Відповідь: Народжуємо вдома! цікаво так.. а що швидка робила? міряли тиск, температуру, дивились плаценту? і якщо можна, скажіть будь ласка, через скільки часу після народження дитини викликали медиків?
Відповідь: Народжуємо вдома! напишу мабуть) медиків чоловік викликав відразу як зловив Дарину і передав мені. ну не зміг він пережити калюжу крові на підлозі приїхали через 15хв. перерізали пуповину (тато хотів, щоб то зробили лікарі), міряли тиск - 60 на 40, ойойой (жінка народила 15хв тому, чого дивуватися? ) плаценту не перевіряли - я її ще не народила тоді. чекали, думали отак лежачи на ліжку (не дозволяли встати, у мене ж тиск низький )))), з купою світла і 2ма чужими дядьками в хаті, зі старшою яку розбудила (то була друга ночі)- під боком - я їм плаценту народжу ну покрутилися ще трохи. подарували "стерильний набір для новонароджених" - де були одноразові пеленки, Катруся ними ще пару днів бавилась потім ще міряли тиск, запитали чи не поїду в ПБ, дуже на поїздці не наполягали. я їх помаленьку переконувала що у нас все ок і ми їм подзвонимо, коли народимо плаценту, а зараз можна спокійно їхати і залишити нас спати таки переконала, але приїжджали ще раз - подивитися плаценту загалом вважаю, що мені із ними пощастило дуже - 1. всі родичі і лікарі полегшено зітхали, коли чули що була швидка. 2. вони чомусь були зовсім не зацікавлені везти мене в пологовий, а тому не залякували і не грузили. мені б ті залякування, звісно, були десь, а от на чоловіка могло подіяти( 3. таке враження, що вони мало що знали про стимулювання народження плаценти, бо їм ніби і хотілося, щоб я народила при них, але вони нічого для цього не робили. ну тобто не намагалися робити ))) ну і 4. чоловік заспокоївся, коли вони мене і дитину оглянули і сказали що все ок)
Відповідь: Народжуємо вдома! Гм-гм... Розповіді MURARI також ніби нема...Отже, в нас назбирався невеличкий список "штрафників"? Не одна я така Так, дівчата, давайте виправлятися!)) Пи. Си. А може ще хто четвертий є?
Відповідь: Народжуємо вдома! Половина книги Мішеля Одена "Відроджені пологи" вже перекладена українською мовою і викладена в інтернеті тут http://7promeniv.com.ua/knyha-vidrodzheni-polohy
Відповідь: Народжуємо вдома! З кожним днем все більше переконуюся, що ми живемо в абсурдній країні «Домашні» породіллі доводитимуть материнство через генетичну експертизу
Відповідь: Народжуємо вдома! все вірно, хто не хоче платити лікару в пологовому, полюбому заплатить))
Відповідь: Народжуємо вдома! а це тут до чого? 1. дома не тому народжують щоб зекономити 2. гроші лікарю в кишеню до бюджету не доходять а, і смайлики - такі доречні
Відповідь: Народжуємо вдома! 1.якби не сказали, то ми б не знали 2.але поповнювати його якось треба Тому і смайли)
Відповідь: Народжуємо вдома! хто-небудь, трохи юридично грамотний... розтлумачте... бо "журналісти каналу ЗІК" - це добре, звісно, але я нещодавно пояснювала журналістам відомої газети попередню постанову (яку мені пояснили тут), тому то така собі служба ОБС З того, що я прочитала, бачу лише попередню постанову. А "обмінна карта з ПБ", яку журналісти до списку дописали - то ж не з ПБ вона, а з ЖК Донині я знала таке: маєш обмінку з ЖК - вже можна зареєструвати дитя нормально. А як ще і карту виклику "швидкої" - так взагалі чудово. На експертизу могли погнати ту маму з немовлям, яка на обліку по вагітності не стояла, швидку не викликала, про факт народження дитини в поліклініку не повідомляла і лікареві після пологів ні сама не показувалась, ні дитя не показала (і не має відповідних довідок) невже тепер на експертизу треба буде всім, в кого є обмінна, карта виклику швидкої, довідка від педіатра про огляд новонародженого, довідка гінеколога про те, що ця жінка народила, плацента, свідки пологів?
Відповідь: Народжуємо вдома! так отож. я як колись думала про пологи вдома, то для зменшення всіляких паперових незручностей народжуєте спокійненько, а тоді вже по факту дзвонить чоловік в швидку і каже: ой вже народжує, приїжджайте! і швидка не встигла)))
Відповідь: Народжуємо вдома! я десь по радіо чула що не все так страшно, що генетичну експертизу треба буде хіба якщо жінка звернулась реєструвати дитину через 6(?) чи більше місяців після пологів. Але то таке - треба читати оригінальний текст постанови, а то стаття в газеті чи репортаж по радіо/телебаченні - не те джерело, на яке варто спиратись
Відповідь: Народжуємо вдома! Значить, пішла шукати аматорським способом. на сайті КМУ http://www.kmu.gov.ua/control/uk/newsnpd?npdList_stind=61 починаючи від 03.07.13 нічого такого не зареєстровано. Маю підозру, що ЗІК розкопав стару постанову, від січня, після якої успішно народили і зареєструвались вже кілька наших форумлянок.
Відповідь: Народжуємо вдома! от наприклад наша Даринка - народилася 24 лютого, успішно зареєстрували коли їй ще тижня не було тому та, треба спочатку перевірити, на що вони там посилаються. бо ті журналісти інколи ну такі вже журналісти )
Відповідь: Народжуємо вдома! В тій постанові йшлося, що для реєстрації можна подати перелічені там документи, а не обов*язково треба. Але чого вони кожен рік якісь зміни вносять в процедуру реєстрації - то питання мене цікавить.
