Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

І , в разі чого, у нього буде шикарна відмазка : накаркала:xaxa:

---------- Додано в 10:20 ---------- Попередній допис був написаний в 10:14 ----------

то точно. А ще, якщо жінка залежна від чоловіка в якихось планах ( а може й цілковито) то тут їй і капець настає. Як їй особисто. А разом з тим і сім"ї, сімейному розвитку.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я теж не приймаю.
Але вона ллється і ллється... :shutup:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

то вже зле.. може настати момент коли ,як то кажуть, буде остання крапля:babruysk:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

В паралельній темці казала про те, що ніколи ні з ким не критикую свого чоловіка, що тільки я маю право на це, але але але... Хотіла все ж таки поділитись своєю проблемою і прошу у вас не критики, а погляду зі сторони: може, я щось роблю не так, може, мені поміняти свій підхід чи відношення? І як мені поміняти?

Короче, мій чоловік нічого сам не зробить, якщо я не скажу. Його про все треба просити, в прямому розумінні цього слова, це вже доходить до якогось абсурду:
" сонечко, будь ласка погуляй з дтиною", " сонечко, будь ласка помий посуд", " сонечко, будь ласка застели ліжко", "сонечко, будь ласка прибери за собою зі столу", вже навіть доходить до того, що я прошу аби він сам собі постриг нігті! Це вже просто капец! В нас постійно на тій почві сварки, бо: по- перше, мені вже таааааак надоіло йому говорити про кожен- кожнісінький крок, мене задовбало все контролювати (чи зробить він те, що я попросила чи ні і як саме це зробить), мене задовбало постійно йому все нагадувати; по- друге, мало того, що його буквально про все треба просити, він ще й не завжди це робить, вірніше робить, але через годину- дві- тиждень- місяць, причому ходжу кожен день і нагадую, він каже, що зробить сьогодні, та де там, вже місяць ходжу і ні фіга. По- третє, навіть якщо щось і зробить, то, вибачте, як через одне місце: попросила попилососити і поприбирати, сама пішла гуляти з дитиною, приходжу додому: пилосос стоіть посеред коридору, килим в кімнаті скручений, пилюка не витерта, в такому випадку я знову змушена підходити до нього і просити: " сонечко, будь ласка, поклади пилосос на місце, будь ласка розкрути килим, будь ласка повитирай пилюку", ітд. Моіх нервів вже просто не вистачає на те все, ми живем самі, дитина маленька в хаті, я мушу і за дитиною дивитись, і істи готувати, і тримати в чистоті квартиру, і його контролювати... В мене просто мозги вибухнуть скоро. Я його просила два тижні піти в Ощадбанк і заплатити комунальні ( кожен день ходила і просила), він мені вже місяць робить морквяний фреш, причому я вже раз викинула зігнившу моркву, купив вчора наступну партію моркви і вона успішно гниє в холодильнику. Я, звичайно, те все можу робити і сама: піти заплатити за комунальні, зробити собі той фреш чи гуляти сама з дитиною двічі на день, але яка тоді його функція? Причому, він працює з дому, тільки часто іздить у відрядження закордон, а так кожен день сидить вдома за компом і працює. Останні пару місяців в нього роботи майже немає, тільки поіздки час від часу, то він не працює, а просто тупо сидить за компом і шось там собі робить, з друзями окремо від мене не зустрічається, нікуда сам не ходить. Ми вже два дні не спілкуємся... Варіант" поговорити- пояснити" ми вже проходили, допомагає рівно на три дні, потім знов те саме. В нас вже доходило до такого, що два дні в хаті не було хліба, бо він ніяк не міг вибратись в магазин... Таких прикладів море...
Можливо, я написала трохи сумбурно те все, вибачайте, просто поділитись реально немаю з ким, бо мама відразу замість того, щоб допомогти вирішити проблему,- почне обсуждати його і казати " я ж тобі казала, що він лінивий", подруг немаю одружених, які б могли порадити, що робити в таких ситуаціях. Вірю, що тут на ДП є люди, які стикадись з чимось подібним і якось ту проблему успішно вирішили, буду вдячна за розумні поради і допомогу

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

можем відкривати клЮб
набір відкрито)))
ми теж проходили це все, особливо коли дитина була від 0 і дтак десь до 1 року.. не знаю з чим то зв'язано..
а ваш завжди такий був чи відбулись зміни?
мене теж задовбувало постійно повторювати зроби те, зроби се, п'яте-десяте. Може тому що була сама з дитиною дома і трохи "накривало", може в чоловіків після появи дитини якісь зрушення(замикаються)
можу сказати одне: пройде все! не зациклюйтесь. Це складно, деколи ситуації доходять до повного маразму, але маєте заспокоїтись, бо у вас малявочка, яка потребує здорової мами. Порадою не допомогла, але точно, ви не одна така

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

в мене подібна ситуація з чоловіком, правда на місяці чи на тижні не затягується, але мій чоловік дуже повільно все робить, і якщо занятий чимось одним, то не може переключитись і почати робити щось інше!
мене то на початках злило, а зараз просто не звертую увагу, кажу зроби будь-ласка то і то, а вже коли зробить, то його діло! ніколи нічого не нагадую по два рази!
те саме,

чи

захоче сам зробить! я помітила, що якщо я не біжу зразу ж прибирати, мити, складати, він і сам чудово справляється!

