Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

так виходить , що йому ніц не треба: ні дитина, ні жінка, птіца вольная - без будь-яких обов'язків, як квартирант. Заплатив і живу. Теж не дуже правильно.

А це розумно. Погодьтесь, нехай краще нейтралітет ніж постійна критика чи повчання. ІМХО..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

спитайтеся, а чи не хоче він фрілансом зайнятися?
Мій - программіст і вдома також краще буде щось програмувати, а не фільм зі мною дивитися. Не по роботі,а так... "для себе". Ну в кайф йому. Спиталася а чи не хоче фрілансом зайнятися, раз все одно у весь вільний час програмує. Спочатку сказав, що це маячня, але зараз в нього якийсь спортивний інтерес з"явився

Чи може ваш чоловік подумує змінити професію? не найгірший варіант

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ще хотіла дописати. Ніколи не напрягайте свого чоловіка при батьках (ви ж ніби живете разом). Як треба щось попросити - на вушко шепнули чи в іншій кімнаті. нехай мама ваша не знає, про те, що повинен зробити ваш чоловік і чого він не зробив або зробив через одне місце. Тоді і менше розмов виникатиме х її сторони, менше вас нагнітатиме ситуація.

І, до речі, тема вже писана-переписанами схожими ситуаціями, не лінуйтесь її перечитати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ви в цей момент вже знаєте, що не зробите?
Я бачу такі варіанти:
-"ні" не звучить, бо буде зараз бурхлива реакція і розбір польотів
- під "добре" "зараз" ховається, що прохання взагалі не почуте, а лише сприймається як фоновий шум.
І особисто мене б та невизначеність і неможливість покластись на чоловіка найбільше непокоїла.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

то вроді ж окремо, чи я помиляюсь?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ні, не знаю. Коли кажу, що зроблю то кажу це з позитивних міркувань і завжди планую зробити, проте потім знаходиться міліон інших справ і те, що я пообіцяла відходить на задній план. І так відсувається, і відсувається. Воно мені не дає спокою, але якось уникаю того вже через те, що знаю що ітак дістану чи зроблю чи не зроблю.

Нічого то не шум. Про це навіть Ґанґор говорив, якщо хто цікавився. Чоловікам треба говорити кілька раз. Просити. Про це тут вже БАГАТО писалось.

Доречі, коли мене попросити, а не вказувати то я зроблю набагато охотніше і швидше. Коли мені тупо дають завдання, аля то твоя відповідальність, я того уникаю і можу спокійно НЕ зробити. Це називається passive-aggressive, і вина за таку поведінку лежить не лише на особі яка так робить.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

то не до того, що "живу як хочу", а до того, що змусити людину робити ті побутові речі, які для неї абсолютно неважливі , бо вона може і без них обійтися дуже важко. Тому простіше знайти компроміс у вподобаннях і від того відштовхуватися. А домашню побутову роботу жінка в першу чергу робить не для чоловіка, а для себе. Бо в першу чергу їй неприємно ходити по брудному килимі ( чоловік того може і не помічати, він про глобальне думає) і їсти з брудного столу ( чоловік тут теж може не надавати значення). Ну то якось так, згрубша.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я за стосунки з повагою, дуже важко жити з людиною до якої стукаєш як об стійку горохом. Говорити , просити і знаєш що того не зроблять ... Не розумію. Все життя жити і частину тратити на вмовляння . Від відчуття безпорадності і знання що можеш розраховувати тільки на себе завила би. Я на 95 процентів виконую обіцянки, муж знає що як пообіцяв то мусить зробити хіба би там якийсь мажорний форс виник. Брендо шукайте підходи , так сяк .. По трохи. Бажаю вам найти ключик.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

навеяло)))

Они передвигаются преимущественно боком. Потому что одной рукой держат тележку, которая все время не туда заворачивает, а другой рукой прижимают к уху телефон. «Так, — кричат они в трубки. — Я в молочном отделе. Что брать? Кефир три и два?.. Понял. Посмотреть на срок годности? Слушай, тут написано что до девятнадцатого. Что делать?»

Они похожи на астронавтов, которые высадились на Луну и теперь получают инструкции из центра управления NASA. Не дай бог проявить в такой сложной ситуации самостоятельность — домой можно и не вернуться. «Люся! Люся! — вызывают они Землю. — Обнаружен неопознанный объект — овсяный кисель. Сорок рублей, Люся, не знаю, что делать. Калорийность — девяносто. Объем — сто пятьдесят. Что значит — решай на месте? Может, в другой раз сама придешь и на него посмотришь? Я боюсь рисковать».

