Відповідь: Психологія харчування коли ви готуєте обід чи вечерю для сім"ї, то лише рахуєте поживну цінність продуктів, щоб насититись енергією і корисними речовинами, чи таки робите, щоб було смачно і всі їли з задоволенням? ---------- Додано в 21:22 ---------- Попередній допис був написаний в 21:21 ---------- я маю на увазі зовсім малих дітей, які ше не знають смак чіпсів. моя точно їх би не обрала
Відповідь: Психологія харчування от мене дивують ДП. Чим більше читаю багато інших тем тим більше проскакує всюди думка, що якщо перше, то виключає друге... Я просто коли готую то в першу чергу дивлюсь, щоб воно було з якісних продуктів. Тоді воно і смачно і поживно. Чи смачно, то значить відро смальцю і кілограм солі з цукром?
Відповідь: Психологія харчування та-та, я саме це і мала на увазі... з повідомлення панікварц я зрозуміла, що коли я щось з"їла з задоволенням, то вже треба хвилюватись моя дитина перебирає їжою, то не нормально?
Відповідь: Психологія харчування в мене наразі один варіант, який мені і чоловіку підходить найліпше - не купувати!!! і в голові всьо спокійно, і ніц не хочеться ))) вже навіть хліб з варенням не хочеться (проївся ) ... а от тільки зявиться в хаті щось солодке - капці.. максимум можу протриматись до вечора, або до наступного ранку.. мій стоматолог як перший раз оглянув мої зуби, сказав "Солодкоїжка! Одразу видно.. Таку каку з зубами робить тільки цукор" Але так було не завжди.. коли була маленька то спокійно зїдала 1 цукорок в день, а решту "на потім" і не тягнуло!.. Ото була сила волі.. он зараз в кухні печеньки лежать, але ще не дуже тягне.. бо недавно круасан з чайочком зїла.. а ще трошки часу пройде і печенькам капці ..
Відповідь: Психологія харчування та я і не купую. і хліба ми не їмо практично, ну хіба дуже рідко в цьому плані дуже влучно сказала айлатан, що процес приносить більше задоволення, ніж результат. я дуже люблю відволіктися за якимсь приготуванням чергового смаколика.
Відповідь: Психологія харчування я теж то помітила.. але мені приносить задоволення процес не готування, а смакування.. то я стала не 5 цукерок за 1 хвилину зїдати, а відкушувати 1 цукерку маленькими шматочками і смакувати.. ніби і солодко, і зїла не все відразу.. але деколи і це не виходить.. деколи "зриви" бувають.. і ще, Ви в попередніх дописах підмітили про другу половину циклу, якраз перед КД.. в мене теж якось так.. Була в мене колись така собі залежність від чіпсів.. Так мені тої гидоти хотілось (тоді ще вчилась в інституті), що кожного дня купувала середню пачку Люкс.. Ніяк не виходило стриматись.. То було десь протягом 2-3х місяців.. Рідко був день щоб я не їла чіпсів.. І розуміла, що вони страшенно шкідливі, купа спецій, ненатуральних, смажене, горять якщо підпалити.. І ніяк.. А тоді в один день перемкнулось в голові, сказала собі що "Мені того не треба" і до сьогодні ставлюсь до них рівнодушно.. Бувають моменти, що хочеться знов спробувати їх смак, але то вже цілком контрольоване бажання.. Якось напевно так і з солодким треба.. Швидше за все, я ще не чітко вирішила сама для себе, що "мені то не треба", тому солодке керує мною, а не я ним..
Відповідь: Психологія харчування Я беру шоколад з 90% какао і от квадратик до кави-того досить, бо й не влізе більше, а смакую -отак відкушую манюній кусочок.
Відповідь: Психологія харчування Хто як хоче - так і розуміє, але суть ви не вловили, може, зле пояснюю. Я наголошувала на тому, що якщо постійно їсти щось (солодке, солене) забагато, зачасто (а ви ж ніби так і писали - що постійно мусите щось їсти солодке), то це вже не просто любов, а залежність. На любов до їжі має бути причина, просто так люблять хіба дітей і свою половинку. А та причина - якраз в голові. Мабуть, не вдале слово я підбірала, але думала, що з контексту мало б бути зрозуміло, що перебор - це типу переїдає.
Відповідь: Психологія харчування ні, не постійно мушу щось їсти, і не їм постійно солодке. але хочеться його часто. я не їм солодкого надміру. хоча для когось солодке - взагалі табу.
Відповідь: Психологія харчування ну це просто звичка, до солодкого звикається страшне. Я от типу вирішила лиш зранку їсти солодке, ну то я просто потім не могла від того відівчитися, бо як перестала, то мені аж не по собі було-ну все зранку каша вівсяна, чи яйця і до чаю щось солодке. СТрашне як до того звикається. Тому треба випробовувати свою силу волі. Займати себе чимось, аби не думати про то, фрукти їсти, щоби як то кажуть рот був чимось зайнятий :D
Відповідь: Психологія харчування от і в мене сніданок має бути солодким . з"їсти вранці канапку з сиром, чи взагалі якусь кашу-яєшню дуже важко. хоча колись спокійно так снідала.
Відповідь: Психологія харчування ну для мене ту святе, я би навпаки в житті не почала ранок одразу з печива солодкого, чи цукерки, спочатку їжа, а тоді смаколики, але до того навтіь порядку звикається сильно. Потім зрозуміла, що то не добре, навіть тільки зранку і от борюся, ще досі . Хоча ми за рік часу там значно менше почали купувати солодкого. Бо як тільки приїхали, то птасє млєчко, пєрніки ( :D, медівнички) і вівсяне добре печенько було дуууже часто. Тепер вже півроку того взагалі не беремо. Якщо хочеться вже дуже щось, то беру там такі гречані пластівці в рисовому сиропі. Але от зараз літо-грушки, персики, до того була полуниця, малина і не треба нічого солодкого.
