Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

але чи кожна жінка погодиться ( особливо тоді, коли основним ( чи єдиним) годувальником у сім ї є чоловік),на подібну чоловічу умову: тоді і всі матеріальні витрати- теж порівну на двох ( квартира. машина. харчі, відпустка. поточні і т.п.)?

ага. вступаючи у сімейне життя, у чоловіків і жінок різні погляди на це: жінка думає, що змінить свого чоловіка ( тобто "якщо мені щось не подобається вже зараз- я це чудово зможу змінити і виховати собі ідеального чоловіка. він обо вязково зміниться, бо я так собі вирішила"), а чоловік навпаки- думає, що жінка такою ж і залишиться ( тобто не набере зайвого кілограму; не буде "чогось від нього хотіти", вся увага буде лише йому, і обід з трьох блюд буде "незалежно від погоди" і т.п.)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Не знаю дівчата, я і погоджусь з деякими фразами, з деякими ні... на рахунок ліпити з чоловіка свій ідеал... ну відношу це до сфери фантастики. Загалом, вважаю, що одружуватись вже потрібно тоді, коли ти бачиш, що в людині є недоліки, але ти не хочеш ці недоліки виправляти, і розумієш, що з ними можна жити... вміння маневрувати, десь піддаватись, чи не це мистецтво бути в парі? Це робота кожного дня, і не тільки жінки, як ідеальної дружини, але й чоловіка. Гра в одні ворота, це вибачте мука, а не сімейне життя. Я мала довгі досить, як на мене, стосунки, майже 4 роки, де намагалась кожного дня ліпити під себе людину... крім своїх сліз, я більше нічого доброго з цього не пам'ятаю.
Нашій парі досить часто мої знайомі, дівчатка, дорікають, що ми не сваримось мов скучно живемо, нема в нас італійських "страстєй":ха ми не сваримось на вулиці, в кафе, але я не кажу, що в нас немає якихось розбіжностей в поглядах.Ми вирішуємо свої справи вдома.
Я терпіти не можу, коли в кафе починаються інструкції зі сторони жінки, скільки пити чоловікові чи щось там їсти - не їсти, потім надування губ і фінальні хлопання дверима... ТА і загалом, ми ж дорослі люди, чи то добре переробляти людину? та і чи це можливо, взагалі? невже нам, дівчатам, сподобалось, щоб нас виправляли, переробляли під себе???? Так, всі ми міняємось, підлаштовуємося в парі, це добре, якщо парі загалом добре. А якщо після такої ломки людині погано, якщо кожен день стає для неї мукою... чи не почне потім ця людина шукати іншого на стороні?
Мистецтво бути парою - оце мистецтво

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я звичайно вибачаюсь, але ви пропонуєте дикість. Отже, жінка, працююча, ще повинна повністю займатись всіми хатніми клопотами, бо вона не має придаточка?
Коли двоє рівноцінно працюють, не може бути нічого іншого як тільки

Якщо жінка не ходить на роботу, то вже собі тоді домовляється з чоловіком лишень про те, що

ділиться, а решта роботи вже може виконувати сама.

А то у вас виходить, що якщо жінка вдома, то вона вже єждєвєнка якась.

Одним словом, шкода тих списаних "мілліон" сторінок. Ми знову прийшли в "поінт бланк."

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

я нічого не пропоную у цьому дописі.

не впадайте у крайнощі. Я веду до того, що складається таке враження, що умови у сім ї може ставити лише жінка. І вступаючи у шлюб свято вірить у те, що чоловіка можна переробити, виховати "під себе" і т.п.

---------- Додано в 13:11 ---------- Попередній допис був написаний в 13:09 ----------

у кожній сім ї свої порядки і устої. І свій розподіл обов язків. Навіть якщо іншому це і видається неправильним.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ии... не погоджусь все залежить від світосприйняття жінки

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

О, пізнаю мову свого чоловіка Дістає мене тим, капєц...
Хоча, якщо взяти до уваги дописи в темі "Гроші спільні чи особисті", багато хто говорить, що працює, щоб заробити собі "на булавки" і добре, якщо це влаштовує другу половинку...
З другого боку, є купа випадків, коли жінка просто об"єктивно не може ділити видатки з працюючим чоловіком,то що, він не повинен допомагати їй в хатній роботі і ділити з нею хатні і "дитячі" обов"язки?.. Якийсь такий "несімейний" підхід, чисто економічний...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

