Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? я так розумію, що поділити не назавжди, а на час прогулянки.. Ніби як гра "Давай сьогодні оце будуть мої іграшки і я ними буду бавитись, а оці - твої, і ти ними бавишся".. Я правильно зрозуміла? ---------- Додано в 14:39 ---------- Попередній допис був написаний в 14:33 ---------- чула як знайомий каже дитині "Не плач - Бозя дивиться/ Будь чемна - Бозя дивиться і все бачить".. І то так виглядає, ніби Бозя зла, все бачить і тільки всіх наказує..
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? ми переважно купляємо якусь книжечку/розмальовку/маленьку іграшку і кажемо, що на сьогодні покупки для нього закінчилися. Знайомі, якщо малий щось сильно вимагає можуть для нього це взяти, а на касі залишають, потім кажуть, що продавець забув дати їм. Але з моїм Тарасиком таке рідко проходить, бо він за своїм сильно пильнує і взагалі любить дивитися, як "пікають" на касі
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? В нас з малим останнім часом завал повний. Справа в тому, що він дуже емоційно сприймає спілкування з дітьми і навіть деякими дорослими, які йому дуже симпатизують. Самостійно заспокоїтись він неможе. Мене не чує взагалі. Я його мушу відвести в сторону, промити холодною водою і то не завжди допомагає. Часом він повертається в товариство і нашої розмови ніби не було. Хоча коли відвожу на розмову, то він тверезо говорить, що більше так не буде і все зрозумів. Припиняється лише тоді, коли його забрати від подразника, тобто в більшості випадків від дітей. Вчора мали гостей, то мені дехто так впевнено заявив "Ремня на нього треба, раніше всіх били і всі чемні були". Я не практикую вирішувати проблеми таким чином. Що я роблю не так? В мене реально комплекс поганої мами розвивається і загострюється.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Ми вже всі маленькі і дешеві іграшки в супермаркеті викупили... Просто в малого "мода" в садочку, щодня приходити з чимось новим . А одного дня він заявив, що Володька (друг) сказав щоб ти мені купила літака, нову машинку, яка змінює колір, і ще купу всього...
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Порадьту як правильно повести себе при істериці дитини 3-ох років, причина істерики: тато (мама) не дав телефон (компютер) - пограти гру. Раніше просто пояснювала, що не можна, а тепер нічого не допомагає навіть ігнор((( Позакладає руки, насупиться і з під лоба дивиться - при тому ходить туди сюди круги намотує. ---------- Додано в 23:36 ---------- Попередній допис був написаний в 23:34 ---------- погоджуюсь з дописом, в них напевне період такий - бо маю те саме відношення, але подразник інший (комп, або телефон)з іграми.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Присісти, подивитись дитині в очі (з дітьми треба розмовляти на рівні) і серйозно сказати, що не дали тому, що... і вказати причину. Постаратись переключити увагу, але якщо продовжує, то знову ж на рівні дитини сказати, що так не можна і все. Це у вас купа справ до зроблення, а у дітей такого нема. У них є купа часу аби на вас тиснути і в вас вимагати ту річ. Якщо будете про це пам’ятати, то не будете нервуватись, чому він не заспокоюється. Постарайтесь переключитись і його з собою переключити. Якщо продовжує, то можна залишити на кілька хвилин нехай поістерить. Бити не допомагає, можу вам з досвіду сказати. Манера, "ремня нема на ту дитину", дуже погана. Моя мама таке практикує, і повірте, що любові і шани від малечі не отримує. Моя мала, як чує, що має залишитись з бабцею істерить. Он тільки я вже навчила свою малу, що бабця то є бабця і певні речі з бабцею ми не робимо. Мама йде геть, а дитина знає, що бабця є саме така і вона робить вибір який в результаті призводить до позитивних емоцій. В нас недавно була ситуація. Я пішла з хати на годину. Дитина відмовилась іти спати і тріпнула дверима. Моя мама влетіла і малу вдарила. В малої була істерика і травма, так, що мала вночі збудилась і прибігла до мене спати. Врахуйте, що нам вже шість років, і таких речей як страхи серед ночі у нас