Школа: влаштування і наука

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Ще є можливість перевести в іншу школу.
Я шось не надто вірю в " перевихованих " вчителів... навіть якщо довести її неправоту і добитися вибачення, то вчителька кращою не стане, насильно милою не буде... хіба що напоказ, зі страху втратити роботу. Але отой негатив по відношенню до дитини все одно залишиться.

І як вона себе поводила після того?

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

не знаю як буде далі, але вся школа вже на вухах.
Навіть ті, хто не зав"язаний у цю історію спілкуються крізь зуби.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Я б казала переводити в іншу школу.......але вирішувати вам ) в нас також перше були проблеми, не з вчителькою, а з дітьми та батьками.але розібрались-з"ясували, провели роботу, і навіть повибачались. Зараз, тттт, нормально. Але я вже провела розвідку по інших школах і була готова в будь-який момент малого перевести.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

з вами чи з тою вчителькою?
якщо з вами то шукайте іншу школу...

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

це зі слів мами - вона забирала малого.
Ми будемо у школі в понеділок - тоді і побачимо що там за розклади

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Мене сьогодні просто шокував випадок в нашому класі....
Є в нас одна дівчинка, компанійська. весела, зі слів мами дівчинка абсолютно розкута була в садку, ходила на підготовку перед школоь, вміла читати по складах, рахувати приклади в межах 100, тобто реально дитина вміє багато...І от в школі на неї напав повний ступор(Женічка, я коли читала про твою Настю мені ці ситуаціі видались дуже схожими). дівчинка відмовлялась читати, не розказувала віршів( хоч мама казала,що напередодні вдома вони все вивчили) з письма і математики абсолютно не встигала за іншими...Мама тоїдівчинки була в шоці, бо нечекала що її дитина так буде в школі поводитись...
і ось на вихідних дівчинка втратила свідомість вдома за уроками- попали в реанімацію. Лежать в чорнобильській- лікарі кажуть що це на фоні стресу....Це просто жах.
Вапжко щось радити в таких ситуаціях, але напевне треба на деякий час дитині дати спокій- не навантажувати навчанням, більше відпочинку...час все внормує

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Можливо, не зовсім до теми, але це перше, що кинулось мені в очі, коли почала доню водити в садок. Малій 4 і 8 міс, до цього часу ходила лише на танці, тому садочкові порядки трохи її збентежили, як і мене. Наприклад, малюють пташку, в пташки мають бути голова, тулуб, хвіст, крила, дзьоб і ноги і не інакше. Такі самі є вимоги на людину, тварину і тд, і малювати ТІЛЬКИ так. Аплікація так само у всіх має бути точно таке, як на дошці і тд. А як же розвиток творчих здібностей? Я щось з вихователькою говорила, то вона мені прямо сказала, що в них працює радянська система " вчитель каже - всі слухають", на індивідульний підхід нема можливості. Але то вже троха перебор з отима всіма пунктиками. От тепер я мучусь вибором. Я б могла дитину тримати вдома і до школи ще рік- два, але з іншого боку, бачу, що в школі буде той самий підхід, то, може, хай помаленьку звикає ?

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

нам сьогодні психолог казала, що перший клас це вже дуже великий стрес для дитини. Тому не пресингувати, не змушувати до навчання, не сварити і т.д.

радять мені мудрі люди заручитись підтримкою ще одного психолога. Цього разу незалежного. На випадок якщо шкільний раптово змінить свої "покази"

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Але чому? через вафельку? розкидане листя? чи тому, що пішли до психолога?
Ніяк не можу зрозуміти, що такого сталося. Для першого класу такі всілякі випадки не є чимось дивовижним, діти адаптуються до школи, вчитель до них. Крім того, мабуть, в кожному класі , і в одинадцятому, знайдеться така "незручна" дитина, і в тому нема нічого надзвичайного чи страшного.
Інша справа, що хлопчика справді треба постійно підтримувати, але й пояснювати, чому не можна чогось робити. Якось спостерігала за хлопчиком, на якого теж отак постійно "А Юрко те, а Юрко се, а Юрко знову...", та бідна мама вже навіть ніяк не реагувала, коли черговий раз їй скаржилися на сина. Але той хлопчик був справді просто нестримним, невгамовним бешкетником, але таким життєрадісним, "обезбашенним". так от, до 3-го класу чемнішим він практично не став, але значну частину тої життєрадісності замінила озлобленість, в стилі: "Кажете, я такий поганий? раз так, то маєте, от я справді поганий!"

