Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

До чого це все я? Та до того, що я не проти розвитку жінки в будь-якому напрямку, я сама себе розвиваю постійно, і книжки на які тут ссилались, теж перечитала (на відміну від декого ;-)). Читайте веди, медитуйте і т.д., я одного недорозумію - до чого тут сімейне життя і чоловік?

---------- Додано в 10:38 ---------- Попередній допис був написаний в 10:36 ----------

Так, власне, середньо-статистичні дозволяють собі не працювати, або працювати напівсили. А виходячи заміж по всякому буває, і по молодості, і по наївності і недосвідченості, студентами і все таке, дуже сильно не роздивишся...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

буває, тілько як Ви не дуже віруєте у ведичне знання, так я не дуже вірую в те, що жінка виходить заміж за кого будь, навіть якщо то шалене кохання, вона всерівно зважить чи годна родити від нього дітей і чи є в нього потенціал, аби забезпечити захист їй і її дітям. А як сама вже напартачила, ну сталось вже так, то шо вже? сама така - напартачила, тепер розхльобую. Тільки котрась розуміє, що наробила, а котрійсь то десь. Просто різні типи мислення. То не зле. Кожен прийшов в цей світ зі своїми задачами, а не з чужими.

ну як не крути, а то частина життєвого пирога, чи ми в жмурки бавимось? тіпі - я в доміку, закрила очка, не бачу - знач нема. Я собі тут порозвиваюсь, а ви там мастіть собі голову. І якщо поділити той пиріг на 4 часточки: сімя, робота, духовність, тіло - то, на мою думку, кавалок під назвою "сімя" чи не найважливіший. Але як кому не, то не. Читайте вище про задачі.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ну так, від самого читання мало що змінюється.
Навіть, якщо це не веди, не Валяєва, можна назвати то як хочеш - хитрощі, давні знання чи ще якось. Я для себе відкрила багато цікавого, мені ті знання дали пояснення, чому важливо чоловіку відпочити після роботи, чому важливо бути ввічливою з чоловіком, доглянутою і тд.
Як від того змінюються ваші стосунки.
Мені сподобалась фраза, що багато непорозумінь в сім'ї виникають через те, що при одруженні чоловіки часто сприймають жінку, як друга (чоловіка) і чекають від неї такого ж розуміння як від друга. А жінка сприймає чоловіка, як свою подругу і теж чекає відповідної поведінки. Про таке не розуміння різниці між чоловічою і жіночою психологією писав не один автор (наприклад, "Чоловіки з Марсу, жінки з Венери).

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Рона, ви пишите про сама напартачила. Я вже давно хотіла сказати... Про оте "давно" -там часом і є корінь проблем, жінка в котрої все було добре, жінка котра вийшла заміж через вагітність чи від без вихіддя .... То різні жінки будуть, то різні проблеми. Я знаю пару де жінка вічно нещасна, чоловік її вампірить . Якось ми розговорились і я питаю а скільки ви зустрічались до одруження?
Відповідає жінка : ну ми завагітніли, ї через 4 міс одружились , от стільки і зустрічались . Ну в нас все серйозно було, ми навіть і думали одружуватися .
Чоловік: це ти думала, а я тоді ні про що не думав.
Живуть 7 років , таке собі пекельце , є звичайно і квіти і часом романтика , але дуже часто той чоловік каже що то помилка а дитину шкода.
Я про те, що тут можемо хоч побитись , ніхто не знає як воно було там...
На лице проблема невдалого вибору.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

то си називає "нечего на зеркало пенять, коли рожа крива", тобто Ви все самі файно пояснили. Ще раз напишу - в кожного своя доля, і пожинаєм ми плоди свого вибору, не чийогось, і нащось то треба. Але котрась жінка буде над тим задумуватись: "нащо мені то дав Бог? що я маю зрозуміти, якщо він мені не дає щастя?". А котрась буде собі просто жити день за днем з тим, що має і не дуже паритись. Альбо просто - паритись і їсти себе і всіх навкола.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну, Харві, також, і про нормальну жінку пише ))) В його розумінні нормальна жінка - така, яка себе цінує. Мені сподобалось коли він розказав, що його майбутня дружина зібрала чемодани, після його телефонної розмови з колишньою, спокійно сказавши, що не має бажання тратити свій час на людину, яка не готова бути тільки з нею єдиною.

