Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Як на мене, біля сильного мужчини так і хочеться бути слабкою... Але ні для кого не секрет, що за кожним сильним чоловіком стоїть ще сильніша жінка, яка його мотивує, надихає і підтримує! А в таких ситуаціях, однозначно потрібно спалювати мости по максимуму і просто завалити себе роботою, щоб ні часу ні сил не залишалось на якісь спогади... знаю наскільки важко, але працює)) і коханнячко потім знаходиться!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? може й так, по форуму цього не скажеш. мабуть, в сім ї головна - ви, але як досвідчена жінка робите все, щоб чоловік думав, що то він головний. то як у Фаіни Раневської: " Семья заменяет человеку все. Поэтому, прежде, чем заводить семью, хорошо подумайте: что вам важнее -"все" или "семья". То до того, що чим старше стає чоловік, тим важче йому сподвигнутися до "заміни". Зрештою, і в молодому віці це лише для жінки сім я - "все". Для чоловіка - це завжди лише частина. Лише для старого холостяка оця частина стає все меншою і меншою. Ну хіба до пори до часу ( читай віку), коли його вже геть лінь розбирає і банально хочеться, щоб хтось чай, готову їжу і тапочки приносив. Ну і серцеві каплі , при потребі":smile:. Тобто " па любому" буде організовувати своє життя, так, як це в першу чергу зручно йому. Бо звичка- страшне діло. Зрештою, то не є погано, якщо жінка готова до такого: чекати, аби потім стати "пристанню останньої надії". Але ж не кожна на це піде- і це теж закономірно.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Працює тільки у випадку, якщо жінка думає, що любить. Від справжніх почуттів не рятує абсолютно.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Так і мусить бути Але я б сказав не ще сильніша, а просто жінка, яка мотивує і надихає! На мою думку така жінка повинна бути, бо їй ростити дітей, в тому числі і сина, якого вона буде мотивувати і надихати...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Кожній жінці (особливо тій, яка зовні дуже сильна, нежалежна і самостійна) тааак хочеться бути слабкою біля свого сильного чоловіка)) особливо, коли знаєш, що це все заради тебе/сім'ї)) але то вже таке, про наболіле, напевне...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? "Сильніший", "рулить", знову все до купи. В почуттях сильніший той, хто менше любить. А рулити може той, в кого характер сильніший.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? залежно як завалити. Рятує лише на певний період - коли ти навіть немаєш часу попити кави бо в тебе робота. Над тобою стоїть шеф (ну або ти сама собі шеф (але то так ще треба вміти і мати силу волі)), який недає права відволіктись і ти хочеш не хочеш працюєш! Це дає можливість хоч на тиждень два відволіктись, набратись моральної витримки, ну або розлюбити...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я вам скажу, що придумала собі я. Перечитавши купу сторінок тут, я виробила свою лінію поведінки. Не знаю, чи можна розлюбити... Тре відплакати своє, коли того хочеться. А потім взяти в себе в руки і забути, з часом, але забути. Не тримаючи зла, образи, згадувати приємні моменти, але вже без болю в душі. Просто відпустити. Як моє, то буде, а як ні - то ні.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Незнаю чи вдале в мене порівняння, але то моя власна думка, ці розставання-притирання-зходження мені дуже нагадують ситуацію, що була у Кері Бредшоу і Супермена.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ооо, я також свого часу робила якісь такі порівняння. Щось в тому є.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Тільки не варто порівнювати з романтичними образами із фільмів. З реальним життям це не має нічого спільного. Включіть функцію "реалізм".
