Психологія харчування

Відповідь: Психологія харчування

тест

 

Відповідь: Психологія харчування

А я не набрала жодного балу

 

Відповідь: Психологія харчування

Марусю, чим більше ви будете любити свої груди тим більші і гарніші вони будуть.
Та й взагалі краса і зайва вага ніяк не пов'язані ( ну крім крайнощів), щоб жінки там собі не накручували. Люблять і худих, і повних. І щасливі бувають і ті, і інші. Малі груди -це просто малі груди, не добре і не погано. ( Бо повно фанатів і малих і великих грудей). Я вас не заню особисто,просто спостерігаю за вами у цій темі, то той прогрес що ви зробили в роботі над собой- то МЕГАСУПЕР! Якби я так працювала над собою, то б вже напевно в президенти балотувалась або пам'ятник собі поставила. А ви до себе така прискіплива. Несправедливо!

 

Відповідь: Психологія харчування

ой, і навіщо так перейматися......сироїдіння і фрукторіанство - ніяких затрат часу на готування, помив і їж

 

Відповідь: Психологія харчування

Це мій недолік - недолюблюю себе! Тобто, я знаю, що це продукт нашіптування моєї дорогої родини. З малесенької мене виховували і принижували, що я нічого не вмію робити добре, навіть колготи одягнула НЕ ТАК! Про вагу, то мовчу. З три річного віку мене пресували, що я груба і негарна. Ну одним словом добра родина.
Я помаленько від того лікуюсь. Дякую за підтримку. Особливо вчора думала про те, бо мене тут на роботі так вже підносили і хвалили мене, що я аж розплакалась. Таке відчуття піднесення. І вони праві, мене є за що хвалити.

А ще я люблю свою психічку. Вона супер! Вчора мені зауважила, що я ще себе не полюбила і сказала, що як тільки я прийму своє тіло, воно віддасть надлишкову вагу. Мої страхи наразі тримають цей надлишок.

 

Відповідь: Психологія харчування

Добре влітку бути сироїдом і фрукторіанцем.

 

Відповідь: Психологія харчування

Марусю, у вас стільки вже вийшло доброго, що полюбити себе і пробачити собі те, що ви є така яка ви є , у вас вже точно вийде. ( Мені б ваше бажання і силу ).

 

Відповідь: Психологія харчування

Дякую!

Силу і бажання дає тільки Бог, бо я сама б ніколи не змогла.

---------- Додано в 19:07 ---------- Попередній допис був написаний в 19:06 ----------

Наталю, зимою ві Львові будете як кролики - кору з дерев гризти.

 

Відповідь: Психологія харчування

Сто відсотків:xaxa:

По тесту. Я би "так" сказала на пункт

тобто коли я їм продукти , які вважаю правильними для себе то відчуваю певне задоволення, це нормально
і пункт :

на рахунок самооцінки то може не дуже підвищується, але мені реально шкода людей, які без потреби, бездумно, пхають у себе всяку гидоту. Незважаючи на катастрофічний стан здоров"я.

отаких знаю. Настільки є зациклені люди, що виїзд на шашлик для них ціла історія і катастрофа.

 

Відповідь: Психологія харчування

Та ню. Я не їм шашлики, так для себе беру овочевий ( перець, баклажани т.ін.) То ще буває, що інші весь мій шашлик виїдять, а про свій забудуть.
Просто що б ми не їли - не треба на тому циклитись. Бо їжа -це просто їжа.Вона багато що вирішує, але не все. Є ще екологія, стреси, світогляд- це все так само на здоров'я впливає ( в тому числі на зайву вагу)
Дівчата, хочу запитати, за яку емоцію "відповідає" сіль? Бо з солодким все більш -менш ясно, а з соленим? Що таке , коли людина явно солі переїдає?

 

Відповідь: Психологія харчування

Наприклад, я більше схильна до солених продуктів, ніж до солодощів. Замість морозива чи тортика з задоволенням з"їм шматочок оселедця чи твердого сиру.
Якось мені казали, що це пов"язано з пониженою кислотністю, печії я ніколи не мала.

 

Відповідь: Психологія харчування

То ви в міру сіль їсте . А он мій чоловік все так солить, що крім солі нічого не відчувається. Ще любить добру столову ложку солі на склянку томатного соку добавити. Вже і лікар йому заборонив- а не може втриматись.