вже зо три роки не було. Я з мамою не розбиралась, бо знаю яка вона. Я сказала малій, що ми слухаємось бабцю і мама її дуже любить. ---------- Додано в 22:47 ---------- Попередній допис був написаний в 22:44 ---------- Тю... а як Володька піде кидадись з моста ваш також побіжить? Я виховую в дітей індивідуальність. "Володька" може говорити що йому подобається, а я знаю правду і виховую в дітей те саме. ---------- Додано в 22:47 ---------- Попередній допис був написаний в 22:47 ---------- Слухаєте інших. Стараєтесь догодити іншим, щоб вони не казали, що на вашу дитину ременя нема. ---------- Додано в 22:49 ---------- Попередній допис був написаний в 22:47 ---------- ага... як йому виповниться 25 ))))) ---------- Додано в 22:50 ---------- Попередній допис був написаний в 22:49 ---------- Я взагалі проти, аби дітей страшити міліціями, бабаями, чи страшним Богом або злим татом. Я кажу, що мама не має грошей і ми не купуємо забавку. Істерика буде доти, доки вона вас буде зачіпати.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? христь, шо саме ти маєш на увазі? скільки за ним спостерігаю, то нічого такого старшного не бачу можу то пробема не ромчика, а оточуючих?
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? для чого? Ми ж не рівні. Я нахиляюсь, присідаю, стаю на коліна (щоб дитині не аж так треба було голову задирати), але мої очі все одно вищі суттєво. хто в хаті ґазда? Мама чи Володька?
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? ото в мене мала теж така... у нас як приходять любимі дядьки і тьоті в гості, то аврал, але таке лише з дорослими, вона настільки емоційно все робить, що не помічає, коли починає битися, щипатись, для неї це своєрідна розвага, але добре, що в нас це всі розуміють, що дитина настільки в захопленні. Правда мені важко забрати її в сторону і поговорити, бо вона не усвідомлює і не розуміє, що вона зробила не так і я теж не знаю як правильно і коли їй то сказати/показати, ті ситуації мене теж дуже напрягають, вона реально готова тій людині вилізти на голову... зі мною вона геть зовсім інша дитина і я не знаю як розібратися з таким станом...
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Спробуйте спочатку пояснити дорослим, бо саме вони провокують дитину до такої поведінки.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? От-от, починає дуріти і шарпати за волосся, щіпати і реально робить боляче. Або дуже сильно обіймає, що також не приємно. Ну дорослим пояснюю, не провокувати і бавитись спокійно. А що робити коли бавиться з дітьми? До прикладу. Відпочивали в Карпатах, поруч жила сім"я і там було двоє діток - 4 рочки і 10 місяців. То він собі їх так сподобав, що не давав пройти і коли вони розстеляли коцик, він налітав туди починав міцно обіймати старшого і нібито граючись запхав палець в око і повалив боляче на землю. А на молодшу виліз зверху . Весь розчервонівся, почав відбирати іграшки в тих дітей і бавитись в песика -носити забавки в зубах і казати, що то його. Діти його реально боятись почали. Він в той момен про все на світі забуває, може бігати в мокрих трусах і навіть не зауважити того, що хоче в туалет. Мене не помічає і не чує. Зі мною такого немає-ідеальна дитина.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Дівчата, мусите трохи перетерпіти таку поведінку дітей. З часом вони навчаться спокійніше себе вести. Добре памятаю скільки доводилось пояснювати любим родичам, що мою дитину "клинить" від радості іх бачити.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? От я здається долякалася (( Впринципі не лякаю дітей якимись вигаданими істотами (бабаями, барабашками...)та й роблю це не часто, але коли малий йде без дозволу сам, то щоб його повернути казала, типу "йди, йди там чужі дяді тебе заберуть" і це діяло дитина в основному поверталася. Але от вчора була ситуація, коли прийшов до нас майстер і малий нагло його виганяв з хати, при тому так плакав, чуть не до істерики доходило, ледь заспокоїли. Я зрозуміла, що тут моя помилка. Але тепер я не маю якогось аргументу повернути його чи хоча б якось вплинути на дитину....(((
