Відповідь: Ми і наші мами То все так і вірю що не приємна ситуація, але на мою думку нехай краще поза спиною собі там язиками чешуть, аніж мають вмішуватись в сім"ю, вступати в суперечки з зятем, кидати кістку, як то кажуть. Як на мене, то я не надто б на таке реагувала. Як вже тут писали, майже кожна мама якщо має доброго зятя, то буде хотіти ще ліпшого, бо вона виховувала, пестила, ростила свою розумницю-красуню, тому її донька ТОЧНО вартує кращого.))) Так шо то не з такого вже аж зла. Головне, що чоловік цього не знає і не мусить знати, а ви є окрема сім"я, живете окремо, ну, не реагуй так гостро на ті балачки. Най си кажуть, а ти собі знаєш, та й по всьому.
Відповідь: Ми і наші мами А мені мама часто любить сказати ... - ти така вперта, що тебе чоловік лише... або ... дивись цінуй його, не сварись, бо з твоїм то характером.... Але мене то не ображає, бо я себе знаю. Я вперта і кажу, що думаю - але і чоловік такий ж, і одружились ми, знаючи ці "недоліки" один одного
Відповідь: Ми і наші мами а от моя мама навпаки - співчуває моєму чоловікові, бо ж він тепер мене терпить Так що кожному - своє. А я рада, що вона його любить, як рідного сина.
Відповідь: Ми і наші мами Та то ясно всі мами різні, але власне в ситуації Брени я побачила таку маму, яку я вище описала. Моя також вважає, що я вартую кращого. писи: я і сама інколи так вважаю.))) Ну, коли настрій відповідний...
Відповідь: Ми і наші мами Моє ставлення до мами не змінилось,бо я завжди її підтримувла і розуміла, а от її ставлення до мене змінилось навіть дуже, ми тепер ніби як на рівні-вона мама і я мама.Більше тем можемо обговорювати,і зник так званий бар"єр "дочки-матері", тепер в нас більш дружні стосунки,і ми цьому раді)))
Відповідь: Ми і наші мами так, певно,вважають більшість мам) Зараз,після народження малої ми перебрались до моїх батьків, в село. Перше жили в чоловіка, не змогли там жити.Купили квартиру, витратили все до копійки, на ремонт, меблі не вистачило....Складаємо.Думаю, що через рік-два вирішимо цю проблему, а поки...Як будемо винаймати щось, то і не прискладаємо. З моєю мамою жити трудновато, але терпимо. Вона часом забуває, що в мене є чоловік, далі хоче, щоб я прислухалася виключно до неї. Інколи, незадоволена моїм мужем, "накручує" мене, спершу я то слухала,могла і пожалітися їй на нього(НІКОЛИ такого не робіть!!!), вона тоді взагалі на нього зуби нагострила(Тепер я то відразу присікаю,адже він моя половинка, батько моєї дитини, мій вибір, маю,те що заслужила. В конфліктних ситуаціях часто змовчую,щоб зберегти мирні відносини надалі.Це мамин дім, вона тут хазяйка,буду господарювати в своїй хаті. Як бабуся, вона чудова) Але все ж не можу дочекатися, коли житимемо окремо)
Відповідь: Ми і наші мами Я теж поділяю ту думку, тоді коли дуже він щось наплужить і мене рознервує. Але мої домашні, а маю ще бабцю за 80 років, мені завжди говорять, що краще керувати самій ніж керують тобою. У мене десь так і є, то не значить, що є підкаблучник, але усі рішення грунтуються лише на моїх думках і помислах. Ми радимось завжди, але мені ніхто і ніколи не диктує (і не диктував) умов. І тепер я зрозуміла, що то є важливим для мене і в інакшому випадку життя б не було. Все від Б., шлюби укладаються на небесах. То так лише здається, що знайшлися, а насправді один одного уже давно знали (незнаючись).
