Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В таку погодку тільки дома сидіти,чай попивати,а прийшлось на базар вибігти,треба сиру було купити (діти хочуть налисників),та ще вмудрилась гаманець дома забути,зрозуміла коли треба було розраховуватись.Так що прийшлось знову додому, і знов на базар.Менший прийшов із школи з шишкою на чолі і то такою як горіх.Та ще й не хотів розказувати, що сталося,каже впав,хто штовхнув не бачив,аж потім признався,що то його однокласник за руку зловив,розкрутив і відпустив,ну а він чолом об підлогу(то на коридорі було),і то діти другий клас.Мене аж трусило(не знала чи то вчительці подзвонити,чи то мамі того хлопчика),вже трохи попустило.

Може то вже літні речі поховати...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мала пригоду з ванною та сифоном-синхроном, текла вода так, що мало не втопила м сусідів. Про чудеса миття в таких умовах, коли вичерпуєш воду з ванни (намагаючись зробити це швидше, ніж воно саме витече на підлогу) уже промовчу. Наче полатали-підрихтували. Тепер є шанси 50 на 50 (добре зробили чи ні покаже вечір, як герметик засохне).
Комп домашній мені перетворився на повне "му-му" ще у понеділок, так що я вдома у неті хіба з телефону і то трішечки.

Зате на те все є величезна врочистість - коханий вдома! Ураа!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я сьогодні вигулялась на дощі: з Шота Руставелі і до Іскри йшла пішки
Стандартно - навчання, диплом та рідна академія. З незвичайного - бачити свою коліжаночку такою пузатою Подивилась на неї і сама захотіла такого щастя
Ще пригледіла собі взуття на зиму, джинси і туніку. Завтра-післязавтра поїду за покупками.
Всім львів'янам теплого та сухого вечора!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

яка я зла, яка я зла
ну от як так можна? вчора зранку на дверях ще ніякого оголошення не було, вечером верталися о 21 30, то написали, що не буде газу з 10 до 18год, в резльтаті встали, а водою і не пахне ще з 7, а може і раніше....і як то без нічого бути? відсутність води, це типу як бонус до відсутності газу?((
прозище..........
сидимо з малою вдома, бо до кінця не здорова і чим то годувати дитину? толком нічого нема, бо мала в планах щось зготувати...
всім гарного четверга, скоро вихідні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а в нас хоч і цетральне, але є тепла підлога у ванні і в кухні. То в ванні вона вже тиждень гріє. Красота, теплота ))). А в кімнаті ще досі балконні двері на ніч відчиняємо. Тепла ковдра, свіже повітря ляпота )))

щось так похолдало, зранку тупцяла біля осінніх черевичків, та таки їх не взула, ну якось ще не наважилася, здається як взую, то вже і тепла не бачити. так що сьогодні ще в туфлях. і коли то бабине літо буде, так ще хочеться теплих днів золотої осені.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Якось з тою погодою ну дурдом повний. Я все ніяк ні сама, ні малого нормально по-погоді вдягнути не взмозі. Минулого тижня зранку одягала шапку-олімпійку-куртку, то з садка вже вела в одній кофті, бо малий прів. Сьогодні вдягнула в кофту-куртку-тонку шапку, то поки дійшли до садка я задубіла, а малий не знаю, але явно вартувало трохи тепліше щось дати. Ну зла нема слів. І як з тою погодою вдягатися вупше? Зараз зроблю кавусю і буду писати робочі плани... А ще може з кимось по телефону потринджу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А, ну і ще похвалюся. Пекла я вчора яблука в перині по рецептику Холлі. Правда до яблук додала ще слив. Добре мені вийшло. Чоловік сьогодні на роботу майже весь пляцок забрав щоб колег пригостити. От ))) Потусуюся я тут ще трохи з вами то взагалі стану супер господинькою ))) Тепер на черзі в*ялені помідорчики від Яруськи )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Тре собі електросушку прикупити, теж їх хочу-хочу, аж муркочу Хоча мені вже техніку нема реально де ставити: минулого року купила собі картоплечистку, то вона зайняла останній шмат місця зверху на холодильнику Але нічого, сушка, то діло благе, посуну десь щось чоловікове Я вчора теж зробила горохову зупу, тушковану капусту, то сьогодні можу не варити. Хоча мої хлопи так їдять, що тих 4 літри зупи і 5 літрів капусти вже закінчуються Скільки не наготуй - все мало

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ох, хоч якась від мене користь, поки я тут з вірусякою сиджу
Вишивааааааааюююю, як елєктровіник!)))

