Школа: влаштування і наука

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Не згідна. Просто до кожної дитини свій ключик. Вони все "розуміють", просто треба вміти сказати. Зокрема якщо мова про шестиліток

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

ви думаєте, у приватних школах не буває таких учнів? Чи приватна школа -це філіал інституту благородних дівчат? Діти усюди є різні. І у 6 років будь-якому вчителю доводиться працювати над адаптацією дитини ( при бажанні , звісно). Так, у приватній школі є можливість попрацювати з кожним із 10 учнів. І тут навпаки- якщо дитина "несистемна", то вчитель буде нею займатися ( успішно чи ні- це залежить не лише від нього, а і від батьків. Бо є такі батьки. які теж свято вважають, що якщо платять за приватну школу, то знімають із себе відповідальність за виховання. )У нас був один хлопчик ( у старшому на рік класі), який приїхав із-за кордону. І виховувася так, як це прийнято у відповідній країні, де він проживав ( не буду конкретизувати). То реально дитина була просто некерована ( причому родина там була там ніяка не крута ( як часто це буває) і дійсно абсолютно благополучна- мама,сестра, бабусі-дідусі). За два роки перебування у школі вчителі вже просто були "холодні". Власне тут був варіант не те, що дитина "несистемна" ( якраз він дуже системний і соціалізований хлопчик), але у поведінці- некерований. Коли він пішов закінчив молодшу школу і пішов вже у старшу, вчителі з полегшенням "перевели дух". Але жодного разу я не чула, щоб вони на цю дитину щось казали погане. Працювали разом- з дитиною, з батьками. Вчителям теж у цій справі нелегко ( якщо вони відповідально до цього відносяться)

я вже теж не раз писала стосовно приватної освіти- я "обома руками "за". Але наголошую, батькам, які вирішують віддати дитину до приватної школи, треба фінансово бути добре підготованим. Не на рік, не на два, а на 11 років. Враховувати, що оплата періодично зростає, що дитина, коли підростає, окрім школи ще займатиметься у гуртках чи з репетиторами; що ситуації у житті можуть бути різні, і якщо стануться фінансові форсмажори , ви все-рівно маєте чітко бути впевненим, що зможете і далі оплачувати навчання; якщо у сім ї не одна, а дві-три дитини, то множите це все на три ( бо якщо одна дитина пішла до приватної школи, другу у державну вже якось не випадає водити- самі діти не зрозуміють). Тому що у випадку форсмажору, коли фінансові можливості не дозволятимуть в певний момент оплачувати навчання, переводити дитину із приватної школи у загальну ( особливо, коли це питання стосується не етапу переходу в 5 класі у якусь гімназію, де нові класи і так формуються лише з 5 класу) посеред навчального порцесу у 2-3 чи там 6-8 класі, це для неї буде ще більший стрес у питанні адаптації. На сьогоднішній день, батьки, які віддають дитину до приватної школи у місті Львові, повинні розраховувати, що без урахування гуртків та репетиторів у старших класах, щорічно доведеться платити від 10000 грн до 20000 грн ( залежно від обраного закладу) за одну дитину. Якщо діток двоє- множити на 2 на 3. До цього- додати ще оплату гуртків , поїздок на екскурсії- табори і т.п., репетиторів.

---------- Додано в 12:51 ---------- Попередній допис був написаний в 12:44 ----------

згідна. абсолютно "некерованих" дітей насправді не так і багато.І часто це справді тоді пов язано із певними обставинами чи станом здоров я дитини. Тоді треба працювати вже із психологом. Всі решта- діти, до яких просто треба мати бажання і час "шукати ключики". Одна дитина потребує жорсткішої поведінки ( не крику чи образ, а спокійної і наполегливої роботи); інша- потребує ласки і постійної похвали щохвилини; третя- потребує логічного пояснення кожної речі, а не "роби, бо я так сказала".
Напишу ще таке- коли моя коліжанка цьогоріч вперше вирішила взяти класне керівництво ( і це не 1 клас, а 5. І вона- не новачок у школі, а вже майже 20 років працює з дітьми), то страшенно переживала. 30 серпня вона сиділа вдома із стосом особистих справ кожного учня і читала і читала ( з початкової школи передають характеристики на кожного учня, написані класним керівником). Казала, що просто мусить вже до 1 вересня бодай мати уявлення про те, що представляє кожна дитина, щоб знати з 1 уроку, як будувати свою поведінку з кожним. Бо за її ж словами- до кожної дитини треба свій підхід.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