Відповідь: Ми і наші мами А в мене мій тато)))) А взагалі в них прекрасні стосунки і любов з моїми батьками)))
Відповідь: Ми і наші мами Всплакну трошки. Ну бо погода погана і діти хворі і я теж до них приєднуюсь. І чоловік зранку до ночі на роботі... Батьки мої розлучені багато років. Все життя я мріяла, щоб у мами влаштувалось особисте життя. І от коли мамі 60 на носі - моя мрія здійснилась. Тепер мама має роботу і особисте життя. Я дуже-дуже за неї щаслива. Але. Останні два роки мама допомагала мені з дітьми. Приходила щодня. Був навіть такий момент, що коли вона почала мені ж жалітись, що от не може вирішити свої певні питання бо весь час з нами, а я запропонувала приходити рідше - то аж образилась на мене, що я її ледь не виганяю. Недавно, з моєї ініціативи, пішла на роботу. Ще донедавна мама якась така вся була турботлива - "і з дітьми посижу коли потрібно і просто забіжу, щоб вас навідати" і т.д. А тепер якось аж дуже різко стосунки перейшли в розряд нейтральних. "Діти хворіють? Бідолашки. Вечором з ними посидіти? А довго? Ну я не знаю... Сусідку попросиш? Ну добре, па-па". Я розумію маму, любовь-марковь))), вона отримала те чого ніколи в житті не мала, відчула з цим чоловіком себе жінкою, бажаною жінкою))) ЇЇ тягне туди де тепер вона живе. Але навіть коли її чоловік був у відрядженні, в мами вже якось не знаходилось особливо часу для нас... Просто зараз я опинилась в ситуації - вдома з хворими дітьми, пустим холодильником, фактично відсутнім чоловіком... і за вікном дощ... Якось все так дуже різко змінилось, а я не встигла морально перестроїтись. Напевно, тепер маму як і свекруху буду просити про допомогу в крайньому разі. І ще такий момент неприємний для мене був. Якось мама з чоловіком купували собі продукти на ринку і на моє прохання прикупили мені. Мамин чоловік сказав, що б гроші за продукти йому не віддавати, а мама залишила їх собі. І від нього прозвучало таке ніби здивування, що мама від мене бере гроші. На що вона відповіла, що був час і вона нас теж годувала. Мова йшла про безробітний період мого чоловіка - мама працювала і підкидала нам продуктів трохи. Якось так неприємно стало. Бо взагалі то я в 18 на заочне перевелась і працювати пішла, щоб ми з боргів повилазили. Вся моя зарплата йшла додому. І до сьогодні фінансово мамі допомагаєм, може і не багато але скільки можемо. Але і багато одягу-взуття чоловік мамі купив. Якось так ніби завжди старались, щоб мама не відчувала себе обділеною. Повторюсь, пишу без будь-яких претензій до мами. Але просто все так несподівано для мене змінилось. Себе трохи шкода))) - накрився і спортзал і косметолог...
Відповідь: Ми і наші мами Да уж, про гроші - неприємна ситуація. Бажаю, щоб то було одноразово... А все решта - з одного боку, нормальні процеси в житті твоєї мами, а з іншого - важко переживати різкі зміни стосунків. Може здаватись, що ти і внуки чомусь стали непотрібними, але то не так. Взагалі, дай Бог нам всім у 60 і старше почуватись бажаними жінками і відкривати нові грані любові... для більшості сучасних 60-річних це скоріше виняток (з моїх спостережень). Порадій за маму, постарайся їй пробачити різкі зміни. Хоча, я дуже добре уявляю собі, як воно нелегко з 2ма хворими малюками.
Відповідь: Ми і наші мами це просто період змін. І як і будь-які зміни- це стресовий період. Коли ситуація усвідомиться-змириться, тоді все буде сприйматися по іншому. Зрештою, це дуже добре, що мама тепер може жити своїм життям, а не життям дітей-онуків. Бо життя іде, внуки підростають, у них починається своє власне життя,а бабуся молодшою не стає. Краще хай кожен живе своїм життям, тим більше, що не так часто у нашому суспільстві жінка у 60 років може і працювати і ще особисте життя заново почати.
Відповідь: Ми і наші мами Гарно написано. Також, мала необережність минулого року пожалітися мамі на чоловіка, той випадок я вже давно забула, а мама, як не дивно, ні, час від часу про нього мені нагадує. Від того випадку не жаліюся на чоловіка мамі і не дозволяю накручувати мене проти нього. Це точно). Моя мама любить зятя, але проскакує якась незадоволеність, хоча мій чоловік дуже добрий і неконфліктний, завжди допомагає батькам як з власної ініціативи, так і коли його попросять. І то ми окремо живемо, а що би було якби разом, тяжко уявити .
Відповідь: Ми і наші мами Я вже просто боюся до мами приходити. В першу чергу - стандартне: тобі треба іншу куртку, а ту куртку вже треба викинути (я вже ту фразу вивчила напам"ять і знаю, що вона прозвучить 120 . З маминих питань половина про їжу: що ви там маєте їсти? а зранку що мала їла? а ввечері що буде їсти? а бульбу маєте? а в школі є обіди? а Яна ходить обідати? ходить чи не ходить? а що вона там їсть? а ти їй гроші даєш, щоб щось собі купила їсти? а які фрукти маєте? Яблука - то для бідних. Треба мандарини, апельсини і гранати. А ти сметану маєш? Маєш чи не маєш? Чи не маєш? Маєш? То дай дитині сметани до зупи. Ну і як завше: коли ви останній раз аналізи дитині здавали? Треба здати кров і сечу. - Чого? - Бо тоді в малої була погана сеча (тоді - це у 2006 чи 2007 році). І треба купити малій перепелині яйця і робити їй гоголь-моголь. - Чого? - Бо тоді Гайдук так сказав (тоді - це 2007 чи 2008 рік, уже не пам"ятаю). І ви ж не знаєте, чи ще є в дитини в животі стафілокок і дизбактеріоз, чи ні (стафілококом і дисбактеріозом я, молода-зелена, "бавилася" цілий перший рік життя дитини, історія дуже подібна на історію форумлянки Zoryanazirka http://posydenky.lvivport.com/showpost.php?p=247221&postcount=1). Далі: Що робить Яна? - Яна бавиться на балконі з Настею. - Ти диви, яка Настя груба, збита, бо вона їсть! А воду пити не можна (негазовану Моршинську), бо вона вимиває кальцій з організму. Треба купувати соки. Ну і що робити...
