Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Markkomp, Не всі однакові. Я поділилась своїм досвідом і тим, що ближче є мені. Це нормально, що всі різні. Вам дякую за думку та не треба вказували мені на мої ж пріоритети. Не в образу. Мій чоловік - моя голова сімейства і він найкращий для мене, те що його не було в пологовій залі не применшує його вартості, як моєї половини і батька моєї дитини. Просто в нас було так і це нам було добре. Є такі як ми, а є такі як ви - нормальні речі. Які кущі про, що говоримо ? З одної відсутності в ПБ такого висновку зробити не можливо. Це лише один гвинтик одного величезного механізму. Даруйте. Нічого особистого. Просто писанина.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) а знаєте кажуть що добре коли свекруха, бо мами здебільшого занадто переживають за свою дитину
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) то я її тоді втретє за все життя у пологовому побачу)) Боронь Боже)) ---------- Додано в 11:34 ---------- Попередній допис був написаний в 11:28 ---------- бідний буде мій, якщо "токсикоз" мати буде :D Я буду вагітною, не треба "сопереживать", треба виконувати мої забаганки. За токсикоз в чоловіка по голові не поглажу, це точно. Ну може то я така. От не люблю, коли навіть хворію і починається "ой така бідненька", і поруч сісти, дивитися і дивитися на мене, і нічого не робити. З таким виглядом, наче то він тоже хворий. Тре за ліками бігти, щоб мене вилікувати, і вести себе нормально, щось корисне робити. Вибачте, не в темі, не знаю як там у чоловіків вагітність проходить, але я млява і дуже легко можу перейняти на себе симптоми будь-які. І температру підвищену, і нудоту з блюванням, і висипання. То, може, просто чоловіки просто себе "накручують"?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) нє нє зайвий стрес не потрібен забаганки то святе манго в третій ночі стиглий шукати я знаю купа жінок які під час пологів нікого бачити не хотіли взагалі.Вибачте не хотіла образити
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Чомусь здебільшого в чоловіків асоціації з пологами - це коли дитя народжується. Після того, як ми з коханим сходили на курси, він ще більше впевненості набрався, що хоче йти. І він мені дуже допоміг! Коли я починала нпружуватись чи збивалась з дихання, то постійно підказував і наводив на правильний лад. (печальна в мене була акушерка) і після того, як він побачив всі мої муки, то так щиро мені подякував за доцю і сказав, що покохав ще більше. І зараз він при кожній нагоді старається допомагати з маленькою.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Та ну, що Ви, я абсолютно не образилась. Все ок. Нормальний темп спілкування. Мені завжди є приємно мати "здорову" бесіду.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) коли я Дмитрика народжувала, то одночасно зі мною оформлювалась роділля на партнерські пологи з мамою. То мама плакала і причитала вже тоді, коли доню забрали на "підготовчі процедури". Важко уявити, що було далі... ну, і крім моральної підтримки, для мене партнер на пологах - це людина, на яку я можу спертись, людина, яка може мене на собі тримати. Стільки часу, скільки буде треба. Моя мама маленька, худенька і з хворою спиною... Ну і взагалі, от зараз я можу сказати, що мені і чоловік на пологах не обовязковий. Але дитина в мене третя. В перший раз я насправді не знаю, що робила би без нього.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) невідомо, чи вартує впрошувати, якщо сам цього не хоче, то навряд чи буде він для Вас підтримкою, і чи це піде на користь Вашим стосункам. Силувати точно не вартує, а займатися освітою - переглянути фільм, навіть якщо немає можливсоті піти на курси, то з фільму теж можна багато побачити і зрозуміти. Чоловік має усвідомлювати свою роль, має знати елементарно про процес пологів, що і коли відбувається, хоча б поверхнево. Його лякає те, чого він не знає - невідомість і міфи, які побутують в народі. Це не просто данина моді, бо всі йдуть, краще, коли йдуть свідомо і знають, що там повинні робити. Можливо Ви ще маєте час і його думка зміниться, але точно не сама собою, Ви маєте над цим ненавязливо попрацювати. Можете самі розповісти чоловікові про пологи, до поки перейми він може бути поруч і мліти не буде від чого, а коли будуть потуги, хай вийде, а може і захоче залишитися, там вже видно буде. Проте змушувати точно не варто, це моя думка, хоча я руками і ногами за партнерські