так, приватна школа вбереже від "некерованих" вчителів, бо тут вони чітко розуміють хто оплачує навчання (мовою бізнесу - хто замовник). А от від "некерованих" діток приватна школа абсолютно не береже. Можливий навіть протилежний варіант. Не всім під силу оплатити навчання дітям, а частина з тих, хто може, свято переконані, що перекладають свою батьківську відповідальність за виховання дитини на школу (ну бо ж вони за це платять, купують послугу)

Мій малий найбільше третій варіант. Щось трошки в перших двох, але 70% це дискусія. Чітко пояснюєш що, як і чому і дитина слухає, розуміє та робить. АЛЕ! одне дуже важливе АЛЕ: якщо ти задав дитині правила, сам ти їх порушувати теж не повинен

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Дівчатка, не ідеалізуйте вчителів приватних шкіл, вони такі самі люди, які отримують ту ж класичну зарплату, як і у державних школах. Я працювала і в приватній, і певний час була в державній, із цього зробила висновок, що для своїх дітей не вестимусь на "приватна/державна", а шукатиму конкретного вчителя...

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

мета такого вміння? Реально нащо всім клеїти одну і ту саму хатку? Розвиваєм копіпейст? А потім ніхто не годен сам диплом написати... ню-ню. В нас чесно кажучи і так таке засилля копіпейсту, що доцільність розвитку вміння виконувати за зразком вельми сумнівна. Так навколо глянеш, то у більшості тільки це вміння і є. Перестарались однако.

ухожу-ухожу

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

можливий варіант. Але вже писала, якщо у класі з являється реально дитина, яка своєю поведінкою може завдати шкоди іншим- на вимогу батьків керівництво просить забрати таку дитину зі школи ( звісно, якщо вже були прецеденти ). Горші все не вирішують.

в державній школі вчитель фінансово і соціально захищений краще, ніж вчитель приватної.Ну це так, до слова...

як на мене- це правильно.Але усі ми теж різні, тому одні батьки спочатку шукають школу ( приватну\державну), а вже у ній- шукають вчителя. Я теж вже писала, що ми йшли у школу власне "за вчителем". Але через 2 роки навчання вчитель за яким ми прийшли у школу , змінив навчальний заклад. При всьому бажанні, ми вже не могли за ним піти, бо класи "не співпадали". І від заміни вчителя у будь-якій школі діти не застраховані- можна йти за вчителем, який потім-піде у декрет, захворіє, змінить місцепроживання чи місце роботи і т.п.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Реально це відчула коли ми підбирали кадри. Це жах, направду. Тотальна безініціативність і щоб мінімум відповідальності (прийшов, відсидів і пішов. Або щоб на конвейер на одну дію

---------- Додано в 17:15 ---------- Попередній допис був написаний в 17:11 ----------

Я приватні школи не ідеалізую. Скоріше 50/50.
Що там, що там трапляються екземплярчики і не можна стверджувати, що проста - зло, приватна - добро, рівно як і навпаки. Все залежить від цілого ряду обставин

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Що до приватних шкіл, то я нікого і нічого не ідеалізую. Розумію, що діти всі різні, і вчителі всякі бувають.
Але хочу, щоб моя дитина вчилася не серед 30-35 дітей, а серед 10.

але чому моя дитина має замість уроків вислуховувати, як вчитель шукає ключики до дітей, котрих батьки не навчили елементарних правил поводження в колективі?