А ще в Харві - інтим мінімум після 3-х місяців зустрічання.. І от недавно у ведичного дядька почула дуже подібну фразу.. Поки чоловік не почне цікавитись внутрішнім світом жінки (що вона думає, що їй подобається, який у неї підхід до життя, в кого вірить і т.д.) - ніяких "цукерочок"..

змучила мене ця тема.. скучно стає.. всім - гарного настрою!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Всім приємного перегляду і файного настрою

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А якщо розуміє що наробила, то тоді що робити.
Тікати? Товктись головою об стінку і кусати лікті? Чи все таки старатися взяти мистецтвом, про яке тут пишуть не путьового мужа. Але ж тут ніби то пишуть про путьових, а якщо дійсно так трапилось, що жінка помилилась в виборі і то конкретно.
Ну, якесь не понятне коло виходить...

То такі мої роздуми.
Тему регулярно читаю, кожна позиція мені зрозуміла, не зрозуміло тільки оце.

Не дуже паритись можна, коли шкарпетки за собою не позбирав, чи горнятко вкотре не помите, чи кави вкотре не доглупав зробити, чи т.п., тобто маю на увазі дрібниці.
А якщо проблеми значно глибші і серйозніші. То не думаю що вийде жити і не паритись.

Не буду мадам інкогнітто))) я за себе частково пишу.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Власне, в цій темі змішалось все...
... та й грані дуже тонкі (де дрібниці, де вже не дуже)...
...мабуть тому вже парканайцять сторінок б’юсь "ап стену" і не помогає ніяке "розумне" чтиво та т.ін.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Думаю, малось на увазі випадок, коли жінка не аналізує те, що з нею відбувається, а просто, як би то сказати... "спить наяву" чи "пливе за течією"... чому? бо не тре "паритись"

В такому разі треба шось прєдпрінімать, або радикально, або терпляче-по-мудрому

як мені то непонятне коло знайоме... а знаєте, чому "непонятне"?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

вже було написано

Отже, якщо помилилась, то треба подивитись чому була зроблена помилка і як можна її виправити. Має силу йти і бути сама, нехай йде. Не має, нехай дивиться як вона може жити в умовах які їй дістались з найменшими втратами для свого психічного здоров’я.

Стається в багатьох сім’ях так, що обставини складаються НЕ ТАК і тоді вже жінка має вибір чи співпрацювати з тими обставинами чи нічого не робити. Є вибір і є наслідки вибору.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Кожна родина переходить "важкі періоди " і кризи в сімейному житті .
Але я вірю, що якщо у важкі часи довіряти Богові, молитися про допомогу, читати св.Письмо щодня хоч по 5 хв і самій робити "Що можу ? " то багато речей можуть з часом змінитися. Духівник нашого подружжя пояснював нам, що легше буде аж після 15 років спільного життя, бо тоді чоловік і дружина розуміють одне одного з пів слова + діти підросли . Але для того, щоб було просто треба всі ці роки працювати над собою підкидаючи в вогонь по полінові дров щодня . Десь по- іншому я почала дивитися на щоденні труднощі після перегляду фільму про життя св.Ріти . А для тих, хто думає, що помилився з вибором, то спробуйте щодня, коли є важкі хвилини в стосунках повторити собі слова св. Августина " Там де немає любові, вкладіть і знайдете любов "

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Мій колишній співробітник також казав, що після 15 років подружнього життя їм з дружиною стало значно легше знайти спільну мову.
Жанно, чула таку думку, що жінки вже народжуються ідеальними, все вміють, все знають. А от чоловіки народжуються без тих знань. І прогтягом життя вони доганяють жінок. Головне їх правильно підтримувати, направляти і надихати)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

у нас з чоловіком такий ж стаж, що сказати, тільки тепер він ніби права половина мене, моя права рука, нога, мозок, просто знаю на рівні душі, що то моя половинка, колись писала про стадії шлюбу, про початок - рекламний ролик ідеальної пари "зефірно-букетний період", так прикольно спостерігати як той рекламний ролик нарешті реалізується тільки тоді я не думала, що до тої реалізації треба буде стільки всього пройти...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Вже м заповідала собі не вписуватись на форумі...