Иногда, впрочем, попадаются астронавты с начальством. Вчера как раз такую картину наблюдала. Начальство перебирало арбузы, перекладывало их с места на место, зачем-то принюхивалось и стучало по «попке». Подчиненный стоял рядом и вопрошал: «А он не зеленый?» И очень удивлялся, получав очередное: «Да откуда я знаю, Славик?» Ничего себе заявленьица. Как это — откуда? Славик как раз уверен, что жена знает все. Может заглянуть не только под арбузную корку, но и в глубину его собственного сердца. Как же иначе?

И точно — выбрав, наконец, нужный экземпляр, женщина вздохнула: «Уф, все. Поехали дальше». Дезориентированный Славик снова повторил: «А он не зеленый?»
И услышал в ответ: «Ты что, тупой?»
Пожалуй, это была единственная фраза, с которой мужчина при всем уважении к своей спутнице не мог согласиться. Поэтому обиженно засопел. «У него хвостик сухой, — исправила положение супруга. — Понимаешь? Сухо-о-о-ой!»
Славик расслабился. Все снова стало на свои места.
Все хорошо, что ты делаешь, любимая, все правильно. Я под твоей защитой. На этой незнакомой планете мне не грозит смерть, разгерметизация скафандра и неспелые арбузы. Можно я теперь на тележке покатаюсь?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я правило про покору зрозуміла дещо інакше, ніж "завжди згодна, роблю все сказане, й не пітдаю сумніву".
По перше, от реально побувати свое звертання до нього не в "повелительном падеже" ,ну ледь не сверх задача для мене. Тільки так і прошу, хоч виходить наказую. Як же так попросити щось принести/помогти, щоб було просте зрозуміле прохня, не накшталт-"щось давно сміття ніхто невиносив".
По друге, це скорше я від нього вимагаю дій, а зробити не даю. Ну бо вже по пунктах розписала як то має бути.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А мене трохи інше цікавить, зустрічаються... Ніби і не треба просити тисячу разів, не треба сидіти і думати як попросити, все просто... І головне робиться. Чого тоді такі ситуації потім ? Адже ж дійсно є необхідні кожноденні речі які обов'язково робити - а жінка мусить думати : як сказати ? Коли сказати ? Чи зможе чоловік напротязі тижня купити хліба чи вже до наступного місяця почекати. Мені мого життя було би шкода на таке витрачати , дах би зірвало точно .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

бо період завойовування(зацікавлення) переходить в іншу стадію.
Чоловік вже на фініші, типу одружився і розслабився , а жінка далі біжить, робить, старається))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

цукерково-букетний період відрізняється від щоденно-побутового. На етапі зустрічань не треба просити винести сміття, бо того "спільного сміття" ще може і не бути ( кожен живе окремо чи з батьками і лише після одруження з їжджаються); ще немає діток і , відповідно, інші потреби, інший ритм життя у обох. На тому етапі не задумуються: а хто порозвішує дитячі колготки на балконі? А якщо і задумуються, як то буде , коли дітки народяться, то це все на рівні "як бачиться і як мріється".Ну і обіцяти, коли того ще немає, завжди легше. А воно потім виявляється зовсім по іншому: виявляється, що чоловіка треба просити посуд помити ( а він же на етапі зустрічань мив- ага, тільки нечасто і небагато); в хаті помогти прибрати (ну ж бо він пилососив раніше-ага, навіть якщо і регулярно раз на тиждень, бо більше і не було потреби поки лиш двоє. А коли дітки - виявилося, що прибирати треба то щодня, бо ж то повзають по підлогах, то печенька-компотики по всій хаті то ще щось. А щодня чоловіка то напрягає робити . Бо він гроші на сім ю заробляє І в принципі не відмовляється так само попилососити- раз на тиждень ( -місяць). А дружині треба частіше, бо обставини інші, а вона втомлена. . Та і багато отих "чого " може виникати...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну не можу я того зрозуміти, хоч вже багато років "працюю над собою".
В чоловіка інше мислення? Він думає про щось глобальне і тому не винесе сміття ? Він космічна істота?