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

два дні тому оцю саму фразу говорили і психолог і вчитель з 25-річним стажем в одній і з передач-інтерв ю. Власне на запитання батьків про "вік готовності дитини до школи " і ряд подібних запитань, обидвоє так і говорили, що проблеми якраз не у дітях, проблеми у батьках, які не готові до школи. А вже через батьківську неготовність це трансформується на дитину.Тому в першу чергу до школи треба готуватися батькам.

А ще- не намагатися "объять необъятное". Не навантажувати дитину у першому класі додатковими заняттями з кількох гуртків ( інколи і одного забагато у адаптаційний період)

ось і суть. Прросто реально не так багато вчителів, які мають змогу і бажання шукати індивідуальний підхід до кожної дитини. Навіть такий приклад: у нас у першому класі на групі продовженого дня була дуже хороша молоденька вчитель. Строга,але діти її дуже любили. У другому класі прийшла інша- старша пані , яка і досвід великий у школі мала, але яка не мала ні сил ні бажання з тими дітьми займатися. Вона ніби і не кричала на них, але не раз ненароком чула долунаючу фразу із класу про те, що "їй набрид..... Вона не зобов язана...". І діти її просто не сприймали, а врешті-решт почали самі придумувати способи, щоб з нею не перетинатися- то хтось у туалеті ховався, то ще щось придумували. З нею вони ніколи не мали часу на прогулянки, а уроки, навіть в 18 годині "ще не встигли".Через рік, на щастя, вона сама звільнилася .Її керівництво і не тримало, бо батьки теж не були від неї у захваті. І знову прийшла нова- без досвіду роботи з дітьми, бо тільки вуз закінчила. Але- вона зуміла з перших днів знайти спльну мову з дітьми. З нею і уроки зроблені-перевірені, і діти вигуляні, і якщо якісь нюанси виникають, то вона просто з кожним з батьків увечері цю ситуацію наодинці проговорює .Причому не з претензіями, що "ваша дитина така-сяка", а " ось у нас сьогодні склалася така ситуація... Я вчинила так і так. Прошу вашої поради: можливо, ви мені підкажете як краще реагувати у такій ситуації з огляду власне вашої дитини ( як ви вдома реагуєте на подібне)"


п.с. можете мене закидати помідорами, але на мою думку, дітки є різні: є зручні, є системні, є "несистемні". В останньому випадку, якщо батьки реально оцінюють картину "несистемності" дитини, до вибору вчителя, особливо у системній загальнодержавній школі треба підходити дуже ретельно. Звичайно, це не гарантія успіху. Але у цьому випадку просто покластися на випадок "повезе-не-повезе"- не можна. Або, якщо є можливість- у початкову школу давати або у школу-садок, або у приватну школу, де у вчителя є можливість працювати з кожним учнем і шукати підхід до кожного. Вимагати від "системної школи" індивідуального відношення до "несистемної " дитини- дуже важко. Тому тут єдиний вихід- власне прискіпливо вибирати першого вчителя, позайматися з нею на підготовці ( щоб вже на цьому етапі побачити взаємовідносини і мати більшу можливість проговорити певні нюанси підходу до своєї дитини. ТОбто щоб мати час на корегування. І вже по тому орієнтуватися- матиме змогу та бажання конкретно цей вчитель знайти спільну мову з конкретною дитиною чи ні.І якщо діалогу не вийде- мати змогу до першого вересня підшукати інший варіант.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

це вже із серії людських відносин. Кожна з нас знає, що і з часів нашого навчання було таке, що якщо вчитель когось невзлюбив, то що би та дитина не робила, він до неї буде ставитися упереджено. Мій перший клас був 30 років назад. Але я до тепер зі страхом згадую ті випадки, коли наша перша вчителька указку ламала на плечах двох "незручних" для неї хлопців. І це не були погані діти - просто "незручні", "несистемні". В третьому класі нам вчителя змінили. І відношення до дітей теж змінилося.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

те, що пішли до психолога.
Причому ми в цьому не вбачаємо жодного криміналу (ми прийшли порадитись), а вся школа напряглась.
Видно в них там якась своя ієрархія чи інструкції. Можливо психолог повинна відреагувати про таку ситуацію, повідомити завуча. А цього думаю вчителька б не хотіла.
Сьогодні знайома педагог сказала "не робіть дурниць. Беріть цукерки та коньяк і йдіть до вчительки. Все зразу буде добре" - аут...

ну не можу сказати, що мій такий вже бешкетник. Ну інші теж бешкетують. Може не так, хз. Але він добрий і не дурний, і цю енергію та в хороше русло.
Сьогодні психологу так і сказала - боюсь що відіб"ють бажання вчитись і просто озлоблять дитину.