А, нічого, то діло сезонне...В мене на кухонному столі поки стоїть, гуде так гарно, як п"єцик в квартирі дитинства))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

в мене духовка сушить, має таку функцію. яблучка, грушки сливки вже сушила. гарно висохли )))

ну чого я їх не взяла. тепер сиджу і мерзну в лапи (((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Така галіма погодка, і малий нудиться бо вже два дні як небув на вулиці, і голова болить. Поки спить треба помити посуду, а коли встане хоч вийдемо горішки позбираєм, вони зараз такі смачні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я також побачила таке оголошення три дні тому. І так, в нас вже третій день немає газу. Хтось кинув заземлення на трубу газову, газ перекрили. Все, амінь! Два будинки без газу, повно машин газовиків і начальник ЖЕКу з працівниками, але коли буде газ не відомо.
Ми вже вдома з"їли все, що було приготовано. Вчора вечеряли в Пузатій Хаті. Сьогодні певно знов кудись поїдемо. Завтра, якщо не включать треба буде купити якусь електроплитку. То завал.
А все решта по плану: робимо уроки, гуляєм, чекаєм хорошої погоди.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ох і закрутилось все, відгуляли в суботу весілля нашого першого дружби в тому ж ресторані, що 4 роки тому святкували наше, така ностальгія хапала в неділю відходили від гуляння, я вперше зрозуміла, що таке набряки ніг, а в понеділок батьки відвезли нас в Київ, в той день було день народження чоловіка і брата, але святкувати не довелось, зате ми сіли в літак і прилетіли у Франкфурт, наша дитина мега молодець, як заснув в столиці України так ледь добудились в Німеччині, потім аеропорт і 11 годинний переліт до Сан-Франциско, я дуже переживала, але, що Домчик, що ляля в животику вели себе чудово, такі молодці всі-всі мої кохані чоловіки вчора ми проїхали більшу частину Бей Ейрії, пообідали в Маунтін вю, Мазераті покищо не зустріла були в Стенфорді-там чудово, а найгарніше мені в ПалоАльто, ну і так-океан бачила!!!були ще різні ресторанчики, супемаркети і навіть Ікея треба було кілька покривал, словом дуже насичений день. Сьогодні я приготувала мега смачний сніданокбо їжа ресторанна покищо не вразила, чоловіку сорочку попрасувала, йде на зустріч, а ми з малявками мультики втикнули, отака врочистість. Тут сонячно, гарно і якось зовсім по-іншому

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І мене постиг вірус.
І нікуди не ходжу, ніде не буваю, з коліжанкою в неділю посиділи, на вулиці, вона вже була на гачку вірусятини, зараз вона здорова, а я - прожила триденну інкубацію, і маю в собі нового друга. Брр.
На черзі Маруся, то сто відсотків.
Малого сьогодні на роботу оформили, але вже він, бідний, намитарився по тим "тижденьмісяцьпаруднів" стажування... Ну нічо, зате сам, як і хотів. Мо-ло-дець .
Маруся мене так сьогодні радувала, ну прям на кожному кроці Мо-ло-дець.