Зустрічала такі міркування в багатьох психологів, зокрема в Козлова, для себе зробила висновок, що жінок він таки недолюблює

Не вірю!
Ні, я ще б могла зрозуміти, якби чоловік вирішував долі людства, був геніальним винахідником, художником, вченим, чи хоча б топ-менеджером, що оперує мільйонами і т.д. Ну, і результати його діяльності були б помітні в матеріальному вигляді, в т.ч. відображались на добробуті сім"ї. Але, в таких родинах, зазвичай, побутові проблеми вирішуються просто - домогосподарки, куховарки, няньки, водіїї і т.д.
Але, коли людина нічим особливим не займаючись "думає про глобальне"?..
І є фактично ще однією дитиною в сім"ї? Не розумію...
Чомусь всі наші "інопланетяни", коли життя змусить пожити самостійно з голоду не помирають, грязюкою не заростають, і добре знають, де магазин, як пилесосити, і навіть можуть собі приготувати їсти (уявляєте?)...
А сімейному житі - "а мне всьо пофіг?" Бо не треба напрягатись, все ж зробить хтось інший, той, для кого це важливіше? Дуже вигідна позиція.
А ми далі будемо опановувати "мистецтво", шукати "підходи", організовувати свій час "правильно", щоб все встигнути, і вчитись дивитись на проблеми іншими очима...
І можете кидати тапками, накипіло.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

можна просто сказати: "Капєц, сміття щось так назбиралось..." або "Як я мрію зараз про сочок!" тобто казати факт, без сарказму, а мужчина хай проявить свої якості і вирулює (тільки не треба ображатись, якщо не пойняв, терпіння)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

От просто витягнули мені з голови мої ж думки! Браво!
ППКС!!!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

інакше.Банально:вони на форумах не заморочуються питанням "мистецтва бути чоловіком".
"Жена - это повар, посудомойка, техничка, прачка, медсестра, воспитатель, учитель, швея, экономист, бухгалтер, психолог, любовница...
А муж -устает на работе!

Ты замужем и у тебя нет шубы, бриллиантов, ты ездишь на маршрутке, все делаешь по дому да ещё и работаешь?! Поздравляю - ты вышла замуж по любви!

Не обязательно человек, который вырастил сына, построил дом, посадил дерево - настоящий мужчина. Очень часто это - обычная женщина!

п.с. у нас ,мам, у кого ростуть сини, є ще всі шанси спробувати зробити так, щоб у майбутньому наші невістки не писали на форумі, що у них чоловік- інопланетянин

п.с.2: до речі, питання до мам, у кого вже дорослі сини : а чи часто та багато вам по дому допомагають ваші сини? Чи мають якісь визначені за ними обов язки , які вони виконують без десяти нагадувань, регулярно і без нервів? Чи питання "виховання чоловіка" залишаєте невісткам?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

кажуть , що до одруження люди ніби ходять на пальчиках, а опісля по трохи стають на повну стопу (ну бо ж неможна все життя на пальчиках, це важко). От тому так і виходить... Принаймі так то трактує Ніна Кригіна.

нє, але всі вони дослідники. На цю тему недавно слухала записи Торсунова. Ну от він каже, наприклад щось з їжі зіпсувалося, покрилося грибком. Жінка буде кіпішувати, що воно зіпсулося і треба викинути. А хлоп прийде і почне першим ділом розглядати - а як та пліснява виглядає, а як той грибок наростає - догори чи по всій площі, яке воно мохнате і кольорове... ну а жінку тим часом то всьо трафляє, бо вона би вже була за той час і все викинула і ше й баняк помила... а хлопи бачте вічні дослідники..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та ладно... Підліток чи дитина так, буде розглядати, а звичайний хлоп взує жінку по п'яте число за переведені продукти і на тому все. Або просто про мовчить, мало таких що пліснява цікавить більше ніж їжа .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

так і вони у сімейному житті це теж можуть робити: 7 днів на тиждень смажити яєшню і макарони ( і дружина може це їсти поки не набридне. Набридне- зварить борщ сама), і пилососити раз на тиждень ( бо в холостяцькому житті йому більше і не треба), а жінці треба частіше, ще і пилюку ( ужасть) витерти частіше ніж він звик. Для чоловіка це справді може бути незрозумілим і напрягаючим. Інша справа, якщо чоловік звик до стерильної чистоти і щоденного обіду з 5 блюд , сам лежить на дивані і лише жінку пиляє, що там пилюка, а там- компот не такий солодкий . А якщо йому ці речі не заважають жити, то йому дивно, що від нього ще хочуть.А стосовно того, що не напрягаються, бо це хтось інший зробить. Та теж так є. Нє, а чого тратити йому енергію , коли вже це за нього вже все вирішили і зробили: "умный в гору не пойдет, умный гору обойдет".