Ну от сьогодні з нашого боку був жест "не дозволу". Побачимо який це дасть результат

немає жодних гуртків. Ніхто його не грузить надміру.

так мені виглядає.
Я розумію, що я сторона зацікавлена, що буду його захищати. Але я, одночасно, прекрасно знаю його недоліки. Ну ми ж даємо раду.

Згадала, вчителька казала що "він неадекватний бо він не розуміє куди він прийшов, тут же ШКОЛА!"
Ну невже всі першачки з першого дня були як цвяшки дресовані?

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Не знаю, тут треба добре подумати, як діяти далі.
Нова школа - це вже дуже кардинально, і то: вилами по воді писано. Не факт, що ситуація не повториться, а дитині знову треба буде звикати до нового колективу.
Перевести в паралельний клас? Теж, думаю, не варто. Діти такі самі, вихователь на групі той же. До речі, в неї що, всі вихідні дзвінки безкоштовні, чи як? Ну бо видзвонює батькам на роботу по таким дурницям... Нудиться, напевно, на роботі.
Жалітися завучу чи директору? Ну нагнуть вони вчительку))) проведуть вони виховну роботу, і що? Все стане відразу з ніг на голову? Та ніколи в житті. Я б особисто не хотіла, щоб зі мною на майбутнє говорили крізь зуби. А до дитини вчителька буде відноситися ще прискіпливіше і записувати всі гріхи, щоб на майбутнє прикрити свою дупу, або навпаки - включить повний ігнор на дитину, мовляв, "мастіть собі голову зі своїм Павлусем". В такому випадку вже краще нова школа.
Треба таки домовлятися з нею в межах класного кабінету полюбовно. Я не маю на увазі презенти зараз. В цей момент це недоречний крок. Можна потім десь, попозжей). Чітко, спокійно,.... спитати її думку,...що вона вам може порадити в такій ситуації,.... сказати свою думку, але ні в якому випадку не говорити так, ніби ви всі розуми поїли. Бо цим ви відразу зачепите "раниму душу педагога")))), і скринька зачиниться.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

знаєш, це як шахи. Ми хід зробили і залежно від подальших рухів будемо думати що зробити.
Варіанти, ІМХО, 2:
1. вчителька вгамовує свої амбіції і таки пробує налагодити контакт з дитиною
2. вчителька збиратиме компромат на малого аби довести вчительському колективу, зокрема завучу, його неадекватність.
Другий варіант - це відкрита війна. Чи захочуть вони цього і чи захочуть вони розголосу - не знаю. Я б на їхньому місці не хотіла. Та і як побачу щось таке скажу, що маю заключення ще одного незалежного психолога і беру відпустку за власний рахунок, витрачу час, але фіксуватиму всі її непедагогічні вчинки.

Випадково, очікуючи психолога, бачили паралельний клас. Там вчителька немов квочка і ті малята довкола неї що курчата. "Ко-ко-ко, мої хороші. Всі тут? Давай подивимось..." Аж чоловік це помітив і прокоментував.

з цією метою в нас запланований візит у понеділок.

Щодо презентів - за такої ситуації я категорично проти.
Так, я заносила в садок цукерки вихователям, але тому, що бачила їхнє хороше ставлення, бачила, що дитина до них тягнеться.
А тут? Підмазати аби перестала до дитини прискіпуватись?
Без хабаря він поганий, а тут враз став хорошим? Маячня! Одразу виникає думка, що стартово прискіпується щоб їй щось несли.

На ось цих вихідних ми вже пильно-препильно стежимо за малим, пробуємо розгледіти щось таке, що засліплені батьки може не помічають. Ну нормальна дитина! І цікавиться, і допоможе. Тільки треба знати як підійти. Ну і хотіти, бо можна просто давити силою та владою. Результат буде досягнуто, але через агресію та озлобленість. А чи він такий потрібен?

P.S. підходив до мене Павлусь і питався: Мама, а чому я ще досі вдома? Чому мене ще міліція не забрала?
І що я маю сказати? Що адекватна вчителька вирішила тебе полякати, щоб ти її слухався більше, а точніше прямо збрехала?
Він навіть співставивши факти зрозуміє, що його дурили-лякали. Чи поведеться наступного разу? ХЗ.
Тому пояснила йому, що не забрали тому що він вибачився, що йому шкода і пригостив усіх цукерками.