Відповідь: Психологія харчування Дивіться, як ми легко кидаємось словами - завжди хочу, постійно їм. Так може казати людина яка не знає, що це таке постійно їсти. І це я кажу, не для того щоб когось образити, просто це констатація факту. Ви, Корено, просто не знаєте що це таке - постійно їсти і постійно хотіти солодкого. Якби ви це знали, ви б не виглядали так філігранно. І це не докір, а знову ж таки - констатація факту. І тільки й того!!! Я знаю що це таке постійно хотіти солодкого і постійно хотіти їсти. Навіть через неможу, коли живіт повний. Я знаю багато таких людей які це роблять, саме щоб заїсти емоції, а потім або два пальці в рот або приймають неймовірну кількість лік, щоб спровокувати пришвидшений вихід їжі з організму. Це жахливо! А ще я дуже добре знаю, що це таке за день об’їздити всі пекарні, які розташовані не на надто великій дистанції, і накупити смаколиків і з’їсти їх втіхаря, щоб ніхто не знав що я таке зробила. Ані ви, ані Віторія такого не знають і не зрозуміють. Тому їжте собі солодке так як вважаєте, бо ви вмієте спинитись. Я впевнена, що ви знаєте що це таке з’їсти 1/4 порцію в ресторані і більше не їсти, бо ви вже ситі.
Відповідь: Психологія харчування Та ну, а як же доїсти, бо вже заплатив? Не сперечаюся, мабуть, я точно незнаю, як це обїдатися, як ви це описали, але цієї зими такі дні були - холодильник не закривався, бо... сама, скучно, ніде піти і ні з ким поговорити. Але шкода стало фігури, якось вчасно зупиналася. Але бували дні, коли так вже хотілося солодкого, а до магазину пішки не дійдеш, то пекла будь-що, аби лиш щось і зїдала ще теплим.
Відповідь: Психологія харчування Зажори є майже у всіх. В таких випадках найкраще слідкувати за наявністю "потрібних" продуктів, які також можна обізвати і корисними. Якщо в такі дні у мене нема кавалка м"яска і купи овочів- то я жеру те що приповзло,а приповзають кашки-малашки, канапки, булки і всяке таке.
Відповідь: Психологія харчування Є така річ, як контейнер який можна попросити, щоб взяти з собою додому. Іринко, погодьтесь, що в штатах подають неймовірно кінські дози їжі в ресторанах. Проте є люди які це все виїдають і щей вилизують таріль. І не завжди з жадності. ---------- Додано в 23:49 ---------- Попередній допис був написаний в 23:46 ---------- Доречі... ви ніколи не звертали увагу, що найсолодші і найсмачніші перші дві ложки. Далі воно вже не приносить такого задоволення чи радше заспокоєння бажання. Прослідкуйте колись.
Відповідь: Психологія харчування Тут у мене не все так просто, бо закупи в нас раз в тиждень, дууже рідко ми посеред тижня щось докуповуємо. Відповідно все розраховано, на скільки це можливо, - що і коли будемо їсти. Тому заїдати "поживними" продуктами свої проблеми не буду, бо тоді якийсь день буду голодувати А купляти лишнє задля задоволення спокуси, якої намагаємось позбутися, для мене нерозумно. Такі моменти краще запивати... водою, звісно:xaxa:
Відповідь: Психологія харчування я рано зранку можу їсти тільки таке, що не має сильного запаху. Тому топчу овсянку. Не маю схильності до їжі. Можу їсти одне ї те саме декілька днів підряд. Для мене їжа - це необхідність отримати енергію для організму. нема прихильності до якогось продукту взагалі окрім мідій та овочевих салатів. Їх можу їсти багато і незупиняючись. Солодке їм рідко. Якщо вибирати тістечко чи котлетка - я з"їм котлетку. Хоча без м"яса також спокійно живу і часто відмовляюся... "Хочешь есть - съешь яблоко. Не хочешь яблоко - не хочешь есть."
Відповідь: Психологія харчування Про компульсивні переідання . Від Світлячка : Одно из последних опубликовано буквально на днях в Journal of Social and Clinical Psychology: оказывается, люди, имеющие в струкутре личности тенденцию удовлетворять потребности других людей, могут быть более склонны к ожирению, ибо в социальных ситуациях едят, чтобы доставить другим удовольствие. Кто бы мог подумать Это в принципе одна из базовых характеристик личности с нарушенными взаимоотношениями с едой, будь то истощенная до аменорреи анорексичка, булимический пациент или компульсивный обжора. В тот момент, когда мы говорим себе, что о своих потребностях мы позаботимся позднее, после того, как сделам что-то для другого, мы, фактически, признаем себя менее ценными, чем другие. Выйти на работу с температурой - значит, признать, что потребности владельца предприятия, начальника или клиента важнее ваших. Вызваться помогать знакомому, даже не являющимся вашим близким другом, ремонтировать квартиру - тоже. Я ощущаю свою неспособность говорить "нет", когда меня просят помочь, более того, я обнаруживаю, что постоянно сам ввязываюсь в ситуации, где необходимо пожертвовать своим - временем, деньгами, силами - в пользу кого-то еще. Як то все в житті взаємоповязано.