коли то на днях сам приніс рушники у ванну, бо я кинула прати одні, а інші не поставила, йому припекло і він знайшов сам у шафі, ще і так гарно порозвішував

важко звичайно, якщо треба нагадувати погуляти з дитиною, чи хоча б зрушитись з місця, але можливо, потрібно менше нагадувати про все, може чоловік все таки сам дійде до того, що почне хоч щось робити!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Соррі, не можу цитувати. Rostok, мій такий був завжди, тільки раніше було значно менше справ по дому і я дуже то не брала в голову і не мала на то часу ( ми винаймали житло, я ходила кожен день на роботу з 8 до 8, не було ще дитини), жили більше для себе. А зараз я вдома, маєм своє житло і дитьо, то справ додалось набагато більше і тут моі нерви почали здавати...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

аналогічно.. мабуть правду кажуть, що сімейне життя починається, коли з'являється дитинка. Мене раніше дратувало, коли щось брав з шафи і ТУПО її не закривав не знаю чому, але зараз я вже настільки звикла, що смішно з того.. чесно
ну такий в нього таракан і всьо тут. Взагалі-то, муж мій дуже хороший майстер у всіх сферах, будь то сантехніка, меблі, електрика.... але ж то не означає, що за першим моїм помахом він біжить щось робити)))
ну мусимо ми з тим миритись, бо.. може і ми не ідеальні

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

У цьому відповідь як на мене на питання. Коли більше часу є для себе, то і сімейне життя якось сприймається простіше. А так виходить, що ти 95 %, а він 5 % і то з прошенням. Маю подібну ситуацію. Усе треба сказати у алфавітному порядку, бо так простенько то може не все в голову влізти. Але є одне, но, не знаю чи у вас так та у мене, що не скажу виконується безприкословно і вже. Так я то відшліфувала. Сама не тягну і не люблю то. Повторюсь, як не скажеш то переступить і піде.
А тепер ще скажу як я думаю. Ніхто нічого в людині кардинально не змінить. Як він такий є, то такий і буде, можна лише підкоригувати. Пробували по-всякому (сусі, сварки). Вдалим був лише варіант - як не можеш змінити ситуацію, зміни своє ставлення. Правда часами важко бо никипає, але відходить. Маю масу прикладі в жінок у котрих чоловіки пильнують за всім, але як вони виносять мозок !!!! Лізуть у баняк і рахують витрачені гроші на базарі на купівлю супер товару - кабачка. І так, що до абсурду доходить. Я особисто (часом вилазить) змирилась, бо з мотикою на сонце не попреш. І дуже рада тому, що робить коли скажу, бо є й такі що і на те не реагують. Тому подумала і почала шукати позитиви, знайшла, ще знайшла і вирішила на тому дати спокій (ну поки не вилізе знов) і загружати його завданнями онлайн. Тоді ті 5 % для мене суттєво збільшились. Десь так.
І ще ситуація суттєво розрулилась як вийшла на роботу і тоді якось збалансувались ті всі відчуття.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

справді менше часу залишається на всілякі конфлікти))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Margarett, справа в тому, що ні: вже не робиться нічого, абсолютно нічого, на то можуть йти дні- тижні- місяці, як я писала вище, і я постійно маю про то просити і нагадувати - от в цьому, певно, вся загвоздка. Якщо б я раз сказала і він відразу б зробив, повірте, я б була щаслива дружина, а то інколи вже доходить до такого, що млжем бути без хліба- масла- води по пару днів, купить собі якісь фрукти ( наприклад, диню, яку я не ім, бо не люблю), то ті фрукти стоять в холодильнику тижнями, поки не зігниють і я іх не викину! Дитину маєм купати в 10 вечора, я до 11 чекаю, щоб він нарешті помив ванну і все закінчується тим, що дитина сама засипає від того, що хоче спати і ми іі не купаєм, а коли в нервах підходжу до нього і кажу: я ж казала, що в 10 купаєм, вже 11, чому ти не миєш ванну? Чую відповідь: зараз... Я кажу: та дитина вже відрубалась, вона ж не буди півночі чекати, поки татко помиє ванну! То про то вже капец- абсурд- катастрофа, слів нема описати цю ситуацію.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