Відповідь: Розповіді про пологи Хоча я була готова чекати і повних 42 тижні, все сталось трохи швидше 26.08,рівно 41 тиждень вагітності. Біля 4-ї ранку прокинулась, затерпла спина, я встала в туалет, але спина щось не дуже "розтерплась". Лягла. Знов якось тягне спину. Встала знову пішла в туалет. Захотілось в ванну. Включила гарячу воду, виключила яскраве світло, чую що спина болить не просто так. Але дивно - попередні рази перейми були інші - живіт кам*янів з переходом на поперек. А тут просто болить поперек. Але за скількісь хвилин з*явились відчутні перейми, я вже навіть трохи гуділа. На звук прийшов чоловік,спитав чи почалось і сів поруч. Говорити мені не хотілось, я шукала собі зручно положення. Всілась в позу лотоса вздовж ванни. Перейми відразу пішли досить сильні, регулярні, з невеликим інтервалом. Говорити не хотілось. Взагалі, кожна спроба "включити" голову, говорити лише посилювали больові відчуття. Тому ці пологи пройшли виключно на відчуттях і майже без слів. Але не тихо Захотілось гарячого чаю - було відчуття, що ззовні гаряче-тепло, а в середині хочеться ще нагрітись. Потім захотілось більше простору - ванна в нас звичайна, тому єдине що вдалось зробити -прилягти на бік і верхню ногу викласти на край ванни. Перейми вже йшли такі, що хотілось підтужувати. Попросила чоловіка застелити рушник на підлогу. І вчасно, бо почистило кишківник і треба було міняти воду, хоча по силі і інтенсивності перейм я розуміла, що часу чекати поки чоловік поміняє воду я не маю. Чоловік обмив мене душем, дуже швидко і я вилізла з ванни на рушник, стала в колінно-ліктьову. Встигла до наступної перейми Попросила чоловіка принести надувного віслючка (така іграшка надувна, діти на ній скачуть). Бо дуже хотілось спертись на нього, щоб розвантажити руки. Перйми, чи товже потуги були дуже інтенсивні і виснажливі. Я от зараз згадую епізоди з фільмів (та і з перших пологів пам*ятаю подібні фрази з сусідніх родзалів) коли лікарі кажуть не кричати або не тужитись. Я б послала, чесно Мовчати або не тужитись було НЕ-МОЖ-ЛИ-ВО. Змінювалась інтонація, тембр звуку, але гучність була практично одинакова. Єдиним орієнтиром було відчуття полегшення на потузі. Попросила чоловіка кинути ще рушник між ноги мені. Спитав чи не думаю я , що скоро все. Я не думала, була практично впевнена, але він того не взнав Досить довго з наростаючою силою йшли потуги перед тим як тріснув міхур. Власне коли з*явилось відчуття , що все, я так не можу, от тоді і згадала, що такі думки переважно з*являються перед розв*язкою. І згадала, що міхур ще цілий. Але лізти туди і рвати теж не хотілось. Хоча з попередніх пологів пам*ятаю відчуття, коли вже здається нема сил терпіти,і тут лопає міхур , і стає суттєво легше. Але втручатись, щоб пришвидшити це я не відчула потрібним. В чоловіка підозрюю телепатичні здібності, бо йому таки вдавалось вгадувати мої думки, навіть попри моє мовчання чи невнятні відповіді На потугах трохи легше було,коли він масажував поперек холодними руками. А я кричала , тужилась і чекала - коли ж стане легше. Коли міхур тріснув, я собі дозволила розслабитись, полежати і відпочити. Стало суттєво легше. Але основна робота була ще попереду. Декілька потуг пішло на прорізування голови. Чоловік каже, що був малий тричі обмотаний пуповиною. Потім ще кілька потуг на тіло. Коли малюк народився, я зрозуміла, що не можу перевернутись. І так мені добре було Розслабилась, лежала на тому віслючку і відпочивала.. Чоловік щось говорив до дитинки. Потім каже мені : -Ну, вгадай, хто в нас -....хлопчик...-кажу - А хто ж іще Потім підняв мене, перевернув, поклав, бо сидіти не могла. Вручив сина. Сидимо, роздивляємся Згадали , що варто, мабуть час народження подивитись. 5:45. В дві години від і до вклались Пуповину перерізали десь за годину. Старші в захопленні. Зважили - 4200 г. Коли малий взяв груди, пішли дуже скорочення матки, я передихувала як перейми. Чоловік бігав дивитись чи все гаразд зі мною. За пару годин після пологів я віддала малечу чоловіку, закрилась в ванні, зігрілась теплим душем, заспокоїлась, розслабилась, легенько підтужилась і тоді плацента вийшла дуже легко. І майже відразу скорочення стали цілком терпимими. Ось так народився наш найменшенький синочок (за віком, не за розмірами). Швидкі пологи - це дуже непросто. І зараз є відчуття, ніби всередині все притиснене-затиснене, я майже весь лежу з малюком, відпочиваю. По відчуттях всередині розривів немає, хіба ззовні дрібні тріщинки. І набряку промежини немає, хоча минулого разу був і тримався кілька днів після пологів.
Відповідь: Народжуємо вдома! вибачте, що паскуджу таку романтичну і спокійну розповідь своїми питаннями. ваш чоловік теж готувався до ДП? коли саме знімав пуповину? вони спали і нічого не чули? а як ви їх ідентифіковуєте? по відчуттях чи в дзеркало дивились? і ще: ви на обліку стояли? (якщо вже десь писали - то я не бачила - у вагітні темки не заглядаю) ви хотіли у воду пробувати народжувати? ще раз вас вітаю!!
