Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? в нас в державі ні.. не дадуть кредит аж на такий довгий термін.. максимум 10-15 років.. і то, зазвичай, якщо чоловік в 55 років захоче взяти кредит на житло на 10 років - швидше за все не дадуть.. суджу з власної практики..
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? можливе якщо зять чи невістка засунуть в ... шафу свої амбіції і будуть як ті хвостики за дупками всюди слідувати туди куди скажуть батьки і робити все що вони скажуть... в іншому випадку Т І К А Й Т Е подалі!!!! і буде щастя всім багато!!!
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? я вважаю це хибна думка, що ж то за батьки і що ж це за діти коли вони так ставляться один до одного...це якась тиранія з боку батьків виходить. Коли жити разом то має бути повага і компроміси.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? А хіба це погано, що наприклад мій син- вчиться, працює і знімає окрему квартиру, а ми(сволочі такі) живемо в трьох кімнатах і бабця в трьох...ая яяй. Друге питання, що ми не вказуємо як йому жити в тій квартирі, коли приходити і що готувати, а навпаки щось привозимо чи він приходить і бере все що треба. Я вважаю, що це прекрасно і в мене виріс не підспідничник, а відповідальний пацан на якого можна покластися.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? та не погано, звичайно, навіть дуже файно, але далеко не у всіх є така можливість, особливо у молодих людей щоб і вчитись, і водночас працювати на роботі з доходом, достатнім для винаймання окремої квартири. З досвіду близьких знайомих таку можливість мають хіба студенти ІТ-шники, і то не з першого курсу і не всі, а реально з даром до своєї справи, ну і гарувати тоді треба так, що в інституті хіба на сесії з'являтись, а лекції - так, інколи, про повноцінне навчання не йдеться. а ті, що живуть з батьками після 18 - підспідничники? Чи ті, що й навіть одружившись живуть з батьками - теж підспідничники і на них покластись ніззя?
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Яруська, Ви щось таке накрутили, не розумію, який стосунок має мій допис до ситуації Вашого сина. Я писала в контексті того, що різні фінансові можливості дітей мали б знаходити адекватне сприйняття в їх батьків. Якби Ваш син обрав професію, яка на даний момент не дозволяє заробити на окреме житло і бути самостійним, Ви б гірше до нього через то ставилися? Моя коліжанка знімає квартиру в Берліні і може собі дозволити оплатити батькам подорож в якусь Європейську країну, до прикладу, а її сестра працює у Львові і живе з батьками. Обоє зайняті в тій самій сфері, обоє надзвичайно здібні і самостійні, просто на даний момент така склалася ситуація. То привід натякати своїй дитині, що пора б збирати манатки? Так, в нашій державі праця багатьох людей оцінюється нижче плінтуса.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Я нічого не накрутила...А допис має ось таке відношення один до другого Це приклад...І не треба в штики сприймати. Тут багато читати, та мало слухати в цій темі, задоволених своїми батьками є одиниці, а переважно всім щось винні. а можливо бажання нема, ті в кого є таке бажання знаходять варіанти, і не ІТішники...та і батьки допоможуть, коли бачать зміни своєї дитини в кращу сторону. Я рік тому теж тут нила, коли він заявив цю новину і знаєте мотивує самостійність і стимулює. поняття не маю А хто таке казав? А з приводу оцінювання праці, так, знаю...я тут живу.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? добре, коли в батьків є така можливість. Бо мій чоловік, наприклад, пішов працювати на повний робочий день з 17 років і поступив вчитись на вечірнє власне , щоб мати можливість працювати. Бо жив з мамою і молодшою сестрою школяркою. Маминої зарплати вистачало хіба на комунальні. А так якби пішов окремо жити, то, хоч і мав ще додаткові підробітки, допомагати мамі з сестрою міг би мінімально. Відчував за них відповідальність, тому і жив з ними до одруження зі мною. Так що не всякий хлопака, що живе з мамою - підкаблучник. Може просто він - єдиний годувальник в сім'ї.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Так одне виключає інше. Правда? Пріорітети різні... От за що не терплю письмового спілкування, пишуть ніби всі теж саме, а розуміють і трактують геть по іншому. А почалось з чого? З чийогось допису, що батьки живуть самі, а вони такі бідні-нещасні мусять знімати квартиру. Але ж ніхто не каже, що сам так рветься жити з батьками, і я в тому числі. Коли мама кудись їде, то ганяю на дві хати, готую і на свою сім"ї, і на тата, а...ну і ще на старшенького)))) і нічого, не рвусь жити всі на купі.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? після одруження деякий час жили з його батьками...що можу сказати, 2 родини під одним дахом-це дуже важко, але з часом звикаєш, в навіть після переїзду сумуєш) але ж для молодої родини необхідно жити окремо від батьків, навіть дуже хороших.... зараз наші батьки по різних містах живуть, ми кожного дня зізвонюємось, та отримуємо задоволення від нашої "самостійності".