Я дитину в школу поведу не за вихованням.
Від школи я хочу знань.
А не математики, замість природи, бо на математиці вчителька "ключики" шукала до "особливих", а природу додому вчити задала. (приклад непридуманий, реальний - з життя племінниці-першачка).

до речі, вчителька потім так і казала, що їй просто незручно перед батьками, чиї діти добре себе поводятьЮ але мусять бути свідками тих "розборок"

А що до неконтрольованих дітей, то в таких, переважно, і батьки не дуже в адекваті.... або вважають свою дитину мега-геніально, або просто їм не до виховання.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Ну згідно вашої теорії ми і є тими неадекватними батьками, бо ходили до психолога і з вчителькою розмови проводимо, і дитина в нас "мега-геніальний неадекват"

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

я вище написала, що ні про кого з форумлянок не говорю і нікого на увазі не маю.

Але для мене неадеквати це ті батьки, котрі послухають, як їх дитина вчительку і півкласу доводить, а потім з такими віслючковими очками питають "ну а що я можу зробити? от така в мене дитина..."

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

що саме ви вкладаєте у поняття "неконтрольованості"? У у мене у знайомої вчителька "неконтрольованою" назвала дитину, яка якось на уроці розплакалася, бо не могла виконати якогось завдання. В принципі, вона своїм вчинокм теж урок зірвала- бо вчитель мала її заспокоювати, а не урок проводити.Це настільки хитке поняття...

дитина, яка 11 років перебуває щодня у межах іншого колективу, поза домом, хочеш не хочеш- виховується . Тому вимагати від школи лише знань- не вийде.

Поки не стикаєшся зі школою на власному досвіді, вона здається ще "далекою" і дещо "ідеалізованою". Насправді все буде корегуватися на власному досвіді.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Якби вчителька не велася, то й проблеми не було.
Відповідальність за любі ситуації несе дорослий, а не дитина, яка ще не до кінця себе розуміє.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

золоті слова. Діти- чудово відчувають дорослих і згідно з цим- вибудовують свою поведінку. Чому одна і та сама дитина собі може дозволити у одного вчителя те, чого не дозволить у іншого? Дитина своєю поведінкою часто просто намагається привернути увагу, подати сигнал , що вона потребує дорослого. Не завжди дитина може сформулювати те, що її хвилює ( бо сама цього ще не розуміє, просто дитячі проблеми накоплюються в маленькій голівці як сніжний ком і проявляються у певній поведінці). У дитинки у сім ї можуть бути якісь негаразди між батьками ( навіть якщо вони при ній і не виясняють відносини), можуть бути проблеми з кимось із однокласників ( навіть дорослий, який потрапляє у новий колектив із 30 чоловік вибудовує свої відносини з кожним по різному- і у нього теж немає ідеальних відносин зі всіма. Просто дорослі вже стійкіші психологічно і можуть аналізувати і давати звіт), може бути страх ( навіть найактивніші живчики у садку в школі можуть пертворюватися на тихонь). ..Та ще стонадцять причин у дитини може бути для переживань, що дає в результаті прояв у вигляді тої чи іншої поведінки.

Школа ж для 6-7 -літки- це шалений стрес. В один день змінюється все- дорослі, дитячий колектив,стіни, режим, вимоги і купа нових знань, які він мусить осягнути в короткий термін. Без стресу тут мало хто обійдеться. Теж такий приклад: дорослий, який кардинально змінює свою роботу і приходить у цілковито нові умови, одразу вникає у суть роботи, у порядки у колективі, у вибудовані внутрішні правила? Скільки часу потрібно йому на адаптацію? Так і з дитиною, лиш з поправкою на вік і з тим, що у обов язок дорослого входить допомогти їй вникнути у цю суть.