Йду виздоровлювати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нарешті нині потрабила в тренажерний зал ввечір, гарно позаймалася, посиділа в сауні ще, так добре знялася напруга, а то ті кілька тижнів такі якісь важкі морально для мене були. Нова робота-купа питань, незрозумілостей, страх від того, що звичний уклад і ритм життя треба таки змінити і ота дорога до розуміння того, що на початку не буває легко ніколи, але треба пробувати щось змінювати в житті, бо ж як інакше. Поза тим репетиції в філармонії, завтра відкриття сезону, плюс ще теоретичні уроки водіння і з тим всім вже й вересень підходить до кінця.. Надіюся, що все таки вкладеться, зокрема в моїх мозгах, бо наразі там трохи є хаосу, а найгірше , що страху перед тим, чи вдасться, чи вистарчить мені сили і терпіння їздити в школу ту, яка є досить далеко ну і таке. Тримало мене це певний час, вчора певно був апофеоз всього, бо поверталася з директором додому, вийшла з машини і по дорозі додому ревіла як дурна. Чого? не знаю, може ще тому, що поїсти якось не було як і я з 12ої до вечора ніц не їла, але емоції захопили. Хоча я відчуваю підримку зі всіх сторін і директор дуже гарно до мене відноситься, підтримує, допомагає, а я якась така вчора стала слабка морально. Певно то треба було з себе виплеснути, бо за ті кілька тижнів назбиралося. А нині я реально в сауні по хорошому тренуванні почула легкість і бажання щось робити.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і як там погодка сьогодні? надіюсь не туманно. В нас така спека...перейшлась в обід до шопінг-центру, думала, зварюсь по дорозі назад.
Останнім часом стільки знайомих в Каліфорнію приїжджало\переїжджало аж не віриться, навіть чоловікова колишня сусідка по під"їзду , не говорю вже про колишніх співробітників. Ось і Кввітка завітала . Сподіваюсь вам тут сподобається. І молодці, що їхали одразу через Франкфурт, ато в нас завжди білети через Мюнхен були, але жодного разу через нього не їхали. Завжди щось з літаком ставалось і нас перенаправляли на Київ\Франкфурт.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я була 2 дні без нету, а сьогодні ще й 10 хвилин без світла. Врочистість - мені відкрили річну шенгенку! Уряяяя! А ще моя машинка до зими готова - шини вже поміняні.
Проза - на вулиці так противно, сьогодні, моя б воля, валялясь б в ліжку, але гаврики мої не дають розслабитись...Так як була без нету, то купу роботи переробила - і пироги/торти 2 дні пекла, і робила закриття літнього сезону - перескладувала літні речі а верхні полиці, й навіть думала братись до прасування. Але з"явився нет й про прасування успішно забуто

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Mazerati, спека тут, туманами і не пахне, а мають бути? Щодо перельоту то чоловік підбирав щоб з дитиною було зручно і на щастя політ був чудовий, на скільки може бути чудовий такий довгий переліт, я сама ще так не літала, ну і часова різниця +- дається всім нормально, хоч щойно ледь вклала малого на денний сон, читатиму зараз книжку, ляпота ще собі згадала, хто від мене чув, що я краще воджу авто ніж мій чоловік-забудьте! я дуже помилялась, він так круто орієнтується, водить і паркується, що я в глибокому мовчазному шоці, враховуючи, що зараз ми катаємось на машині F класу, враження, що то космічний корабель, порівняно з нашими звичними С. А їзда тут специфічна і якось так все швидко і ті стопи, мені дуже цікаво в чому зміст здати на права ггг

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Тобто?
щоб мати права штату Каліфорнія, тобто ID, яке тобі треба буквально для всього.
+ автоматично страхівка на $100 дешевша

значить у вас ще все попереду

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Останній раз цього сезону скупнулися в басейні) Ляпота! Водичка тепла-тепла, як вилізти з неї і знову у воду - то ніби гаряча Ах, якось так швидко літо промайнуло, зовсім не хочу осені, а тим більше зими - не готова ні морально, ні... як там кажуть - "гола, боса" ще:xaxa: І вже починає мене накривати зимова сплячка - вкладаюся на обід спати з дитиною, і та малявка, як просинається - ще ніжиться під ковдрою з півгодини... ех лінтюхи ми Гуляти в холод не хоче йти На дитячому майданчику тепер до всіх дітей лізе, хоче з ними бавитися. Доходить до того, що як йде остання дитина з майданчика, вона теж йде додому... за ними:biggrin: Добре, що хоч і ми живемо в тому напрямку

А завжди - то скільки раз? Бо я вже починаю переживати, мені назад летіти через Мюнхен, і тільки година на пересадку. Брр...