чесно.. я б такого копала в дупу

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Лінтюх. Пасив.
Ну тоді Ви маєте стати АКТИВ.
Якщо він таки заробляє гроші, на які ви живете, то плануйте роботу по дому без його участі. Та ладно, я он з двома викручуюсь. Те встигну, те не встигну, без геройства, помірненько. Принайні для початку.
А з чоловіком почати щось планувати. Типу:"Сьогодні треба те то зробити, ти коли зможеш?", "Після обіду я дам тобі дитину гуляти і 2 години мені треба на прибирання." "Давай на тижні виберемо день і з`їздимо на закупи." Ну принаймні мій чоловік саме так любить, без підходів, прямо, але і без команди, типу "ось проблема - ось як пропоную я зробити". Ну і контроль треба, раз такого чоловіка маєте.
Чесно, я не люблю таких пасивних людей по життю, на щось приємне і корисне в них часу нема, краще в диван коріння пустять. Часто діти в таких сім`я якраз хороші, багатообіцяючі, так і хочеться сказати "Та заведіть вже його кудить на плавання, футбол, малювання, хор...". А батькам лінь і пофіг.
Мій чоловік має на таку лінь задатки, але активно з тим бореться і дякує мені, що я слідкую, щоб він не піддавався такій спокусі і слабкості.
Дуже ІМХО, я не за скандал, але іноді, зрідка "прочистити мозок" практикую.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну чи його гнати чи ні, то питання спірне бо є дитя і все решта ...
Рахую то вже за страшні гріхи. А так треба правити. Лірика.
Те, що важко розумію. Дивіться щодо купити хліб ... у нас також то є лише моя робота. Він ніколи не питає чи треба ? Я вже до того звикла і купую сама. Але так по-вихідним приобщаю до побуту. І те, що не дуже йому хочеться теж є. Бо то я його по-любому силую. Сам ж не робить. Але я був час гавкала, а що робити гавкала. І так йому певно то в голову влізло, що як скажуть то зроблю. Знову ж то від характеру не всі однаково сваряться, треба важити бо є і такі що атакують. Тут так нарадити важко, бо кожна сім"я окрема має свій ритм життя постулати. Але ви його не зміните, треба пошукати спосіб як натиснути, бо є категорія людей яким треба копнячка і гут. А може він має який жаль на душі, тому і так пофігує ?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

думаю, великий мінус в тому, що він постійно вдома сидить... Це якось остаточно його розклеює.. ну і , звичайно, до кожної людини є свій підхід, тому мусите його знайти. І робіть все зі спокоєм для себе.. навіть якщо прикрикнути захочете - робіть це швидше за для вигляду))) Жоден чоловік не вартує ваших(наших) нервів і сліз

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

На рахунок " копати в дупу", то пишу тут, щоб все ж таки вирішити ту проблему раціональніше поки що я його люблю і планую прожити з ним, поки " смерть не розлучить нас", а на рахунок " чи, може, він має жаль на душі?", я от задумалась: він взагалі то з іншоі сусідньоі краіни, тут, крім нас з донею немає нікого, навіть друзів нормальних ще не завів ( але то вже інша тема), має дуже багато хороших друзів у своій краіні, там ж і родичі, і мама... Я не думаю, що це могло б бути причиною такоі поведінки... Думаєте?
Ще я знаю, що поки його тато був живий,- вони дуже часто сварились, є в мене така підозра, що саме через його лінь. От я думала, ми на днях плануємо іхати до свекрухи туди, то, може, варто мені розказати ій про цю проблему? Вона ніби жінка адекватна, може, порадить якийсь підхід до свого синочка?
Що мене ще добиває, що в когось на очах ( моі батьки чи його мама), він старається бути " ідеальним", сам все робить, без моіх нагадувань і попихань, а як тільки ми залишаємся самі,..... починається " жизнь- маліна"...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Мдя, уявила як я чекаю коли чоловік помиє ванну або озвучу таке прохання в наказовому тоні - "давай мий - бо дитині треба купатись)" - аж смішно стало. Помиє сам - коли дитина чи я хворі і справді якісь проблеми, а так -дрібні закупи, побутові справи - в нас то жіноча робота, я ж на роботу поки не ходжу.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

з того би і починали)))
це багато пояснює. по-перше, можливо він почуває себе "не в своїй таріці".. хоча
по-друге, обмежене коло спілкування
по-третє, стопудоФФ інший менталітет
а на рахунок свекрухи.. важко сказати(треба її добре знати, щоб не нарватись на її непрязнь)

---------- Додано в 13:14 ---------- Попередній допис був написаний в 13:12 ----------

у вас вже досвід, вам простіше)))
це все треба перемолоти спочатку

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Все можливо. Бачите і розкрутили, що він все таки гіпотетично міг би щось таке відчувати. Може це пов"язано з роботоюю чи дістав якусь апатію в ін. країні... Хоч то і чоловік та в розум йому не влізеш. А те, що любите це клас ! Я також дуже люблю свого "підкопнячка" і тому закриваю очі не дещо (він теж). Але людина не з свинцю десь та й пролізе якась злість (а коли є ще за що подавна). Треба вам поритися в тому. А щодо свекрухи, то можна сказати тільки толерантно (бо то син її і то завджи має більше значення ніж щось інше), якщо вона розумна жінка може й дійсно якийсь позитивний вплив зробить.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Usmishka, це був приклад. Звичайно, що я сама помила б ту ванну, але на той момент я не могла відійти від дитини ніяк, тому просила його. І ще раз підкреслюю, що якщо я буду робити все сама, то що ж буде робити він? Давайте не будемо прискіпуватись до прикладів, я хотіла порад у вирішенні проблеми.