Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Та Ви її не слухайте. Як вважаєте за потрібне ,так і робіть. Дівчата дуже гарно написали- приїхала допомогти? хай допомагає по хаті, а з дитиною і ви самі посправуєтесь. З милою посмішкою звалюєте з дому і все. Сьогодні на майданчику одна молода жіночка жалілася : я їй ( свекрусі) насмажила 20 !! відбивних, вичистила коврик руками ( бо інакше свекруха не дає його чистити), вимила підлогу руками, бо свекруха не признає швабру, ну і ще всяке. Питаю- " ти знаєш де маршрутка на Брюховицьке озеро?", каже "знаю". Ото , кажу, зранку взяла кавалок печива і води, сіла на маршрутку, і до вечора в Брюховичах. А вона хай собі смажить відбивні, 20 штук. ну але дівчина ся скривила " аа, свекруха мене неробою назве, гнилою"...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Якщо є бажання то завжди можна знайти щось незроблене. Проте, я ЗА Брюховицьке озеро. І ней собі називає ким хоче.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Вчора на майданчику частково підслухала (ну бо дуже вже голосно говорила) розмову свекрухи зі своїм сином по телефону "вона сама до мене прийшла... я не налітала на неї... не налітала... я старша, я старша, тому вона має стерпіти..."
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) говоріть, говоріть і ще раз говоріть, бо недомовки - то непорозуміння, конфлікти, сварки. Ну і у виборі чи дати бавити дитину і ревнувати або довірити кухню/прибирання і нервуватись я вибираю друге - хай прибере, наварить як вміє, навіть якщо буде говорити що в мене те не там лежить, не так поскладано, десь щось недомито. Я за таку поміч щиро дякую, бо той час витрачаю на дитину і відпочинок, а це дуже важливо. Інша справа якщо вона не захоче вам по господарству допомагати, тоді тяжко.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) мене тільки недавно трохи попустило на рахунок ревності. Зрозуміла що дитина навіть малесенька дуже добре розуміє і відчуває як хто до неї ставиться. Моя свекруха поводиться дуже подібно до вашої. Як на мене, то до дитини ставиться як до іграшки, об‘єкта, навіть сама це сказала після чергової сварки про те, що не можна робити з дитиною: "Я не так часто приїжджаю, нічого їй не станеться, дай Я ПОБАВЛЮСЬ ЯК МЕНІ ХОЧЕТЬСЯ" . Постійно тягне, направляє - іди туди, стукай молоточком, їж, їж, гарно жуй. Дитина любитиме і поважатиме тих, хто її любить і поважає, а якщо бабуся буде балувати, то буде бабусі на голову вилазити, і хай сама з тим розбирається. А ще в нас часто обманює дитину, щоб маніпулювати нею. Напр, ідем в кімнату пошукаєм тата (а тато то на роботі), а я зла невістка, кажу їм "Не обманюйте її, тато на роботі". І так само тримала неправильно, і весь час намагалась посадити пошвидше, і за руки водила по хаті, хоча я сто раз просила, пояснювала, сварила. Зараз вже вроді основні моменти позаду. Тільки заставляє малу ходити - типу чого ти повзеш, давай вставай і сама-сама. Раз мала вже спати хотіла і розплакалась від того, а я їй кажу, доця не хочеш, можеш не ходити. З бабусею говорити нема сенсу Гуляти я її з малою не пускаю, ходим разом, наглядаю як жандарм. Бо 100% понавдягає, позакутує, ще й може чимось нагодувати без відома. Я як знаю, що свекруха має приїхати (хоча дізнаюсь часто в останній момент), стараюсь ніякої важливої роботи не планувати.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ви ж мама дитини, яку вона прийшла пролвідати. То й відстоюйте своє. А як мала виросте будете зі всім погоджуватись? праску з віником у руки і гуляти з малою, скажете, що дитина капризує, лізуть зуби і потребує ТІЛЬКИ маму!