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Декілька разів була свідком, коли американські дітки намагались десь нашкодити чи кудись лізти, то батьки просто казали: "Це небезпечно!" Дитина реагувала. І не треба всяких бабайків\міліціонерів придумувати.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Власне, моя Олеся вже і сама коментує, йде з стрімкої гірки і кричить - "обережно, небезпечно!" Я старшій пояснювала з років 4, що чужі люди бувають інколи неадекватні, і можуть завдати шкоди, вона і сама переконалась декілька разів, що є люди, які не люблять дітей і кричать за найменший дитячий звук і так далі, але це вже більша дитина, а мацьопам треба казати - зачекай маму, там небезпечно. В критичних ситуаціях я голосно кричу "стій" - тоді зупиняється, але в мене реально секунд 10 на наступну дію.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? в мене зараз низький поріг чутливості до такого. Хочеться одразу заїхати чимось людині... ---------- Додано в 13:30 ---------- Попередній допис був написаний в 13:24 ---------- от для мене найтяжче - але мушу того навчитись - в повсякденні говорити виключно спокійним голосом. Бо я така вся дуже емоційна, і сама часом себе слухаю - і думаю, що я як з мильної опери ті тьоті... Якщо мама в повсякденні рівно-спокійна, то крик "стій" в потрібну мить діє класно. А от якщо мама волає з приводу і без - реакція притупляється, зрозуміло. я знаю, що то прописні істини, ну але ж не всім вдається весь час бути спокійними при активних дітях...
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? ранком малий не хтів йти в садік, розумію, що не висипається, встає о 6.45, пізніше це 7 ранку бо ми на роботу йдемо. Плачі, істерики, не хочу, не йду, мультики, спати хочу. Вийшли з ором, я запізнююсь, доволоклись в садок, там почав втікати, купи мені щось і так далі,кажу ні, ти повів себе негарно. Там почалося ..плакала разом з ним, я і любовю і криком, короче мала стрес добрий. вже не стрималась кажу шуруй в кіоск , щось куплю,купила соломку, завела в садок. Зла прийшла не то слово. У пів 9 ми зайшли, а я вже мала сидіти на роботі. Що я маю дома зробити? думала по сраці дати добре, але пройшов день цілий, і так шльопнула зранку, мультики і решта однознчно відпадає і заплановане назавтра теж- бо обіцяв бути чемним.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? А що дитина винувата - що вона не хоче йти в садок чи хоче зранку поспати? За що карати? Я от маю також останній місяць епопею - не хочу в садочок, відповідно намагаюсь зрозуміти чому, не воджу часто. Розумію, що ви такої можливості не маєте, тому повинні заохочувати його чимось, мати ввечері якусь спільну розвагу, але явно не карати. Діти коли невиспані - дуже агресивні, морально нестійкі, ну принаймі мої. Як на мене то фізіологія.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Основний бзік у садку був, що мама не купила по дорозі того, що він хотів. А не купила бо були капризи зранку, домовленість у нас така, що у садок ходимо чемно бо треба, іншого виходу нема. Та я з ним маю розваги, він і так весь час зі мною, гуляння, бавлення, кудись сходити - все тільки зі мною і сідати на голову можна тільки мамі((
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Таня, у нас теж дуже часто таке, тільки у нас в 8-30 він не хоче вставати. Я прекрасно його розумію, але бачу, що він теж виробив стратегію, бо власне робила, так В основному це було у вигляді обіцянок, і це була моя помилка. Наразі з цього збилася, бо побачила, що маніпулює мною. Почала використовувати "Таймер" -це така стратегія, що ти все заохочуєш робити його в ігровій формі, дорахувавши до 10 (наприклад: хто швидше встане з ліжка до 10, той і переможець)), деколи нам помагає, а деколи далі капризи. Тоді пропоную йому залишитись вдома, він погоджується, але коли баче, що я реально вже йду, тоді починає швидко вдягатись... Але , направду буває по різному З Домініком , наразі проблем немає, сам встає, сам чистить зуби, без проблем іде в садочок. Що значить різні темпераметри