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? та йой. Таку ситуацію мало не кожна може до своїх стосунків у певний період притасувати. Я не вийняток. От лиш гарно то лиш в кіно виглядає, бо так все гламурно-прилизано. А реально , якщо такі стосунки перенести у нашу українську реальність , виглядатимуть, як 45- річна "Кері Бредшоу" далі чекає мимолітних , але таких солодких зустрічей із "Суперменом", який, на жаль, не буде у свої 50+ таким гламурно- інтелігентно- багато-інтелектуально-сексуально і "щещотам"... "Дівки", ви чого? На землю спустіться. Я погоджуюся, що наша одинока жінка у віці 40+ може виглядати як лялечка ( бо багатьом страждання стимул надають. Тому і живуть у комплексі мазохіста- для саморозвитку. У мене у самої коліжанка з дитинства така є, у якої статусу всіх соцмережах " в активном поиске" і яка у свої 40+ ну просто лялюся, бо має бажання, матеріальні можливості і моральний стимул виглядати років на 10 молодшою). А тепер візьміть нашого середньостатистичного чоловіка у віці за "50". Багато там Суперменів? Це або втомлений життям, жінками і, відповідно, з купою комплексів і образ на життя -жінок і т.п. "уже не мачо". Це як у жартівливому афоризмі "Мужчина в кризисе средних лет, это когда уже есть простатить и геморой, но нет еще Лексуса". І йому вже реально просто аби десь притулитися ( і не так важливо до кого), лиш би лілеяли, годували-прибирали і не задавали зайвих запитань. Або існує той умовно 1 % чоловіків "ще досить нічого собі" ,не травмованих морально і не ображених десь там глибоко всередині на все і всіх, але він самодостатній сам по собі. І жінки постійно біля себе йому не особливо і треба.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Вона включена. Порівняння можна знаходити, але вірити, що так бува в житті - то вже занадто, навіть для мене
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? нічого в тому нема! То лиш показує, що вам подобається отак жити-страждати, бути жертвою і плакати... Вже би пора якісь дієвіші і кардинальніші вчинки робити... Без образ, але ви пишете, що вам вже не 30, але поводите себе як 18річна дівчинка, в якої ще вітер в голові... Треба навчитися себе поважати, мати власну гордість і не позволяти якомусь чоловікові так собою помикати-хочу бути, не хочу, ну дитячий садок...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Про фільми. А мені ця ситуація нагадала Моніку і того старшого мужчинку, з Друзів, Річарда жінці потрібно було все, а мужчині нічого, вона хотіла сім'ю, а він дорожив свободою. Висновок - потрібно шукати Чендлера, а він знайдеться, обов'язково знайдеться
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Одним словом - молодшого ))) щоб покишо без криз )) Сніжна сказала, що та криза 40 років може плавно перейти в старческій маразм.. :khomyak: ще, правда, можна 45 літнього, в якого вже криза пройшла ))) але тут є інші мінуси, - а раптом та криза повертається ))) а Вам ще сімю треба, дітей ))) Майбутнє :connie: , а не пенсію :cowboy: )))) Вибір за Вами )) то я все жартома.. не сприймайте буквально..
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Тобто особу, яка буде тобі в першу чергу другом, бо як відомо друзів не зраджують. Та?... але я направду до влади не спішусь. Хоч я більше як наріжний камін, як похитнусь то все може рухнути. Я також народну творчість зацитувала.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Та, дівчата... Ви думаєте, що ані жартів, ані критики не сприймаю? Треба щось робити, а не заморочуватись шекспірівським: бути чи не бути? Не я перша, і не я остання...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Як я вже писала: у чоловків криза не закінчується ніколи- криза новонародженого переходить у кризу першого року- потім трьох років- потім 7 років- потім піділтковго віку- потім "середнього віку", ну а там вже і старечий маразм не за горами.Ну що поробиш: наші мужчини з перших днів життя мають слабшу психіку . Одним словом, " "Это не у женщин плохой характер.Это у мужчин нервы слабые" п.с. нє, просто реально, коли на душі погано, то залишається або плакати або сміятися. І інколи , після того, як виплакатися, краще вибрати жарт- як своєрідний засіб психологічного захисту.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Дівчатка! Ви забуваєте, що ми самі виховуємо своїх чоловіків, тобто синів які потім стають чиїмись чоловіками? Якось так нецікаво, що в чоловіків присутній тільки маразм, або старечий або молодечий. Абідна, да. Після довгої праці над собою, можу сказати, що залишатись життєрадісною то одне, а обирати жарт, як засіб захисту то зовсім інше. І воно не дуже добре. Краще всетаки аналіз, щоб бачити де і коли щось випадає з звичного і тоді або приймати або над тим працювати.