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Згідна з кожним словом! Тільки я з боку дитини Завжди була ціль бути фінансово незалежною. Жити з батьками після одруження взагалі не було навіть у думці. Якби не одруження, то з певного віку все одна пішла б знімати житло. І стосунки добрі, бо зараз, коли повернулася у рідне місто, і батьки допомогають чимость (це здебільшого допомога чимось "смачненьким" ) і ми допомогаємо їм. Чи можна покластися на людину, яка живе з батьками? моя думка, що якщо це чоловік, то він же має забезпечувати свою сім"ю...Як же на нього покластися?
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? навіть не знаю, а в чому тоді самостійність у дитини, лише у тому, що живе окремо, і оплачує квартиру? Імхо, самостійність це коли дитина сама все купляє, сама дбає, а не "привозиться і береться" Просто теж спостерігаю на "незалежних", яким все купляють - від меблів, побутової техніки до щотижневого завантаження холодильника і кладовки. На мою думку, батьки можуть "дати" банку огірків чи там пару кіло полуниці "домашньої, бо з дачі", часом, або і не дати..
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Та всі хто мають батьків, так чи інакше піддавались їхній опіці (і в побуті, і в фінансах). Батьки допомагають (у переважній) більшості хто чим може скільки вони є на тому світі. Одні грішми, інші пампушки, ще інші внуків глядять. Яка різниця сину чи доньці. Та всі сини колись були Петрусиками, Михасиками ... Олежиками, але всі виросли, мають сім"ї свої, мають авто ... Та як воно трутень, то трутень завжди і то видно. Якщо батьки то культивують - це біда. Бо виховали нездару ... Коли людина сама чогось хоче, то чи з допомогою, чи без неї буде прагнути мати своє. І на це треба зважати, як на мене.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Вихоплювати з цитати кусок речення і робити свої висновки не знаючи ситуації, це якось так звично
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? як і не читати далі написане також ніколи не думала, що горде слово "самостійність" - це навантажувати батьків доставкою їжі чи інших благ, як і приходити і брати все, що тобі лише треба. В чому тут відповідальність? Та й тема про життя з батьками чи без після одруження, і направду смішно спостерігати проживання окремо на озвучених раніше мною умовах. Сидіти на шиї у батьків можна і проживаючи окремо.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Терезко, до чого тут мій допис, до тих ваших знайомих і ваших фантазій? Де ви прочитали про доставку їжі, меблі, блага? Не знаючи абсолютно нічого і наклавши свої шаблони, ви якусь саранчу змалювали. Це, що українська народна пташка? На цім закінчую цю безтолкову дискусію.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? гм, фантазії не у мене, то 100% перший абзац стосувався того, що звучало надто дивно для самостійної та відповідальної особи. Якщо батьки вважають нормальним такий стан речей і називають це "самостійністю" то це не означає що так воно і є. другий абзац стосувався зовсім інших осіб, тому був відділений абзацом, відокремлений і т.п. Про чиє накладання шаблонів йде мова? Невже тема присвячена лише неодруженому синові однієї форумлянки і все написане автоматично його стосується?
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? вставлю свої 5 копійок. Людина, починаючи жити окремо вже потрохи стає самостійнішою. Бо треба і прибирати, і готувати та багато чого, що навіть не матеріальне. Мені батьки допомогали трохи матеріально перші півроку у Львові, доки не підняли зарплатню. Так, це допомога і часткове "сидіння на шиї", хоча ці гроші значно менші, ніж коли я жила з батьками, ще й годувалась Моє ставлення, що жити окремо треба починати ще до одруження. Бо як навалиться одразу весь цей клопіт + пристосування до звичок один-одного(якщо раніше не жили разом), то стільки проблем Нащо одружуватися, пожити в когось з батьків, а потім з"їзжати на окреме житло? Краще одразу жити окремо. Щоб стосунки ні з ким не погіршувати.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Ну по перше, самому оплачувати квартиру, це вже теж не малого вартує. Не кожен таке може, навіть маючи вже власну сім*ю. А тут студент. А про "привозиться-береться" то зовсім не ознака несамостійності. Нам батьки також привозять. Хоч по великому рахунку ми то все можемо купити собі самі, і батькам також. Ми беремо з вдячністю, бо, на мою думку, вони нас не утримують, а турбуються. Зі своєї сторони, ми турбуємося про них. Це просто нормальні сімейні стосунки.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? в дописі Яруськи ніде не вказано, що це її навантажує і напрягає. З чого зробили такий висновок? та ладно...а як же турбота про близьких, бажання зробити приємність? Може у Вас так не заведено в родині. Але в багатьох так є. Батьки приходять до дітей, приносять смачненьке, допомагають, бо їм так ХОЧЕТЬСЯ, ЇМ - ПРИЄМНО...Це називається "родинна підтримка".
