Відповідь: Що читаємо? він гарно пише, мова в нього така гарна, я б навіть сказала мелодійна, але як на мене, то трохи довгоооо, ну не можу я так довго одне й теж читати.
Відповідь: Що читаємо? Хто читав Інферно, просвітіть мене, будь ласка, а навіщо Зоберт казав спрезентувати пані Сінскі цю циліндричну печатку з підказками? Бо я щось упустила, коли читала і ніяк не можу зрозуміти логіки, а перечитувати неохота.
Відповідь: Що читаємо? Не знаю хто такий Зоберт, але книжка не дає пояснення щодо цього дивного презенту Бертрана Цобріста, утім без того подарунку і розповідати не було би про що Гадаю, він прагнув визнання як геній і своєрідної помсти за те, що його не чули, не сприймали, відкидали... "Інферно" я просто "проковтнула", не стільки через сюжет (хоча він цього разу цікавіший, аніж у "Втраченому символі"), скільки через оповідь про Флоренцію і Венецію, якими ми мандрували минулої осені... Ожили спогади, образи, враження і бажання знову податися до Італії. Думаю, що Ден Браун успішно міг би писати не менш цікаві путівники. Зараз взялася за Бруно Шульца. Поки тяжко. Доки дочитаю речення до кінця - забуваю з чого воно починалося
Відповідь: Що читаємо? справила на мене враження "Солодка Даруся" М. Матіос. дуже сподобалась мова написання, багато деталей з історії було цікаво пізнати. книга читається легко і захоплює своїм сюжетом.
Відповідь: Що читаємо? Дочитала накінець Їсти, молитися, кохати. Мене не вразила, читала досить довго, тому що не захоплювала, але домучила. Тобто можна щось черпнути, моя оцінка 3.
Відповідь: Що читаємо? я тільки осилилила частину про "Їсти" і то через те, що ми якраз планували подорож до Риму... а все інше я не змогла прочитати, якось примітивно і нуднувато...
Відповідь: Що читаємо? от я так люблю, не просто читати книжку, а щоб щось "дотикалось", так і зараз, читаю про Джобса, прикольно читати і розуміти територіально де ті всі місця є і як тут все розвивалось щоб книга дуже захопила то ще ні, але для загального уявлення згодиться
Відповідь: Що читаємо? І я щойно її прочитала . Чесно кажучи, із цим автором познайомилась тільки тепер. Сама мова і стиль написання Шевчука були незвичними для мене. Тому, коли почала читати, було трохи важко вникнути в суть розповіді. Якесь все видавалось мені заплутане і не до кінця зрозуміле. Найдовше читався перший розділ. Зате решту розділів просто "проковтнула". Отримала справжнє задоволення від книги. Як тільки дочитала останню сторінку, одразу згадала ваші слова MorsImmortalis : Це воно . Більш влучно сказати про дану книгу, мабуть, не можна.
Відповідь: Що читаємо? Автор: Эрих Мария Ремарк " Жизнь взаймы" читалась швидко та цікаво, але весь час сумно. Книна варта уваги, однак на осінь про людей мають помирати гадаю не варто. От пів ночі мені не спалося та роздумалося нам книгою. Хоча сенс життя автору вдалося відкрити))) За вашими відгуками почала Солодку Дарусю, хоча вона також сумна.
Відповідь: Що читаємо? Закінчила читати Хіларі Мантел "Волчий зал". Читала 2 рази підряд, тому що спочатку просто " ковтнула", а книга доволі об"ємна, в результаті в голові переплутались діючі особи. Другий раз читала вже повільніше і вдумливіше. Трохи специфічна мова автора: короткі рубані, але образні і точні речення. Спочатку було незвично, весь час порівнювала з Шевчуком і думала, що Шевчуку можна сміливо давати Букера. Дуже цікавий зріз епохи, не знаю наскільки все описане в романі достовірне з історичної точки зору, але читати цікаво.