пологи. ---------- Додано в 16:28 ---------- Попередній допис був написаний в 16:18 ---------- оце теж правда, але якщо сам до цього не прийде, то важко... Я теж не уявляю, як би пройшли мої перші пологи, якби не чоловік. Він і жартував і підтримувавав і в прямому і переносному значенні, і спілкувався з медперсоналом, і підносив усе, що треба. В часі перейм був просто незамінним. Чужа людина, навіть найкращий лікар чи акушерка мені би не допомогли. А в часі потуг - це завдяки тому, що чоловік нагадав як дихати, бо слова лікаря я вже не чула, то я не мала серйозних травм, бо таки вказівки лікаря і акушерки виконувала, хоча чоловік був посередником. Проте, якби не хотів йти на перші чи наступні пологи, я би його не змушувала. Він теж вагався, але прийняв це рішення самостійно, я дала йому вибір.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) І мені мій чоловік дуже допоміг!!!!!! морально самій важко було б)))))))) Нічого надзвичайного ніби не робив, але для мене була важлива його присутність... Чесно кажучи, не думала що він піде, але він виявив бажання сам (я цієї теми навіть не починала). Коли запитала його чому так вирішив, то у відповідь почула, "просто знаю, що буду потрібний тобі". ---------- Додано в 09:56 ---------- Попередній допис був написаний в 09:52 ---------- а ще мій чоловік планував на кінець вийти і пуповину не збирався перерізати, бо не переносить вигляду крові, а тут залишився до кінця і радо перерізав пуповинку. Казав, що це незабутній день для нього, а наша донечка - найцінніший скарб, який він коли небуть тримав на руках)))))))))
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) ооо. в мене знайома маму прогнала, бо та її жаліла.Я теж за те щоб це був чоловік. Ну, якщо йому вже аж так несила то знести , то на потуги може вийти. До речі цікава практика є в америці там є спец служба отаких людей,яким можна довіряти, тобто приходиш вибираєш собі якусь жіночку і проводиш всю вагітність , радишся, на пологах з нею, по догляду.Ну, це вже пристосоування до їх цивілізації- мами далеко, чоловіки надто зайняті (які ж вони бідні), але радує одне- ці люди проходять певні навчання, мають досвід грудного вигодовування, думаю, хоч перлами не січуть на кожному кроці..
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Ніколи б не думала, що присутність чоловіка на пологах була для мене такою важливою! Це була така моральна підтримка, що словами не передати!!! Ми разом перечікували схватки, дихали, разом тужились Чоловік був присутній від самого початку і до кінця, навіть заглядав 'туди', коли головка пролазила - першим побачив нашого синочка, перерізав пуповинку і навіть просльозився Спільні пологи ще більше зблизили нас!!!
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Спільні пологи дозволяють у всіх роддомах? І в медінституті? То треба лікарю казати, що ти з чоловіком хочеш бути?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) в усіх без виключення, якщо це не час карантину. В Меді спільні пологи не відміняли допоки навіть у карантинні часи.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Цитата: "То треба лікарю казати, що ти з чоловіком хочеш бути?". Більше того, сам спитає.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) то є доула я виконувала таку роль на плогах куми - психологічна і фізична підтримка
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Однозначної думки нема. Жінка мусить сама добре подумати, не під чиїмось тиском типу "покажи йому жи би знав шо то не філярмонія" чи навпаки "він на тебе більше не гляне" , подумати чи вона цього хоче. Народжувати жінці, і їй вирішувати хоче вона бачити чоловіка біля себе чи ні. Якщо хоче народжувати сама і це рішення тверде - тоді всю мужність в кулачок, помолитися за себе і за мудрість лікарів - і їхати в пологовий, щоб з нього усміхненою потім виносити маля щасливому татусеві. Якщо ж хоче щоб чоловік був поруч - тоді вже вести з ним діалог. Мені здається дуже важливим, щоб жінка добре оцінила свої стосунки з коханим. Інколи двох людей так мало об"єднує, що спільні пологи можуть аж ніяк не зблизити людей, і навпаки, коли не тиснути на чоловіка, піти на пологи коли вже дуже хочеться з кимось народжувати - з мамою чи кимось рідним близьким серцю, народити дитя, вдома щасливий чоловік - бо батько, різні турботи за малятко разом - і день за днем сім"я міцнітиме, у мирі та спокої. Коли Ви щиро виконуєте обіцянку дану на шлюбі - і у горі і у радості, і