п.с. рідна тітка мого чоловіка- вчитель молодших класів.Дуже хороша людина і приємна жіночка. Але я би до неї свою дитину у клас не дала

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Так, є такі вчителі, в котрих увесь клас на вухах завжди стоїть. В моїй школі така вчителька була з малювання. В неї уроки зривали реально всі учні класу, при цьому до тих зривів готувалися задалегідь. Але то одна вчителька з усіх предметів.
Переважно в кожному класі декілька учнів "відчувають", що можуть собі дозволити зривати уроки.

Пригадайте свої класи - переважно зауваження, зриви уроків і все в тому дусі - це були "заслуги" одних і тих самих дітей.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Дівчата, маю таку проблемку: мала зовсім не уважна. Відповідно, це впливає на навчання, бо не чує, що вчителька говорить, коли пише дома завдання - неуважно читає, відповідно є помилки. Це вже 4-й клас і до цього все було нормально. Хто може щось порадити?
P.S. почали робити спеціальні вправи для уваги, але може ще щось є ?

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Скаженію. Говоримо з вчителькою на різних мовах.
Для неї норма поставити дитину в куток, принизити при всіх дітях тощо. Бачу, що діти активно переймають її модель поведінки по відношенню до малого.
Пробували порозумітись - марна справа. Є лише її точка зору. За щось вона малого з першого дня невзлюбила і все.
За міліцію - перевела стрілки на вчительку з продовженої групи.

Певно треба писати заяву, що дитину ставлять в куток, залякують, бо порозумітися не вдається.
Або переводити в інший клас.
Ще витрачу час на візити до інших вчителів - взнаю чи є у них такі самі претензії.

Від індивідуальних завдань відмовилась категорично: "Він МУСИТЬ робити зі всіма! Як я дам індивідуальне завдання йому, то завтра ще хтось захоче!"

Аут. Я в розпачі

---------- Додано в 20:00 ---------- Попередній допис був написаний в 19:55 ----------

Не сподівалась таких совкових устроїв в сучасній школі

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Ануто, а Ви до школи коли подавалаи документи, то цікавились до якої вчительки попадете? на підготовчі ходили? як сину подобалась тоді ця вчитель, а Вам?

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Ні, я вже знаю, що прокололась.
У вчительки з хорошою репутацією 34 дитини в класі, в нашої - 29.

Чисто випадково на днях вияснили, що знайома теж викладає в цій школі. То про нашу каже, що обходить її 10-ю дорогою.

Будемо пробувати перевестись, бо від її неадеквату навряд чи дитина залишиться адекватною

---------- Додано в 20:52 ---------- Попередній допис був написаний в 20:51 ----------

Ми на підготовці були мало і в іншої вчительки (третьої)

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Анута вже писала

і десь ще писала, що на підготовку ходила лише кілька разів.
Я не поділяю точку зору, що який буде вчитель такий буде. Це як і лікаря, який приймає пологи, треба знайти свого. Занадто складно то потім все розгрібати.
В мене малий з "лобільною нервовою системою". Ходив в садок дуже важко - перших 2 роки плакав, потім звик і тихо ненавидів. До школи я вже віднеслась серйозніше. Записала в Горішок саме в ту школу куди збиралися йти. Взнала про всіх вчителів і обрала до якої хочу. Ні секунди не шкодувала тих 3000грн, які заплатила за рік. Дитина прийшла в школу, де вже рік як ганяла по всіх коридорах, де має хорошого друга, знає півкласу, має розуміння системи (уроки, перерви, домашні завдання). Адаптація пройшла набагато легше. І хоча дитина і тішиться канікулам, але йде до школи без проблем (навіть просив його на продовжину групу записати).

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Пишіть скаргу, тільки порадьтесь з кимось куди краще; можливо, в Управління освіти.
Детально опишіть, попросіть щоб посприяли вирішенню.

В мене було щось подібне з дільничим сімейним лікарем. Через 3 дні після відправки скарги в міське управління охорони здоров'я вона готова була зробити все, що мені треба.
Нормальні слова до неї не доходили.