 

Відповідь: Психологія харчування

Думаю, що не за емоцію, а за брак емоцій.
Солене, гостре, солодке дає хоч якісь відчуття.

 

Відповідь: Психологія харчування

а мені не ясно... можна трохи детальніше?

 

Відповідь: Психологія харчування

Так ми ж тут вже все розписали. Рафінований цукор, а солодке це в основному воно, навіть якщо ви використовуєте всякі там "поживні цукри" це так звані нескладні вуглеводи. Про них ми вже говорили. Тому, якщо у вас схильність то емоційного харчування (таки серйозна схильність, а не зараз я знаю, що мені хочеться але я свідома того, що роблю і всеодно себе люблю) то солодкого уникається, бо цукор таки сприяє виробленням мозґу певних речовин які можуть спонукати залежність. Вчені прирівнюють то до залежності від алкоголю. (Ну бо алкоголь то також цукор, але ми ж знаємо, що не всі підряд робляться залежні від тої субстанції.)

Мораль? Солодкого уникаємо, якщо не вміємо спинитись. (Я колись могла сама торт з’їсти. Навіть не різати його на кусочки і не класти на тарілку. Мене могло нудити а я б його і далі їла, бо мені зле емоційно/морально.)

100% У кожного брак своїх.

Та це те саме, що й з солодким. Це справа звички і людина наразі не бачить іншого виходу як тільки солити все підряд.

Може йому йоду бракує, чи що там у нас ще в солі є... калій?

 

Відповідь: Психологія харчування

Ну кажуть вумні люди, що коли забагато солодкого- то брак любові, недоотримана любов в дитинстві, брак емоцій.

 

Відповідь: Психологія харчування

Я знаю людей які мають проблеми з любов’ю і люблять солене.

 

Відповідь: Психологія харчування

моє питання стосувалось саме психологічної причини любові до солодкого.
не залежності, не клінічних випадків, а просто людині подобається солодке:

це, як на мене, трохи вже фантазії. людям властиво щось любити, до чогось прив"язуватись, хтось любить оселедець, а хтось еклери. чи вже треба людині по тому ставити діагноз?
чого материнське молоко солодке? не лише людське, а й коров"яче, козяче?...
чого діти з більшим апетитом з"їдять солодкий пряник, а не канапку з салом?

 

Відповідь: Психологія харчування

Це не фантазії. І ви не розумієте про що йдеться.

Перечитайте тему, є багато гарних посилань, особливо на ЖЖ Світлячка (Світлани Броннікової), яка є психологом і працює з людьми в яких є пристрасть до їжі.
Щоб зрозуміти і не робити такі порівняння як ви зробили в останніх ваших запитаннях треба або - шлябізувати від і до, і не один день, або пережити на собі і перешлябізувати від і до, і не один день.

 

Відповідь: Психологія харчування

але ж, якщо вдуматися, то люблять люди щось не просто так, а тому що це приносить якісь емоції, зазвичай позитивні. Хтось любить походи в гори, бо це емоції, хтось шопінг, хтось бавитися з дітьми надміру, бо це все емоції, а хтось знаходить ці емоції і задоволення в найпростішому - в їжі, яка потім стає вже не просто їжею, а чимось невідємним для хорошого настрою. Заїдемо глибоко засівші стреси, браку чогось нового в житті і т. ін. Тобто якщо вже чогось забагато - то це проблема вже, а не просто любов.
От, до прикладу, по собі суджу. Як тільки в мене насичені дні - поїздки, зустрічі, навчання - я згадую про їжу тільки тоді, коли дійсно хочу їсти. Коли вдома - щодесять хвилин заглядаю в холодильник, бо скучно. І їла б тоді насамперед якусь випічку, солодке, а буває що і навпаки - щось солененьке, гостре, але не тому що його люблю аж так, а тому що воно приносить найбільше задоволення, смаку, аніж звичайний салат чи гречка.
Вірю в те, що якщо ми чимось перебираємо в їжі, то це не від любові, а від проблем з голови, тільки в цьому собі найважче зізнатися.

а чого діти більше з апетитом зїдають чіпси, а не булку з сиром, до прикладу? Бо сіль, цукор і всякі штучні складники викликають залежність.