чоловік хоче бути з Вами - щож то щасливий варіант. Тоді як нема змоги ходити на курси - в неті знайдіть відео навіть просто про пологи аби мати поняття зелене про три етапи пологів, що коли робити, як дихати - подивіться, пообговорюйте, підготуйтеся і разом в ПБ! З мого досвіду чим для жінки добре коли муж поруч - пологи, особливо перші це невідомість повна(в мене це тривало 12 годин і всі були разом від початку до кінця), а тут рідний муж, можна порозмовляти, води банально подати, плечі розмасувати, нагадати про кулю/вправи/дихання, акушерку покликати, якщо халепа якась - всіх покликати. Чим для чоловіка це добре - (якщо його звісно туди не загнали під примусом) - щастя тримати першим новонароджене маля, своє маля - це нічим не описується. Та й він і у цій ситауції теж є опорою своїй дружині, і його мужність та розуміння участі - він справді відчуває себе чоловіком. Цікаво було що лікар, в якого ми хотіли народжувати попереджав чоловіка про те, що я йому можу бути потім нецікава, чи він любитиме мене лише як матір його дітей, чи не любитиме дитину бо вона завдала його дружині таких страждань - але якщо між двома щирі без недомовок добрі стосунки то це все не аргумент. Що таке пологи - це народження дитини, це трохи болю, якой просто треба пережити, а коли біль розділений на двох то його менше! А до речі в ЖК мене докторка та медсестра (остання була дуже давня особа) так затюкували - про імпотенцію і все таке - я слухала, думала, але якось вірилося що все пройде чудово - і Богу дякувати! Але - кожна ситуація індивідуальна - і вирішити має жінка строго об"єктивно, бо це трошки випробовування на міцність стосунків, якщо ж Ви не впевнені в свому партнері не тягніть, сподіваючись на те, що він цілуватиме Ваші сліди, може і цілувати а може і ні... не хочеться так сумно закінчувати, просто я дуже проти примусу - бо саме він може зашкодити стосункам а не видовища та якесь збридження... Якщо дуже хочеться жінці.... можливо варто впродовж вагітності багато позитиву розповідати про маля, давати слухать хвиці руцями, ніжками в животику, без тиску, розповісти про можливу неуважність медперсоналу(що дуже ймовірно) іі все так ненав"язливо а собі тихенько спостерігати за ним - щоб чоловікові це рішення сформувалося в його мужній голові. А потім розом на перейми, коли почнуться потуги а Ви не впевнені в необхідності мужа - в коридор, потім його запросять вже маля тримати схильованого та спереживаного під дверима, і потім і Ви щасливі і він герой) Я думаю що мені просто пощастило і з чоловіком і з тим що він не хотім мене саму пускати на пологи, він вважав що це і його відповідальність та турбота , сказати що я йому за це вдячна це нічого не сказати, хай Бог пощле йому довгих і щасливих років життя))) проте повторюся - треба об"єктивно дивитися на речі і самій вирішувати потрібно воно тобі чи ні. Всім очікуючим часливих пологів! ---------- Додано в 17:04 ---------- Попередній допис був написаний в 17:01 ---------- сорі за трактат на сторінку - просто сиділа і читала форум з першої сторінки і назбиралося багато сказати
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) раніше я вважала, що для спільних пологів "чоловік має бути добре підготовлений". А тепер знаю, що має бути люблячий. Цього достатньо. То так само як з речами для пологів. Дехто каже "та то ж стільки всього треба", а насправді потрібна вагітна жінка, багато пеленок і багато віри в Бога.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Погоджуюсь на всі сто) Ми не ходили на курси,чоловік поняття не мав що і як) все відбувалось за внутрішнім відчуттям,я завдячую свому чоловіку за грандіозну підтримку і моральну і фізичну...Головне довіра і відчуття на якому підсвідомому рівні...Після сімейних пологів ми стали ще ближче,ще рідніше...але в кожної пари стосунки індивідуальні,стверджувати,що в кожного будуть такі відчуття не буду,але варто спробувати)
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) В мене чоловік моментами то йде на пологи зі мною, то не йде. Свекруха сказала , щоб не йшов, і він вже не йде. А в четвер ввечері заявив що вже йде. А я тепер сама не знаю. Чи я хочу щоб він зі мною йшов. Оскільки не бачу в його очах великого щастя від того що я вагітна. А мені самій дуже страшно, а кому більше зі мною піти нема.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Кажіть щоб ішов. З ним буде легше і надійніше. Не слухайте нікого. Порадників в таких справах не потрібно.