Я писала про інше. І церква не закликає співжити з особою, якщо це шкодить вашому здоров’ю. Плюс, ніхто не пише про те, що треба скакати в ліжко іншого чи кидати всім і вся до підлоги, тільки тому, що є якісь життєві-побутові проблеми.

Ладно... замовкаю. А може накатати, ней вже накінець забанять, на радість багатьом.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Марусю, а давате без крайнощiв. Бувають такi перiоди форумного вигорання ...не хочеться писати. Для чого собi видумувати недоброзичливцiв, шось робити комусь на зло чи радiсть. Та просто пишiть як хочеться, як нi то хтось iнший напише)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Слухала на днях лекцію "фізика сімейних відносин". Раджу - доступно про стосунки і про ті проблеми, які ми тут обговорюємо.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

И-и-и... Це тоді, коли фізіономію розквасить?
Кому і коли це стає відомо де шкодить, а де не шкодить? Адже весь негатив може вилитись черз н-ну к-сть років, а може і не вилитись, хто це зна?
І взагалі, де той край, де вже не стерпиш, або коли і з якими проблемами можна "працювати", а де "не повезло і неправильний вибір" ??

---------- Додано в 15:58 ---------- Попередній допис був написаний в 15:56 ----------

Поясніть, бо "недогнала"..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

це все дуже узагальнено- 5,10,15 років. Так само, як узагальнено "кризи" 1.5,7,12 і т.д. років. Кожна сім я має пройти через свій шлях, через свої "кризи" і дійти до спільних точок. І ці спільні точки на різних етапах теж різні.

Особисто у нас, за перших 8 років сімейного життя не було не те, що криз- ми ні разу навіть найменшої сварки не мали. Якось з перших днів знайомства настільки відчували один одного, що інколи тільки один починав , щось говорити, як другий одночасно міг ту саму думку висловлювати. Не зговорюючись , навіть часто думали однаково. І коли через 8 років з явилася дитина, теж не було "загальноприйнятих сімейних криз народження дітей". Було інше- але то стосувалося виключно мого стану. Реально першу "кризу" пережили якраз приблизно на 14 році спільного життя. І то серйозну, затяжну. Вперше стикнулися з тим, що майже не розуміємо один одного- таке враження, що дві різні людини, які дивляться у дві різні сторони. Про спільну мову і мови бути не могло ( звиняйте за тавтологію).Виходили з тої кризи близько 2 років.Тяжко і болісно. Частково тому, що над стосунками повинні хотіти працювати обоє. Лиш " мистецтво дружини" чи навпаки- "мистецтво чоловіка" одноосібно- мало помічні. Можна роками освоювати "мистецтво бути дружиною", але коли чоловіку то твоє мистецтво і усі твої намагання- "десь", воно реально тішить лише тебе саму: " я ж бо удосконалююсь". Віддача і бажання повинні йти з двох сторін. По іншому дружина хіба має вчитися жити "не парячись" .Реально світло у кінці тунелю з явилося лише тоді, коли обоє почали працювати над "мистецтвом бути сім єю" .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

У лекції про яку вище напмсала лектор пояснив чому жінка перша починає задумуватись над тим мистецтвом і чому їй більше треба. Ясно що вклад має бути від обох. Але рушійною силою є жінка. Так природою закладено і від того ніде не дінешся, як і не заставиш чоловіка читати чи слухати про мистецтво допоки він сам того не захоче.