Відповідь: Ми і наші мами моя ще йому каже, як він з такою як я живе, жартома звісно от чесно, не розумію, чого більшість вважає що мама повинна сидіти з внуками, вона вже насиділась з вами, хоче вже відпочити для себе пожити і якщо чесно як на мене, коли діти виростають, мама вже нічого їм не повинна, а от діти вже повинні а щодо грошей, це нормально, мамі повернути (ви ж не знаєте, може власне в неї скрутно з грошима), незалежно скіки ви їй даєте просто так
Відповідь: Ми і наші мами а форумлянка і не писала, що бабуся повинна сидіти з внуками. просто коли різко змінюється ситуація, то важко відразу оговтатися.
Відповідь: Ми і наші мами ну чого різко, вийшла заміж і вже ситуація помінялась просто не завжди помічаємо це або не хочемо я б просто позвонила би мамі і сказала що мені потрібна мама
Відповідь: Ми і наші мами Так, помінялась, а тут ще раз помінялась. І до чого тут чи повинна чи не повинна з внуками сидіти? Просто коли завжди сиділа, а тут коли вони похворіли - уже не може, то мені б теж було образливо.
Відповідь: Ми і наші мами ого, нічо так маму припрягли, сорі.. Ясно що після такого життя різка зміна дуже дивна ее, а няні? садок? То ваші особисті витребеньки-косметолог, спортзал, чому мама має сидіти з вашими дітьми, аби ви собі жили комфортним для вас життям? Може то я дивна, бо мама моя далеко завжди і я знаю і знала, що в будь-якій ситуації треба розраховувати на себе і якщо діти, то також. Дорослі люди вирішують, що готові і хочуть мати діток, то вже мусять свій час підлаштовувати під них, а не щоби мама підлаштовувала своє життя під життя дітей своїх і внуків. ---------- Додано в 09:55 ---------- Попередній допис був написаний в 09:52 ---------- ага, бабця тобто, і то так як по виклику , бо коли проблема, то треба, а коли все добре, то вже й не дуже треба. Те, що ваша мама у 60 років влаштувала таак своє життя-то просто супер, за неї можна тільки тішитися і запрошувати разом з її чоловіком вгості, так просто, не допомогти-посидіти-їсти зробити, а так, аби разом провести час.
Відповідь: Ми і наші мами Та не думаю. Просто коли в жінки вже внуки є, а особистого життя нема з якихось причин, вона зачасту сама готова присвячувати себе тим внукам з головою, бо то її щастя і розрада. Не думаю, що Натуля примушувала маму приходити і бавити дітей. Просто то ввійшло в звичку, тому трохи важко прийняти зміни, от і все. Не йде мова про те, що хтось комусь щось винен. Людина чесно написала, що їй важко перейти на іншу модель відносин, от і все. Думаю, кожній жінцібуло б важко, просто про таке не говорять, бо гордість не дозволяє і сором, що от хтось скаже, що припрягла маму. Не мусть, але сиділа, а тепер треба шукати когось іншого, щоб посидів. Я свою дитину чужим людям взагалі не уявляю поки, як довірити. А хочеться і в перукарню, і на каву з коліжанками. То не є так легко знайти заміну людині, яка до твоїх дітей дійсно добре відноситься.
Відповідь: Ми і наші мами так, але якесь таке споживацьке ставлення до бабусі. Ти мені потрібна, бо я маю косметолога, чи справи, чи ще щось. Не просто ти мені потрібна як мама, а для чогось... Знаєте, багато чула , і на посиденьках зокрема про те, що діти тих мами, котрі виїхали на заробітки, мають таке ставлення до мами, аби тільки гроші передавала. Я знаю, що такі є, але в тій темі змели всіх в одну купу і то чуєш і по телебаченню, і в неті бачиш, всюди. А чомусь такі речі ніким не розглядаються і вважаються нормою, тільки як на мене то неє норма. Мама виростила дитину, відпустила її у своє доросле життя і знач треба давати раду будь якими способами, своїми. Мама може допомогти, час від часу, по її бажанню, але ж не постійно. Я не кажу про Натулю, тут більше просто роздуми на тему, з допису Натулі видно, що вона дуже тішиться за маму, просто коли є звичка в будь-якій ситуації розраховувати на когось, то ясно що важко, але треба просто в думках все переосмислити і зрозуміти, чому так і як має бути далі.