Знаєш, Котусю, що вона чоловікові сказала в переддень візиту до психолога: постарайтесь з ним вдома спілкуватись на більш дитячі теми, а то він занадто розумний.
От зараз думаю, чи бува він своїми питаннячками не ставить її в глухий кут? Може це зачіпає її амбіції?

Коли займаюсь з ним вдома, самий важкий урок - письмо. Він аж потіє поки ті букви-гачочки виводить. З радістю переключається на метаматику, а ще краще на малювання, аплікації тощо.
Навчиться з часом, ну а як інакше. Що всі одразу пишуть каліграфічно?

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

мій у 4 каліграфічно так і не пише. . І не у захваті ні від уроків української мови, ні від уроків російської мови ( вчить , бо треба. Але з нульовим ентузіазмом і постійно їх відкладає на останнє).І уроків малювання та праці так і не полюбив ( він абсолютно не любив творити навіть маленьким. Конструктори у нього заміняли усю творчість). Зате математика, іноземна мова - це 100% попадання. Загальношкільна ж система виховує універсальних солдатів ( вірніше так- намагається виховувати). І в результаті , отримуємо , "все і ні про що". Ніхто не говорить, що треба опускати руки , "бо дитина чи то гуманітарій, чи то математик", тому на решту уваги не звептати. Але і не варто покладати на дитину надмірних сподівань. Вона ще матиме можливість себе проявити у конкретно тому, що їй близько і дається.

такий нюанс: вчительки -"квочки" теж підходять далеко не для всіх дітей. Деякі дітки таким вчителькам на голову вилазять. Бо психологічно "сильніші", і вчителька попри них просто губиться, точно так само, не знаючи, як правильно зреагувати на ту чи іншу ситуацію. І врешті- учень бере гору ( бо вчитель боїться щось не так зробити, чи не так сказати такій дитині).
У вас Павлусь на підготовку ( адаптаційні заняття) до школи, у якій вчиться, ходив? Питаю це з огляду ось чого:
- ми свого часу були записані зовсім до одного вчителя. Але так сталося, що потрапили до іншого. І на підготовці вже зрозуміли, що будемо триматися власне цю вчительку. Власне через призму вчителя навіть школу змінили в останній момент перед 1 вересня ( записані були у іншу, довго вагалися);
- варіант другий- родичка водила доньку на підготовку раз на тиждень до школи, в яку збиралися йти. Ходили до одного вчителя, теж хорошого і рекомендованого їм друзями. Але донька на перервах собі вподобала вчительку з паралельного класу. Тож вони написали заяву і попросили, щоб з 1 вересня дитина пішла до класу тієї вчительки, яку обрала собі фактично сама.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

На підготовчих був раптом на кількох заняттях. Був в іншої вчительки.
Йому подобалось. Мав піднесений настрій "тепер буду ходити до школи!" Але на підготовці був мало, тому думаю це було загальне враження.
Мені здається, що "квочку" сприйняв би краще. В садочку було дві виховательки, то "квочку" любив, але не впевнена що варто його смикати в інший клас. Просто коли від нього щось вимагати, без пояснень та безапеляційно, найімовірніше бунтує. Варто пояснити чому так треба зробити і зробить, спокійно та без крику. Підвищенні тони ігнорує

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Не завжди метою завдання є розвиток творчості) Є розвиток вміння виконувати завдання за зразком.
Наслідування, повторення - дуже важлива частина навчання дітей. Саме так відбувається процес накопичення багажу знань. Творчість може виникати на ОСНОВІ того багажа. Якщо немає бази, то це не творчість, а невміння. Звісно, я зараз не говорю про інші кольори в аплікації квіточки)) І про геніїв рівня Ван Гога.
А загалом, життя - це не тільки творчість. І не розумію, чому з таким пієтетом до цього ставитися (не до kolobok, в принципі). Є креативні люди, а є ні. Кожному своє. Також стосується і вчителів. Є творчі. Мінуси називати?) Думаю, будь-хто сам легко виділить, знаючи особливості мистців))

Справді, аут. До якого степеня себе не поважає знайома, якщо вважає, що саме так вирішуються непорозуміння з вчителями.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука

а ще є діти абсолютно невиховані, які не розуміють слів "треба і неможна". Просто нєвмєняємі.

це я не про діток дописувачів теми, а в загальному, з прикладу дітей з садочкової групи малого та класу моєї племіниці-першачка

.


Я не хочу, щоб замість навчання, моя дитина слухала, як півуроку виховують інших. Тому однозначно буде приватна школа, де в класі не більше 10-15 учнів.