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) invisible, дуже розумію отой Ваш стан - що Вас "підкидає" від того, як свекруха бере дитину. Мене ще часом на дурний ржач пробивало. Байкова пеленочка - то ще нічого, мені сплячого новонародженого Дмитрика при +24 в хаті, вдягнутого в суцільний костюмчик, накрили рушником і шерстяною ковдрою і вдягнули шерстяні шкарпетки. Я думала тоді, що я не витримаю. А після того, як ми з Дмитриком потрапили в лікарню, до мене без попередження приходила або сама свекруха з "інспекцією" (перевірити, чи не довела я знов бідолаху до лікарні) , або свекра присилала. Це був дурдом і брєд. І чесно - справитись з тим всім я не справилась. Переросла та і все. Нещодавно в гостях у свекрухи Дмитро почав негарно поводитись, я зробила йому зауваження, свекруха завела пісню "мама не розуміє чемного хлопчика, то все мамі здається...". Чоловік потім тихенько зробив зауваження свекрусі, і вона погодилась, що сказала неправильно... вже добре... Після народження Сергійчика взагалі багато помінялось. І свекруха стала сприймати мене як нормальну маму. І я, наприклад в одяганні дитини, йшла на компроміс: коли їхали в гості до свекрухи, то вдягала так, щоб і лялік не перегрівся і їй в очі голі ніжки не кидались. Десь так.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Мене дуже нервує, коли мала починає плакати в неї на руках і прошу дати мені, щоб заспокоїлась, то прям від мене ухиляється і чуть не втікає. То треба довести дитину до істерики, щоб мені дала. І я вже не знаю, як то переконливо їй казати, бо я прямим текстом заявляю дайте мені і тяну руки.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Я скільки, я часу просила свекруху, де душитися так сильно, бо як бере малу на руки,потім весь одяг і вся мала мають запах досить для мене різний і солодкі парфуми, які я не люблю. Все рівно, приходила вся пахнуща
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) ай, прочитала і мушу виговоритись. Мала на днях дуже схоже. Свекри бачили малого, ще як йому було 3 тижні. І от в два місяці малого ми знову зустрілись на хрестинах (чоловік ніс до хресту братового синочка). Я все розумію, свекруха бачить внука втретє за життя, хоче натішитись. Сидимо на подвір'ї, малий дуже капризний, бо животик болить і поїсти не може. Нарешті заспокоївся, положила у возика іграшки собі розглядає, агукає. Свекруха каже, що хоче посидіти з малим, щоб ми йшли до хати їсти, але візьме його на руки. Я кажу, що не варто, бо буде плакати, поки спокійно дитина лежить, нехай лежить. Зайшли в хату, я в візочку телефон залишила, вийшла, він вже на руках хниче...ну фігня, хай носить. До слова скажу, що свекруха вже старша жінка і вже не має стільки сили. Він в неї постійно сповзає в район колін...і він так звісно не хоче носитись висячи. Другий раз я вийшла, свекруха сидить а малий в неї на колінах сидить! Сидить на попі, лицем до неї. Дитина 2 міс. Я відразу зробила зауваження, вона почала виправдовуватись, що то мені так здалось. Жесть... Третій раз то було аут. Малий ревить в неї на руках, я підходжу забирати, щоб спробувати погодувати, так і кажу "давайте спробую його погодувати", і тягну руки до дитини, а вона вириває від мене його, розвертається і аж тікає, відходить)))) Ну та то смішно, нє? Чи то я вже якось маніакально ставлюсь до того, чи що? Останній раз, коли я вийшла на подвір'я і вона тримала малого на руках, пішла сховалась з ним за хату))) Смішно то все, але мене так дратують такі дибільні ситуації. І через такі ситуації зовсім не хочеться давати дитину навіть на руки. Я і конфліктувати не хочу, бо стосунки псути не хочеться. Ну але спокійно на такі речі реагувати не можу. Так мене то злить...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Одне діло гратися з дитиною, а інше, коли граються дитиною! Діти - не іграшки. Їм теж буває сумно, нудно, немає настрою.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Якщо ви так "часто" бачитесь, то, думаю, і не варто свекруху "виховувати". Правда, не мовчати, сказати, що, на Вашу думку, вона робить не так, і, можливо, повторити не раз, але спокійно. Ну і, по можливості, не залишати їх надовго, у Вашій присутності мала би трохи уважніша бути до того, що робить з дитиною.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ну от, і я про те. Як моя дитина плаче, то є причина і я не можу дивитись, як нам калатають, щоб заспокоїти. І то так дуже схоже, на забавку. Бо як він лежить собі, заглядає за іграшками то можна з ним поговорити, він так класно вже агукає і сміється, як з ним розмовляти. А вона хотіла носити і все. Я не виховувала, я спокійно сказала, що він ще маленький щоб садити його. Ну але на такі речі, я не можу мовчати. Так дитині і зашкодити можна. Просто то так виходить, що я пояснюю їй як тримати дитину, а вона мені каже, що вона так і тримає, що мені здається...Вона виростила троє дітей, а я тут розказую як тримати дитину... А не залишати, то ясно. Я всидіти кілька хвилин не можу, як малий не біля мене. Але то таке враження, що в людини основне бути з ним щоб я не бачила. То відправляє нас з чоловіком в хату поїсти, то за хатою ховається з ним. Напевно через ті мої зауваження...