що повинен(-нна)- не повинен (-нна) -це визначається конкретно у кожній сім ї окремо. Бо загального універсального підходу бути не може. У кожній сім ї своя модель, яка може не подобатися чи не влаштовувати, наприклад, вже жінку чи чоловіка з іншої сім ї. Як на мене, проблема у тому, що зараз прийнято "жити напоказ". Хтось один пише, що у нього в сім ї прийнято "так і так". І одразу ж знаходиться хтось інший, який починає переконувати в тому, що той перший живе неправильно.Аналогічно поширений споживацький підхід до іншої половини ( обоюдний): я знаю, що мені треба від тебе і що ти повинен робити, натомість не завжди чітко ставлю вимоги до своїх обов язків і до того, що я повинна. Мистецтво бути дружиною ( і так само мистецтво бути чоловіком)- це мистецтво у межах окремо узятої кожної пари. А разом вони і дають

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

не говорили, що хатню роботу ділити на обох порівну, тому про "порівну" то вже Ви так собі зрозуміли.. просто ділити.. якусь частину один, якусь - інший..

давайте спочатку.. оце "перевиховання" і "ліплення", наскільки памятаю з попередніх енн сторінок теми, розкритикували всі (або практично всі).. але думки розділились в тому, що (1) одні вважають, що ставлення чоловіка до жінки може змінитись, коли вона почне працювати над собою і змінить власне ставлення до чоловіка (і то є достатньою умовою), а (2) інші - що ставлення чоловіка до жінки може змінитись лише, якщо він теж цього захоче (іншими словами - скільки б жінка не працювала над собою, скільки б мудрості не набиралась, поки не буде бажання чоловіка - він не змінить до неї своє ставлення)..

Умови повинні ставити обоє.. Не лише чоловік і не лише жінка.. Обоє. Я за співпрацю.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Нині подивилась Откуда берутся деньги.. Додаю в цю тему, бо в лекції багато говориться про сімейні стосунки, а не тільки про гроші..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Тема курсує, як американські гірки і на кожному новому стрибку все чіткіше промальовується силует споживацького ставлення до партнера. Чому так? Бо всі переважно хочуть чогось домогтись від другої сторони на свою персональну користь. Не на благо сім"ї, а для своєї особистої вигоди. Тому змістилися акценти з того, що сім"я зобов"язує подружжя до спільних зусиль на користь розвитку стосунків, емоційного комфорту всередині сім"ї, добробуту та достатку etc., на те, що кожени з партнерів зобов"язаний іншому персонально забезпечити такі умови життя, як собі кожен уявляє і тут не факт, що уявлення та потреби партнерів співпадають.
І тоді починається...
Більшість людей починає спільне життя до офіційного оформлення стосунків висуваючи основним аргументом сексуальну сумісність, а вже потім "розкидані шкарпетки". А насправді, для того, щоб жити довго і щасливо не потрібні такі "репетиції". Набагато ефективнішими були би розмови і визначення пріоритетів майбутньої сім"ї, важливих спільних цілей, бажаних перспектив.
Мистецтво бути дружиною, то щось ніби як акторська гра. Навчитись прикидатись кимось, ким ти не є, щоб догодити комусь, кого ти(цілком може виявитись і таке) майже не знаєш. Навіть не знаю, чи варто тратити на це зусилля?
Звичайно треба рости, розвиватись, треба рухатись в ногу з часом, але не виключно заради того, щоб осягнути мистецтво, а просто з природньої необхідності людського мозку, який атрофується, як м"яз, якщо ним не користуватися, а решта(захоплення і повага чоловіка, його бажання відповідати рівню) прийде, як приємний бонус.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

завжди думала, що споживацьке ставлення це тоді, коли один вимагає виконання обовязків від іншого, а від себе не вимагає... але хіба може бути мова про споживацьке ставлення в сімї впринципі? хіба буде в такій сімї гармонія? хіба будуть всі щасливі? мені основне, щоб всі були задоволені.. не тільки чоловік, не тільки дитина і не тільки я..

Ох.. багато і дуже багато жінок (і взагалі людей) не вміють бути собою.. більше того - не люблять себе такими як є.. постійно маски-маски-маски.. а вже коли навчишся бути собою, то відпадає необхідність і, разом з нею, бажання накладати на себе маски..

