

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

мійекс теж інколи мені тортики з Києва возить, мед привозить, інколи до мого мужа дзвонить як я трубку не беру
екссвекруха до мене дзвонить, закрутки передає, фрукти з села
вважаю такі дружні стосунки більш ніж нормальними
і в нього і в мене зараз свої сім*ї

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Трохи від Нарушевича , як виховувати дитину після розлучення

02:24:43 «Скажите, пожалуйста, как следует воспитывать ребенка с мужем, который оставил семью ради любовницы? Но говорит, что ребенка любит и пытается оказывать помощь в его воспитании»
Для того, чтобы воспитывать ребенка с мужем, который ушел ради любовницы, женщине нужно понять принцип, если это сын: глаза сына находятся в сердце матери. Ребенок не сможет построить никаких отношений с отцом, как бы вы ни старались, если в вашей душе будет ненависть к нему и боль. А она будет, потому что он ушел к любовнице.
02:25:12 Для того, чтобы избавиться от боли, женщина должна позвать мужа на совещание, сказать «тебя не жду обратно уже, я рассталась с этой идеей. Я тебе хочу сейчас рассказать и прошу тебя как мужа и отца моего ребенка, прошу тебя об ответственном покровительстве – принять ответственность за то, что произошло. Сейчас ты примешь ответственность за то, что произошло» Мужчине становится страшно. Она говорит «садись, пожалуйста, и слушай, как я себя чувствовала как ты ушел, как я себя чувствую сейчас, когда мне приходится там это все видеть, слышать от подруг, видеть вас в городе вместе. Все это ты должен выслушать. Когда я это все выворочу тебе, отдам сердце, я смогу наконец, достать любовь к тебе и уважение. Я не знаю, сколько там этого. Там может быть нефтяная скважина на десять ближайших лет. Но, когда я это достану, а доставать я буду, чтоб наконец почувствовать к тебе любовь, то в моем сердце появится любовь. Я пойму, что ты не плохой человек, хотя сделал ужасные вещи, ты причинил большую боль. И, когда я почувствую любовь, «глаза мальчика в сердце матери». Он начнет смотреть на тебя с любовью. Только с этого момента твои порывы оказывать помощь в воспитании его будут иметь смысл. Если ты хочешь оказать мне помощь в воспитании ребенка, сделай так, чтобы ребенок мог смотреть на тебя с любовью. И поэтому брать у тебя то, что видит, ценить, смотреть тебе в рот, не считать тебя негодяем»
02:26:33 «Как мне это сделать?» – «Сядь сейчас и выслушай всю мою обиду, всю мою боль, все негодование. Сиди и слушай просто. Прими ответственность – сиди и слушай, пока я не закончу, терпи. Я знаю, что тебе будет тяжело – терпи. Мы сейчас это делаем ради сына: ты сидишь и заткнулся ради сына, я сейчас говорю все, что у меня в сердце ради сына. Когда я все выговорю, ты будешь счастлив, ты увидишь и сын будет счастлив» Только так женщина может избавиться от этого. Но это может быть очень нелегкий процесс для мужчины. Мужчины боятся этого. Это убивает мужчину, но надо принять ответственность, если ты ушел к любовнице, будь добр взять все тяжелые эмоции, которые вызвал твой уход у твоей жены.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

чи багато чоловіків, які пішли із сім ї до іншої жінки підуть на таку розмову із колишньою? 1. після перших же подібних слів будуть старатися узагалі уникати зустрічі. 2. Їм абсолютно незрозуміла і непотрібна уся тирада колишньої.
п.с. реально не знаю жодного чоловіка, який у такій ситуації йшов би на довгі філософські бесіди.Навіть заради дитини

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

+100000. і чи багато жінок зраджених пішли би на таку розмову? то якась сповідь виходить перед колишнім, типу сядь і послухай,як ти мені боляче зробив. яка мета того монологу? жінка, в якої залишилися хоч крихти самоповаги після зради і розставання, на таке не піде. то не порада, а якесь додаткове приниження.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Мета найперша - заради сина, майбутнього чоловіка, бо

Ну і для душі це тоже дуже важно: не тримати обрАз,
але все ж, мабуть, дуже-дуже важко (обом)...

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

І чоловік скаже, що це йому як приниження.От сиди і слухай як ти провинився.
Як до кота: Ай-я-яй, який нечемний, попісяв де не треба.
Напевне мається наувазі, що жінка нарешті висказавшись, прийнявши ситуацію як є, зможе з ним спілкуватися спокійно про виховання дитини.
То в теорії, а на практиці - хто б не зірвався (з обох сторін) при такій розмові? Хіба що камінь. Або такі , що вже дуже просвітлені Нарушевичем (ні в якому разі не іронія).
Та й хіба захочеться видавати на гора наболіле людині, яка вже вам не близька?

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

+
сам факт виговорювання вже є чудовим. Я би то зробила перед дзеркалом, на бумазі, і т.д., але до чоловіка напевно б не ризикнула пхатися. то вже якийсь садохізм вищої проби)).
Уявляю собі - жінка вся в розпачі, почуттях, емоціях ( читайте : соплях, нервах, сльозах) і навпроти сидить людина, яка її сильно образила, і з розумінням ( читай :жалістю і огидою) дивиться на це видовище. Бррр.