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ой, Юлю, як же мені то знайомо... У нас візити до свекрів завжди стрес і для мене і для малої. Бо вони вперто хочуть її поносити, а вона вперто не хоче їх визнавати і кричить. І з тим триманням теж така ж історія, вже кілька раз говорила. А вчора взагалі - взяла малу за руки посадила і хотіла її з того положення взяти на руки, хоча знає, що мала ще сама не сідає. Я аж опам'ятатися не встигла, як мала буцнулася на диван і розкричалася в істериці. І що тут будеш робити...?
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Твердо пояснити, що поважаєте те, що Але з Вашою дитиною Ви хочете щоб поводились так, як Ви кажете. Все. Людина швидше за все спочатку обуриться. Але треба твердо стояти на своєму. І спокійно
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Ми таке вже пройшли, закінчились такі маневри, коли я твердо і строго сказала "Віддайте мені дитину, бо вона.... (хоче спати, їсти, до мами і т.д.)",і з незворушним обличчям перше відбирала , а потім вже одразу віддавали. Дресура
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Це дуже не правильно. В мене у старшої десь в 2 рочки виявили сколіотичну поставу. Наступним іде вже сколіоз. Звичайно, я над цим почала активно працювати - массажі, гімнастика ніжок вдома, плавання... Ми дуже злякалися. Зараз в нас, за словами хірурга, все добре, але плавання я підтримую як можу і слідкую за спинкою і ніжками. Так от. Один дуже хороший ортопед запитав, чи довго дитинка повзала? Бо виявляється, це надзвичайно важливий етап для формування постави. Укріплюються і активно працюють м`язи "корсету" спинки і навантаження на хребет ще не великі, тому не треба намагатися скоротити цей етап розвитку дитини і ставити на ноги. Чим довше дитинка повзає, тим краще. Природа подбає, щоб спинка була готова для такого нового навантаження.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Для моєї свекрухи внук - точно забавка. Побути з ним максимум пів години в день при тому, що живемо разом і ті пару хвилин проведені разом вони дивляться телевізор/комп'ютер і казати, яка ж то чемна дитина і що я проти нього маю, і реально вперто не бачити його істерик і "фокусів".
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) так найцікавіше, що в нас також були певні нюанси, свого часу діагноз дисплазія, маннуальний терапевт все виправив. Отримали вказівки від декількох ортопедів і того мануальщика не ставити дитину на ноги, поки сама не встане і не піде, а стимулювати повзання. Свекруха в курсі того всього, ну але їй видніше що дитину вже ТРЕБА вчити ходити. Вона і за руки її водила трохи, з чим я дуже воювала. Потім мала почала вже пускатись ходити, але більше таки повзала, то свекруха її заохочувала топати. ПС мала після 11 міс вже сама бігає по хаті, без ніяких старань з мого боку. А її син, не зважаючи, що вона його вчила ходити напевно з 6-8 міс сам пішов після року.
Відповідь: Свекруха-бабуся (2) Довіряю дитину і мамі і свекрусі, а такі проблеми як ви тут описуєте в мене з батьком і свекром. Приходять погратися півгодинки і вважають, що мають право вчити мене виховувати мою дитину))))