погоджуюсь з тим, що розвиватись заради самого розвитку - глупство.. такий розвиток ніц не вартий.. для мене розвиток - заради гармонії, спокою в душі.. а про мозок не погоджуюсь.. бо виходить, що в школі/інституті треба вчитись лише для того, щоб не атрофувався мозок? це є той самий розвиток заради розвитку ))) Заради того, аби чимось зайнятись.. Скажем так - розвиток без конкретної цілі..

Так в нас в країні склалось, що здобувають вищу освіту, заради того щоб її здобути. Заради диплому, папірця. Не заради вивчення улюбленої професії, а от власне щоб мати папірець.. Ходять на роботу, заради самої роботи (а не заради того, щоб отримати задоволення займаючись приємною справою) і т.д.

Я не засуджую нас, бо я сама така. Сама вчилась того, де нормально платять, заради папірця. Хоч душа лежить зовсім до іншого. Сама ходила на нудну для мене роботу, тішачи себе тим, що вчасно платять зарплату трохи вищу середньої по Львівській області. Але морального задоволення - нуль. Я така ж. Але я не кажу, що то нормально і що треба робити тільки так.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Отже якщо тема про мистецтво: щоб стати гарним митцем потрібно знати добре правила, щоб вміти їх порушувати. Які правила сімейного життя існуюють? Нещодавно відкрила для себе одне дуже важливе: прибирають вдома люди ледь не щодня, а стосунки подекуди припорошені пилом роками. У кого ще які є правила?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Критика вбиває любов!!!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

здоровий пофігізм здоровий, поки не пофіг одне на одного

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

необгрунтована критика, я б сказала
+ неповага до чоловіка/дружини
+ не бажання бачити і вирішити проблеми

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

будь-яка критика. Вона не повинна бути присутня в відносинах ВЗАГАЛІ!!!. В відносинах між людьми можуть бути тільки поради, бо критикувати, то вже означає нав’язувати іншому свою думку. Це неприпустимо, бо у кожного вона дуже суб’єктивна і не у всьому інша особа бачить речі так як ви.

Тому критика, аля ти вже захуда, чи ти загруба не може бути присутня аж ніяк, або - вечеря тобі сьогодні не вдалась. Це на його/її думку не вдалась, а на думку того, що готував вона саме те, що мало бути. Тому, критики як такої я не приймаю. Я сприймаю просто думку іншої особи, аля, вечеря сьогодні була інакша. Не на мій смак, але тобі, напевне, сподобалось.

Взагалі смішно... що значить обгрунтована критика. Та мені хоч мілліон підгрунть розкажи чому у мене саме так, а не інакше, і я вам мілліон доказів знайду чому воно у мене саме так. Відчуття чи переконання іншої особи, це не мої відчуття. Не можна критикувати ВЗАГАЛІ!!! В самому розумінні - критика, вже закладено приниження і суб’єктивна думка. Творіння імпресіоністів називали глупістю і критикували, а ми вважаємо їх високим мистецтвом. І обгрунтування тій критиці було, але правди не дуже там багато було.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

1. Головний обов"язок Жінки - зберігати життєрадісність, попри все, навіть якщо дуже тяжко, бодай на секунду викликати радість в собі (лиш тоді знайдеться вірне рішення), бо це любов, а любов є там, де нема страху, який сліпить.
2. Не сперечатись з чоловіком. Якщо обрала, значить він твій і значить апріорі правий, бо чоловік.
3.Пам"ятати про головну ціль.

п.с. правила до виконання дуже тяжкі (принаймі мені зараз, особливо п.2), але дотримання їх воздасться сторицею.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

От в точку Марусю... Чоловік завжди зі мною радиться з приводу своїх робіт, бо знає що я чесно скажу. Але, є ньюанс...коли я кажу "от мені бракує барабанів, вибуху чи приспів мав би підривати, то іноді слухає, а іноді на такііііі диби встає, що не зрозуміло нащо давав слухати і просив оцінки

Ненавиджу пофігізм. Для мене це все, край.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Просто любити

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

хм, слухала сьогодні Торсунова, то він на цю тему багацько розказав:

-Кохана, вся зарплата піде на ... машину(до прикладу)
-Звичайно, коханий, тобі видніше.
А потім виникає потреба у пеленках/повзунках/банячках, і зарплата тю-тю куди треба жінці.
Ще й так наголосив на важливості ролі жінки, яка завжди знає як буде добре.

думаю над цим весь вечір, і ще більше запуталась