Відповідь: Що читаємо? не добила , висить на читалці з того часу прочитала ще рекомендовані тут "Манюню" (також рекомендую, легко і весело) і "Законный брак" (довго читала, дуже таке собі на 4-) зараз читаю "Квіти на горищі" Вірджинії Ендрюс
Відповідь: Що читаємо? Недавно закінчила читати Роздобудько "ЛСД" (Ліцей справжніх дружин). Скажу що авторака в своєму стилі, аж після прочитання книжки в голові складається пазл щодо сюжету!!!цікава, не навантажкюча книжка-раджу почитати!!!)))
Відповідь: Що читаємо? все забуваю написати. прочитала вже давно. і фільм то фактично 30% від книжки. і такий миленький. а книжка жестякова і зовсім не "дитяча". у фільмі не показано тих умов в прийомних сім"ях, все цнотливо і мама виглядає неприступною феєю. а насправді.... важка річ. більше б не читала. та й фільм шось розподобався(
Відповідь: Що читаємо? Дочитала Джона Стейнбека "Грона гніву" - книжка про часи великої депресії в Штатах, а саме чим все обернулося для звичайних фермерів. Книжка вразила простотою і людяністю людей, які опинилися в жахливій ситуації, а ще багато аналогій в українським народом. Книжка вразила, хоча і не люблю сумних книжок
Відповідь: Що читаємо? Якось в соцмережі натрапила на статтю про одну книжку і відразу загорілась бажанням її прочитати, на жаль на той час була лише англомовна версія. Прочитала 2 сторінки і зрозуміла що то не мій рівень англійської. А вчора випадково зайшла в книгарню і бачу - ВОНА!!! А найцікавіше, перша сторінку яку я відкрила (а відкриваю десь завжди посередині) - моя тематика роботи! СКазала що то знак що треба купляти! Ну що ж, за вчора прочитала 120 ст "Фізика майбутнього" - Мічіо Кайку. Досить цікаво написано, читається легко, з точки зору християнства я з деякими нюансами не погоджуюсь, але як кажуть в суперечці знаходиться істина. Це скоріше наукова публіцистика, але написано не сухою науковою мовою. Не знаю чи це просто єфорія від того що я знайшла цю книжку, чи вона дійсно аж така класна, я не можу пройти повз неї, щоб не прочитати хоч сторінку (на жаль зараз немає стільки часу щоб читати ). Цікавлять думки людей, хто читав цю книжку. А то в голові стільки різноманітних думок після прочитаного і досить часто одне одному суперечить.
Відповідь: Що читаємо? Поділюсь своїм останнім прочитаним. Марина Аромштам "Когда отдыхают ангелы" - значно більшого очікувала від книги після анотації, відгуків, а по стилю подання інформації дуже нагадало жіночий журнал для домогосподарок. Звичайно, книга добра, повчальна, але якась запроста як на мене. Неймовірного захоплення не викликає. Олена Печорна "Грішниця" - загалом непогано, але тут я зрозуміла, що відвикла від сучасної української літератури (коли кожна глава починається з опису природи, шурхотіння за .вікном або гавкання собак). Подій в романі багато (в частину яких важко повірити), читається досить легко. І нарешті - нарешті я закінчила читати Грегори Дэвид Робертс "Шантарам". Зараз мене, мабуть, закидають тапками, бо багато форумлянок були в захопленні від цього роману, але я хочу сказати, що 1) реально завелика книга, 2) мені несподобалось якголовни герой сам себе постійно хвалить (як добре я зробив це, а як тут я зробив ще краще). А за те, як автором передана атмосфера Індії, яка присутня на всіх сторінках роману - автору браво! (Я і так завжди мріяла про Індію, зараз туди хочеться ще більше)
Дочитала я книгу про Джобса автора Айзексона, нууу я очікувала, що читатиметься з більшим захопленням, можливо виною є невдалий переклад, читала російською... було кілька моментів, що зачепили, багато цікавих фактів дізналась, деякі в голові краще склались в цілісну картинку, але загалом я очікувала значно більше, а там якось так скомкано/стрибками/надцять разів одні і ті самі речі/речення.
